Сіль, що тріщить та з запахом смаленої гуми: фейк чи правда

У соцмережах поширюють інформацію про сіль, яка при контакті з гарячою водою тріщить та має запах смаленої гуми.

Фактчекери радять не купувати румунську сіль для консервації. Велика ймовірність того, що банки «позриває». Для вживання в їжу цю сіль купувати можна, навіть якщо вона тріщить у воді або має не надто приємний запах. Тріскіт і неприємний запах у солі викликаний харчовою добавкою Е536 (фероціанід калію – не лякайтеся назви), яку використовують для того, щоб сіль не злежувалася.

А тепер гайда до пояснень.

Кухонна сіль – це Натрій Хлор. Чиста харчова сіль є кристалічним сипким продуктом без запаху (окрім випадку йодованої солі) з солоним смаком без присмаку. Кухонна сіль містить 93-99% натрій-хлор і домішки солей кальцію, магнію, калію. Усі фахівці з хімії, з ким поспілкувалися фактчекери (а це 7 спеціалістів), пояснили, що звичайна кухонна сіль не повинна тріщати. Такий ефект може бути не від звичайної солі, а від домішок. Тобто якщо сировина забруднена.

«Сіль при кристалізації може захоплювати різні домішки, це об'єктивна реальність. Також деякі мінерали, не виключно, що і сіль, при розчиненні тріщать - коли вони кристалізувалися захопили бульбашки газів і коли при розчиненні гратка руйнується, то чути тріск. Все залежить від того, в яких умовах формувалися поклади солі. На смакові та інші якості це не впливає. За запах сказати важко. Гіпотетично, сполуки з різким запахом можуть бути домішками в кристалах солі, але щоб це було масово і помітно сказати важко. Хоча навіть малі концентрації тих же сульфідів будуть пахнути доволі різко, на здоров'я теж практично не впливаючи», – пояснює Юрій Халавка, завідувач кафедри загальної хімії та експертизи харчової продукції Чернівецького національного університету.

Експертиза, яку провела компанія ТОВ ТК «Добра хата», показує, що у солі, яка тріщить і має неприємний запах, міститься добавка Е536 (іншими словами фероціанід калію). Дозволена частка цієї речовини в Україні – 0,001%. У солі, наданої на аналіз, ця частка становить ще менше – 0,0002%. Тобто загалом сіль відповідає нормам. Документи у нас в телеграмі.

Що ж це за така добавка Е536 (фероціанід калію)? Саме вона дає ось цей запах і звук тріскання при взаємодії з водою, навіть у таких незначних кількостях. Вона використовується у харчовій промисловості не тільки в Україні, але й у країнах ЄС як безпечна https://cutt.ly/TwjH0TCO та у Великій Британії https://cutt.ly/1wjH2di8.

Основне застосування Е536 – саме кухонна сіль. Ця добавка перешкоджає її злежуванню, утворенню грудочок, поліпшує колір солі (натуральний колір кухонної солі – темно-сірий). Часто використовується в готових приправах і сумішах спецій, куди додається сіль. Фероціанід застосовується також у виноробстві, рідше у виробництві ковбасних і сирних продуктів.

Ми звикли до нашої солі із Бахмуту. Через російські обстріли в квітні минулого року ДП «АРТЕМСІЛЬ» перестало видобувати сіль. Цехи підприємства згоріли, обладнання було знищене, будівлі зруйновані, а понад 2500 людей, чиє життя було нерозривно пов’язане з містом на Донеччині, залишили свій дім. 

Сіль продовжують видобувати у Дрогобичі, але також значну частину імпортують з інших країн. Зокрема, з Румунії, Польщі, Туреччини. За нашою інформацією, сіль із Румунії має харчову добавку Е536, яка при взаємодії з водою дає неприємний запах та видає тріскотливий звук, але ця добавка значно нижче дозволеної норми, тому не становить небезпеки для здоровʼя людини. Проте із цією домішкою сіль абсолютно не підходить для консервації.

Як нам повідомила Алла Іванова, компанія «Добра хата» припинила відносини з румунською компанією-постачальником і розглядає постачальників із Єгипту, щоб надавати українцям сіль без Е536. Щодо інших компаній, які постачають сіль румунського виробництва, інформації не маємо.

Якщо ви купили сіль і вона має дивний запах і тріщить, не спішіть поширювати теорії змови про те, що нас «труять і знищують». До речі, саме таку «тріскотливу» сіль використовують «екстрасенси», які по солі визначають «порчу» на людині або помешканні. Але це вже зовсім інша історія.