«Інсульт вимагає невідкладної діагностики та медичного втручання», – лікарка Любомльського ТМО

У Всесвітній день боротьби з інсультами, який припадає на 29 жовтня, в Україні особливу увагу приділяють цій проблемі, адже саме інсульти все частіше стають головною причиною смертності людей. Не є винятком і Волинь, де також існує тенденція до збільшення кількості пацієнтів з інсультами: рівень захворюваності становить 250 випадків на 100 тисяч населення. 

Про це пише газета «Новий погляд +»

З однієї сторони, з’являється більше кращих методів діагностики та виявлення цієї недуги, що є позитивним фактором. Але, на жаль, є і негативна тенденція до збільшення частки виявлення справжніх випадків.

Читайте також: Домедична допомога при інсульті: що важливо робити і від чого слід утриматися

«Люди почали більш недбало відноситься до свого здоров’я, ігнорують основні фактори ризику: артеріальну гіпертензію, контроль холестерину в крові, загальні базові критерії ризику, завдяки яким, власне, і стається інсульт», – зазначає лікарка-невропатологиня КНП «Любомльське ТМО» Любомльської міської ради Надія Станіславчук.

Як роз’яснює лікарка, інсульт – це захворювання, коли за деяких обставин виникає проблема з кровопостачанням до певної ділянки головного мозку.

«Є два види інсультів: геморагічний та ішемічний. При ішемічному відбувається перекриття судинки тромбом («бляшкою»),і певна ділянка головного мозку страждає від кисневого голодування, внаслідок чого виникає її змертвіння. Або ж навпаки – відбувається розрив судини, і витікає певна кількість крові в певну ділянку головного мозку. Це – геморагічний інсульт, – обидва види інсультів є однаково небезпечними та можуть призвести до незворотніх наслідків та летальності», – роз’яснює Надія Максимівна.

Лікування інсультів, за словами Надії Станіславчук, можна поділити на терапевтичне (ліками) та хірургічне. На сьогодні у Любомльському ТМО також займаються діагностикою інсультів (мають новий сучасний комп’ютерний томограф, де можна зробити КТ-обстеження з контрастом) та лікуванням пацієнтів з інсультами консервативним методом.

Читайте також: Санаторій «Лісова пісня» у воєнний час: відпочинок, оздоровлення та реабілітація

«Інсульт вимагає невідкладного медичного втручання. Важливо пацієнта з підозрою на інсульт якнайшвидше транспортувати у спеціалізоване інсультне відділення. Адже людина з ознаками інсульту, яка отримує допомогу лікарів упродовж перших 4-5 годин, має більше шансів повернутися до повноцінного життя та уникнути тяжких й незворотних наслідків. Якщо підозрюєте, що у вас чи у когось іншого інсульт, негайно зателефонуйте за номером 103», – говорить лікарка.

Першими симптомами інсульту можуть бути нерозбірлива мова, несиметричні риси обличчя, раптове запаморочення, хиткість ходи, втрата рівноваги, координації рухів у руці або нозі, двоїння при погляді на предмети, слабкість та оніміння кінцівок. Також інсульт проявляється сильним головним болем без причини, сонливістю, блювотою, нудотою. Такі ознаки можуть тривати лише кілька хвилин, потім зникати.

Найкращий спосіб знизити ризик виникнення інсульту — це профілактика. Лікарка радить дотримуватися здорового харчування: щодня вживати овочі та фрукти; обмежити споживання солі, їжі з низьким вмістом трансжирів; бути фізично активними; відмовитися від куріння та вживання алкоголю; контролювати артеріальний тиск; перевіряти рівень холестерину та цукру в крові.

Важлива роль у післяінсультному періоді належить реабілітації – ліквідації наслідків інсульту. І чим швидше пацієнт розпочне реабілітацію, тим більше шансів відновити здоров’я.

Майже два десятки років досвіду реабілітації хворих після інсультів має санаторій «Лісова пісня». Тут є уся необхідна для реабілітації апаратура, розробили чимало власних методик із застосуванням сучасних медичних розробок. Олена Іванюк, завідувачка відділення нейрореабілітації, зауважує, що реабілітацію важливо почати одразу після виписки зі стаціонару. Термін реабілітації має тривати не менше 18-24 днів, адже відновлення організму – довготривалий систематичний процес. Більшість інсультів є ішемічними, і приблизно кожному п’ятому випадку гострого ішемічного інсульту передує ТІА (транзиторна ішемічна атака). Своєчасне лікування ТІА дає можливість попередити розвиток повномасштабного інсульту з катастрофічними наслідками.

Ранній початок реабілітації має позитивний вплив на відновлення функцій. Тривалість реабілітаційних втручань залежить від тяжкості інсульту. Рекомендується збільшувати тривалість та інтенсивність сеансів реабілітації з урахуванням індивідуальних потреб і толерантності до навантажень.

Період ранньої реабілітації починається відразу і триває перших шість місяців захворювання. Заходи мають бути спрямовані на профілактику розвитку ускладнень, повноцінне відновлення порушеної рухової активності та втрачених навичок самообслуговування для запобігання чи зменшення ступеня інвалідності та строків непрацездатності. Реабілітаційні заходи призначають фахівці з урахуванням клінічного стану пацієнта, визначенням індивідуальних потреб пацієнта та виконують під контролем лікаря-невропатолога та реабілітолога.

Читайте також: Санаторій «Лісова пісня» відкрив свої двері для лікування та реабілітації

За словами Олени Іванюк, у людей пенсійного віку інсульт протікає набагато складніше, тому і наслідки – важчі. Процес відновлення – досить тривалий, здатний розтягнутися на місяці та навіть роки. Але при правильному проведенні всіх рекомендованих процедур можна досягнути значних успіхів.

«У нашому санаторії є кабінет кінезотерапії, де наявні сучасні тренажери для розробки паретичних кінцівок. Застосовуємо у реабілітації й лікувальну фізкультуру, водолікувальні процедури, грязелікування, електропроцедури та фітотерапію. Наскільки вдається відновити втрачені функції – залежить від ступеня ураження інсультом», –роз’яснює Олена Петрівна.

Але навіть після проведеної реабілітації в санаторії не варто зупинятися на досягнутому, а треба продовжувати дотримуватися рекомендацій лікарів, перебуваючи вдома, аби закріпити результат. Тому скільки буде тривати відновлення пацієнта – рік, два чи більше – залежить від систематичності занять та бажання самої людини максимально відновитися після хвороби.