Іноді без ендопротезування не обійтись: як у Любомльському ТМО міняють суглоби та ставлять на ноги пацієнтів

20 Травня 2024, 17:12
Операція з ендопротезування у Любомльському ТМО 4840
Операція з ендопротезування у Любомльському ТМО

«Рух – це здоров’я». Однак не для усіх людей зміст цієї фрази є доступним. Шалений темп життя, важка фізична праця, хвороби та травми, екологія – усе це негативно позначається на людському організмі, в тому числі й на стані суглобів, які й так із віком – зношуються. І часто бувають випадки, коли лікарі-травматологи можуть допомогти пацієнтам лише на операційному столі.

«Потрібна заміна кульшових суглобів», – цю фразу не раз доводилося говорити завідувачу травматологічного відділення Любомльського ТМО Андрію Бондаренку своїм пацієнтам. Чому ця операція – іноді єдиний вихід для людини з ураженням суглобів, як відбувається операція та чому її не варто боятися – журналісти Район.Медицина дізнавалися у лікарів-травматологів Любомльського ТМО.

Оперувати почали ще сім років тому

Практикувати операції з ендопротезування (заміни кульшових суглобів на штучні) у Любомльському ТМО розпочали ще у 2018 році. Тоді лікарня стала третім медзакладом Волині, де почали впроваджувати такі операції. Допомагати любомльським травматологам узялися колеги із Запоріжжя: доцент кафедри травматології та ортопедії Запорізького державного медичного університету Вадим Чорний, який разом із лікарем-травматологом лікарні заводу «Мотор-Січ» (м. Запоріжжя) Вадимом Малишевим спеціально завітали до Любомля поділитися практичним досвідом із місцевими медиками. Тоді ж і зробили перші операції із заміни тазостегнового суглоба.

 

Згодом у Любомльській лікарні щороку таких операцій ставало дедалі більше. Окрім запорізьких медиків, допомагали проводити операції і травматологи із Хмельниччини. Лікарі приїжджали до Любомля на декілька днів, упродовж яких оперували по два-три пацієнти в день. А цього року любомльські травматологи вперше почали робити такі операції самостійно. У складі оперуючої команди – лікарі-травматологи Андрій Бондаренко, Олександр Скучинський та Микола Приказюк. Анестезію забезпечували лікарі-анестезіологи Олександр Згоранець та Мирослав Франчук.

 

Як зазначає завідувач травматологічного відділення Любомльського ТМО Андрій Бондаренко, опанування любомльськими лікарями цього виду оперативних втручань дає шанс жителям Любомльщини та сусідніх громад, котрі мають проблеми із суглобами та потребують ендопротезування, прооперуватися тут, на місці, чим заощадити і час, і кошти.

Окрім того, любомльські лікарі не перестають постійно підвищувати свою кваліфікацію: відвідують різноманітні навчання та тренінги у відомих українських та закордонних лікарів-травматологів. А днями повернулись із семінару «Квітневі тези» з проблем ендопротезування суглобів з міжнародною участю».

Пацієнти – різного віку і з різними захворюваннями

Андрій Бондаренко каже, що тепер захворювання суглобів значно «помолодшали»: коли раніше середній вік становив 60-70 років, то тепер – 40-50. Причиною захворювань суглобів є малорухливий спосіб життя (більшість працюють за комп’ютерами, дистанційно, чимало часу проводять за кермом авто), надмірна вага, віковий фактор, вроджені патології, робота, пов’язана із перенесенням важкого вантажу, заняття професійним спортом, травми та інші фактори.

Відтак розвивається артроз, деформуючий артроз, ревматоїдний артрит, а згодом – і важка форма артрозу – коксартроз. Також показом для ендопротезування є асептичний некроз голівки стегна, хвороба Бехтєрєва, хвороба Стіла та інші, що призводять до руйнування суглобного хряща, а на пізніх стадіях — мозку кісток, що формують суглоб.

 

«Першими симптомами артрозу кульшового суглоба можуть бути біль під час руху або в стані спокою, скутість рухів в районі стегна і/або коліна, клацання, хрускіт в районі кульшового суглоба, відчуття обмеженості рухів вранці, біль у стегні, коліні як реакція на погану погоду. В таких випадках не варто займатися самолікуванням, а краще звернутися до лікарів-травматологів. Бо це може бути початком серйозних захворювань», – каже Андрій Бондаренко.

