Види вакцин від COVID-19 та які рекомендують групам ризику: роз’яснення експертки

COVID-19 набирає обертів. За прогнозами експертів пік захворюваності припадає саме на другу половину грудня.

 Фахівці Національного порталу з імунізації вирішили нагадати українцям про те, які типи вакцин від COVID-19  були розроблені, які наразі доступні в Україні та які обрати групам ризику, передусім людям з хронічними захворюваннями та вагітним жінкам. 

На запитання відповідає докторка медичних наук, сімейна лікарка Олена Колоденко.

Які вакцини для профілактики COVID-19 існують і які наразі доступні у пунктах щеплення в Україні?

Наразі в світі для профілактики COVID-19 використовують основні чотири види вакцин:

• Інактивовані вірусні вакцини – це вакцини, що містять у своєму складі «вбиту» часточку вірусу SARS-CoV–2.  Технології вироблення інактивованих вакцин вже майже 70 років. Першу вакцину за цією технологією розробили ще в 1955 році. Це була вакцина від поліомієліту. Однією з переваг таких вакцин є те, що вони можуть тривало зберігатися і менш чутливі до температурних коливань. Недолік застосування інактивованих вакцин в тому, що вони дають короткочасність імунної відповіді, що обумовлює необхідність повторної імунізації. Тобто для того аби отримати гарну імунну відповідь, однієї дози не вистачить.

Для прикладу, у Національному календарі щеплень інактивованими є вакцини проти кашлюку, поліомієліту та хіб-інфекції. 

В Україні з інактивованих вакцин для профілактики COVID-19 була доступна вакцина CoronaVac від китайського виробника Sinovac Biotech, проте наразі нових поставок цієї вакцини в Україну не планується.

• Векторні вакцини — химерні, тобто зібрані з різних фрагментів, віруси, які не спричиняють жодної хвороби. Проте вакцина добре стимулює імунну відповідь (має високу імуногенність). Такі вакцини для захисту від СOVID-19 розробила шведсько-британська компанія AstraZeneca разом з Оксфордським університетом. Вакцина виробляється в ЄС, під торговельною маркою Vaxzevria, в Південній Кореї – AstraZeneca-SKBio, в Індії – Covishield.  В Україні вакцинальна кампанія розпочалася саме з цієї вакцини, індійського виробництва. Потім населенню для захисту також була запропонована вакцина AstraZeneca корейського виробництва. Ця вакцина показана усім віком від 18 років. Наразі з вакцин цього типу в Україні представлена вакцина Janssen, особливість якої в тому, що для первинного курсу щеплень використовується не дві дози, а одна.

Вакцини на основі нуклеїнових кислот (мРНК-вакцини) ще називають вакцинами нового покоління, оскільки при її розробці застосували абсолютно інноваційне рішення – використати за основу рибонуклеїнові кислоти.  Ідея створити таку вакцину з’явилася ще на початку 1990-х. 

За останні 25 років було здійснено понад 500 досліджень цієї технології. Але реалізовано її було лише навесні 2020 року, коли почалися клінічні дослідження таких вакцин проти  COVID-19.  Ця вакцина – це фактично фрагмент нуклеїнової кислоти, що несе інформацію про компонент вірусу — код, запакований у наночастинки для стабілізації.

Коли така вакцина потрапляє в організм, а саме в клітину, з неї зчитується інформація і за цим кодом утворюється білок. Це нагадує приготування пирога за рецептом з інтернету чи запису в маминому зошиті. Внаслідок цього утворюється не вірус, а тільки його білки, які наша імунна система впізнає як «чужі» і вчиться їх нейтралізовувати.

Коли згодом в організм людини потрапить сам вірус, наша імунна система його впізнає і знешкодить. Такі вакцини бувають на основі ДНК чи РНК. Прикладом мРНК-вакцини від COVID-19 є вакцина Comirnaty від Pfizer-BioNTech та вакцина від Moderna. Наразі в США та ЄС використовуються, в основному, вакцини саме цього типу, оскільки їх легше адаптувати під нові варіанти коронавірусу.

Що важливо знати про мРНК-вакцини. 

