Як відбувається медреформа у Сарненській лікарні

22 Листопада 2020, 17:17
5963

Сарненська центральна районна лікарня – одна з перших, де почали лікувати хворих на коронавірус.

З початку пандемії кількість ліжок для таких пацієнтів зросла, а як і кількість залучених до лікування медиків.

Це вплинуло на перебіг у медзакладі другого етапу медичної реформи.

Як саме – для Район.Медицина розповів головний лікар Василь Іванюк.

Найбільше уваги – пацієнтам з коронавірусом

Сарненська центральна районна лікарня обслуговує пацієнтів із північних районів Рівненської області.

Це багатопрофільна лікарня, в якій діє 12 стаціонарних відділень, приймальне відділення, дві поліклініки, жіноча консультація, пункт переливання крові, лабораторії, патолого-анатомічне відділення тощо.

До карантину медзаклад приймав у стаціонарі щороку близько 16 тисяч людей. Тут проводили до дев'яти тисяч операцій та приймали до півтори тисячі пологів.

Зміни у лікарні почалися за місяць до початку медичної реформи, адже тоді у лікарні почали приймати перших пацієнтів з коронавірусом.

Для прийому таких хворих виділили окремий корпус. Звідти довелося «переселити» три відділення – кардіологічне, терапевтичне та неврологічне.

Тепер там – обсерваційне відділення.

«Коли поступає людина з пневмонією, відразу не можливо діагностувати, чи вона зумовлена коронавірусом чи ні. До результатів ПЛР-тестування пацієнт мусить десь знаходитись. Для таких випадків ми й створили обсерваційне відділення», – розповідає головний лікар Сарненської ЦРЛ Василь Іванюк.

Також ковідних хворих приймають в інфекційному відділенні та реанімації.

Якщо у березні щодня в стаціонарі було 10-15 пацієнтів, то в травні стало по 60, а з вересня – понад сотню. Ситуація поки під контролем.

Спочатку було 114 ліжок, виділених для хворих на коронавірус. Оскільки у вересні-жовтні зросла кількість інфікованих, розгорнули додаткові ліжка. Тепер їх 151.

«Навантаженість на інші відділення менша, бо ми приймаємо переважно хворих на коронавірус. Але ми не забуваємо про тих людей, які мають інші патології», – каже Василь Іванюк.

У лікарні продовжують обстежувати та оперувати пацієнтів, приймають вагітних тощо. Ці люди не перетинаються з пацієнтами з коронавірусом.

Штат був дуже «роздутий»

Зміни в штаті Сарненської районної лікарні почалися ще до другого етапу медреформи. Заклад «пережив» дві хвилі скорочень.

Читайте також: Конфлікт у Смідині: амбулаторія є, працювати нікому

Перша відбулась після того, як до райлікарні приєднали Сарненську вузлову.

Процедура приєднання стартувала у 2018 році. Тоді Мінтранс передав лікарні, які обслуговують працівників залізниці, на утримання коштом місцевих бюджетів.

«Вузлову лікарню передали на баланс району, бо місто не хотіло її брати. У депутатів було два варіанти: або закрити медзаклад, або приєднати до районної лікарні. Обрали другий», – пояснює головний лікар.

Для Сарненської ЦРЛ вузлова лікарня стала додатковим навантаженням на бюджет.

У «лікарні залізничників» скоротили частину працівників і ліжок. Перед тим, як стартував другий етап медреформи, у Сарненській лікарні знову провели оптимізацію.

В цілому після двох етапів скорочень у колективі залишилась 851 людина (було 1200). У стаціонарі діє 350 ліжок (було 510).  


Звільнили медиків пенсійного віку. Обов’язки багатьох працівників перерозподілили.

«На мою думку, штат був дуже роздутий попередниками. У деяких відділеннях було по дві буфетниці, мало не гардеробниці… Ми об’єднали обов’язки медсестер. Тепер у нас нема такої посади, як роздатчиця, бо її функції виконують сестри-господині», – розказує Василь Іванюк.

З його слів, лікарня зараз забезпечена необхідними кадрами. Педіатрична служба укомплектована на 90 %. У штаті є дитячий невролог, дитячий хірург, дитячий травматолог, дитячий психіатр…

 Інтернатуру проходить дитячий дерматовенеролог.

У планах – відкрити два нові відділення

Внаслідок медреформи усі медичні послуги згруповані в пакети. До кожного пакету є певні вимоги щодо обладнання та кількості спеціалістів.

Кожен медичний заклад підписує договір з Національною службою здоров’я за тими пакети, умови яких може виконати.

Читайте також: «Медреформа – як рух на ескалаторі». Як працює Любешівська лікарня в нових реаліях

Сарненська центральна районна лікарня підписала такі пакети: стаціонарна допомога пацієнтам з коронавірусом, стаціонарна допомога без операцій, хірургічні операції дорослим та дітям, амбулаторна високоспеціалізована допомога, допомога при пологах та новонародженим у складних неонатальних випадках, психіатрична допомога, допомога при інсульті тощо.

Також у лікарні є п’ятеро лікарів, які надають первинну медичну допомогу, тому підписаний відповідний пакет. Ці фахівці утворюють окремий підрозділ, до якого входять троє педіатрів та два терапевти.

Невдовзі лікарня укладе договір ще за трьома пакетами послуг – відеофіброгастроскопія, колоноскопія, гістероскопія.

