«Реформа стимулює рухатися вперед». Як відбуваються зміни у Радивилівській лікарні
Другий етап медичної реформи, який стартував в Україні 1 квітня 2020 року, змусив лікувальні установи впроваджувати низку змін.
Якщо в одних закладах реформа проходить «безболісно», то іншим доводиться закривати відділення, скорочувати персонал…
Які зміни відбулися у Радивилівській центральній міській лікарні завдяки реформуванню системи охорони здоров’я, дізнавалися журналісти видання Район.Медицина.
Заклад оптимізували задовго до реформи
Оптимізацію в Радивилівській лікарні провели задовго до початку медичної реформи: об'єднали відділення, кількість ліжкомісць скоротили з 350 до 150, а працівників пенсійного віку перевели на пів ставки. Причиною змін стало недостатнє фінансування закладу.
Наразі штат лікарні налічує 265 працівників. Середнім і молодшим персоналом медустанова укомплектована більше ніж на 100%, а от з лікарями деяких профілів – проблема.
В закладі вчаться двоє інтернів.
Читайте також: «Працюємо лише на ургенцію». Як реформа та COVID-19 змінили Острозьку лікарню
«Не вистачає кардіолога, реаніматолога. Три реаніматологи маємо, але хоча б ще одного. 75% наших працівників – це категорія 45+», – зітхає генеральний директор медзакладу Федір Стецюк, який очолює заклад з 2014 року.
За спеціальністю він – хірург. Зізнається, аби не втрачати кваліфікацію, й досі оперує хворих. Поза роботою ж медик захоплюється футболом, є членом Рівненської футбольної асоціації медиків. У кабінеті Федір Григорович організував цілу виставку зі своїми спортивними нагородами.
Очільник закладу розповідає, що протягом десятиліть у лікарні, фактично, панував період застою.
Розвиватися лікувальна установа почала у 2015 році.
Тоді поміняли теплотрасу та енергомережу. Котельню здали в оренду, перевели з газу на щепу, завдяки чому суттєво зекономили на оплаті за тепло.
У 2016 році частково відремонтували пологове відділення: замінили дах та вікна. Протягом двох років відремонтували дитяче відділення.
З 1 квітня, коли стартував другий етап медреформи, система фінансування змінилася. Тепер лікарня отримує гроші від Національної служби здоров'я України за кількість пролікованих пацієнтів.
Читайте також: «До реформи приєдналися одними з перших». Які зміни відбулися у Гощанській «первинці»
Компенсують лікарні лише ту надану допомогу, на яку укладені контракти.
«Вторинка» має свій відділ первинної допомоги
Комунальним підприємством Радивилівська міська лікарня стала у 2019 році.
Тоді в медзакладі при поліклінічному відділенні створили відділ первинної медико-санітарної допомоги.
«Ми маємо 2700 декларацій з пацієнтами. За листопад «первинка» принесла 177 тисяч гривень», – каже генеральний директор закладу.
Щоправда, довелося ліквідувати стоматологічне відділення і вивести з підпорядкування зубопротезний відділ. Зараз ті кабінети орендують стоматологи-приватники.
На вторинній ланці Радивилівська ЦМЛ уклала договори з НСЗУ на 11 пакетів послуг: хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах; стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій; медична допомога при пологах; амбулаторна вторинна та третинна меддопомога дорослим та дітям, включаючи медичну реабілітацію та стоматологічну допомогу, мамографія; гістероскопія; езофаготродуоденоскопія; колоноскопія, бронхоскопія; стаціонарна паліативна допомога дорослим та дітям; а також «ковідний» пакет на мобільну бригаду.
Заклад ще не включили до переліку «ковідних», тож інфікованих хворих тут не госпіталізовують.
«З квітня по грудень отримали від НСЗУ 21,2 мільйона гривень. Це з урахуванням і глобального бюджету, і пріоритетних послуг. Правда, з листопада гроші по «вторинці» приходять із затримкою», – пояснює Федір Стецюк.
