Як писати про психічне здоров’я і не нашкодити: конспект за лекцією Дарії Озерної

12 Грудня 2020, 15:45
Дарія Озерна під час включення 1608
Дарія Озерна під час включення

Тема психічного здоров'я не покидає піку популярності. Давати поради у цьому напрямку продовжують топ-блогери та професійні психологи. Однак запевняти аудиторію, що все буде добре і позитивне мислення врятує кожного, – неправильно. 

Про те, як не нашкодити, працюючи із темою психічного здоров'я, на п’ятому West Media Forum розповіла біологиня, ведуча на Радіо Культура та авторка серії книжок «Оптимістично про здоров’я» Дарія Озерна. Журналісти Район.Медицина створили топ-правил, яких потрібно дотримуватися, готуючи такі матеріали. 

«Тема психічного здоров’я стала мейнстрімом. Про це всі прагнуть писати. Однак не кожен вміє. Медіа дуже довго були засмічені хибною інформацією про психічне здоров’я. Я почала писати про здоров’я і про психічне в тому числі – як фаховий біолог», – зазначила  експертка.

Читайте також: Хто і за що відповідає в українській системі охорони здоров'я

Дарія розповіла, що і сама подолала депресивний розлад, тому на власному прикладі знає, які слова та тексти шкодять читачам. Під час свого виступу вона  виділила найважливіші правила, яких повинні дотримуватися журналісти, пишучи про психічне здоров’я.

Читачі та читачки повинні впізнати у тексті себе чи знайомих. Вони мають відчути релевантність теми до їхнього життя.

 «Важливо донести читачам, що ми пишемо про них і для них. Показати, що матеріал і про студентку Анжелу з Києва, і про Тетяну Петрівну. Так, аби читачі співчували не лише героям, а самим собі. Тоді вони скажуть, що журналісти – професіонали. Мовляв, ніби про мене пишуть», – переконала Дарія.

Читайте також: Як побудувати роботу медіа виключно на внесках від читачів: досвід румунського видання

Матеріал повинен приносити користь. 

Наш текст повинен допомогти читачам. За словами експертки, це основна мета журналістики.

«Коли ми пишемо про психічне здоров’я, то маємо діяти так, як ті, хто заманює людей в релігійні секти.  Вони говорять про спасіння. Вони переконують, що з ними людям стане краще. Так маємо діяти і ми, пишучи про психічне здоров’я. Ми повинні переконати читачів, що психічне здоров’я – це порятунок. Цю ідею потрібно доносити. І це спасіння ми мусимо дати. Ми повинні не лише сказати, хто винен у біді, а й розповісти, що робити», – наголосила спікерка. 

Уникайте токсичного позитиву.

Дарія зазначила, що фраза «Все буде добре» – брехня, адже ніхто не знає, як буде. Люди у стані психічного розладу не здатні відчувати радість, тому порада «заспокойся та усміхнись» завдає їм ще більшої шкоди та змушує почуватися неповноцінними. Замість токсичних та шаблонних фраз вона рекомендує давати чіткі поради, які закликають до дії.  

«Коли вам тривожно – не лікуйте тривожність алкоголем.

Коли ви відчуваєте злість – не соромтеся злості. Скажіть про свої  емоції.

Якщо у вас з’явилися  думки про суїцид – розкажіть про це комусь, напишіть про пост чи замітку. Не мовчіть!»

Уникайте порад з Інстаграму та висловів з книг

«Якісь дівочі, вибачте на слові, медіа, публікують інстаграмні цитати та вислови з книг. Це зовсім не дієво. І мене, як людину, яка боролася із депресією, такі статті відверто обурують», – поділилася експертка.

Не засуджуйте людей і суспільство. Інакше вони перестануть вас читати.

Звинувачення не допоможуть розв'язати проблему. За словами Дарії Озерної, не існує одного винуватця. Є низка причин тієї чи іншої хвороби або ситуації.

Використовуйте сторітелінг.

Дарія порадила писати історії, згадувати персонажів із фільмів чи книг. Ще на початку сторітелінгу варто розповісти читачу, що наприкінці матеріалу він отримає поради, план дій.

Читайте також: Читачі Української правди забезпечують 10% бюджету видання

«Так можна заохотити дочитати до кінця і пояснити, що ми не лише розповідаємо, а й допомагаємо», – зазначила спікерка.

Співпрацюйте з фахівцями, а не використовуйте їх.

Беріть коментарі лише у фахової особи, не ігноруйте англомовні ресурси та блоги лікарів.

«Інколи присутня нахібність з боку медіа: вони хочуть, аби фахівець сам зробив замість них матеріал чи дав розгорнутий  письмовий коментар. Можуть відгукнутися якісь недоказові лікарі, котрі лише хочуть себе пропіарити. Таке справді трапляється», – розпоіла експертка. 

Скажіть читачам, що їм робити. Дайте контакти, посилання і зрозумілі посили.

«Кожен може мати розлади: безсоння, чи тривожність, чи роздратованість. Усі ці проблеми стосуються нашої ментальної сфери. І про це потрібно говорити. З цим потрібно працювати», – зазначила спікерка.

***

Заходи відбулися за підтримки проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Медійна програма в Україні», що реалізується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації

Олена ШВИДНЮК

Коментар
20/04/2024 П'ятниця
19.04.2024