Раніше цього не могли зробити, бо не було обладнання, яке відповідало б усім вимогам.

Головний лікар планує відкрити центр інтервенційної кардіології, що дасть змогу підписати пакет з допомоги при інфарктах.

У майбутньому Василь Іванюк хоче створити також паліативне та реабілітаційне відділення. Це ще плюс два пакети послуг.

Зі слів керівника, Сарненська лікарня наразі повністю забезпечена усім обладнанням – апаратами для проведення ультразвукової діагностики, рентгенографії, апаратами штучної вентиляції легенів тощо.

Комп’ютерну томографію (КТ) та магнітно-резонансну томографію (МРТ) проводять завдяки співпраці з приватними структурами.

Після того, як завершиться реконструкція приймального відділення за проєктом «Велике будівництво», у лікарні буде власний комп'ютерний томограф, сучасне ендоскопічне та анестезіологічне обладнання.


Раніше коштів не вистачало, зараз є резерв

Медреформа змінила систему фінансування медзакладів. Раніше Сарненська лікарня існувала за кошти з медичної субвенції.

Зараз її фінансує Національна служба здоров’я України відповідно до підписаних пакетів. Розміри виплат нараховувались відповідно до даних 2018 року. Згодом лікарня перейде на фінансування за принципом «гроші ідуть за пацієнтом». Це означає, що вона отримуватиме гроші за фактично пролікованих пацієнтів.

Поки що цей принцип не діє, оскільки Сарненська лікарня належить до закладів першої хвилі для лікування пацієнтів з коронавірусом.

«Через те, що ми зосереджені зараз на лікуванні пацієнтів з коронавірусом, то не можемо пролікувати стільки пацієнтів, як у попередні роки. Якщо в «педіатрії» було по 60-70 дітей, то зараз лікують по 2-3. Нацслужба здоров’я нараховує нам глобальну ставку. Якби надходили гроші за фактично пролікованих пацієнтів, то лікарню потрібно було б просто закрити», – пояснює головний лікар.

Щомісячно лікарні надходить близько п'яти мільйонів за допомогу пацієнтам з коронавірусом, ще шість – за рештою пакетів.

Близько 100 тисяч гривень приносять лікарі, які надають первинну медичну допомогу.

«Коли була медична субвенція, лікарні коштів ніколи не вистачало. Тому з місцевих бюджетів виділяли гроші на утримання лікарні та зарплати медикам. Це 20-22 мільйони щороку», – каже Василь Іванюк.

Тільки на комунальні послуги потрібно близько 10 мільйонів гривень щороку. Будівель багато, ще й розташовані вони за чотирма юридичними адресами. Під час останньої сесії районної ради лікарню передали на баланс Сарненської громади, тож ці витрати ляжуть на неї.

З початку другого етапу медреформи ситуація з фінансами у лікарні покращилась. Частину коштів від Нацслужби вдається спрямувати на розвиток матеріально-технічної бази.

Читайте також: 

Цього року через пандемію лікарню підтримали підприємці. Вони зібрали два мільйони гривень на різні потреби лікарні.

Крім того, в Рівненській області був створений ковідний фонд.

Читайте також: «Не можемо знайти анестезіологів». Як відбувається реформа у Демидівській лікарні

Його коштом усі працівники Сарненської лікарні, які були залучені до роботи з хворими на коронавірус, отримали 300% надбавки за березень.

З квітня премії медикам коронавірусних відділень нараховували з Нацслужби здоров’я.  

                 Якщо керівник на своєму місці, лікарня буде успішною

Головний лікар Василь Іванюк каже, що не може оцінити медреформу однозначно, але вважає її необхідною.

Мовляв, є речі, до яких потрібно було готуватись років п’ять тому.

«Якщо керівник на своєму місці й підлеглі розуміють його, і нормально організована робота і системність надання послуги, то така лікарня не приречена. Вона не буде чекати, поки якийсь добрий дядько чи тітка дадуть якусь субвенцію на утримання. Це лікарня при наявності обладнання та розвитку лікарів може себе забезпечити», – вважає Василь Іванюк.

З його слів, перспектива за тими медичними закладами, де лікарі постійно навчаються.

«Потрібно відходити від прокомуністичного принципу, що держава має все дати й ніхто не враховує, який це лікар – кваліфікований чи ні. Якщо до нього ідуть пацієнти, то він заробить і на лікарню, і на зарплату, і на навчання. А якщо до лікаря ніхто не йде, бо він пів життя просидів і для галочки приймав кілька людей, то він не зможе нічого заробити. Такі люди або відсіваються, або перекваліфіковуються», – каже головний лікар.

Він за те, аби закривали лікарні, які не надають належним чином медичну допомогу або якщо пацієнтів там надто мало.

Пояснює: у багатьох районах було по кілька лікарень, але одні з них працювали на повну потужність, а інші приймали по кілька пацієнтів в місяць, але зарплати у всіх були однакові.

«Чи будуть люди незадоволені закриттям таких лікарень? Звісно. Скажуть: «Ви хочете забрати у нас нашу больницю!». І не розбираються, що там ніхто нічого толком не робить», – додає Василь Іванюк.

Також, на його думку, варто було б фінансувати первинну ланку не від кількості підписаних декларацій, а залежно від наданих послуг.


























































Наталя ХВЕСИК

 

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024