В основі – безпека медперсоналу та екологічність: заклади охорони здоров’я навчають поводженню з медичними відходами

Вже шостий дводенний тренінг із профілактики та контролю інфекційних захворювань та поводження з медичними відходами відбувся у рамках реалізації спільного проєкту МОЗ та Світового банку. 

Цей навчальний процес став можливим у контексті широкої співпраці Міністерства охорони здоров'я України і Світового банку щодо питань інфекційної безпеки та контролю як важливої складової євроінтеграційного процесу. Про те, як відбувалися навчання – дізнавалися журналісти Район.Медицина. 

Наразі, розпочинаючи із грудня 2023-го, заняття відбулися у Києві та області, на Рівненщині, Житомирщині та Вінничині. Й ця робота ще триватиме найближчі два місяці, бо загалом тренінги з поводження з медичними відходами пройдуть у 16 регіонах.

Олег Швець, консультант із громадського здоров'я спільного зі Світовим банком проєкту МОЗ України, на початку тренінгу для представників медичних закладів Житомирщини уточнив, що проєкт, який має назву «Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні», працює з 2021 року. Його завдання – допомогти Україні краще впоратися з наслідками пандемії. А однією зі складових є заходи, що стосуються медичних відходів, контролю та безпечного поводження з ними.

«Через пандемію ми втратили багато людей. Проте всі країни світу не були достатньо готові до ковіду. Й зараз він ніде не зник. Звичайно, є і будуть ще й інші виклики. Тож зараз спільні зусилля спрямовані на розбудову лабораторних центрів, холодового ланцюга, оснащення медичних закладів новітнім обладнанням та приміщеннями для зберігання вакцин», – розповів Олег Швець.

Він додав, що оскільки такої масової вакцинації світ ще не знав, то, крім запобігання поширенню захворювання, у медиків є інша складова роботи – покращення практики поводження з величезною кількістю відходів.

«Навчання, тренінги щодо цього – надзвичайно важливі. Паралельно йде оновлення нормативно-правової бази. І спеціалісти, які у медзакладах відповідають за роботу з відходами, можуть стати співтворцями цих змін з точки зору людей, які щодня з цим мають справу, вносячи пропозиції щодо вдосконалення і покращення законодавства відповідно до вимог Європейського Союзу», – наголосив Олег Швець.

Він впевнений: коли ці всі компоненти, як частинки пазла, складуться, ми будемо мати більш досконалу систему охорони здоров'я.

У перший день навчань у регіоні тренінги проводять для закладів первинного рівня надання медичних послуг, у другий – для спеціалізованих закладів. Це пов’язано з тим, що через специфіку роботи вони продукують у більших обсягах різні категорії медичних відходів, поводження з якими теж, звичайно, різниться.

Перша частина тренінгу – теоретична, присвячена чинному законодавству в цій сфері, поділу відходів відповідно до класифікації та системі управління відходами в закладі охорони здоров'я. Друга – відпрацювання практичних навичок поводження з кожною категорією відходів після їхнього утворення: сортування, пакування, маркування, транспортування до місця тимчасового зберігання і подальша передача підприємствам, які мають ліцензії на інсинерацію (це контрольований процес спалювання медичних відходів у спеціальній печі (інсинераторі) або кремацію. Також тут вивчають стандартні операційні процедури та типову схему поводження, кваліфікаційні вимоги до особи, яка має за це відповідати у закладі, алгоритми дій при аварійних ситуаціях і тому подібне.

Медичні відходи, за словами координатори тренінгів Зоряни Скалецької, – це велика проблема. І зараз вона лягає повністю на плечі керівника закладу охорони здоров'я як утворювача відходів. Як показує практика, нерідко цифри кількості відходів штучно занижуються. А на запитання, що, де і як з ними робити, відповідальні особи часто не мають вичерпних відповідей. Разом із тим, і почати говорити про проблему відверто наважуються не усі. Тож ці тренінги – це крок назустріч закладам від профільного міністерства за підтримки Світового банку.

Законодавчі підходи до поводження із відходами дуже змінилися із 2015 року. Наприклад, ще не так давно шприци розбиралися і пластмасу передавали на повторну переробку. А сьогодні це заборонено. Загалом алгоритм дій зовсім інший, у його основі – безпека медперсоналу. Проте навички необхідно відпрацьовувати до автоматизму, чітко все оформляти документально, вести реальний моніторинг, відповідно до якого визначати подальші кроки та доповнення до законодавства.

Медицина прогресує, проте це у рази збільшило кількість медичних відходів. Вже є стандарти, відповідно до яких рекомендовано, за можливості, внутрішньом’язові та внутрішньовенні введення препаратів замінити на таблетовані форми. Адже запобігти утворенню відходів – то теж вирішити проблему поводження з ними. Та й загалом, як розповіла Зоряна Скалецька, якщо переглянути протоколи надання медичної допомоги, то в кожному з них можна знайти те, що потребує допрацювання відповідно до вимог часу.

Велика роль у цьому процесі і керівника закладу, і особи, відповідальної за поводження з медичними відходами. Бо думати про проблему варто зі стадії закупівель. Ще не так давно у медицині на цьому не акцентувалися. Заклади лише надавали медичні послуги. А зараз мають повноцінно самостійно господарювати, зокрема і думати, як заплатити за відходи, за переробку та утилізацію.

«Найпростіший приклад – системи для крапельниць. Вони є двох видів: з голкою безпосередньо вбудованою і такою, яка може від’єднуватися. Поводження з ними різниться та впливає на обсяги медичних відходів. У першому випадку все треба викидати, у другому – лише голку, а система може здаватися в переробку, тож частина коштів, витрачених на закупівлю, повертається закладу.

Але для цього треба бути далекоглядним керівником, прорахувати все та ухвалити оптимальне рішення ще при закупівлі. Бо, на жаль, трапляється і таке, що вже на стадії вирішення, що робити з відходами, у закладі від крапельниці починають ту голку відрізати, щоб систему здати в переробку.

Це і велике порушення законодавства, і додаткова небезпека для людини, яка це робитиме. Така практика – неприпустима. Це зайва маніпуляція з колючими елементами. І цих проблем можна було уникнути на стадії закупівлі за умови якісної взаємодії всіх причетних до цього процесу у медичному закладі», – пояснила координатора навчань.

У цьому контексті, за її словами, є ще одне питання – щодо особи, яка є за наказом відповідальною за поводження з відходами. Цілком логічно, цим не мають займатися медичні працівники. Бо є лікувальний процес, куди дійсно треба задіяти людину з відповідними освітою та кваліфікацією. Медсестри, лікарі мають свої функціональні обов’язки.

А все, що дотичне, варто перекласти на інших людей, які, маючи окреслену сферу відповідальності, можуть  навести нам лад, налаштувати весь цей процес і моніторити його виконання, підказувати оптимальні рішення керівництву закладу. Тим паче, що зараз заклад охорони здоров’я як підприємство може ввести нову одиницю у штат і взяти на це місце відповідного спеціаліста.

«Це широка рамка, яка пояснює необхідність тренінгів. Це мають розуміти і місцева влада, і керівник та працівник закладу. Так, законодавство потребує змін. Але найперше треба налагодити чіткий і правильний алгоритм роботи у медзакладі», – впевнена Зоряна Скалецька.

У ліцензійних умовах закладів охорони здоров'я один із пунктів зобов’язує дотримуватися всіх законодавчих нормативних вимог. І звичайно, це й про поводження з медичними відходами. Тобто якщо зафіксують порушення, то може постати питання щодо позбавлення або призупинення ліцензії.

Тим паче, що з минулого року є вимога до медзакладів інформувати підрозділи Держекоінспекції на місцях за 12 годин до події, коли до них приїдуть забирати відходи надавачі таких послуг. Питання моніторитимуть і притягуватимуть до відповідальності.

У Міністерстві охорони здоров’я України розуміють, що такі навчання необхідні, щоб налагодити систему з профілактики та контролю інфекційних захворювань і поводження з медичними  відходами якнайшвидше у кожному закладі. Адже це вимога законодавства та турбота як про працівників, так і про пацієнтів. І тренінги, які вже другий місяць тривають у регіонах у рамках проєкту МОЗ та Світового банку «Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні», мають на меті охопити відповідальних за цю роботу у кожному медзакладі.

Ольга БУЛКОВСЬКА