Позивний «Аптечка»: як Галина Хилюк-Пушкарчук з Ковеля забезпечує засобами тактичної медицини понад 70 військових підрозділів

Пані Галина з позивним «Аптечка» – одна з тих, хто з 24 лютого 2022 року долучилася до волонтерського руху та навіть сьогодні, коли на четвертому році війни допомога військовим від населення значно зменшилася, активно допомагає тактичною медициною бойовим медикам з понад 40 підрозділів та військових частин. А основою для її допомоги військовим став Міжнародний логістичний центр «Марлог Кадуцей», що діє у Ковелі. До речі, у 2022 році «Марлог» відзначений «Золотим серцем» 5 грудня до дня волонтера від президента України Володмира Зеленського.

З журналістами Район.Медицина Галина Хилюк-Пушкарчук поділилася, що саме привело її у «Марлог», чому саме – тактична медицина, та де черпає натхнення для волонтерської діяльності.

Все починалося з «Марлогу»

«На початку «Марлог» – це був проєкт, фактично написаний «на коліні», заснували його в перші дні березні 22-го року. Нашими партнерами по проєкту стали ізраїльські друзі, які допомагали нам ще з 2014 року. Уже за декілька днів прийшла перша фура з гуманітарним вантажем, який потрібно було розібрати та посортувати. Подзвонила мені голова громадсько організації Людмила Зубарєва та попросила мене як людину з медичною освітою допомогти розібрати медикаменти», – розповідає Галина.

У розмові Галина пригадує: на початку війни у «Марлозі» було дуже багато волонтерів, які працювали на ентузіазмі, та чимало напрямків діяльності: медицина, гуманітарний одяг, засоби гігієни, продукти харчування. Згодом волонтерів ставало дедалі менше, зменшувалися обсяги гуманітарної допомоги. І станом на сьогодні залишились лише основні з них, які займають 10% складу, решту – медицина. А волонтерський центр «Марлог» за два роки виріс у громадську організацію «Марлог Кадуцей».

«Чому саме назва Кадуцей? Бо це є символом медиків – посаг Гермеса та дві змії, обвиті навколо нього. Бо ж і основною діяльністю його є медицина: тактична медицина, ургентна медицина, шпиталі, стабілізаційні пункти, медпрепарати. Ну, тобто от такий напрямок діє в нас і донині», – каже Галина.

Понад 15 тисяч аптечок – своїми руками

Основним напрямком діяльності «Марлог Кадуцей» залишилась тактична медицина. Галина зізнається: запит на індивідуальні аптечки та рюкзаки бойового медика є постійним та дуже великим, бо це те – що є розхідним матеріалом та рятує життя наших бійців на передовій. Тому свої сили вирішили сконцентрувати саме на тактичній медицині.

Згодом до Галини приліпився і позивний – «Аптечка». Бо, каже, кожен боєць, який телефонував, починав розмову словами: «Галинко, аптечки є?». Тож за неповні чотири роки війни Галина своїми руками спакувала понад 15 тисяч аптечок для бійців. А в день «розфасувати» сто аптечок для неї – не проблема!

«В кожну аптечку, яку формую, вкладаю частиночку себе. А ще обов’язково додаємо туди дитячі малюнки від наших ковельських школярів, які збирає мама нашого азовця, який був у полоні, Світлана Богдан. Ними дуже тішаться військові!», – розповіла Галина.

Середня вартість індивідуальної аптечки приблизно 5 тисяч гривень, оскільки там немає китайської продукції, все замовляють безпосередньо у виробників, продукція яких є якісною та головне – сертифікованою.

«Але коли на полі бою аптечка відстібується, надається медична допомога, а знову її забрати з собою – немає ні часу, ні можливості (бо там навіть секунди вирішують все). Тому й виходить, що аптечки – одноразові, однак і без них на позиції не вийдеш», – каже Галина.

За її словами, є два типи аптечок: IFAK (фокусується на наданні невідкладної допомоги при критичних травмах на полі бою), та індивідуальна аптечка військового. У складі аптечки обов’язково є турнікети (мінімум 5 штук), кровоспинні бинти, пресовані та звичайні, бандаж, оклюзійна наліпка, армований скотч, пластир, атравматичні ножиці, маркер, карта пораненого бійця, косинка, одноразові рукавиці, щиток на око, термоковдра.

Усе це закуповують за кошти, зібрані з донатів. Деякі речі є у гуманітарній допомозі, яку передають з-за кордону. Проте 85-90% складу аптечок доводиться закуповувати за кошти з оголошених зборів. За неповні чотири роки завдяки небайдужим людям вдалося зібрати та закупити для потреб військових майже п’ять мільйонів гривень.

«Маємо партнерів з Ізраїлю та Франції, від яких постійно отримуємо допомогу. Наприклад, у Франції наші партнери оголошують свій збір коштів, за які закуповують ті медикаменти, які ми просимо (оклюзійні наліпки, бандажі, спеціальний джгут-затискач), пульсоксиметри для медиків, декомпресійні голки, назофарингеальні трубки, шини гнучкі SEM, дороговартісні абдомінальні турнікети, які використовують для черевних поранень та при високих ампутаціях кінцівок. Решту закуповуємо тут, в Україні, в наших вітчизняних виробників, які нам, як постійним клієнтам, роблять знижки», – розповідає Галина.

