Фейк про перелом за 15 тисяч або Які болі у експертів сфери охорони здоров'я

Працівник медіа мусить бути неупередженим та висвітлювати правдиву інформацію. Проте матеріали, опубліковані журналістами, все одно позначаються на окремих гравцях у сфері охорони здоров’я та на сприйнятті нововведень суспільством. 

Про те, як журналісти впливають на зміни у сфері охорони здоров’я, на п’ятому West Media Forum розповіла експертка з комунікацій Центру економіки охорони здоров’я Анна Цяцько.  

«Раніше я працювала регіональним журналістом. Згодом – у національних медіа. Вже потім пішла в комунікацію. Обговорюючи якусь тему, у мене постає дилема. Хто я? Я громадянка – хочу просто жити в країні з нормальною медициною?  Я – журналіст і знаю, як писати статті та дотримуватися балансу думок? Чи я людина, котра працювала в середині системи? У мені постійно борються ці три сутності», – розповіла експертка.

Читайте також: Як не привести на ефір дезінформатора: поради від журналістки Наталії Бушковської

Своїми спостереженнями про боротьбу трьох сторін Анна поділилася на форумі. Вона розповіла, як працювала у Міністерстві охорони здоров'я у 2017 році. Тоді найбільше часу вона присвячувала роботі із комунікацією, яка б допомогла ухвалити закон про медичну реформу. 

«Я прекрасно пам’ятаю 1 липня 2017 року. Тоді закінчилася сесія Верховної Ради. Депутати уже йшли на канікули. І у декількох великих медіа з’явилися сюжети про те, що 1 липня мала стартувати медична реформа, але вона не стартувала. Я не могла зрозуміти звідки взялася ця інформація. Сесія закінчилася. Закон не ухвалили. Але журналісти вже створювали свої матеріали.

З одного боку я розумію журналістів: нормально зробити матеріал і пояснити, чому не почалася реформа. Але проблема в іншому», – розповіла Анна Цяцько.

Читайте також: Як писати про психічне здоров’я і не нашкодити: конспект за лекцією Дарії Озерної

Вона зазначила, що від того, наскільки журналіст обізнаний у темі, залежить, який ефект матиме матеріал. Адже люди, які прочитають публікації чи подивляться сюжети, зроблять свої висновки.

Спікерка підкреслила, що те, як медійники висвітлюють ту чи іншу проблему, впливає на її сприйняття суспільством.

За її словами, після поширення інформації про те, що реформу не прийняли, працівникам Міністерства довелося неодноразово спростовувати опубліковані новини. А також пояснювати, що робити висновки зарано і потрібно чекати, доки Рада прийме рішення. Анна Цяцько зазначила, що спростування все одно поширюється повільніше, ніж попередні новини. 

Читайте також: Хто і за що відповідає в українській системі охорони здоров'я

Спікерка розповіла, як за декілька тижнів до фінального голосування Ольга Богомолець зманіпулювала інформацією. Депутатка на своїй фейсбук-сторінці опублікувала тарифи на платні послуги, які нібито з’являться після ухвалення реформи.

«Там були величезні ціни. Це була відверта брехня. Медіа цю інформацію підхопили. Коментар не взяли й не перевірили це. Ще пів року нам доводилося спростовувати цю інформацію», – прокоментувала експертка.

Вона зазначила, що розуміє позицію журналістів. За її словами, ЗМІ можуть цитувати слова депутатів. Проте будь-які заяви необхідно перевіряти, щоб не поширити фейк.

«Люди відразу запам’ятовують брехню. Про те, як обирати сімейного лікаря, треба пояснювати довго. А от фейк про перелом, що коштуватиме 15 тисяч гривень, люди пам’ятатимуть роками. Ми весь час спростовували міфи про реформу», – зазначила Анна Цяцько.

Однак, за її словами, матеріали журналістів можуть й допомагати людям. 

Читайте також: Ми всі профани: редакторка Liga.Life поділилася секретами створення текстів про здоров'я

«У Ірини Андрейців є чудовий цикл матеріалів про те, як відбуваються реформи на місцях. Вона їхала робити репортажі, повністю розібравшись в реформі. Вона показувала правду: і хороше, і погане. Вона знала, хто і за що відповідає. Тому зробила якісний матеріал», – розповіла спікерка.

Вона підкреслила, що недостатньо процитувати місцевого лікаря, який запевняє, що закладу бракує коштів. Журналіст повинен знайти причину. Для цього необхідно розумітися у тому, як працює система. Тоді вдасться знайти винуватців фінансових проблем медичного закладу та задати правильні й чіткі питання.

«Важливо задуматися про готовність журналіста взяти на себе відповідальність. Я думаю, що у таких темах варто бути сміливим. Треба шукати правду», – запевнила спікерка.

***

Заходи відбулися за підтримки проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Медійна програма в Україні», що реалізується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації

Олена ШВИДНЮК