Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Мобільна бригада Шацької районної лікарні
Мобільна бригада Шацької районної лікарні

Як медреформа змінила Шацьку районну лікарню. РЕПОРТАЖ

18:04 05.07.2020
2771

В Україні 1 квітня розпочався другий етап медичної реформи. Він стосується медичних закладів вторинної і третинної ланки та передбачає фінансування за принципом «гроші ідуть за пацієнтом».

Лікарні та диспансери отримують кошти за пакетами послуг, за якими підписали договори з Національною службою здоров’я України. Всього пакетів 27, але у кожному медзакладі їх кількість різна.

Обсяги фінансування залежать від того, скільком пацієнтам надали послугу. При цьому людина може сама обирати, куди звертатись за допомогою вузьких спеціалістів.

«Район.Медицина» розпочинає цикл матеріалів про те, як відбувається медреформа на Волині.

Перший репортаж – із Шацької районної лікарні.

За три місяці на роботі «згоріли» три лікарі

2018 рік для Шацької районної лікарні був непростим. Не тільки тому, що стартувала медреформа. За три місяці раптово померли три досвідчені лікарі.

«Згоріли на роботі, – каже про них головна лікарка Світлана Крецу. – Один хірург – неперевершений спеціаліст – практично жив у лікарні…»

Відтоді вона поставила ціль – мати фахівців різних профілів хоча б по двоє, щоб могли замінювати один одного і мали час на відпочинок.

«Ти їдеш із цвинтаря і розумієш, що на ранок у тебе немає хірурга. І що робити? Ми шукали кадри по інших лікарнях. Дзвонили всюди. Не могли знайти», – пригадує.

Пошукам сприяла і медреформа. Світлана Крецу розуміла: лікарня має стати кращою, щоб пацієнт прийшов за допомогою саме сюди. Для цього потрібні були фахівці та сучасне обладнання. Так почалися зміни.

У закладі запрацювали лікарі-кардіологи, ендоскопіст, лікар функціональної діагностики тощо.

«Ми почали готувати своїх фахівців. Наші лікарі пройшли спеціалізацію. Тепер маємо дитячого лора та дитячого психіатра. Один лікар проходить курси ендоскопії, інший – рентгенології», – розповідає керівниця лікарні.

Цього літа інтернатуру в Шацькій лікарні завершує хірург – невдовзі почне тут працювати. Ще шестеро інтернів завершать навчання наступного року, а двох цьогоріч в інтернатуру тільки приймуть.

Світлана Крецу сподівається, що всі вони також залишаться працювати в лікарні.

Читайте також: Як працюють Рожищенські «первинка» й «вторинка» в умовах реформи. ФОТО

Один керівник, одна тактика, а грошові потоки – окремо

Шацька районна лікарня особлива тим, що тут поєднані первинна і вторинна ланки. Один керівник, одна тактика, одна бухгалтерська служба, але грошові потоки – окремо.

У складі первинної ланки три амбулаторії та 23 фельдшерсько-акушерські пункти.

У поліклініці надається амбулаторно-поліклінічна допомога та спеціалізована допомога вторинного рівня.

Є два стаціонари – терапевтичний на 20 ліжок та педіатричний на 15.



Крім того, при кожній амбулаторії є денний стаціонар.

«Сімейний лікар скеровує до вузького спеціаліста, а пацієнт сам обирає, куди йти. Це може бути і не Шацька лікарня. У нас спеціалісти є всі. Нема пологового, інфекційного і хірургічного відділень, але недалеко є Любомльське медоб’єднання, люди можуть звернутись туди», – каже Світлана Крецу.

Народжувати дітей жінки з Шацького району їдуть в Любомль. Так уже 10 років. Пологовий в Шацьку закрили, бо в ньому не було потреби – пологів було мало.


Читайте також: «Без підтримки місцевих бюджетів було б скрутно»: як у Горохівській лікарні відбувається реформа

Щоб укласти договори з Нацслужбою здоровя, докуповували компютери та обладнання

Неприбутковим комунальним підприємством Шацька районна лікарня стала 1 серпня 2018 року.

Спочатку «первинка» фінансувалась за кошти Національної служби здоров’я України (НСЗУ), а «вторинка» – з медичної субвенції.

З 1 квітня 2020 року НСЗУ фінансує і «вторинку» за чотирма пакетами.

Це стаціонарна допомога без хірургічних втручань, амбулаторна поліклінічна допомога, ендоскопія та колоноскопія. Два останніх пакети для багатьох лікарень – рідкість.