Найважче, зізнається Галина, діставати дороговартісні засоби. Та зазначає: якщо є гроші – то і це не проблема. Найважливішим із наповнення аптечки є турнікети, кровоспинні бинти та ізраїльський бандаж та оклюзійна наліпка, тобто засоби для зупинки кровотеч та пневмотораксу.

«Був випадок, коли при обстрілі в аптечці військового застряг великий уламок, чим врятувало життя бійцеві. І таких випадків дуже багато, що саме вміст аптечки не знадобився, але так врятував життя», – ділиться Галина.

На запитання, як військові знаходять вас, Галина відповідає: працює «сарафанне радіо». Військові переказують один одному, в кого і що вони просили. І це буває, що хлопці з різних бригад та частин діляться контактами, навіть іноді незнайомими у звичайному магазині в Херсоні.

Зокрема, цього року, коли у «Марлозі» стали підбивати підсумки, надали свої аптечки та іншу допомогу у понад 70 військових частин та бригад.

Як отримати аптечку чи рюкзак від «Марлогу»

Надають аптечки та рюкзаки бойових медиків тільки тим частинам та підрозділам, від яких є офіційні запити. Хоча волонтерка відзначає, що це займає певний час, а іноді хлопці бояться, що такмед вони так і не отримають, однак сувора звітність велика відповідальність і перед тими, хто донатить на збір, і перед військовослужбовцями вимагає це робити.

«В нас є два варіанти заявок. Це йдуть від фізичної особи або від військової частини. У заявках від фізичної особи є дані військових, які нікому нерозголошуються. Це суто для нас, щоб ми могли показати, кому ми це дали, що ми нічого не приховали. Тобто це все в нас все робиться прозоро», – розповідає волонтерка.

Тим, хто звертаються за допомогою до «Марлогу», розказують про умови отримання аптечок: тобто ось така заявка, ось такі дані і фотозвіт по завершенню.

Тренінги із тактичної медицини

Згодом у «Марлозі» зрозуміли, що тактичній медицині треба вчити і цивільних людей. Для цього понад два роки тому пройшли спеціальне навчання на тренерів такмеду (сертифікація «НAEMT») за американськими стандартами у добровольчої організації парамедиків «Госпітальєри», яка вже не один рік на засадах волонтерства рятує життя військовослужбовців на передовій. Також пройшли навчання від ЗСУ у групи «Схід».

«У Ковелі із заняттями з такмеду пройшли майже всі навчальні шкільні та дошкільні заклади, влітку запрошували у Луцьк. Навчала такмеду і у Волинському державному університеті, де зараз здобуваю спеціальність психолога. Їздили у Запорізьку, Харківську, Херсонську області, де навчаємо такмеду бійців з різних бригад. У Києві маю знайому бойову медикиню, з якою часто у тандемі також проводимо заняття», – розповідає волонтерка.

«Натхнення для роботи черпаю від хлопців на передовій»

Як і будь-яка людина, яка майже не має часу для перепочинку, Галина відчуває певне «вигорання».

«Коли ти протягом тривалого часу робиш одну й ту ж роботу, рано чи пізно ти «перегориш». І от щоб на власні очі побачити результати, їду на схід, на південь, до знайомих бійців, яким колись допомогли аптечками. Спілкуючись з ними, я розумію, що наша робота є недаремною, що аптечки – дуже потрібні. Коли ти бачиш безпосередньо тих, кому допоміг – надихаєшся.

Коли Зеленський відзначив нас нагородою, ти розумієш, що насправді твоя робота важлива. Є нагорода і від Валерія Залужного, і від військових частин, які висять поруч із моїми спортивними кубками та медалями. Іноді дивлюсь на них і розумію: який час – такі й медалі», – зізнається Галина.

Пригадує волонтерка, як через тиждень після деокупації Херсонщини вже були у місті, аби передати гуманітарну допомогу від французів для облаштування підвальних приміщень під укриття. Разом завезли і медикаменти для цивільних та такмед для військових.

З багатьма військовими доводиться спілкуватися Галині і як психологу. Бо ж заради того, аби фахово надавати захисникам психологічну допомогу, Галина пішла здобувати ще одну освіту (хоча вже має за плечима освіту стоматолога та масажиста-реабілітолога, проте в житті займається підприємництвом). Саме перед людьми, які знають не з чуток про проблеми військових, захисники найбільш «розкриваються» у розмовах, зазначає вона.

На запитання, як вдається суміщати родину, роботу, навчання та волонтерство, Галина каже: «Мені не раз доводилось чути від знайомих фразу, що я – для всіх, але не для себе. На жаль, воно так і є. Але в моєму випадку фраза «Роби те, що робить тебе щасливою» мабуть, якнайкраще визначає мою сутність. Я маю розуміння і підтримку від своєї 10-річної доньки Софійки, котра не раз допомагає мені у волонтерському центрі. Я лагідно називаю її «Маленька Аптечка». Вона вже знає, що має бути в аптечці, правильно називає кожен засіб та безпомилково її пакує».

Команда «Марлог Кадуцей» переконана: не можна зупинятись на пів шляху, бо кожна допомога військовим на передовій є надважливою справою, яка має об’єднати українців та європейські країни.

***

Створено за підтримки урядів Норвегії та Швеції в межах Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання.