Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Головна лікарка Старовижівської ЦРЛ Тетяна Свіржевська
Головна лікарка Старовижівської ЦРЛ Тетяна Свіржевська

«Ніби стоїмо на жовтому кольорі світлофора». Як відбувається реформа у Старовижівській лікарні

20:35 16.09.2020
2981

Старт другого етапу медичної реформи у Старовижівській центральній районній лікарні був непростим.

Труднощі розпочалися ще до початку пандемії, коли довелося закрити інфекційне відділення та звільняти працівників.

Потім приєднались проблеми з оплатою комунальних послуг, маршрутами пацієнтів, закупівлею обладнання…

Про те, як вдається лікарні працювати в нових реаліях, дізнавалась журналістка «Район.Медицина».

«Вигідніше скеровувати людей у Ковель, ніж лікувати у Старій Вижівці»

Головна лікарка Старовижівської ЦРЛ Тетяна Свіржевська розповідає, що закриття інфекційного відділення було неприємною процедурою.

Людей це рішення обурило, але на той час воно було необхідним.

Другий етап медреформи передбачає фінансування лікарень залежно від кількості пролікованих пацієнтів. Якщо в окремих відділеннях їх кількість мала, кожен керівник задумується про те, наскільки економічно доцільно утримувати приміщення та медиків.

«Тоді в інфекційному відділенні лікувалось не багато пацієнтів. Коронавірусу ще не було. Готуючись до реформи, ми проводили розрахунки, щоб розуміти, скільки грошей ми можемо заробляти на тих послугах, які надаємо. Я зустрічалась з Олегом Самчуком, який на той час очолював Ковельське МТМО. Дійшла висновку, що нам вигідніше скеровувати пацієнтів у Ковель, ніж утримувати власне інфекційне відділення», – пояснює Тетяна Свіржевська.

У неї були претензії до інфекційного відділення. Воно розміщувалось в окремому корпусі, але в ньому не було боксів.

В цілому воно не відповідало сучасним вимогам щодо лікування інфекційних хворих, але його можна використати з іншою ціллю, наприклад, здавати в оренду.


Лікаря-інфекціоніста залишили у штаті. А от медсестер та санітарок звільнили. При чому скорочення були в усіх відділеннях.

Всього без роботи залишились 30 працівників. Більшість з них станом на вересень вдалося знову працевлаштувати в лікарню.

Тетяна Свіржевська каже, що мусила піти на такі зміни, щоб змогти утримувати лікарню за ті фінанси, які передбачені за пакетами послуг від Національної служби здоров’я України.

Читайте також: Залишилося три лікарі. Як відбувається медреформа у лікарні Берестечка

«Щоб було легше працювати, купили апарат для ІФА-тестування»

Через місяць після закриття інфекційного відділення розпочалась пандемія коронавірусу. Старовижівська лікарня почала працювати в нових умовах.

Деяких пацієнтів з коронавірусом у березні таки мали. За їх лікування пізніше отримали кошти від Нацслужби.

Всіх інших людей з підозрою на коронавірус скеровували спочатку у Ковельську районну лікарню, пацієнтів з важким перебігом хвороби – у Волинську обласну інфекційну лікарню або інфекційний госпіталь Волинської обласної клінічної лікарні, що в селі Тарасовому.

Зараз відповідно до нового наказу управління охорони здоров’я пацієнтів з коронавірусом, які потребують госпіталізації, скеровують у Ратнівську центральну районну лікарню.

У Старовижівській лікарні зможуть лікувати ковідних хворих лише тоді, коли будуть заповнені лікарні другої хвилі.

Наразі до встановлення діагнозу, людей з підозрою та пневмоніями залишають у терапевтичному відділенні, переформатованому під ізолятор.

«Оскільки результатів ПЛР-тестування потрібно чекати довго, так працювати неможливо. Щоб було легше, ми придбали апарат для ІФА-тестування. Цей аналіз робиться швидше. Якщо у крові пацієнта виявили антитіла типу «М», то робимо ПЛР-тест, якщо він негативний – лікуємо людину в себе, якщо позитивний – скеровуємо у лікарні першої чи другої хвилі», – розповідає Тетяна Свіржевська.

