Життя після смерті: кріоконсервація генетичного матеріалу як шлях до батьківства попри війну

З початком повномасштабної війни репродуктологічні клініки України, які тривалий час були для іноземців центрами сурогатного материнства, дещо змінили вектор своєї діяльності.

Сюди дедалі частіше почали звертатися українські пари з проханням кріоконсервації генетичного матеріалу, або, кажучи людською мовою, — для замороження сперми чи яйцеклітин, пише Varosh – видання-партнер мережі Район.in.ua.

Юнаки та чоловіки, перед від’їздом на фронт, ідуть на цей крок, аби в разі найгіршого дружина змогла народити і виховати їхню спільну дитину.

«Я закликаю пари, які мріють про дітей, не зволікати і відвідати репродуктивні клініки», – каже Наталя Киркач-Антоненко

«Це боляче усвідомлювати, хочеться заховатися від реальності і бути впевненою, що ваш коханий буде жити, не дивлячись на всі запеклі бої, які у нього попереду. Я розумію ваш страх. Але цей шлях може бути єдиною можливістю виховати очікуваних і бажаних діточок від коханого — діточок, яких він сам хотів», — написала на своїй сторінці Наталя Киркач-Антоненко зі Слов’янська. 

9 листопада 2022 року її чоловік Віталій загинув у бою на Сватівському напрямку.

– Ми до повномасштабного вторгнення мріяли створити велику родину і відповідально до цього готувалися, — розповіла жінка. — На момент 24 лютого я вже була вагітна нашим первістком. Віталій одразу пішов добровольцем на захист нашої любої України і з першого дня знаходився в зоні активних бойових дій. Через дуже сильний стрес і жахіття війни вагітність завмерла. Це було неймовірним ударом для нас. Ще до війни ми планували скористатися послугами кріоконсервації, а після цієї трагедії ми стали активно обговорювати, як це реалізувати. Треба було дочекатися відпустки, а надали її тільки за 10 днів до загибелі коханого.

Ми обидвоє хотіли скористатися можливостями репродуктивної медицини як на випадок травми, так і у разі найстрашнішого. Ми з Віталієм прожили разом 18 щасливих років і дуже хотіли діточок, тому ніяких непорозумінь в обговоренні теми кріоконсервації генетичного матеріалу у нас не виникало.  Віталій був впевнений, що у разі його загибелі я народжу і виховаю дітей у любові та турботі. 

Наприкінці літа я їздила до коханого і ми бачились кілька разів. Ми дуже скучили один за одним, бо не бачились вже шість місяців. Місто дуже сильно обстрілювали, й за тиждень я поїхала в Київ, де дізналась, що вагітна. Віталій в той момент якраз брав участь у звільненні міста Лиман і в нас вийшло зідзвонитись. Коли я його повідомила про цю чудову новину, він був неймовірно радий і піднесений. Під час важких боїв та втрат дізнатися, що станеш батьком, —  це неймовірна підтримка у боротьбі.

Родину я повідомила про наші плани тільки після смерті Віталія і це стало підтримкою у горі як для моїх рідних, так і для матері та сестри мого коханого. Всі розуміють нас і планують допомагати виховувати донечку, яка народиться всередині травня, і майбутніх діточок, які з’являться за допомогою ЕКЗ. Від рідних людей я зустріла вдячність та підтримку нашого з Віталієм вчинку.

— Чи складною була процедура здачі аналізів у клініці?

— Ні, ця процедура зовсім не важка. Необхідні аналізи та кріоконсервація проводяться за один день. Також треба відвідати нотаріуса для оформлення необхідних документів. Ось цей крок психологічно більш складний. Треба підписати передачу прав на використання генетичного матеріалу у разі загибелі. Це дуже боляче, проте без цього документу дружина не зможе народити діточок від свого загиблого чоловіка.

Після того, як я поділилась своєю історією, багато жінок писали, як би вони хотіли мати можливість народити дитину від свого загиблого на війні чоловіка. Шкодували, що не встигли. Дуже боляче розуміти, що втрачаєш разом з коханим і надію народити таких бажаних дітей.