Два місяці тому лікарня підписала пакет по мобільній бригаді, яка виїжджає до хворих з підозрою на коронавірус забирати аналізи на ПЛР-тест.

Постійно медзакладу допомогає грошима місцева влада. Якщо за субвенцією Шацька районна лікарня отримувала понад 10 мільйонів гривень, то за пакетами з Нацслужбою – вісім. Нестачу покривають з місцевих бюджетів.

З початком карантину суттєво допомогли благодійники – як керівники потужних компаній, так і пересічні люди.

«Люди давали по 100-200 гривень. Зі світу – по нитці», – каже Світлана Крецу.

Це дало змогу придбати апарати штучної вентиляції легень та облаштувати палату інтенсивної терапії, а також забезпечити медиків засобами захисту та антисептиками.



Для того, щоб співпрацювати з Національною службою здоров’я України, медзаклад мусив виконати певні вимоги.

Так на кожному робочому місці з’явились комп’ютери.

Щоб укласти договори за пакетами послуг ендоскопія та колоноскопія, придбали нове обладнання.

«Проблеми є. Але завдяки тісній співпраці із радою району, адміністрацією і ОТГ всі проблеми вирішуються дуже легко. З чим би я не звернулася, відразу збираються всі гілки влади і думають, як допомогти», – розповідає головна лікарка.

Так вдалося розв'язати проблему з житлом для молодих спеціалістів. За підтримки влади приміщення старої лікарні реконструювали та зробили гуртожиток для лікарів.

Читайте також: Без стоматологів, але з паліативною допомогою. Як працює Турійська лікарня в умовах медреформи

Медреформа VS коронавірус: як це позначилось на лікарні

Пандемія коронавірусу вплинула на другий етап медреформи. За перші три місяці за стаціонарну допомогу лікарня отримала 100 % оплату, а з липня 90 % мала покрити НСЗУ, а 10 % медзаклад повинен був заробити. У вересні це співвідношення мало становити 60 % на 40 %.

Втім, через карантин госпіталізацій стало значно менше, тому в Міністерстві охорони здоров’я прийняли рішення повністю покривати «вторинку» до 1 жовтня.

Пандемія змінила і систему прийому пацієнтів. Центральний вхід у лікарню закритий. Усі пацієнти заходять через приймальне відділення.

Ті, в кого виявили ознаки інфекційних хвороб, у заклад заходять через інший вхід і не перетинаються із іншими пацієнтами.

Попередньо пацієнти телефонують своїм сімейним лікарям. Медики визначають, яка допомога потрібна людині і чи є потреба відвідувати медзаклад, проходити додаткові обстеження та госпіталізуватись, чи достатньо виконати рекомендації лікарів в домашніх умовах.

Кожен випадок – особливий, тому розроблені різні маршрути пацієнтів залежно від хвороби та стану хворих.

В одних випадках до хворого їде екстрена медична допомога, в інших – сімейний лікар чи ургентна служба лікарні.

Якщо є підозра на коронавірус, але ознаки хвороби легкі, виїжджає мобільна бригада, щоб взяти аналізи на ПЛР-дослідження. Хворий залишається вдома, поки не прийдуть результати. Якщо йому стає гірше – залежно від стану сімейний лікар знову скеровує, як вчинити.

«За травень та червень за виїзди мобільної бригади лікарня отримала по 12 тисяч гривень. Ці гроші не покривають витрат. Ми віддаємо їх як стимул бригаді – лікарю, медсестрі та водію. Захисні костюми, пальне, деззасоби оплачуємо з інших джерел», – каже Світлана Крецу.

Медики мобільної бригади кажуть, що роботи вистачає. У день, коли ми спілкувались, у них було заплановано 16 виїздів. Це означає, що за цей день їм потрібно 48 костюмів на всю бригаду.

Щоб одягнути весь захист, потрібно 20 хвилин. Отож тільки на одягання кожен витратить по 5 годин.

«Дехто лякається нас у костюмах, а дітям цікаво, що це за космонавти приїхали», – жартують медики.

Читайте також: Надання послуг – за євростандартами: як Любомльська лікарня влилася в другий етап медреформи

Зв'язок з пацієнтами – у режимі 24/7

Медики кажуть, що медреформа додала їм роботи, а коронавірус – ще більше.

Всі дані про пацієнтів є в паперових історіях хвороби та журналах звітності. Крім того, всю інформацію потрібно дублювати в електронній формі. Національна служба здоров’я працює тільки з електронною формою звітності.

