Етикетки на харчових продуктах мають інформувати споживача про особливості продукту і допомогти порівняти його з аналогічним. Це дозволяє нам обрати той варіант, який є більш прийнятним, з огляду на наявність переваг і недоліків у тих критеріях, які ми рахуємо важливими для такого вибору.

Про те, як етикетка допоможе покупцям правильно обрати товар – розповів на своїй фейсбук-сторінці Олег Швець, лікар-гастроентеролог, консультант з громадського здоров'я у проєкті «Спільно зі Світовим банком проєкти МОЗ».

Окрім обов’язкового інформування про енергетичну та поживну цінність, в європейських країнах часто використовують додаткові форми представлення інформації на лицьовій стороні упаковки. Вони називаються FOP-маркуванням («front-of-package», або передній частині упаковки) та допомагають споживачам одразу побачити важливу інформацію про харчові властивості під час вибору продуктів.

Читайте також: Корисно та смачно: фахівчиня Держпродспоживслужби Волині започаткувала власний марафон здорового харчування

 Особливості FOP-маркування

Представлення поживної цінності на передній частині упаковки може частково повторювати інформацію на етикетці з інших поверхонь (наприклад, лише енергетичну цінність або енергетичну цінність разом із кількістю жирів, насичених жирів, цукру та солі), або надавати додаткову інформацію про загальну поживну цінність продуктів за допомогою символів, літер, кольорових кодів або інших графічних форматів, якщо вони ґрунтуються на наукових даних.

Таке маркування допомагає швидко зрозуміти поживні якості харчових продуктів. Основні цілі цих етикеток полягають у тому, щоб надати споживачам додаткову інформацію, яка допоможе їм зробити вибір здоровішої їжі, і заохотити харчову промисловість змінити рецептуру продуктів на здоровіші варіанти (наприклад, щоб вони містили менше солі, цукру та/або жирів).

Як регулюється FOP-маркування

Згідно з чинними правилами ЄС, надання інформації про поживну цінність на лицьовій стороні упаковки не є обов’язковим. Виробники можуть надавати її добровільно за певних умов. Європейська Комісія працює над пропозицією щодо стандартизованого маркування поживних речовин на передній частині упаковки на рівні ЄС у рамках плану дій стратегії «Від ферми до виделки».

У Європі маркування поживної цінності регулюється Регламентом FIC (Регламент (ЄС) № 1169/2011 про надання споживачам інформації про харчові продукти). Окрім визначення обов’язкової інформації про поживну цінність на етикетках харчових продуктів, закон також передбачає використання додаткових форм вираження та іншої «добровільної інформації про харчові продукти» — там, де застосовується більшість FOP-схем —відповідно до конкретних критеріїв, встановлених у статтях 35 і 36.

Найпоширеніші FOP-етикетки

Схеми можна класифікувати за двома типами: «показники певних поживних речовин» або «підсумкові показники», залежно від типу інформації, яку вони надають.

Перші інформують про конкретні поживні речовини у продуктах. Наприклад, показують відсоток поживних речовин, що містить їжа (сіль, жир, цукор), і його порівняння з щоденними рекомендаціями.

«Підсумкові показники» дають споживачам загальну оцінку корисності їжі. Наприклад, продукти, позначені символом «замкова щілина», вважаються здоровішими в межах своєї харчової групи, а в Nutri-Score кольори та літери позначають продукти як більш здорові або менш корисні за певною шкалою.

Державні установи, неурядові організації сфери охорони здоров’я та/або приватний сектор розробили різноманітні схеми маркування харчових продуктів. В Європейському Союзі здебільшого домінує етикетка Reference Intakes. Інші поширені схеми включають Nutri-Score (широко використовується у Франції та Бельгії), символ «замкової щілини» (в основному використовується у Швеції, Данії та Литві) та британську схему світлофора.

Етикетка REFERENCE INTAKE (співставлення з нормою споживання)

Містить дані про вміст поживних речовин, розроблена FoodDrinkEurope. Демонструє енергетичну цінність та кількість поживних речовин (жиру, насичених жирів, цукру та солі), що міститься в порції продукту та скільки це становить у відсотках від добової норми споживання. Ця схема використовується в усьому ЄС, а в деяких країнах (наприклад, Португалії та Іспанії) розробили власні версії, з додаванням до цієї етикетки кольорового кодування.

NUTRISCORE (Оцінка поживності)

Схема харчування заснована на моделі профілю поживних речовин Агентства харчових стандартів Великобританії (FSA). Використовується в різних країнах для порівняння продуктів в одній групі. Для розрахунку загального показника поживності алгоритм враховує як «негативні» (цукор, насичені жири, сіль і калорії), так і «позитивні» (білок, клітковина, фрукти, овочі, бобові та горіхи) компоненти в 100 г або 100 мл їжі.

