Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Завідувачка Ветлівської амбулаторії Іванна Костюк
Завідувачка Ветлівської амбулаторії Іванна Костюк

Медицина у віддаленому селі. Як реформа вплинула на Ветлівську амбулаторію

20:00 12.10.2020
3325

20 років тому подружжя лікарів Іванна та Андрій Костюк приїхали працювати у село Ветли Любешівського району. Вона стала головною лікаркою тодішньої дільничної лікарні, він обіймав посаду педіатра.

Коли в Україні почали реформувати первинну ланку медицини, обоє пройшли спеціалізацію на сімейних лікарів.

Зараз медики працюють у Ветлівській амбулаторії загальної практики – сімейної медицини.

Як це – бути «сімейником» на селі та що змінилось в амбулаторії внаслідок медреформи, дізнавалась журналістка «Район.Медицина».

На двох лікарів – 3 тисячі пацієнтів

Ветли – віддалене село. Знаходиться на півночі Волині поблизу кордону з Білоруссю. До райцентру – 45 кілометрів, до Луцька – 180.

Колись тут була Ветлівська дільнична лікарня. Зараз це – терапевтичне відділення № 2 Любешівської центральної районної лікарні.

В одному приміщенні з цим відділенням знаходиться також Ветлівська амбулаторія загальної практики – сімейної медицини. Вона входить до складу Центру первинної медико-санітарної допомоги Любешівської селищної ради.

Обслуговує жителів Ветел, а також сіл Мукошин, Гірки, Люботин та Невір.

З подружжям Костюків уклали декларації більш як три тисячі людей. З них – більше тисячі дітей, за огляди яких нараховується більший коефіцієнт оплати.

«На двох лікарів це не так і багато пацієнтів. Щоб мати повну ставку, має бути 1800 підписаних декларацій. У нашому випадку ситуація не може змінитись, оскільки в селах, які обслуговує амбулаторія, немає стільки населення», – пояснює завідувачка Ветлівської амбулаторії Іванна Костюк.

Розмір зарплат медиків «первинки» залежить від кількості декларацій.

Якщо в інших амбулаторіях області середня зарплата у сімейних лікарів становить 15 тисяч гривень, то тут – менше.

Втім, ці цифри все одно більші, ніж було до початку медреформи.

Кошти тепер надходять не з медичної субвенції, а з Національної служби здоров’я України.

«Зміна фінансування – одна з перемог медичної реформи. Первинна ланка працює за принципом «гроші ідуть за пацієнтом». Не скажу, що зарплата дуже зросла, але зросла», – каже лікарка.

В амбулаторії працюють також медсестри, акушерка та лаборант.

Згідно з колективним договором, частина грошей від НСЗУ за підписані декларації іде на зарплати (до 22%), решта – на утримання амбулаторії, ліки тощо.

Читайте також: Мали б отримати на 37 мільйонів більше. Як проходить реформа у Маневицькій лікарні

Є обладнання – є впевненість у роботі

У Ветлівській амбулаторії можна безкоштовно зробити загальний аналіз крові та сечі, аналіз на вміст глюкози, загальний холестерин, швидкі тести на тропоніни, ВІЛ, гепатити.

Крім того, тут безплатно проводять низку фізіотерапевтичних процедур. Це електрофорез, ультразвук, магнітотерапія, лазеротерапія, УВЧ, тубус-кварц, біоптрон, дарсонвалізація, парафінові та озокеритні аплікації.

«Амбулаторія існує з 2012 року. Від початку вона була непогано оснащена. У 2018 році за кошти Світового банку докупили обладнання. Зараз маємо електрокардіографи, ростоміри, ваги, пульсоксиметри, спірометри, глюкометри…» – розповідає Іванна Костюк.

Є всі медикаменти для невідкладної допомоги, запаси яких за потреби вчасно поповнюються. Крім того, село розташоване у Чорнобильській зоні, тому люди мають можливість виписати пільгові рецепти.

«Завдяки забезпеченню ліками та апаратурою є впевненість. Тому що якщо в тебе є чим обстежити та надати первинну допомогу, ти можеш зі спокійною душею працювати», – зауважує лікарка.

В амбулаторії надають паліативну допомогу. Якщо не діють ненаркотичні анальгетики, то лікарі виписують наркотичні препарати для знеболення за кошти Центру ПМСД.

Є проблеми з медикаментами за програмою «Доступні ліки». У селі є дві аптеки, але жодна з них не працює за програмою, бо не має комп’ютерів.

За «доступними» ліками люди їздять у райцентр або ж просять когось придбати препарати замість них.

Про цю проблему медики неодноразово говорили з місцевою владою, але поки що безрезультатно.

Будівлю, де знаходиться амбулаторія, реконструювали за сприяння нардепа Адама Мартинюка.

«Коли ми прийшли працювати сюди 20 років тому, тут було дуже старе приміщення. «Шевченківські» хатки. Це було страшно, але працювали. Дожили до кращих умов», – каже Іванна Костюк.

Читайте також: «100 зі 100». Як спрацювала медреформа у Прилісненській «первинці»

Сільський лікар повинен знати все

Завідувачка амбулаторії розповідає, що вона з Андрієм Костюком виконували обов’язки сімейних лікарів ще до того, як сімейна медицина була впроваджена офіційно.