Я закликаю пари, чиї чоловіки воюють, які дуже віддано кохають один одного і мріють про дітей, не зволікати і відвідати репродуктивні клініки. Сподіваюсь, збережений матеріал вам ніколи не знадобиться, але війна є війна.

Як відбувається процес кріоконсервації і що для цього потрібно

Журналісти «Varosh»  звернулися до кількох репродуктивних клінік за роз’ясненнями, як саме відбувається процедура, що для цього потрібно та скільки це коштує.

У клініці «Надія», яка має відділення у Києві, Одесі та Львові, розповіли, що кріоконсервація сперматозоїдів, яйцеклітин, а також ембріонів — це звичайні процедури в репродуктивних клініках. Вартість кріоконсервації сперми становить 1645 гривень, а зберігання матеріалу – 270 гривень на місяць. Утім, для військовослужбовців-учасників бойових дій кріоконсервація сперми і зберігання (безстрокове) безкоштовне. 

Ірина Судома, директорка з науки та розвитку клініки, розповідає, що і кріоконсервація для жінок-військовослужбовиць теж має місце. 

«Однак, щоб отримати яйцеклітини, потрібна стимуляція впродовж 10-14 днів, контрольні огляди, дорогі ліки. Тому ми вирішуємо питання знижок індивідуально, коли приходять такі пацієнтки. Знижка може бути на різні етапи цієї програми від 10 до 25%», каже лікарка.

В медичному центрі «Плюсмед» в Ужгороді також діє безкоштовна кріоконсервація та зберігання сперми для військовослужбовців. У центрі розповідають, що з початком повномасштабної війни запити на цю послугу почастішали.

— Майже ніхто не задумується над тим, що може повернутись з війни живим, але безплідним, — сказали Varosh у центрі. — На жаль, ми як медичний центр вже зустрічали не один такий випадок. Ми пропонуємо чоловікам здати свою сперму, щоб у разі потреби у майбутньому вони точно змогли стати біологічними батьками. Чоловіку потрібно здати аналізи крові на гепатит C + гепатит В + Syphilis, ВІЛ, а також швидкий тест на ковід. Опісля здається сперма та підписуються документи, які завіряються нотаріально.

Чоловік приходить у центр з паспортом, кодом та військовим квитком, підписує дозвіл центру на заморозку свого генетичного матеріалу, а також пише заяву-доручення на розпорядження біологічним матеріалом своїй дружині або батькам, якщо чоловік ще не одружений. Це робиться для того, щоб у разі смерті дружина могла скористатись спермою чоловіка для зачаття дитини, або ж для того, щоб рідні могли знищити біологічний матеріал сина після його смерті.

«У нас в Україні наразі постмортальна репродукція не врегульована належним чином, — пояснюють Varosh у клініці професора Феськова (Харків, Київ). Якщо подружня пара планує дітей і, наприклад, чоловік військовослужбовець, при здачі сперми потрібна заява на консервацію та нотаріально підтверджена заява чи нотаріальний заповіт про можливість подальшого використання сперми». 

Це звична процедура для більшості клінік, які здійснюють кріоконсервацію для військовослужбовців.

Федір Куртяк

Підготовка документів займає близько години. Завірені в нотаріуса документи в центр може занести вже дружина. У таких довіреностях має бути чітко вказане право на посмертне відтворення. Федір Куртяк, завідувач ембріологічного відділення медичного центру «Плюсмед», розповів Varosh, що це питання наразі розглядається в плані підготовки відповідного закону, де буде описаний механізм цієї процедури.

— Питання наразі неузгоджене, але це не означає, що перспективи немає, — каже він. — Наразі ми повністю дотримуємося законодавства, не можемо його не дотримуватися. Є юридичні моменти, які допомагають вийти зі становища, наприклад, якщо чоловік дає жінці нотаріально засвідчену згоду на використання матеріалу, але річ у тім, що матеріал може бути використаний лише однією конкретною особою.

Олена Бабич, адвокатка, юристка в медичній сфері, експертка в репродуктивному праві радить парам, які планують скористатися послугою кріоконсервації сперми, або вже знаходяться у програмі, уважно прочитати умови договору, який вони укладають з клінікою, з приводу розпорядження кріоконсервованого матеріалу. 