Далі продукти класифікуються за п’ятьма кольоровими категоріями, пов’язаними з літерами від A до E. Вони відрізняють продукти з вищою поживною цінністю (темно- та світло-зелені) від продуктів з нижчою поживною цінністю (помаранчеві та червоні). Nutri-Score можна застосовувати до упакованих товарів (за кількома винятками), дещо інші алгоритми використовуються для напоїв, жирів і олій, а також сирів.

Символ замкової щілини

Приклад «позитивного індикатора» або «логотипу схвалення», що розроблений Шведською харчовою агенцією. Також використовується деякими виробниками харчових продуктів в Данії, Литві, Норвегії та Ісландії. Логотип являє собою зелений символ у формі замка, який позначає більш здоровий вибір у 32 групах продуктів (як хліб, сир, готові страви тощо).

Щоб отримати право розмістити цей символ, харчові продукти повинні відповідати певним умовам щодо кількості жиру, цукру, солі, рослинних харчових волокон (клітковини), цільнозернових продуктів, фруктів і овочів, які вони містять. Ці умови базуються на Скандинавських рекомендаціях щодо харчування (Nordic Nutrition Recommendations). Харчові продукти, помічені символом замкової щілини, містять менше цукру та солі, більше клітковини та цільнозернових продуктів, а також кращий профіль вмісту корисних видів жирів, ніж харчові продукти того самого типу, які ним не позначені.

Читайте також: Які результати реформи шкільного харчування у 2023 році

Схема світлофора у Великобританії 

Загальнобританська добровільна схема, яка поєднує кольорове кодування та відсоткове споживання в графічному форматі, що нагадує світлофор. Відображає енергетичну цінність (калорійність) і кількість (у грамах) жиру, насичених жирів, цукру та солі в порції їжі. Зелений, жовтий і червоний кольори використовуються для класифікації кількості цих поживних речовин на 100 г/мл їжі/напоїв як «низький», «середній» або «високий», з врахуванням у відсотках від добової норми споживання.

Зелений (низький) і жовтий (середній) порогові значення визначені Регламентом ЄС 1924/2006 щодо тверджень про поживну цінність та користь для здоров’я, які дозволяють позначати продукти з низьким вмістом жирів, цукру та солі. Червоний (високий) пороговий рівень залежить від того, чи забезпечує поживна речовина >22% від рекомендованого споживання на 100 г/мл.

Переваги та обмеження FOP-маркування

Усі схеми спрямовані допомогти споживачам розпізнати відмінності в поживній якості різних харчових продуктів.

Найбільша перевага такого маркування полягає в тому, що воно допомагає швидко зробити усвідомлений здоровіший вибір. Етикетки спереду упаковки привертають більше уваги.

Дослідження показують, що завдяки їм споживачі визначають здоровіші варіанти, особливо коли використовується кольорове кодування. Однак їх вплив на рішення про купівлю або харчову поведінку потребує додаткових досліджень, оскільки це також залежить від низки інших факторів, серед яких мотивація споживача, ціни на продукти та знижки, а також очікуваний смак.

FOP-етикетки можуть мати позитивний вплив на вибір продуктів, особливо якщо їх впровадження поєднується з просвітницькими та/або комунікаційними кампаніями. Такі кампанії важливі, щоб уникнути надмірного спрощення або неправильного тлумачення етикеток. Наприклад, споживачі можуть думати, що здорове харчування зводиться до будь-якої комбінації продуктів з «позитивним» маркуванням, або що продукти, позначені як «зелені», можна споживати у великих кількостях лише тому, що вони вважаються здоровішими.

Однак «корисність» продуктів не можна оцінювати окремо від загальних принципів здорового збалансованого харчування. FOP-маркування може бути доповненням, а не заміною, до рекомендацій щодо харчування, воно насамперед допомагає вибирати продукти у певній групі.

Крім того, таке маркування покликане стимулювати виробників харчових продуктів змінити їх склад так, щоб отримати вищий бал. І це зрештою може допомогти промисловості перейти до здоровіших продуктів. Зміну рецептури слід розглядати як можливість покращити загальну поживну цінність харчових продуктів (а не лише поживних речовин, присутніх у відповідних рівнях згідно з FOP-схемами).

Важливим обмеженням, яке Європейська Комісія прагне подолати за допомогою гармонізованої FOP-схеми, є варіативність критеріїв, які використовуються для оцінки харчових продуктів як більш чи менш здорових у різних схемах.

Більшість схем базуються на методах профілювання поживних речовин, які класифікують продукти відповідно до їх енергетичної цінності та складу поживних речовин. Однак існують розбіжності між різними схемами щодо конкретних поживних речовин, критеріїв, які використовуються для виставлення балів, а також того, чи адаптований алгоритм до різних груп продуктів чи може бути застосований до всіх груп.

Різноманітність підходів і форматів, що використовуються в такому маркуванні, може заплутати споживачів та завадити досягненню його цілей.

Підписуйтеся на сторінку Район.Медицина у фейсбуці та стежте за телеграм-каналом «Район.Медицина», де оперативно оновлюється інформація.