Як вчасно помітити в дитини затримку росту – розповідає ендокринологиня

Важливим показником здорового розвитку дитини є зростання. Проблеми з ростом можуть викликати почуття невпевненості та небажання бути соціально активним/ою. Тому батькам варто звертати увагу на основні показники здоров’я дитини та щорічно проходити огляд у педіатра/ині, щоб не пропустити загрозливі симптоми.

Про це інформує платформа «Бережи себе».

Що означає “повільний ріст” та як його визначити?

Коли дитина не росте із середньою швидкістю для дітей свого віку, говорять про сповільнення росту. Щоб це зрозуміти, використовують спеціальні діаграми, наприклад від Центру контролю та профілактики хвороб США (CDC). Позначки на таких діаграмах називають перцентилями. Наприклад, якщо ріст дитини знаходиться на позначці 12, це означає, що 12 зі 100 дітей його/її віку мають менший ріст.

Від 3 до 5 відсотків дітей вважаються низькорослими у всьому світі, тобто їхній зріст є нижчим за 3 або 5 перцентилі на діаграмі зростання. Багато із цих дітей мають одного чи кількох низькорослих батьків, і лише деякі мають специфічну проблему росту, яку можна вилікувати.

Також є глобальні криві росту для дітей різного віку, які розробила Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ). Вони показують очікуваний алгоритм росту дитини від народження до повноліття. Це не означає, що всі здорові люди мають бути однакового росту. Існує ряд факторів, як-от генетична схильність, які впливають на зріст і не є відображенням поганого здоров’я чи недоїдання. Ці стандартизовані криві росту охоплюють певний діапазон висот.

Крива посередині означає стандартний нормальний ріст. Криві над і під нею показують “прийнятний” діапазон. А от показники нижче 2 стандартного відхилення (SD) вказують на затримку зростання.

Які є причини повільного росту?

Затримка росту може бути спричинена такими факторами:

• Низький ріст у сімейній історії. Це означає, що зріст дитини є частиною сімейної моделі успадкованого низького зросту.
• Конституційна затримка росту й пубертатного розвитку. Дитина нижча за середній зріст і вступає в статеве дозрівання пізніше, ніж у середньому для його/її віку. Проте росте далі з нормальною швидкістю. Така модель також може передаватися в спадок. Важливо зазначити, що такі діти, як правило, досягають нормального дорослого зросту пізніше.
• Ендокринні захворювання — при дефіциті гормону росту, гіпотиреозі, діабеті зріст дитини відстає від однолітків.
• Генетичні хвороби (синдром Шерешевського-Тернера, синдром Дауна, ахондроплазія та інші).
• Хронічні захворювання, як-от хвороби, які вражають шлунково-кишковий тракт, нирки, серце або легені, анемія, онкологія тощо.
• Вплив медикаментів, які застосовують при хронічних захворюваннях (наприклад, стероїдні препарати від астми, хімієтерапія при онкології, деякі препарати, які призначають при РДУГ тощо).
• Недостатнє харчування. Перехід на збалансоване достатнє харчування, як правило, запобігає або виправляє затримки в зростанні. До слова, саме недостатнє харчування є однією з найпоширеніших причин затримки росту у світі.
• Сильний стрес може вплинути на перебіг гормональних процесів і порушити баланс гормонів, залучених у процесах росту й розвитку.
• Ідіопатичне сповільнення росту — причина сповільнення невідома. Водночас дитина є здоровою.
• Немовлята, які народилися маленькими для їхнього гестаційного віку або з історією внутрішньоутробної затримки розвитку.

Які симптоми можуть спостерігатися додатково до затримки росту?

Зі сповільненням зростанням можуть спостерігатися й такі стани:

• повільний розвиток фізичних навичок: сидіння, стояння та ходьба — наприклад, коли ці навички з’являються пізніше, ніж в однолітків;
• затримка соціальних і розумових навичок;
• затримка розвитку вторинних статевих ознак у підлітковому віці.

Які обстеження потрібно провести при затримці росту в дитини?

Анамнез, тобто загальна медична історія дитини. Зокрема:

• зріст та вага при народженні; 
• темпи росту від народження до моменту діагностики; 
• показники за діаграмами від ВООЗ або СDC; 
• зріст батьків та близьких родичів.

Огляд:

• зріст (за сигмальним відхиленням або перцентилями); 
• індекс маси тіла (ІМТ); 
• будова тіла (пропорції); 
• огляд за шкалою сексуального дозрівання Теннера (sexual maturity rating (SMR) by J. Tanner).

Базові обстеження.

Лікар/ка призначить необхідні обстеження з огляду на історію хвороби, даних огляду та опитування. Це можуть бути, зокрема, гормональні дослідження, визначення кісткового віку, консультація генетика, МРТ гіпофіза та інші.

Проблеми росту важливо діагностувати на ранній стадії, оскільки чим раніше буде встановлено діагноз, тим ефективнішим буде лікування.

Бережіть себе та своїх діток!