У лікарні є розроблені маршрути пацієнтів та алгоритми дій, тому працівники діють залежно від ситуації.

ІФА-тестування проходять також всі пацієнти перед госпіталізацією через інші захворювання.

«Потрібно, щоб молодь ішла на керівні посади»

Старовижівська лікарня уклала договори з Національною службою України за чотирма пакетами послуг.

Це амбулаторна поліклінічна допомога, стаціонарна допомога без хірургічних втручань, хірургічна допомога та допомога при пологах.

У лікарні діють такі відділення: пологове, патології вагітних, гінекологічне, хірургічне, дитяче, неврологічне, терапевтичне.

На відміну від деяких інших лікарень, у Старовижівській нема проблем з анестезіологами. Тут діє цілодобовий пост, де працює п’ять таких фахівців.

Деякі анестезіологи за сумісництвом працюють ще у Ковелі.

Читайте також: «Не можемо знайти анестезіологів». Як відбувається реформа у Демидівській лікарні

Всього у стаціонарі 108 ліжок – стільки ж, як і до початку другого етапу медреформи. З початку карантину пацієнтів лікується менше, ніж у попередні роки.

У поліклініці працюють 28 лікарів вузького профілю. У планах головної лікарки – збільшити штат, щоб лікарів кожної спеціальності було по двоє.

«Дуже важко в селі, молоді фахівці не дуже хочуть тут працювати, зважаючи на зарплати. Треба, щоб молодь ішла і на керівні посади, не треба цього боятись. У них багато енергії. У нас є кілька молодих лікарів, я до них прислухаюсь, часом подають такі дивні ідеї, але їх треба аналізувати», – каже Тетяна Свіржевська.

На її думку, має бути фінансовий стимул і від держави, і від ОТГ. Щоб молоді лікарі та медсестри не думали про те, як вижити самому та утримувати сім’ю, а спокійно працювали та розвивалися.

Більше обладнання – більше пакетів послуг

Головна лікарка переконана, що важливу роль у залученні молодих кадрів відіграє також наявність сучасної апаратури.

Маючи обладнання, можна укласти більше договорів з Національною службою здоров’я України та відповідно отримувати більше фінансування.

Більший бюджет дає можливість підвищити заробітні плати медикам.

«З обладнанням у нас слабо… Воно все дороге. Район не багатий, щоб могти суттєво допомогти. Звідси й походять всі проблеми», – каже Тетяна Свіржевська.

Разом з тим нещодавно у лікарню закупили лапароскопічну стійку та УЗД-апарат.

Раніше придбали аналізатори в лабораторію та апарат для ЕКГ, кисневі концентратори в реанімацію.

Крім того, переформатували флюорографічний апарат з плівкового на цифровий.

Покупки здійснювали за кошти НСЗУ, громад та районного бюджету.

Якщо пацієнту потрібно пройти комп’ютерну (КТ) або магнітно-резонансну томографію (МРТ), йому потрібно їхати у Ковель чи Луцьк. У Старій Вижівці такого обладнання нема, а купити його за теперішнього фінансування лікарня не може.

«Оплата «комуналки» – найболючіше питання»

Щомісяця Старовижівська лікарня отримує від Національної служби здоров’я України 2 мільйони гривень.

«Якби ми отримували не два мільйони, а чотири, то ми б і їх використали. На обладнання, ремонти, підвищення зарплат… Хочеться, щоб лікарі не розраховувались і не шукали роботу в інших лікарнях», – каже Тетяна Свіржевська.

За комунальні послуги, як і до медреформи, оплачують з місцевих бюджетів, але зараз з цим є проблеми.

«Оплата «комуналки» – найболючіше питання. 1 млн 400 тисяч виділили на перше півріччя на комунальні послуги. Їх практично використали. Потрібен ще мільйон гривень», – говорить головна лікарка.

Зараз вона веде перемовини з головами громад та заступником голови районної ради, щоб ті виділили кошти на оплату комунальних послуг до кінця року.