— Деякі клініки прописують це в договорі, але однозначно для того, щоб потім не мати питань з розпорядженням спермою, оформити відповідну нотаріальну заяву, — каже юристка. — Саме заяву, не довіреність, тому що довіреність втрачає свою силу в момент смерті особи. Тому для того, щоб розпоряджатися кріоконсервованою спермою дружині і використати її в ЕКЗ, треба, щоб чоловік за життя написав відповідну заяву, яку нотаріально посвідчив з приводу використання сперми, в тому числі у випадку смерті. 

На сьогодні це є проблемою, тому що законодавець не врегульовує жодним чином це питання і єдиний спосіб, який у принципі допоможе потім жінці використати цю сперму — це така заява. Але навіть перед оформленням заяви раджу проговорити всі ці моменти з клінікою, в якій плануєте кріоконсервувати генетичний матеріал. Оскільки в законодавстві ця процедура не врегульована, кожна клініка йде своїм шляхом щодо документального оформлення і всі моменти треба погодити до моменту кріоконсервації.

В медичному центрі «Yuzko» (Чернівці) пояснили: аби уникнути фатальних наслідків законодавчої неузгодженості, подружжю варто звернути особливу увагу на кілька моментів:

• Бажано, щоб чоловік, який планує кріоконсервувати сперму, перебував в офіційному або цивільному шлюбі й за життя висловив свою згоду на те, щоб мати із дружиною спільну дитину. В іншому випадку (якщо чоловік самотній) подальше використання його біологічного матеріалу, наприклад, його батьками, породжує низку морально-юридичних перепон.
• У репродуктивній клініці необхідно оформити договір на кріоконсервацію та зберігання сперми. В договорі мають бути прописані умови щодо використання біологічного матеріалу в майбутньому.
• Окремо слід оформити заяву щодо використання кріоконсервованої сперми, в тому числі після смерті. Така заява повинна бути нотаріально посвідчена.

Кожна пара має прийняти для себе зважене рішення з урахуванням бажань партнера

В питанні використання генного матеріалу чоловіка, який загинув на війні, треба бути обережним у кількох моментах, каже сімейна психологиня Наталя Фельбаба.

— Жінка може почати сприймати дитину як таку, що заповнила спорожніле місце загиблого чоловіка,— пояснила вона. — От батько загинув, і на місце цієї порожнечі жінка народжує дитину і дуже нею втішається, що в неї є, так би мовити, продовження того чоловіка, якого вона любила. А може бути й інше: вона народжує дитину, щоб у них просто була спільна дитина і жінка буде виховувати цю дитину. Це все залежить, напевно, від того, як жінка переживе втрату, як вона її відгорює, змириться з цим і прийме те, що вона без свого коханого.

На думку психологині, якщо жінка майже одразу після втрати використовує генний матеріал чоловіка, то найімовірніше таким чином вона намагається полегшити біль від утрати.

Що ж до плюсів кріоконсервації, то Наталя Фельбаба припускає, що самому чоловіку буде психологічно легше від усвідомлення того, що він залишив по собі:

— Це така дуже екзистенційна річ, коли людина зіштовхується зі смертю, з ризиком померти, то усвідомлення того, що ти все зробив, аби залишити слід по собі в цьому світі підтримує. Думка «навіть якщо я загину, то після мене є продовження» знімає десь трохи тривогу.

Водночас психологиня зауважує, що дуже велике значення має те, на яких умовах домовляються про використання матеріалу подружжя. Вони можуть домовитися, що жінка в будь-якому випадку має скористатися спермою, або скористається, якщо захоче, тобто враховується право вибору партнера.

— Є дуже багато речей, які виходять із самих стосунків людей: як вони до цього ставляться, як ставляться один до одного. І всі ці моменти дуже важливо обговорювати і поважати право вибору як жінки, так і чоловіка. Важливо обговорити момент, чи жінка має право потім передумати використовувати генетичний матеріал чоловіка. Але це вже кожна пара дасть відповідь сама собі.

Зоряна Попович, Ірина Сов’як