За словами лікаря-травматолога Олександра Скучинського, найчастіше суглоби руйнуються через нашарування (в народі – відкладення солей) кульшової западини головки. І якщо І-ІІ стадії цієї хвороби ще піддається медикаментозному лікуванню, то, на жаль, при ІІІ-ІV ступенях ураження суглобів уже потребує ендопротезування. Лікар розповідає, що серед пацієнтів, яким доводилося робити заміну кульшових суглобів, були навіть люди, яким виповнилося ледве за 40.

 

Так, завідувач відділення Андрій Бондаренко розповідає історію 44-річного любомльчанина Миколи, якого прооперували торік, у минулому – футболіста із 33 річним стажем, адже вперше вийшов на поле у 6-річному віці. Проблеми із суглобом мав з 2012 року, коли почав відчувати перші болі. Потім було постійне лікування, а болі стали сильнішими. Тож єдиним виходом із ситуації була заміна кульшового суглобу. Після ендопротезування чоловік веде звичний спосіб життя.

Один із пацієнтів, котрий приїжджав оперуватися до любомльських травматологів аж з Івано-Франківської області, мав діагноз коксартроз ІV степені, та за оцінкою лікарів, також потребував ендопротезування. Уже наступного дня після операції чоловік став на ноги та зробив свої перші кроки.

 

Любомльчанин Сергій мав проблеми із суглобом більше шести років, а в останній час через сильні болі періодично змушений був приймати анальгетики та проходити лікування. Любомльські травматологи порадили чоловіку ендопротезування, адже хвороба – прогресувала. Після операції уже наступного дня чоловік почував себе значно краще та вже встиг під наглядом лікарів зробити свої перші кроки.

49-річна любомльчанка Любов п’ять років тому відчула перші болі в суглобі, проте спочатку не надавала цьому значення. А от коли хвороба стала прогресувати – довелось уже думати про ендопротезування. В останні роки жінка не могла пройти без болю навіть ста метрів, а щоб відвідати більш віддалені місця – брала та їхала на велосипеді. Тож про якість життя – вже не було й мови. Тому, аби не бути тягарем для рідних, жінка наважилася на операцію.

 

Зазвичай операція з ендопротезування триває 1,5-3 години, в залежності від складності захворювання. Проводять їх під загальною анестезією. Для заміни використовують суглоби українського виробництва, якість яких перевірена багатьма українськими клініками. Їхній ресурс становить до 20 років.

 

Ендопротезування – за новими сучасними методиками

Як розповідає Андрій Бондаренко, розрізняють два види протезувань: цементний і безцементний. Який з них краще для пацієнта – залежить від віку та структури кістки. Якщо у пацієнта, скажімо, остеопороз, або пацієнту – більше 70 років – використовується цементне ендопротезування, коли стегновий компонент (сама чашечка) ставиться на спеціальний цемент для того, що вона могла більше закріпитися, в решті випадках травматологи застосовують безцементне.

 

Чимало пацієнтів потребують ендопротезування після травм. Наприклад, якщо людина мала перелом кульшової западини, то у 80-90% випадків розвивається післятравматичний деформуючий остеоартроз. Часто зношуються суглоби і в людей, які мають вроджену неліковану дисплазію, оскільки при ходьбі зношується деформований суглоб, а також іде навантаження на здорову ногу, каже лікар-травматолог.

«Завдяки сучасній новітній апаратурі, яку закупили у Любомльському ТМО (зокрема, портативний рентген-апарат), ми зможемо частіше оперувати пацієнтів, які потребують заміни кульшових суглобів. Зокрема, з такими хворобами, як деформуючий остеоартроз ІІІ-ІV ступенів, асептичний некроз голівки стегнової кістки, ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондиліт. Окрім того, в цьому році завершили ремонт та облаштування операційної кімнати для потреб травматологічного відділення, де й будемо оперувати наших пацієнтів», – зазначає Андрій Бондаренко.

 

Щоб визначити, чи потрібне ендопротезування пацієнту, необхідно провести комплексне обстеження, що й роблять безпосередньо у ТМО (рентген-обстеження, загальний та біохімічний аналіз крові, та за потреби – додаткові обстеження).

Післяопераційний період у стаціонарі триває до двох тижнів, проте вже наступного дня пацієнт стає на ноги та робить свої перші кроки у спеціальних ходунцях.

Лікарі-травматологи зазначають, що загальне відновлення організму триває до трьох місяців. У таких випадках обов’язково рекоментують пройти реабілітацію у закладах, які спеціалізуються саме на таких видах реабілітації.

 

Коментар
25/06/2024 Вівторок
25.06.2024