Збудувати амбулаторію за кошти Світового банку: досвід Хорохорина
-
-
>
-
>
-
>
6433
На старті медичної реформи з сімейною медициною в селі Хорохорин Луцького району не складалось.
Лікарі надовго не затримувались, працювати доводилось в старих приміщеннях, транспорту не було, села віддалені, а дороги між ними погані.
2016 року почалися зміни. Тут стартувало будівництво амбулаторії.
Згодом почав працювати лікар з Луганщини, який до сьогодні їздить до пацієнтів власним авто.
Про втілення проєкту Світового банку, медреформу та стан медицини в селі дізнавалась журналістка Район.Медицина.
Замість ФАПу – нова амбулаторія
Амбулаторію в Хорохорині будують на місці колишнього фельдшерсько-акушерського пункту.
Стару будівлю знесли. Медиків тимчасово переселили.
Сімейний лікар, який тут базується, уклав декларації із жителями Смолигівської ОТГ.
До складу громади входить шість сіл. У них живуть майже дві тисячі людей.
Це той мінімум, який потрібен, аби дозволили збудувати в амбулаторію за проєктом Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей».
Стартувало будівництво у 2016 році.
«Дали перший транш, потім роботи пригальмувалися через відсутність фінансування. Згодом все активізувалось. Більшість робіт виконали протягом останнього року», – каже колишня очільниця Смолигівської ОТГ Галина Прус.
На будівництво амбулаторії та придбання обладнання виділили в цілому 5,1 мільйона гривень.
За розробку проєктно-кошторисної документації 120 тисяч гривень заплатила громада.
Залишили 150 тисяч на амбулаторію, а використати їх не можуть
У новій амбулаторії буде кабінет лікаря, кабінет для проведення щеплень, процедурна, реєстратура, туалети.
Будівництво проводить приватне підприємство «Форест Україна». Підрядника обирали через тендер.
Галина Прус каже, що побоювалась працювати з компанією, бо мало знала про неї. Але наразі якістю робіт задоволена.
«Будівельна частина фактично закінчена. Далі справа за місцевою громадою. Необхідно під'єднати газ і воду, це вже залежить не від нас. У межах договору ми всі свої зобов’язання виконали», – розповів забудовник Роман Олійник.
Відкриття, імовірно, відбудеться за тижнів два. До цього часу планують завершити благоустрій та перевезти все майно.
«На амбулаторію ми залишили кошти з медичної субвенції. У нас був залишок 150 тисяч гривень, але ми їх не можемо використати. Цього року внесли зміни до Бюджетного кодексу. Тепер гроші з субвенції можна спрямувати лише на вторинну ланку, тобто лікарні», – говорить Галина Прус.
На завершальні роботи потрібно 49 тисяч гривень. З цього приводу громада звернулась до обласної адміністрації.
Читайте також: Зарплата лікарів – по 16 тисяч. Як спрацювала медреформа у Ківерцівській «первинці»
Затримка коштів – через Мінфін
Консультантка субпроєкту Світового банку у Волинській області Оксана Гичук пояснила, чому амбулаторію здадуть пізніше, ніж планували.
«Затримки з фінансуванням не від Світового банку, тому що банк виділив гроші у повному обсязі відповідно до умов договору ще у 2015 році. Вони зарезервовані лежать на рахунках банку до цього часу. А уряд в особі Міністерства фінансів відповідно до потреб областей бере ці кошти в певному розмірі», – пояснила Оксана Гичук.
Це відбувається так: представники області звітують Мінфіну про використані кошти за певний період, як правило, за квартал. На основі цього звіту Мінфін готує заявку на банк про зняття коштів.
«Розпорядником в областях є підрозділи адміністрації. Для прикладу, меблі та обладнання в Хорохорин купувало управління охорони здоров’я, а будівельні роботи проплачує управління капітального будівництва», – пояснила консультантка.
Хорохоринська амбулаторія – одна з 32, які реконструюють або заново збудують до кінця 2020 року на Волині.
Наразі роботи завершили на 20 об’єктах. Шість з них уведені в експлуатацію, мають сертифікати від ДАБІ.
В цілому на проєкт на область передбачили 250 мільйонів. Станом на жовтень надійшло 34 мільйони. Це третина коштів з усіх, передбачених на цей рік. Решта, зі слів Оксани Гичук, має надійти протягом листопада-грудня.
Читайте також: Медицина у віддаленому селі. Як реформа вплинула на Ветлівську амбулаторію
До пацієнтів – своєю машиною
Хорохоринська амбулаторія створена у 2015 році. Доки нове приміщення не здали в експлуатацію, пацієнтів приймають у будинку культури. Виділили два кабінети.
