Пацієнтів вистачить усім. Як відбувається реформа в Іваничівській лікарні

Початок медреформи в Іваничівській центральній районній лікарні був непростим.

Маючи недофінансування, потрібно було зберегти працівників, купити комп’ютери та обладнання.

З цим справились, але далі – нові виклики.

Більше про це дізнавалась журналістка Район.Медицина.

Реформа змінила працівників

Другий етап медичної реформи стартував 1 квітня 2020 року. З цього часу Іваничівська центральна районна лікарня почала фінансуватись коштом Національної служби здоров’я України.

Гроші надходять відповідно до кількості підписаних пакетів. У кожен пакет входить група медичних послуг певного профілю.

Іваничівська лікарня підписала шість пакетів. Це хірургічна, стаціонарна, паліативна та амбулаторна вторинна допомога, перехідне фінансування та «ковідний» пакет.

«Коли лікарня з комунального закладу перетворювалась на комунальне некомерційне підприємство, у нас були борги за останні місяці з виплати зарплат. Щоб відкрити пакети, не вистачало апаратури, яка б відповідала вимогам Національної служби здоров’я України. У нас не було жодного комп’ютера, – пригадує головна лікарка Іваничівської ЦРЛ Алла Баранчук. – Лікарів, яким по 60-70 років, було важко навчити користуватись електронною системою».

Борги погасили. Штат (а це 275 працівників) зберегли. Комп’ютери придбали.

Нацслужба пішла назустріч, аби вирішити питання з апаратурою: дозволили докупити все, чого не вистачало, до 1 жовтня. За цей час кошти вдалося знайти.

«Ми почали працювати по-іншому. Реформа змінила працівників. Раніше всі знали, що прийде субвенція і буде всім зарплата. Зараз кожен лікар працює над тим, щоб пацієнт обрав саме його», – каже Алла Баранчук.

Керівниця наголошує, що якби лікарню укомплектували до реформи, було б значно простіше та вдалося б підписати більше пакетів.

У лікарню госпіталізують пацієнтів з інсультом, але відповідного пакету не підписали, бо нема комп’ютерного томографа.

Через те, що нема обладнання, яке відповідає вимогам Нацслужби здоров’я, не підписані також пакети з фіброгастроскопії, колоноскопії, цистоскопії та гістероскопії.

Спеціалісти для таких обстежень є, залишилось поновити наявну техніку на сучаснішу. Алла Баранчук шукає для цього спонсорів.

У майбутньому тут також планують підписати пакет з реабілітації та мобільної паліативної допомоги.

Ковідний пакет не могли підписати пів року

В Іваничівській центральній районній лікарні кілька років тому провели капітальний ремонт та утеплили приміщення. На двох поверхах роботи ще не завершені.

Зараз лікарня поступово перетворюється на ковідний шпиталь.

Тут вже розгорнули 100 ліжок для хворих на коронавірус. Ще 50 ліжок передбачені для ургентних випадків в інших відділеннях.

Планують також облаштувати окреме приймальне відділення для шпиталю та встановити комп’ютерний томограф. Коштів на нього поки нема, питання вирішують спільно з управлінням охорони здоров’я Волинської облдержадміністрації.

Шукають в команду анестезіологів – «підсилення» для тих чотирьох, які вже працюють у лікарні.

Пацієнти з коронавірусом знаходяться в інфекційному, терапевтичному (його назвали інфекційним відділенням № 2) та реанімаційному відділеннях.

Для них є 47 кисневих концентраторів, один із яких – 20-літровий. Також придбали газовий аналізатор крові.

Ще у лікарні проводять імуноферментне дослідження (ІФА) на наявність антитіл до коронавірусу – М, G та А.

Ковідний пакет вдалося підписати вдалося лише у вересні, хоч пацієнти з коронавірусом були в лікарні протягом року, починаючи з квітня.