«Ми оглядали вуха, горло, очі… Людина йшла на прийом і не думала, що ти – терапевт і маєш обстежити тільки внутрішні органи. У селі ти маєш знати все. Це трансформувалось у сімейну медицину, тому робота сільського лікаря з початком реформи суттєво не змінилась», – ділиться Іванна Костюк.

Крім того, пацієнти звертались і досі звертаються за допомогою в позаробочий час.

Навіть якщо цей виклик згідно зі стандартами повинна обслуговувати екстрена медична допомога, люди все одно хочуть, аби до приїзду бригади хворого оглянув ще й лікар.

«Якщо ти приходиш додому, це не означає, що твій робочий день закінчився, якщо не телефонні дзвінки, то виклики. Часто це відбувається вночі. Ти мусиш їхати, бо як можна людині відмовити? – розповідає Іванна Костюк. – Коли нічний сон сполоханий, вже й заснути важко. Вранці приходиш на роботу не в такому стані, як хотілось би…»

Викликів надходить багато. Травми, втрата свідомості, епілептичний напад, алкогольний делірій, діабетична кома, гіпертонічний криз…

У таких випадках лікар ще й виконує обов’язки медсестри – робить ін’єкції необхідних препаратів.

Коли ж у пацієнтів гострий серцевий біль, то окрім сумки для надання невідкладної допомоги потрібно брати з собою ще електрокардіограф, щоб зробити кардіограму та виключити інфаркт міокарда.

У селах нема кому поміряти тиск чи зробити ін’єкцію

До пандемії коронавірусу сімейні лікарі виїжджали на прийом у фельдшерсько-акушерські пункти, що у селах Гірки та Мукошин.

Зараз виїзди обмежили, щоб уникнути скупчення людей.

Натомість створили інфекційний кабінет, де в захисному одязі оглядають пацієнтів з підвищеною температурою тіла та підозрою на коронавірус.

Решту пацієнтів приймають у звичайних кабінетах. Якщо людині призначають курс ін’єкцій чи внутрішньовенних вливань, вона може отримати їх у маніпуляційному кабінеті амбулаторії.

За потреби пацієнтів можуть госпіталізувати у терапевтичне відділення, де зараз є 5 ліжок.

«Ще один фельдшерсько-акушерський пункт був у Люботині. Його ліквідація створила для людей незручності. Люди літні, молодь виїжджає, і навіть нема кому поміряти тиск чи виміряти рівень глюкози у крові. Лікар призначить ін’єкції, а колоти хто буде? Медицина повинна бути доступною. Не кожен має автомобіль і фінансову можливість приїхати на прийом в амбулаторію чи районну лікарню», – каже Іванна Костюк.

Віддаленість від районної лікарні призводить до того, що не всі пацієнти виконують рекомендації сімейних лікарів – пройти ультразвукову діагностику, рентген, фіброгастродуоденоскопію тощо.

Втім, Іванна Костюк зазначає, що в останні роки люди стали «слухнянішими». Вони стали частіше дослухатись до медиків і їздити на додаткові обстеження, розуміючи, що це допоможе правильно встановити діагноз.

«У сімейній медицині повинна бути довіра пацієнта до лікаря та взаєморозуміння. Ми стараємось зрозуміти людей і хочемо, щоб вони розуміли нас. За 20 років ми вже добре вивчили пацієнтів, багатьох знаємо від народження. Вони приходять, а ми відразу пригадуємо їхній діагноз», – каже лікарка.

Реформа не відбувається в один момент

«Ми більше працюємо над профілактикою захворювань та впровадженням здорового способу життя, щоб менше людей зверталось до медзакладів вторинного і третинного рівня. Це – наш індикатор якості роботи», – розповідає Іванна Костюк.

Профілактичні огляди сімейні лікарі проводять самостійно.

Якщо є гостра патологія або загострення хронічних хвороб, пацієнтів скеровують на консультації до вузьких спеціалістів.

Завдяки медреформі люди можуть самостійно обрати, до якого лікаря вторинної ланки звертатись. Тепер нема прив’язки до місця прописки.

Жителі Любешівського району можуть проконсультуватися з фахівцями й в Камені-Каширському, і в Ковелі, і в Луцьку, якщо мають електронне направлення від сімейного лікаря.

Є певні покази для скерувань. Всі послуги, які можна пройти в амбулаторії, проводять в ній.

Для прикладу, сімейний лікар може перевірити гостроту зору та виміряти внутрішньоочний тиск, а от для огляду очного дна він направляє людину до окуліста.

«Згідно з наказом сімейний лікар може вести фізіологічну вагітність. Ми цього поки не практикуємо, але не знаємо, як буде далі, – ділиться Іванна Костюк. – Ми перебуваємо в епіцентрі змін, тому що реформа не відбувається в один момент. Хочеться, щоб вона не зупинялась, надалі була більш доступною для жителів на всіх рівнях».














Наталя ХВЕСИК

Фото Ірини КАБАНОВОЇ

Читайте також: Медзаклад відстояли люди. Як у Цуманській районній лікарні відбувається реформа

Коментарі
20 жовтня
Сьогодні
Вчора
18.10.2020
17.10.2020