Проблеми з кишківником негативно впливають на психіку

05 Вересня 2022, 11:12

871

Емоції – невіднятна частина нашого життя. Позитивні, нейтральні чи негативні – вони відбивають наші реакції на всі події, що відбуваються навколо.

Іноді ми перебуваємо у чудовому настрої або сумуємо безпричинно. Коли в нас хороший настрій ми концентруємося насамперед на позитивному в людях і подіях, відчуваємо внутрішню гармонію та рівновагу, в нас бадьоре самопочуття, нормальні стосунки з оточенням. На наш емоційний стан впливає безліч факторів в тому числі їжа, яку ми споживаємо, йдеться на сторінці Рівненського обласного центру контролю та профілактики хвороб у фейсбуці.

Кишківник людини не здається очевидним місцем, де можна шукати причини поганого настрою або навіть депресії. Але саме на нього звернув увагу Джордж Портер Філліпс на початку XX століття. Він помітив, що пацієнти Bethlem Royal Hospital з меланхолією часто страждали від важких закрепів та інших фізіологічних проблем.

Можна було б припустити, що ці фізіологічні проблеми і є наслідком депресії, але Філліпс подумав про зворотний причинно-наслідковий зв'язок. Він замислився, чи можна полегшити психічний стан пацієнта, вирішивши проблеми з його кишківником?

Він провів експеримент й прописав пацієнтам спеціальну дієту. яка складалася з риби, морепродуктів, а також вона містила кисломолочні продукти. Одинадцять з вісімнадцяти його пацієнтів повністю одужали, а двоє інших відчули помітне покращення. Цей експеримент є одним з перших доказів того, що бактерії в нашому кишківнику можуть мати глибокий вплив на стан нашої психіки.

Про роль мікробіому в здоров'ї людини говорять багато. Втім, його зв'язок із психікою пояснити найважче. Як ці мікроскопічні сміттярі, що харчуються відходами нашого травлення, можуть впливати на мозок?

«Я ані краплі не піддаю сумніву той факт, що мікроби впливають на психічне здоров'я», – зазначає Джейн Еллісон Фостер, керівниця лабораторії в університеті Мак-Мастера в Канаді.

А це означає, що ми зможемо лікувати наш мозок через живіт. «У цій галузі – великий потенціал для розвитку як нових терапевтичних засобів, так і точної (індивідуальної) медицини».

Дослідження підтверджують, що різні кишкові біоценози відповідають різним психічним розладам, зокрема депресії і тривожним станам. Жоден окремий вид бактерій не несе відповідальності за такий ефект. Натомість як видається, річ у загальному співвідношенні різних родин мікробів. Мікробіом кишківника в депресивних і тривожних людей є менш різноманітним, ніж у людей з міцним психічним здоров'ям. Навіть більше, в одній з останніх публікацій на цю тему дослідники виявили зв'язок між шизофренією і бідним мікробіомом кишківника.

Деякі види мікробів захищають стінки кишківника, зміцнюючи його слизову оболонку і перешкоджаючи потраплянні в кров його вмісту. Без такого бар'єра, людина може страждати від вивільнення цитокінів, які викликають запальні процеси. Ці білки збільшують кровообіг навколо джерела інфекції і регулюють імунну реакцію організму.

Хоча ця реакція має важливе значення у боротьбі з інфекцією, цитокіни також сприяють зниженню настрою і млявості. Саме тому ми часто почуваємось втомленими і пригніченими, коли хворіємо. Але протягом тривалого часу такий стан може призвести до депресії.

Кишкові мікроби також впливають на те, як наш організм перетравлює і метаболізує попередників синтезу важливих нейромедіаторів, як-от серотонін і дофамін, які називають гормонами щастя.

Флора нашого кишківника навіть прямо пов'язана з мозком через блукаючий нерв, який має рецептори поблизу слизової оболонки кишки, що дозволяє йому контролювати процес травлення. Таким чином кишкові мікроби можуть вивільняти хімічні сигнали, які впливають через блукаючий нерв на активність мозку.