Міфи про туберкульоз, які руйнують життя не гірше самої хвороби

Негативне ставлення у суспільстві до людей з туберкульозом, стереотипи і фобії формуються, насамперед через незнання шляхів передачі туберкульозу та його лікування. лікування. Люди з туберкульозом часто стикаються з соціальною ізоляцією, дискримінацією та несприйняттям з боку оточуючих. Це пов'язано з поширеними міфами про недугу, як про невиліковне та заразне захворювання, які стають причиною появи дискримінації та стигми, що у результаті суттєво впливає на їх прихильність до лікування.
До Всесвітнього дня боротьби проти туберкульозу розвінчуємо неправдиву інформацію про туберкульоз.
Юрій Субботін, радник з питань доступності допомоги проєкту «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні» (PATH/USAID).
Туберкульозофобія…
У людей острах туберкульозу укорінився так само, як і багато інших звичок жахатися загроз, з якими людство стикалося споконвічно, наприклад, змій, павуків, кажанів тощо. Колись для цього були підстави, адже порятунку від туберкульозу не було. У теперішній час стан справ докорінно змінився аж до того, що людство поставило за мету викорінити туберкульоз як загрозу на планеті у найближче десятиріччя.

Для цього є серйозні підстави, адже сучасні методи виявлення туберкульозу дозволяють діагностувати його за лічені години, а застосування нових лікарських схем дозволяє зцілювати практично усі форми хвороби, крім занедбаних, причому робити це амбулаторно, без відриву від звичного способу життя та роботи (навчання) і значно швидше. До того ж, допомога при туберкульозі є повністю безоплатною і шукати її потрібно у свого сімейного лікаря, а не у диспансері, як було колись.
Туберкульоз стосується інших, які не такі особливі як я…
Туберкульоз паразитує на біологічних властивостях організму. Будь-які соціальні ознаки особистості для туберкульозу байдужі. Відтак, хвороба може розвинутись у будь-якому інфікованому організмі, а ступінь ризику виникнення захворювання залежить від багатьох факторів, серед яких ключовими є тривалий, тісний контакт з людиною, хворою на активний туберкульоз, і міцність захисних систем організму.
Оцінити, а тим більше передбачити, яким виявиться співвідношення загрози та захисту, практично неможливо, тим більше, що збудник туберкульозу може доволі довго перебувати в організмі людини (аж до декількох років), чекаючи на послаблення спротиву через стрес, несприятливий вплив виробничого середовища, шкідливі звички тощо. Відтак, кожна людина має пильно стежити за станом здоров’я і при появі підозри вживати дієвих заходів, щоб не дати збуднику туберкульозу жодного шансу.
Робиться це дуже легко, за умови регулярної перевірки (хоча б щорічно) сімейним лікарем або, навіть, самостійно (PHC - Анкетування).
Наталія Чурсіна, медична директорка з амбулаторно-поліклінічної допомоги КП «Волинська обласна інфекційна лікарня» Волинської обласної ради.
Я не хворий і не маю потреби у обстеженні на туберкульоз…
Туберкульоз це інфекційне захворювання яке триває роками. Мікобактерія дуже повільно розмножується: ділиться кожні 16—20 годин. Для прикладу гриб може за 24 години утворити грибницю довжиною 1 км, а певні види бактерій – один поділ кожні 9,8 хвилини. Враховуючи такий повільний розвиток захворювання організм людини пристосовується до мікобактерій, і не дає сигнал мозку про розвиток захворювання, особливо на ранніх стадіях процесу. Тому так важко її виявити вчасно. І тільки комплексне обстеження дає результат.

Людина з туберкульозом завжди кашляє…
Туберкульоз розвивається не тільки в легеневій тканині, відповідно кашляти буде людина з туберкульозом легень або при ураженні бронхіального дерева.
При всіх інших локалізаціях туберкульозу будуть інші прояви: біль в попереку – туберкульоз поперекового відділу хребта, головний біль, блювота – туберкульозний менінгіт; безпліддя – туберкульоз статевих органів і т.д.
Євген Баборикін, заступник голови правління БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне»
Люди з туберкульозом є небезпечними для оточуючих...
За умови своєчасного виявлення та лікування, людина з туберкульозом не становить для оточення ніякої загрози. Якщо спосіб лікування вибраний правильно, через 2-3 тижні хворий перестає виділяти мікобактерії і не спроможний заразити інших, людина продовжує лікування амбулаторно.
Головне, робити все відповідно до рекомендацій лікаря. Такі люди навіть можуть працювати в колективі! А оскільки про це знають одиниці, в суспільстві відбувається жахливий процес нав’язування негативної соціальної ролі на основі діагнозу – стигматизація. І це окрема велика проблема на шляху до подолання туберкульозу!
В результаті відчуття страху, сорому та бажання ізолюватися змушують людей з туберкульозом уникати, або відкласти звернення до лікаря. В результаті людина з туберкульозом відтерміновує своє одужання й може стати джерелом захворювання для інших. Щоб люди не боялися звертатися до лікарів, вони мають не зазнавати стигми, як зовнішньої, так і не відчувати внутрішньої, а для цього треба знати й розрізняти міфи та факти про туберкульоз.
Щоби допомогти в цьому українцям, ми створили і забезпечуємо роботу Міжрегіонального центру комунікації у сфері протидії туберкульозу. Це стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), шляхом фінансування Проєкту «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні», що виконується міжнародною організацією PATH.
Костянтин ЛОЦМАН