Ми всі профани: редакторка Liga.Life поділилася секретами створення текстів про здоров'я

Медична журналістика продовжує набувати популярності. На тему здоров’я пишуть і новинні, і таблоїдні видання. Проте зацікавити читача доказовою медициною – непросто. Доступно пояснити складні медичні теми до снаги не кожному журналістові.

Про те, як писати про здоров'я у лайфстайл-медіа, аби було цікаво та доступно, які теми обирати й де шукати експертів, на п’ятому West Media Forum розповіла редакторка Liga.life Ірина Андрейців. Журналісти Район.Медицина  склали список порад, які допоможуть підготувати цікавий та корисний матеріал.

Ірина Андрейців розпочала свій виступ на форумі із тези, що надихає.

«Журналісти – теж профани. Це нормально. Змиріться. Ми мусимо за допомогою експертів зрозуміло та чітко пояснити нашим читачам, таким же профанам, як і ми, що відбувається. Я хочу, щоб ми відштовхувалися із цієї точки. Не бійтеся писати про здоров’я», – зазначила редакторка. 

Читайте також: Як не привести на ефір дезінформатора: поради від журналістки Наталії Бушковської

Три питання для експертів

За словами редакторки, варто не соромитися ставити такі запитання:

1. «Я не розумію – поясніть.»
2. «Що це?»
3. «Звідки вам це відомо та як можете це довести?»

«Я завжи запитаю про те, звідки експерт знає ту чи іншу інформацію. Так я зрозумію, чи це знання ще із медінституту, який експерт закінчив у 90-их, чи він читає актуальні дослідження», – зазначила Ірина Андрейців.

Вона підкреслила, що неабияк важливо знати, чи читає експерт англійською. Адже переклади на українську можна отримати щонайменше через п’ять років після публікації закордоном. За той час інформація втратить актуальність.

 «Наскільки мені відомо, протокол лікування раку молочної залози змінюється кожні шість місяців у світі. Тому уявіть, наскільки у лікаря може бути застаріла інформація», – розповіла спікерка. 

Як обрати тему

За словами спікерки, перш за все варто проаналізувати свою цільову аудиторію та зрозуміти її інтереси. Тоді обрати одну тема та один фокус.

«Ви повинні визначитися. Писати про все на світі не вдасться», – зазначила редакторка.

Читайте також: Як писати про психічне здоров’я і не нашкодити: конспект за лекцією Дарії Озерної

Де знайти експерта

Шукати експертів Ірина Андрейців радить у INSCIENCE. За її словами, варто звертатися до Академії сімейної медицини, фонду Відродження, Центру громадського здоров’я, Центру економіки охорони здоров'я Київської школи економіки.  

Де знайти ідеї для матеріалу

«На щастя, зараз чимало джерел, з яких ми можемо робити стартову точку», – поділилася редакторка.

Вона розповіла, що не варто оминати чати та пабліки: батьківські, вчительські та інші.  У дописах можна знайти те, що цікаво та важливо аудиторії.

Натомість структурувати матеріал допоможуть експерти. Вони дадуть чіткі відповіді на питання, які турбують читачів, які вони пишуть у подібних чатах. Однак  треба пам’ятати, що  історія однієї людини не відображає тренд.

«Не можна писати, що пролікувати рак безкоштовно – нереально. Ви завжди знайдете полярні приклади: як людини, яка вилікувалася цілком безоплатно, як і тієї, котра заплатила за кожен шприц. Якщо є історія, але вона одинична, то ви можете опублікувати її як повноцінний матеріал, однак без узагальнення. Це теж хороша робота», – підкресила спікерка.

Читайте також: Хто і за що відповідає в українській системі охорони здоров'я

Обережно – статистика: чого варто остерігатися

 «Зізнаюся, зі статисткою в Україні – проблеми. Коли я навчалася, то викладачі показували нам те, наскільки різні цифри подають різні державні органи. Хоча збирають дані з тих же джерел. Складно зрозуміти, де правда. Тому використовувати статистику треба обачно та обережно», – розповіла редакторка.  

За її словами, варто використовувати статистику Національної служби здоров’я, адже електронні дані, які вони збирають, складно підробити.

«Ще до того, як з’явилася електронна система охорони здоров’я, в НСЗУ був реєстр по інсуліну. Як тільки програму запустили, то виявили 35 тисяч неіснуючих людей. Тобто 35 тисяч громадян, для яких нібито виписували інсулін,  однак тих людей просто не було», – прокоментувала спікерка.

Як відредагувати матеріал: три правила професіоналів

1. Перевірте, чи коректні причинно-наслідкові зв’язки. Чи правильно ви поєднали причину і наслідок?

«Ви маєте розуміти, що відбувається. Умовно дійти від точки «А» у точку «Б».  Якщо не вдалося – не треба видавати такий матеріал», – переконала експертка.

2. Переконайтеся, що текст буде зрозумілим для читача. Пояснюйте навіть те, що вам здається очевидним. Пам’ятайте, що люди не зобов’язані знати терміни, тому на початку тексту завжди пояснюйте значення професійних слів.                                                                                                             

3. Видаляйте узагальнення, банальні та зайві частини тексту.

«Вам може здатися, що ваш матеріал геніальний і скоротити його не можна.  Це не так. Колись мій редактор сказав мені, що якщо я не можу скоротити текст сама,  то він залишить перший розділ і останній – решту видалить. Заберіть абзац із чорнового варіанту і  якщо історія не зміниться – видаляйте. Читачі лише подякують вам», – розповіла Ірина Андрейців.  

Спікерка наголосила, що журналісти у своїх статтях не лікують.

«Ми можемо дати рекомендації, але ми маємо вказувати, що самолікування –шкідливе», – зазначила редакторка.

Вона підкреслила, що тема здоров’я стосується не лише хвороб чи реформи, а й спортивних майданчиків чи парків.

Резюмуючи Ірина Андрейців наголосила, що кожен має право на помилку. Але не може допускатися однієї й тієї ж помилки двічі.

***

Заходи відбулися за підтримки проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Медійна програма в Україні», що реалізується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації

Олена ШВИДНЮК