Там працює сімейний лікар та завідувач амбулаторії Роман Якобсон, лікарка Мирослава Бояр, яка надає мобільну паліативну допомогу, молодший медперсонал.
«До Якобсона були лікарі й не один. Одна лікарка вийшла заміж і поїхала на Рівненщину, інша розрахувалась. Це село, треба звикнути», – каже колишня очільниця Смолигівської громади Галина Прус.
«Лікар – з Луганщини. Переселенець. Приїхав у Луцьк, потім його скерували сюди. Працює другий рік. Дуже жаліється на дорогу. Він їздить своєю машиною, бо в амбулаторії нема службового транспорту», – розповідає сільський голова Анатолій Мельничук.
4 роки тому амбулаторія увійшла до складу Луцького центру первинної медико-санітарної допомоги.
Зараз центр оплачує лікарю пальне. Зі слів Романа Якобсона, цих коштів не достатньо, оскільки час від часу потрібно ремонтувати авто.
«Керівництво поліклініки свої обіцянки виконує. А в селі багато обіцяли, але мало виконали. Обіцяне службове авто – тільки на словах», – ділиться лікар.
І під час карантину лікар веде прийом пацієнтів
Роман Якобсон розповідає, що амбулаторія оснащена повністю. У новому приміщенні встановлять також біохімічний аналізатор.
Зарплати та закупівлю ліків для невідкладної допомоги оплачує Національна служба здоров’я України, а комунальні послуги – місцева громада.
Раніше лікар працював у Києві. Зараз має також підписані декларації з жителями Луцька. Двічі на тиждень проводить у місті прийом.
В інші дні оглядає пацієнтів у Хорохорині та селі Сарнівка. На відміну від багатьох «сімейників» з інших районів, він не скасовував прийом у зв’язку з пандемією.
«Я не можу не приймати людей. Людям старшого віку важко спілкуватись по телефону. Їм треба наживо пояснювати, як лікуватись чи куди поїхати на додаткові обстеження, – каже Роман Якобсон. – У селі люди і так менше звертаються до лікаря, бо зайняті господарством. Але постійно є пацієнти з хронічними хворобами. Зараз є звернення, бо почався сезон грипу та ГРВІ».
Лікар виїжджає також на екстрені виклики. Часто вони надходять вночі, тож робочий день – ненормований.
Звернення від жителів Хорохорина «перекладені» на фельдшера.
В інші села Якобсон їде сам. Під час виїздів він виконує також і функції медсестри – робить ін’єкції, кардіограми тощо.
Також приїжджає до найменших пацієнтів, щоб зробити їм планову вакцинацію.
Читайте також: «100 зі 100». Як спрацювала медреформа у Прилісненській «первинці»
Літні люди не мають доступу до медицини
Колишня очільниця Смолигівської громади Галина Прус каже, що для Хорохорина великий плюс мати нову амбулаторію.
«У селі багато фермерських господарств, на які приїжджають заробітчани. Тепер в медичному плані вони будуть захищені», – каже жінка.
Перед виборами вона об’їздила всі села Смолигівської та Торчинської громад. З розповідей місцевих жителів зробила висновок, що найбільше їх турбує відсутність медиків на місцях.
«Практично всюди позакривали фельдшерсько-акушерські пункти. Багато сіл – віддалені. Там живе багато літніх людей. На початку карантину, коли не ходив транспорт, вони були взагалі відрізані. Є такі люди, які уклали декларації з сімейними лікарями з Луцька. А хто їм укол зробить чи ліки привезе?» – запитує Галина Прус.
Частина жителів громади уклали також декларації з сімейними лікарями Торчинської амбулаторії.
Дістатись до амбулаторій і зараз проблемно, оскільки дороги між селами потребують ремонту.
«Смолигівська громада після виборів відійшла до Торчинської ОТГ. Тож поки що невідомо, чи будемо ми співпрацювати з Торчинською громадою у 2021 році. Новообраний голова вирішуватиме, чи співпрацювати з нашим центром первинної медико-санітарної допомоги чи з якимось іншим. Щоправда, в Торчині нема центру ПМСД», – повідомив керівник Луцької «первинки» Ігор Гнетьов.
Новий керівник громади поки що теж не визначився, що робити з амбулаторіями.
«Стосовно амбулаторій ще нічого не відомо, щось предметне зможу сказати пізніше. Відбудеться перша сесія, а тоді тільки можна про щось говорити», – поінформував новообраний голова Торчинської громади Юрій Кревський.
Наталя ХВЕСИК
Фото Ірини КАБАНОВОЇ
Читайте також: Робота у «фронтових» умовах, або Як працює Турійська «первинка»
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Коментарі