Як не привести на ефір дезінформатора: поради від журналістки Наталії Бушковської

Під час глобальної кризи в галузі охорони здоров’я, зокрема тієї, з якою ми зараз стикнулися через поширення коронавірусу, роль медичної журналістики набуває все більшого значення. Обов’язок медійників – забезпечити суспільство перевіреною, правдивою та зрозумілою інформацією. Для цього потрібні фахові та надійні експерти.

Про те, як відрізнити експерта від дезінформатора на п’ятому West Media Forum розповіла медична журналістка Наталія Бушковська. Досвід спікерки перейняли журналісти Район.Медицина та записали найважливіше.

***

Обережно з авторитетами. Вони теж люди. В Україні поширена медицина думки. Доказова медицина лише дісталася наших терен. За моїми спостереженнями, люди вірять авторитетам. Зараз у час пандемії це зіграло із нами всіма злий жарт.

Остерігайтеся експерта, який транслює лише своє бачення методу лікування або піарить свою методику. Звичайно, у людини повинна бути своя думка. Проблема виникає тоді, коли його думка –  єдине, що він транслює. Це вже червоний прапор. Я ніколи не візьму коментар в такого експерта і не запрошу його на подкаст.

Читайте також: Як писати про психічне здоров’я і не нашкодити: конспект за лекцією Дарії Озерної

Оминайте десятою дорогою експерта, який не підкріплює свою думку посиланням на першоджерело або інформація у посиланні протилежна його тезі. Будь-яка інформація повинна пройти верифікацію. Потрібно просити посилання і перевіряти ті посилання. 

Я неодноразово спростовувала фейки професорів! І так, вони дійсно професори, однак поширювали неправдиві дані. Так, посилалися на різні дослідження. Однак ті посилання не підтверджували тезу псевдоексперта. Дезінформатори просто сподівалися, що посилань ніхто не перевірятиме.

Не допускайте False balance. Вважається, що журналіст повинен подати дві точки зору. Так, у політиці це важливо. Коли пишемо про злочин – треба висвітлити й бік обвинуваченого, і бік постраждалого. Але коли йдеться про наукову журналістику – не можливо поєднати дві думки.

Читайте також: Хто і за що відповідає в українській системі охорони здоров'я

Не можна, щоб у тексті була думка інфекціоніста за вакцинацію й антивакцинатора. Відповідно, не можна запросити на подкаст астронома і прихильника теорії пласкої Землі. Звичайно, тут можуть бути виключення. Наприклад, коли триває наукова дискусія.

Як відрізнити експерта від псевдоексперта – для того, щоб це оцінити, треба вдосконалюватися. Багато вчитися і читати. Треба вміти перевіряти. Згодом, ви навчитеся розуміти, де професіонал, а де той, з ким варто бути обережними. 

Де шукати експерта – підпишіться на лікарів,  які часто дають коментарі. Однак будьте обережні із надто медійними особами. Обов’язково шукайте, що на теми вашого матеріалу пишуть надійні англомовні джерела. Неодмінно перевіряйте, чи думка експерта збігається з позицією світової медицини.

Читайте також: Як побудувати роботу медіа виключно на внесках від читачів: досвід румунського видання

Завжди звертайте увагу на спеціалізацію. Якщо ви пишете про вірус – шукайте вірусолога. Якщо про лікування вдома – йдіть до сімейного лікаря. Адже одна людина не може коментувати все.

Якщо запрошуєте на подкаст – почуйте голос. Спікер повинен вміти наживо донести свою точку зору. Намагайтеся послухати людину чи десь на ютубі, чи хоч спробуйте поговорити телефоном декілька хвилин, аби почути, як людина доносить свою думку. Розмову з деякими експертами краще випустити у друкованому варіанті, а для подкасту – знайти когось іншого. 

Як готуватися до подкасту? Тут є три золоті правила: треба максимально зануритися в тему, не ставити банальних питань, послухати попередні виступи експерта. Якщо вам буде відомо, що він уже говорив, то ви зможете розширити його попередні тези. 

Читайте також: Читачі Української правди забезпечують 10% бюджету виданн

Тема спілкування з експертом неабияк важлива. Деякі фахівці не дуже люблять журналістів. І це правда. Тому варто дотримуватися правил.

1. Пояснюйте, яка мета тексту. Чому це важливо? Не бійтеся перепитувати.
2. Просіть максимально спрощувати інформацію, але розумійте, що це не завжди можливо. Краще більше пояснити, але залишити фразу чи термін, які не будуть вводити в оману. Краще написати ще два речення, щоб пояснити, що таке ПЛР-тести, ніж люди згодом атакуватимуть лабораторії. 
3.  Давайте текст на перевірку. Однак зважайте на можливі нюанси. Експерт може попросити весь текст на перевірку. Не завжди варто це робити. Особливо, якщо в тексті є політичний контекст, бо у кожної зі сторін можуть бути свої очікування від вашого тексту. Політично зацікавлені експерти можуть втручатися у роботу. Тому краще дати просто коментар, аби експерт лише перевірив, чи його слова правильно трактовані й чи правильно сформовані причинно-наслідкові зв’язки.
4.  Не бійтеся помилятися. Людину судять не по помилках, а по тому, як вона на них реагує.

***

Заходи відбулися за підтримки проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Медійна програма в Україні», що реалізується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації

Олена ШВИДНЮК