Користь стресу, або чому шлях до задоволення лежить через незадоволення
-
-
>
-
>
-
>
1533
Розповіли, коли стрес може бути корисним.
Не тільки дофамін, а й всі нейромедіатори працюють разом і дають нам радість, щастя, горе, – пояснює Віктор Досенко, український патофізіолог, генетик, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені Богомольця НАН України – повідомляє Центр громадського здоров'я МОЗ України.
Досенко став гостем подкасту «Простими словами», який виходить у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», й розповів, що нове покоління отримало доступ до великих концентрацій дофаміну щодня. Тобто ми нарешті дійшли до масового дозволу чи масової доступності до задоволень.
Мабуть, продовжив генетик, у майбутньому люди будуть дуже прискіпливо ставитися до профорієнтації. Тобто не просто йти на роботу, бо там платять гроші, а йти на роботу, яка приносить задоволення. Він переконаний, що це чистіша мотивація.
«Ми - істоти, створені еволюцією завдяки пошуку задоволень… Із часом ми стали дуже чутливими до задоволення, воно швидко минає, і нам потрібна наступна «доза» цих внутрішніх задоволень. А це призвело до того, що люди також знайшли зовнішні активатори «рецепторів щастя», - наголосив Досенко.
Читайте також: Чи впливає стрес на грудне вигодовування: міфи і факти
За словами патофізіолога, базові джерела задоволення знаходить кожна людина. Наприклад, їжу, а потім, коли ми підростаємо й знаходимо ерогенні зони, - секс.
«На цих двох базових джерелах задоволення більшість людей зупиняється. Це біда, звісно, це сумно… Насправді джерел задоволення більше - аж 7, я так нарахував», - наголошує патофізіолог.
У контексті розмови про дофамін генетик розповів про правильно відреагований стрес, який має призвести до величезної кількості задоволення у нашому мозку. Він пояснив, що мозок так збудований, що після стресу утворюється дофамін.
«У біохімічному плані шлях до задоволення йде саме від незадоволення. Чому природа так вчинила? Природа побудувала такий взаємозв’язок, аби ми мали мотивацію робити все, щоб вижити», - заявляє Досенко й наводить простий приклад.
«Якщо ми розглянемо тварину, яка щойно врятувалась від хижака, то побачимо, яка величезну кількість нейромедіаторів, пов’язаних із задоволенням, отримав мозок» - пояснює генетик природу стресу.
За його словами, правильно відреагований стрес – це той, що супроводжується потужним фізичним навантаженням. Якщо ця енергія залишиться всередині, вона не дасть задоволення.
Саме через це, каже Досенко, важко знайти слона чи тигра з ПТСР, це можна зробити хіба що під час експерименту, щоб вони не змогли правильно відреагувати на стрес.
А тактика «замри» – це неможливість відреагувати стрес за моделлю «бий або тікай». Завмирання в дикій природі – це варіант поведінки, коли вже немає можливості врятуватися.
Читайте також: Чому для здоров'я важливий сон і як його покращити