«У квітні у нас було п’ять людей з підтвердженим коронавірусом, у травні – 21, а далі їх кількість постійно зростала. Ми писали листи та телефонували в Міністерство охорони здоров’я, управління охорони здоров’я Волинської обласної адміністрації. Нічого не могли добитись», – розповідає Алла Баранчук. – У нас запитували в міністерстві: «На якому рівні ви загубились у списку?» А ми звідки знаємо? Ми документи подавали, а далі все залежить не від нас».

У лікарні випікають хліб 

Головна лікарка Алла Баранчук розповідає: Іваничівська лікарня – дуже перспективна.

«У нас всюди – ремонти, умови для пацієнтів хороші, чудове харчування. Медикаменти ми забезпечуємо з того переліку, який пропонує НСЗУ. У лікарні діють реанімаційне, хірургічне, неврологічне, терапевтичне, інфекційне та дитяче відділення. У поліклініці є практично всі спеціалісти, які ведуть амбулаторний прийом та надають хірургічну допомогу в амбулаторних умовах», – говорить керівниця.

Також тут відбуваються військово-лікарські комісії, які повністю укомплектовані спеціалістами.

Цілодобово працює сучасна лабораторія. У дитячому відділенні є кабінет реабілітації.

Діє соляна шахта, що особливо потрібно у лікуванні хронічних захворювань легенів. На ці недуги хворіють шахтарі, яких в Іваничівському районі багато, оскільки значна частина шахт області зосереджена тут.

Алла Баранчук планує розвивати реабілітацію в лікарні в тому числі для шахтарів, які мають інші професійні захворювання, такі як глухота, остеохондроз.

Лікуватись сюди приїжджають не тільки люди з Іваничівського району, а й з Нововолинська та Львівщини. Цього року іногородніх пацієнтів було майже 20 %, чого не було у попередні роки.

«Раніше була конкуренція з Нововолинською лікарнею. Зараз такого нема. Пацієнтів вистачить усім», – каже Алла Баранчук.

У медзакладі є пандуси та ліфти відповідно до державних будівельних норм.

Іваничівська лікарня особлива тим, що тут є власна пекарня. Щоденно у ній випікають від 48 до 130 буханок хліба. Це залежить від завантаженості відділень.

Мінус лікарні в тому, що нема пологового відділення. Його закрили два роки тому, після того, як спеціалісти пішли працювати у Волинський обласний перинатальний центр.

Загалом штат на 78 % укомплектований лікарями та на 100 % – середнім та молодшим персоналом.

«У нас є інтерни – два анестезіологи, кардіолог та хірург. Надіюсь, що вони до нас прийдуть працювати після інтернатури», – каже головна лікарка.

За комуналку – борг 

Щомісяця Іваничівська лікарня отримує від Нацслужби здоров’я України чотири мільйони гривень. З них два мільйони – за ковідним пакетом.

Цих коштів вистачає на зарплати та ліки. Залишки витрачають на придбання апаратури.

Лікарня отримує дохід, здаючи в оренду приміщення. Це приносить близько 25 тисяч щомісяця.

З платних послуг – медогляди, а також обстеження та консультації вузьких спеціалістів, якщо в пацієнта нема електронного направлення від сімейного лікаря. Таке буває доволі часто, люди ще не звикли, що має бути скерування.

«Комуналка мала б оплачуватись з місцевого бюджету. На сьогодні є проблема – у бюджеті нема коштів. Ми заборгували 675 тисяч гривень за енергоносії. Погоджували це питання з головами громад. Думаю, що вийдемо з цієї ситуації», – розповідає очільниця лікарні.

На початку карантину лікарню підтримали громади, виділивши гроші на засоби захисту для медиків.

Постійно допомагають місцеві фермери та депутати, які постачають продукти.

«Якби не їздила і не «вибивала» гроші, то нічого не було б, – каже Алла Баранчук. – Зараз ставлю за ціль знайти гроші на лапароскопічну стійку, цифровий рентген, комп’ютерний томограф та інше обладнання».

Крім того, потрібні фінанси, щоб завершити усі ремонти.

Наталя ХВЕСИК 

Фото Ірини КАБАНОВОЇ