Чому потрібно добре подумати перш ніж стати донором крові?
-
-
>
-
>
-
>
4256
В коментарях до цього блогу вже можна мою позицію хейтити, прочитавши лише один заголовок. При чому прогнозую, що читачі поділяються на два протилежні табори, коли одні казатиму: так, звичайно, бути донором це круто, а інші: для чого мучити свій організм.
Розпочну з початку. Стати донором хотіла давно, однак під час навчання в університеті не було часу, а потім почалися будні дорослого життя — дім-робота-дім. Так тривати могло б дуже довго, доки в один день знайомий не загримів в лікарню і йому шукали донорів крові. Десь в цей період, коли два тижні шукали донорів будь-якої групи крові для здачі на плазму, прийшло і до мене розуміння, що можна зробити щось дуже хороше для тих, хто поруч, знайшовши раз в 3 місяці годину часу та здати два стакани крові. Це навіть може допомогти комусь врятувати життя.
З того дня минуло майже два роки, а за спиною багато кровоздач. Були перерви й в 3-4 місяці, а коли було потреба для когось зі знайомих, то, як тільки допускали до наступної здачі швиденько, йшли здавати (мінімум 62 дні перерва).
На цьому можна завершити й тоді буде все здаватися таким позитивним та легким, однак не в цій ситуації. Найбільш складно змиритися в цій процедурі із тим станом, в якому перебуває наша володимир-волинська Станція переливання крові.
У квітні ходила здавати з подругою (вона наважилася на перший такий похід) і попередила її, що переступивши поріг Станції ми ніби повернемося в час ще до нашого народження, відчуваємо атмосферу Радянського союзу у всій красі. Дерев'яні лавки, на підвіконні вазони, якими намагаються додати затишку. Найголовніше — пакетований чай (найдешевших марок) у прозорих одноразових стаканчиках, які від кип’ятку ще збільшуються в об'ємі, створює атмосферу непотрібності твоєї присутності.
І найбільше випробування — це системи, якими роблять забір крові. Голки системи занадто грубі, але медсестри знають свою справу. Звичайно, після таких «сучасних» технологій кілька годин ще відчувається біль в руці, може з'явитися синець і доведеться ходити як наркоман-невдаха, або ж ховати руки в сорочках.
До речі, стосовно голки. Знаючи наскільки болісна процедура в Станції, якось довелося здавати кров на аналіз з вени в приватній лабораторії, і в момент Х, очікуючи той самий болючий момент, було здивування, коли за хвилину приклеїли пластир і сказали, що вже все. Тобто голка в приватній лабораторії настільки тоненька, що процедура проходить без болю. Дуже сумно, що таких голок немає в державній Станції.
Єдиною і, певно, беззаперечною перевагою здачі крові в Станції є те, що кров постійно проходить аналізи. Так, в один із зимових місяців можна дізнатися, що в тебе високий імунітет до COVID-19 та твоя кров потрібна для вивчення вірусу. До речі, за одну кровоздачу можна отримати результат на антитіла, тому якщо хочете знати чи маєте імунітет і не хочете платити за ІФА, тоді ставайте донорами. Як вам такий бонус?