На сайті НСЗУ вказано, що у 2020 році Радивлівська ЦМЛ отримала 26,6 мільйона гривень виплат. Згідно з опублікованими даними, у грудні сума виплат становила лише 173552 гривні. В листопаді – 4,1 мільйона гривень.
Пріоритетними в цій лікарні є пологи, мамографія, фіброгастроскопія, колоноскопія.
«Фіброскопія у нас «не пішла», бо тільки у вересні купили лапароскопічну стійку. Зараз запускаємо обладнання, а реально працювати воно почне у січні», – додає.
Генеральний директор розповідає, що хотіли також отримати контракт на пакет допомоги при мозковому інсульту. Проте їм відмовили, оскільки немає комп’ютерного томографа.
«В радіусі 60 кілометрів цього обладнання теж нема. А НСЗУ не дозволяє возити пацієнтів на обстеження на більші відстані», – розводить руками керівник Радивилівської лікарні.
Федір Стецюк сподівається, що у 2021 році вдасться отримати ще декілька контрактів від НСЗУ. Ставку, зокрема, роблять на пакет допомоги при туберкульозі, жіночу консультацію та стоматологію.
Пацієнти змушені докуповувати ліки
Попри контракти з НСЗУ, пацієнти лікарні в Радивилові змушені доплачувати за деяку надану допомогу за програмами медгарантій.
Повністю безкоштовною в цьому закладі є гастрофіброскопія та допомога при пологах.
Читайте також: Від томографії ока до пересадки серця: як працює Ковельське медичне об’єднання
А от хворі в хірургії змушені доплачувати за лікування.
«Затрати на операцію трохи більші, аніж НСЗУ виділяє нам на оперативне втручання», – аргументує гендиректор.
У медзакладі розробили пакети послуг, які офіційно надаватимуть населенню на платній основі. Наразі документ чекає на затвердження.
Наразі в Радивилівській лікарні функціонує відділення анестезіології, інтенсивної терапії, хірургія.
«У 2016 році ми об'єднали хірургію та травматологію, а терапію – з кардіологією та неврологію. Тримати кожне відділення окремо не було потреби», – каже Федір Григорович.
Діють також терапевтичне, дитяче інфекційне, пологово-гінекологічне та поліклінічне відділення, екстреної невідкладної допомоги.
У кожному відділенні є пральна машина, в лікарні функціонує пральний блок.
За гроші НСЗУ придбали деяке обладнання
Виплат, які Радивилівська лікарня отримує від НСЗУ, вистачає на заробітну плату персоналу та медикаменти.
По трохи тут оновлюють матеріально-технічну базу. Придбали апарат імуноферментного аналізу, й на місці тестують ургентних та планових пацієнтів при госпіталізації.
«Коли був пік епідемії, ми усіх хворих тестували кожні два тижні», – каже Федір Стецюк.
Також купили автоклав, лапароскопа, п’ять кисневих концентраторів...
Аби приєднатися до електронного документообігу, в лікувальну установу придбали 10 комп’ютерів. Щоправда, зізнається генеральний директор, з еHeath є деякі труднощі – не всім працівникам вдається швидко освоїти систему.
«Ми проводили семінари, вчили персонал працювати з електронним документообігом, але проблеми ще до сьогодні залишилися. Певно, скрізь людей важко привчити до чогось нового», – зітхає.
Реформа, каже Федір Григорович Стецюк, це поле для розвитку та стимул рухатися вперед.
«Думаю, якби не пандемія, в листопаді ми вже були б опорним закладом. Заступниця міністра охорони здоров'я Ірина Садовяк обіцяла нам сприяти, адже в нас дуже цікаве географічне положення, 30% пацієнтів – зі Львівської та Тернопільської областей», – резюмує керівник Радивилівської лікарні.
Читайте також: Не вистачає кадрів: як відбувається реформа у Нововолинській лікарні
Марія МАРТИНЮК
Фото Ірини КАБАНОВОЇ