Система часто підвисає, тож не завжди вдається написати електронне направлення. У такому разі пишуть паперове, а в систему все вносять, коли вона починає нормально працювати. Проте найважче не це.

«Зв'язок з пацієнтами – у режимі 24/7. Вони телефонують і вночі, і на вихідних, – каже сімейна лікарка Алла Курчак. – Раніше пацієнт не був прив’язаний до лікаря. А зараз ти «ведеш» його і дуже часто всю його сім’ю. Влітку звернень і так більше, а ще кожного дня люди телефонують, бо підозрюють у себе коронавірус. Також постійно треба бути на зв’язку з тими, хто має підтверджений коронавірус і лікується вдома».

Зарплата у сімейних лікарів залежить від кількості укладених декларацій. Алла Курчак – одна з перших набрала собі пацієнтів. При нормі 1800 пацієнтів у неї – 1980.

У позаробочий час пацієнти можуть телефонувати на ургентну службу лікарні, але багато таких, що телефонують все-таки до сімейного лікаря. Частину викликів, які надходять на екстрену медичну допомогу, диспетчери скеровують також до «сімейників».

«Роботи вистачає», – додає лікарка.

Тимчасово менше роботи у стаціонарах – там на час карантину госпіталізують лише у разі гострої потреби. У палати кладуть по одному, а виписують через три дні.

«Люди приїжджають на Світязь не відпочивати, а вбивати своє здоров’я»

Шацька лікарня надає близько тисячі платних медичних послуг. Вони передбачені зокрема для тих, хто не має електронного направлення від сімейного лікаря.

Наразі у медзакладі розробляють чіткі алгоритми, як надавати медичну допомогу для відпочивальників з інших районів та областей, якщо це не стосується випадків, що загрожують життю.

«От взяти перелом руки. Він не загрожує життю людини. Черговий лікар може зафіксувати руку, знечулити і написати направлення до травматолога. Пацієнт сам обере, до кого він звернеться. Це вже – робота вузького спеціаліста», – розповідає лікар-фтизіатр Роман Вензловський.

Додає, що влітку пацієнтів стає в рази більше через те, що звертаються туристи.

Причини різні – перегрівання, сонячні опіки та опіки борщівником, укуси комах, алергії, отруєння, передозування алкоголем, травми.

«Наші люди приїжджають на Світязь не відпочивати, а вбивати своє здоров’я. Вони напиваються, влаштовують бійки. Ви собі не уявляєте, яких побитих привозять, витягують напівживих з багажників… Якось за ніч потрібно було освідувати 12 людей, то лікарі не знали, за кого найперше взятись. Вони лежали, як мухи. У нас дуже цікавий літній період», – каже Світлана Крецу.

У лікарню часом потрапляють іноземці. Лікарі жартують, що з ними спілкуються «по-латинськи».

Читайте також: «Виходжуємо, як немовлят». Репортаж з центру, де лікують від наркоманії та алкоголізму

«Медреформа для керівника розв’язує руки»

У Шацькій лікарні нещодавно купили біохімічний аналізатор та апарат для ІФА-тестування.

У планах – купувати інше обладнання та укладати договори з Національною службою здоров’я за іншими пакетами послуг.

Таким чином зміни та плани в закладі водночас пов’язані і з медреформою, і з пандемією.

«Якщо лікарня в Любомлі буде переповнена і нам дадуть команду розгортати стаціонари для прийому ковідних хворих, ми зможемо це зробити», – говорить головна лікарка Світлана Крецу.

Для прийому важких хворих лікарня має чотири апарати штучної вентиляції легенів, кисневі концентратори, монітори пацієнтів.

Старіші апарати медики жартома називають «Жигулями», а новіші – «Мерседесами».


«Важко оцінити медреформу, бо ситуація з коронавірусом не дає зрозуміти, скільки ти можеш всього зробити. Але навіть попри це для керівника реформа розв’язує руки, дозволяє вмикати різні механізми, шукати кошти та працювати потужніше. Звісно, відповідальність також велика», – говорить Світлана Крецу.

«Розчарування від медреформи – через зарплати. Всі чекали підвищення зарплат, а поки що їх нема з чого підвищувати, – додає лікар Роман Вензловський.

Щоправда, у медиків Шацької лікарні зарплати на 30 % більші, ніж в інших медзакладах, завдяки підтримці місцевої влади.






























Наталя ХВЕСИК

Фото Ірини КАБАНОВОЇ

Коментарі
14 серпня
Сьогодні
Вчора
12.08.2020