• По-перше, вакцини мРНК є безпечними і не можуть змінити ДНК людини. мРНК як та інструкція для складання шафи, яку потрібно прочитати і викинути, щойно шафа буде складена. Вона живе до кількох днів, і потім її утилізують наші клітини. За цей час за цією інструкцією клітини синтезують білок вірусу, до якого й розвивається імунітет. 

• Проте проникнути до ядра, перетворитися з РНК у ДНК, та в прямому сенсі врізатися в хромосоми мРНК не може — бо не має відповідних інструментів. Та й до ядра мРНК проникнути не може — на рівні ядерних пор діє суворий контроль того, що в ядро потрапляє, а що з нього виходить.

• По-друге, мРНК-вакцини не містять ані живого, ані навіть інактивованого вірусу.
• По-третє, ця вакцина дозволена для екстреного використання для осіб від 5 років Всесвітньою організацією охорони здоров’я. 

Важливо! В Україні з вакцин на мРНК- платформі наразі присутня лише вакцина виробника Pfizer-Biontech. Окрім вакцини Comirnaty, яка захищає проти оригінального штаму коронавірусу, нещодавно було завезено 203 тисячі доз так званої «омікронспецифічної» вакцини цього ж виробника, що захищає проти двох штамів коронавірусу: оригінального та омікрону. 

Через дещо вищу ефективність цю вакцину за можливістю варто отримати групам медичного ризику: особам понад 60 років, пацієнтам з хронічними захворюваннями, медичним працівникам. Обидві варіанти вакцини від Pfizer вводяться з віку 12 років. Також в деяких пунктах щеплень ще доступна вакцина Comirnaty для дітей від 5 до 11 років (на жаль, найближчим часом нових поставок цієї вакцини не очікується). 

Також саме вакцини на мРНК-платформі рекомендовані для захисту вагітних жінок проти коронавірусної хвороби.

•  Субодиничні вакцини (ацелюлярні або безклітинні) містять очищені фрагменти мікроорганізму, які були спеціально відібрані на основі їхньої здатності стимулювати імунні клітини. Оскільки ці частинки не можуть викликати захворювання, субодиничні вакцини вважаються дуже безпечними. Проти вірусу, що викликає COVID-19, розробляються лише білкові субодиничні вакцини. В березні 2023 року така вакцина під назвою Novavax отримала дозвіл ВООЗ на використання. Вона рекомендована людям від 12 років, передусім групам ризику, а також вагітним жінкам. Наразі в Україні дана вакцина відсутня.

Чи мають певні вакцини проти СOVID-19 специфічні показання для використання? Чи всі вони безпечні для груп ризику?

Які і всіх іншим пацієнтам, особам з груп ризику показано вакцинуватись будь-якою доступною вакциною. В рекомендаціях є обмеження лише для вагітних жінок: вагітним ми рекомендуємо вакцинуватись мРНК-вакцинами, тобто тими, що зроблені на основі нуклеїнових кислот – Comirnaty від Pfizer-BioNTech та вакцина від Moderna.

Також нова субодинична вакцина Novavax рекомендована ВООЗ для захисту вагітних жінок. В Україні наразі представлена для захисту вагітних лише вакцина від Pfizer-BioNTech, але наразі багато українців перебувають за кордоном, тому варто знати й про інші вакцини.

Що стосується людей з онкопатологією, то вакцинація людей з онкологічними захворюваннями проводиться як під час проведення терапії, так і в проміжках між курсами. Вакцини проти COVID-19 для таких пацієнтів є безпечними, оскільки жодна з вакцин проти COVID-19 не є живою. Це стосується і людей з ВІЛ та іншими аутоімунними захворюваннями. Варто запам’ятати, що саме «живі» вакцини можуть мати потенційну небезпеку для осіб, які отримують імуносупресивну терапію, а серед вакцин проти COVID-19 таких нема.

«Наостанок хочу нагадати, що на сьогодні завдяки вакцинам можливо захистити людину не лише від СOVID-19, а й від інших 25 інфекцій. Щеплення згідно Національного календаря є безоплатними й доступними як в місті, так і в сільських амбулаторіях. Тому не зволікайте, особливо коли ви або ваші діти входять до груп ризику – вакцинуйтесь та будьте здорові!», – каже лікарка.