Щоденник вакцинованої: луцька комунікаційниця розповіла про реакцію організму на щеплення. БЛОГ

Рішення про те, чи буде наша родина вакцинуватися, ми приймали дуже виважено та свідомо.

Точно знали, що антитіл немає, а от загроза від хвороби може бути доволі серйозною, зважаючи на хронічний діагноз – астматичний бронхіт. Однак про всю історію і як вдалося отримати щеплення розповім детально. 

Пошуки вакцини

Є план вакцинування й перелік категорій людей, які мають отримати препарат першочергово. Проте трапляється, що хтось «не доходить», чи відмовляється в останній момент. Один флакончик вакцини має 10 доз, а «живе» вона 6 годин. Тому, коли вакцина була відкрита, але її повністю не використали, виникають «залишки». Саме їх зараз можна отримати, заповнивши форму на сайті ОДА, чи своїх амбулаторій (бачила в кількох оголошення на ФБ-сторінках), або ж звернувшись до сімейного лікаря. Ми обрали останній варіант. Чоловік просто написав смс, що ми б хотіли вакцинуватися, коли буде така змога (зазначу, що нещодавно проходили обстеження, тобто лікар знала про наш стан здоров’я).

Читайте також:  «Мій друг вважає, що Білл Гейтс чіпує людство». Що робити?

Вакцинація. День 1

За кілька днів нас запросили у Луцький районний Центр первинної медико-санітарної допомоги, адже саме там ми укладали декларацію. Приїхали вчасно, черг до кабінету майже немає, усі дуже привітні. В кабінеті лікар розпитала, чи ми не хворі, оглянула, поміряла температуру.

Далі – заповнення заяви, де є наші контакти, перелік питань щодо стану здоров’я та згода на вакцинацію. І в мене й в чоловіка – алергії на певні препарати, або ж вакцини. Нас дуже детально розпитали, коли це було, яка реакція та пояснили, чому з цією вакциною ми б не мали мати проблем. Проте нагадую, що вакцинування – це поки добровільна справа, тож якщо що ми ще могли відмовитися. Також нас попередили, що три дні може бути підвищена температура та слабкість, тож порадили вивільнити час та відпроситися попередньо з роботи.

Далі нам швиденько вкололи препарат і попрохали зачекати 30 хвилин в лікарні. Саме за цей період могла б проявитися алергічна чи інша реакція. До нас час від часу визирали медики й перепитували, чи усе гаразд. На щастя, все було добре. Тому ми повернулися до роботи й цей день ще чудово пропрацювали.

Я лягла спати раніше, бо трохи втомилася й хотіла виспатися перед наступним робочим днем, який теж мав би бути насиченим. Проте десь на 11-12 годину після вакцинації почала з’являтися реакція на щеплення.

Читайте також: Вакцинація для нації, або знайомство українки з Moderna

Перша ніч

23:00 – мені страшенно холодно. Взяла дві зимові ковдри, проте продовжувало лихоманити. Температура 37,1

1:10 – відчула, що піднялася температура. І так, на термометрі 38,6. Випила жарознижувальне, яке радили у лікарні, випила чаю, бо дуже хотілося пити.

3:00 – прокинулася від того, що мені гаряче. Зняла одну ковдру. Пішла випити води, бо знову ж дуже хотілося пити. Подумала, що мені легше (по відчуттях точно). Поміряла температуру. І несподівано побачила 39,2. До речі, виявила, що мій градусник по різному пищить. Чим вища температура, тим жахливіші звуки. Не знала, на щастя, про це два роки. Перелякалася. Ще раз випила жарознижувальне. Розбудила чоловіка, змусила його поміряти температуру. В нього 36,8.

4:30 Температура впала до 37,8. Я нарешті заснула.

День 2

 Логічно, що усі плани на день скасувала. Ніч дуже виснажила, тож лишалася вдома. Відчуття були, як при перших ознаках ГРВІ. Чоловік теж був втомлений, тож провели «домашній» день з мінімумом включення у роботу. Температура в мене трималася на рівні 37,5. На вечір впала до 36,7. Пили багато рідини, бо організм потребував.

Ніч 2

Я виспалася. Якщо вірити трекеру, то сон тривав 9 годин 38 хвилин і глибока фаза – 2 години. Зранку температура 36,7. Трохи відчувалася втома.

День 3

З дому, але повернулася у робочий режим. Цілий день зум-чати-наради-завдання. Почувалася трохи виснажено, але цілком притомно. Чоловік вже їздив по роботі.

Підсумок: ми вижили. В мене проявилися усі побічні дії, «як книжка пише». В чоловіка швидше безсимптомно усе пройшло. Тому чекаємо на свою другу дозу.

Часті питання:

А ще в ці дні нам часто телефонували друзі і перепитували, що коли і навіщо. Про те, як ми змогли вакцинуватися я розповіла на початку. Тому, що ще питали:

Яка вакцина? CoviShield за ліцензією AstraZeneca – це наразі єдина доступна вакцина в Україні. Також її використовують в інших державах і вона схвалена ВООЗ.

Читайте також: COVID-19: як діють вакцини проти коронавірусної інфекції

Ви радилися із лікарями? Наша лікарка, як і ті, медики, які нас вакцинували, за тиждень до нас отримали щеплення. Їх приклад був теж важливим для нас. Сімейна лікарка знала про наш стан здоров’я і всі можливі реакції. Однак протипоказів в нас не було тому саме вона скерувала нас на вакцинацію. Якби ми не проходили обстеження трішки раніше, то обов’язково б зробили це перед вакцинацією.

Чому ви вирішили вакцинуватися? Тому, що вакцинація – це єдиний у світі спосіб захистити максимальну кількість людей від низки хвороб. Навіть у так званих країнах третього світу зазвичай акцент в медицині ставиться не на лікування, а на профілактику, тобто вакцинацію (дуже раджу прочитати книгу «Фактологія» Ганса Рослінга). Вакцинація – це не лише про нас, а й про захист людей навколо, адже ми стаємо частинкою колективного імунітету. Статистично, мати серйозні проблеми зі здоров’ям після вакцинації у нас набагато менші, аніж після коронавірусу. І повірте, ота доба – це точно легше, аніж кілька тижнів невідомості. Я хочу бути мобільною і перетинати кордони, не даючи щоразу тести, сподіваюся, що з паспортом вакцинації це буде можливо.

Анна ЄКИМЕНКО-ПОЛІЩУК