«На ерготерапії пальці почали працювати»: після поранень військові з різних областей обирають реабілітацію у Луцьку

Від вправ на дрібну моторику рук (складання мозаїки, розминання іграшок) до формування ортезу і кукси для самостійного пересування після ампутацій в пацієнтів – роль та обов'язки ерготерапевтів досить різні. Мета ерготерапії – точно визначити, що потрібно конкретній людині. Останніми роками у сфері охорони здоров'я зростає запит на цей важливий фах. 

В Україні продовжує зростати кількість осіб з інвалідністю внаслідок війни. За інформацією Мінсоцполітики, за півтора року збройного конфлікту є стрімкий приріст, йдеться про 300 тисяч людей. Саме тому в МОЗ України збільшили держзамовлення на підготовку фахівців з реабілітації, психологів. 

Після важких поранень і боїв військові потрапляють до різних медзакладів і медичних центрів України. Нерідко вони змушені чекати подовгу процедури направлення на МСЕК. 

Доки офіційні джерела мовчать про свіжу статистику звернень щодо встановлення статусу, можемо лише припускати, які серйозні виклики попереду. До того ж на законодавчому рівні немає можливості демобілізації бійців, які після контузій, різних травм, каліцтв потребують повноцінного лікування і відновлення. Тому вони змушені продовжувати службу, апгрейдити тіло та знову повертатися на фронт. 

Швидке повернення до повноцінного життя: як у Луцьку ерготерапевти відновлюють військових. 

Щомісяця в середньому 300-350 осіб отримують реабілітаційні послуги в Луцькому медичному центрі реабілітації учасників бойових дій. Заклад відкритий і для приїжджих пацієнтів. З Чернівців, Житомира, Харкова, Миколаєва, Дніпра нині тут відновлюються ті, хто обрав центр, як один із найкращих. 

На другому поверсі – ерготерапевтичний кабінет. Тут працює мультидисциплінарна команда у складі восьми фахівців та асистентів на чолі з лікарем фізично-реабілітаційної медицини.

З огляду на документи, результати обстежень, анамнез, під кожного пацієнта окремо створюють індивідуальний план реабілітації: подолання наслідків ампутації, бойового стресу, різноманітних політравм.

Ерготерапія як вид терапії спрямована на реабілітацію людей з інвалідністю. Вона також допомагає у випадку, коли існують неврологічні розлади, проблеми психічного здоров’я. В роботі з хворим завдання фахівця – покращити його якість життя, мотивувати, активізувати, допомогти стати самостійним.

Щодня процедури з одним ерготерапевтом проходить по 12-15 пацієнтів. Тривалість в середньому – година. В залежності від кожної ситуації окремо, працюють індивідуально та в групах за ерготерапевтичним столом. 

Зовні приміщення ніби дитяча кімната: з яскравими іграшками, меблями, складними конструкціями, хитромудрими пристроями для розробки рухів, укріплення м'язів, дрібної моторики та інших тренувань. Розміри кімнати, як розповідають у центрі, можуть вмістити щонайменше десять пацієнтів одразу.  

«Ерготерапія як різновид реабілітації у відділенні з'явилася відразу. Ця терапія дуже різноманітна і широкомасштабна. Військовослужбовці є цільовою аудиторією. Навчаємо їх і фізичної ергореаблітації, а також  проводимо психологічно-психіатричне розвантаження», – розповідає заввідділення Альона Черкавська.

«Свої зусилля фахівці спрямовують на те, аби відновити порушені й частково чи повністю втрачені функції органів опорно-рухової, неврологічної системи. Також відпрацьовуємо можливі післятравматичні, неврологічні ускладнення», – пояснює Альона Черкавська.

В процесі реабілітації важливу роль відіграє розуміння з боку родичів певних психологічних нюансів щодо того, як поводитися з членом сім’ї, в якого виникла подібна проблема здоров’я.

Трапляється, іноді лише мотивація та вчасна реабілітація дають блискавичний результат. Як складова реабілітації ерготерапія здатна лікувати величезний спектр патологій. Йдеться, зокрема, про психологічне, сенсорно-моторне відновлення.

Після дев’яти операцій допомогли заново розвинути дрібну моторику рук

Військові пацієнти з різним ушкодженням кінцівок, ампутаціями, спінальними травмами, контузією головного мозку потребують відновлення рухомості. Це запорука їх повернення у соціум, рівень незалежності і якості життя. Що більший термін між моментом поранення й початком реабілітаційних процедур, то менше шансів на позитивний результат.

Щодня процедури з одним ерготерапевтом проходить по 12-15 пацієнтів. Тривалість в середньому – година. В залежності від кожної ситуації окремо, працюють індивідуально та в групах за ерготерапевтичним столом.  

У центрі реабілітації Олександр Степанов вчиться самостійно їсти, одягатись. У 34-річного житомирянина пошкоджені обидві руки, ампутований палець. На фронті він отримав поранення з гранатомета РПГ. Виконувати повсякденні справи поки що для нього досить складно. З оптимізмом розповідає про те, що тут уже став краще відчувати свої руки: пальці поступово починають працювати, може їх загинати, брати предмети різної ваги. 

«У руці стоять спиці, пластини, робили пластику сухожилок. Фіксовані металом верхні частини руки й передпліччя. Вже можу пальцями ворушити, загинати, брати рукою пляшечку, стаканчик. Болить, звичайно. Але ефект є, хоча займалися ще зовсім мало часу», –  розповідає захисник.

В ергокабінеті тугорухливість суглобів і пальців допомагають розробляти прості речі з побуту і навіть банальні дитячі іграшки, як от: мозаїка, м’ячики, пластмасові овочі та фрукти. Навчившись їх охоплювати, перекладати, тримати, пацієнт переходить до складніших вправ. Усе це стимулює дрібну моторику і мозок, пояснює асистентка ерготерапевта Юлія Лизун.

«Часто через кульове, осколкове поранення людина не може працювати рукою, підняти її. Ми навчаємо проводити самообслуговування, максимально застосовуючи здорову кінцівку. Будь-якими методами, засобами, щоб він міг сам одягтися, піти в душ», – каже фахівчиня.

В арсеналі працівників відділення – спеціальний інвентар та тренажери: комплекси дзеркальних терапій фантомних болів, реабілітаційний столик для ротаційних рухів передпліччя, ложки й тарілки такої форми й ваги, аби їх було зручно вхопити, тримати, загинати.  

Крім того, тут також працюють з пацієнтами з нижньою ампутацією кінцівок. Ерготерапія допомагає їм адаптувати куксу, відновити навички самообслуговування, вчить користуватися кріслом колісним.

Мотивація – також фактор успіху

Реабілітація – довготривалий процес. Відновлення залежить від рівня ураження, запиту самого пацієнта, розповідає ерготерапевтка Ірина Нища.

«Ми на звичайні речі інколи не акцентуємо. Тобто, як нам встати, сісти поїсти, взяти ложку, почистити зуби. Зрештою, як одягтися. А людина, яка втратила якусь певну функцію або має обмеження, цього потребує. Ерготерапевт працює з одними цілями, фізичний терапевт – з іншими, психолог – з іншими. І на такому рівні йде відновлення», – каже фахівчиня.  

У комплексі реабілітації військовослужбовців роль ерготерапії – ключова. Оскільки під кожного адаптують певну техніку, методику. Вправи не діють лише в одному випадку – коли пасивний, неконтактний пацієнт.        

Втім, переважно, як розповідають фахівці, бійцями керує мотивація знову повернутись до своїх, захищати країну, свої сім’ї.  

Вікторія КОМЕНДАНТ