Зі слів Тетяни Свіржевської, ці питання вирішувати нелегко.

«У громадах не проти, щоб лікарня діяла, але ентузіазму з їхньої сторони не бачу. Раніше питання так гостро не стояло, районна рада забезпечувала нас фінансуванням. Після того, як утворилось чотири громади, я мушу говорити не з одним керівником, а з чотирма», – ділиться лікарка.

Вона була проти, щоб район, де живе 30 тисяч населення, поділили на чотири громади. Завжди виступала за те, щоб була одна, але потужніша ОТГ.

«Громади підтримують, ми це цінуємо, але нам хотілось би, щоб підтримували ще більше, – каже Тетяна Свіржевська. – Це ж не особисто мені потрібні ці кошти, а для того, щоб лікарня працювала і могли лікуватись жителі громад».

Зрідка лікарню підтримують благодійники. Активно допомагали на початку карантину. Тоді закупили захисні маски, щитки, деззасоби тощо.

Читайте також: «Скоро не буде чим платити зарплати». Як проходить медреформа в Локачинській лікарні

«Я завжди була за медреформу»

Тетяна Свіржевська розповідає, що працювати в нових умовах важко, бо зміни завжди приносять дискомфорт.

Люди звикли до певних умов, а тут потрібно досить швидко адаптовуватись до нових. Вчаться і пристосовуються всі – і лікарі, і медсестри.

Потрібно було не тільки освоїти електронну систему, а й розібратись з новими маршрутами пацієнтів та донести людям, що змінилось.

«Формат роботи, коли є розподіл викликів та обов’язків на службу «103», первинну та вторинну ланку, не полегшив роботу. Може, з часом кожен з нас навчиться працювати по-іншому. Люди не знають, куди з чим звертатись», – розповідає лікарка.

На початку карантину у лікарні були проблеми зі скеруванням пацієнтів з підозрою на коронавірус. Поки з’явились чіткі алгоритми, багато часу та зусиль ішло на те, щоб вирішити, де які пацієнти повинні лікуватись та як транспортувати тих, хто не може дістатись до медзкладу самостійно.

Окрема тема – електронні направлення, бо кожній людині потрібно пояснювати, що це і куди з ним йти.

Нелегко буває пояснити, що не всі послуги – безплатні, і що в тому нема вини лікарні.

У медзакладі забезпечують безкоштовно все, що входить у пакет послуг, а все, що поза ним – платне.

За медогляди, деякі обстеження та медикаменти, а також прийом вузького спеціаліста без направлення потрібно платити.

Тарифи на платні послуги затвердили під час останньої сесії районної ради.

Серед медиків напругу створює той факт, що на «первинці» зарплати зросли, на «вторинці» все залишилось на колишньому рівні.

«Я завжди була за медреформу. Вона однозначно потрібна. Але первинна ланка добре стартувала, а ми як на світлофорі – зеленого світла ще не дали, але вже й не червоне. Добре, що вийшли на таку дорогу, якою можна йти. Сподіваємось, що з часом зникнуть всі невирішені питання, – каже Тетяна Свіржевська. – Назад не буде повернення. Значить, подобається чи ні, а працювати потрібно».

























Наталя ХВЕСИК

Фото Ірини КАБАНОВОЇ

Читайте також: «Поспішаю жити». Історія лікаря Олега Самчука

Коментарі

Марта

23:03 16.09.2020

Пропоную перевірити зарплатні цієї головної лікарки, також головної медсестри і її чоловіка, і всі витрати, які є в лікарні. Вони наживаються, а не дбають. Про це всі знають і не можуть добитися правди.

Василь

15:21 17.09.2020

ну так перевірте) питання щодо заробітної плати головного лікаря визначається районною радою, Вам ніхто не забороняє поцікавитись)

Катерина Іванівна

10:40 18.09.2020

Тетяно Павлівно, любимо вас і дуже поважаємо. Ваші пацієнти.

20 жовтня
Сьогодні
Вчора
18.10.2020
17.10.2020