«Плюсів більше, ніж мінусів». Як відбувається медреформа у Ратнівській районній лікарні
-
-
>
-
>
-
>
6687
Медична реформа по-особливому вплинула на Ратнівську центральну районну лікарню, оскільки їй доводиться конкурувати ще з двома лікарнями – Самарівською дільничною та Заболоттівською районною № 2.
Конкуренція не стільки за пацієнтів, як за підтримку громад.
Фінансування за підписаними пакетами недостатньо для лікарні.
Через це керівники почали впроваджувати зміни в структурі закладу та організації його роботи.
Хворі з коронавірусом є, а грошей на їх лікування нема
Ратнівська ЦРЛ підписала договори з Національною службою здоров’я України за 5 пакетами послуг. Це амбулаторна, стаціонарна хірургічна, стаціонарна нехірургічна, паліативна допомога та допомога при пологах.
Деякі пакети не вдалося підписати, бо лікарня без підтримки не може виконати всі вимоги.
Як наслідок – послугу надають, а гроші за неї не отримують.
«Наша лікарня не входить до закладів першої хвилі, де лікують хворих з коронавірусом. Але таких пацієнтів ми маємо. У квітні у нас був один хворий на COVID-19, за нього ми отримали гроші постфактум. Починаючи з травня фінансування нема, хоч у червні-липні у нас було до 80 пацієнтів з підозрою на коронавірус», – розповідає заступник директора Ярослав Кулиніч.
Він пояснює, що кошти виділяють тим, хто підписав ковідний пакет. Ратнівська лікарня не може виконати вимоги пакету.
Керівник лікарні звертався в Нацслужбу здоров’я України, Міністерство охорони здоров’я, до профспілки та місцевої влади, щоб допомогли розв'язувати цю проблему. Поки що виходу не знайшли.
«Ми скеровуємо людей із коронавірусом в інші заклади. Якщо перебіг хвороби середньої важкості, то відправляємо у Любомльське ТМО, а якщо це важкі хворі – до Луцька. Люди відмовляються їхати, тому ми змушені їх лікувати», – каже медик.
Був випадок, коли хвору людину завезли автомобілем екстреної допомоги в Луцьк, а того ж вечора вона повернулась.
Щоб прийняти усіх пацієнтів з підозрою на коронавірус, довелося використовувати ліжка у дитячому та неврологічному відділеннях. При цьому всіх пацієнтів з тих відділень перевели в терапевтичне.
Для лікування та догляду за пацієнтами залучили майже всіх терапевтів та інфекціоністів.
Ярослав Кулиніч каже, що для медиків передбачили надбавки з бюджету лікарні.
«Будемо в чомусь обмежуватись, не купимо якогось обладнання, щоб всі отримали зарплату. Люди працюють у складних умовах, вони заслуговують на надбавки», – каже заступник. – Саме перебування у захисних костюмах – це випробування. Вони синтетичні, у них влітку душно. Ми їх називаємо скафандрами».
«Скафандрів» треба багато. Медикаменти коштують дорого. Місцеві громади підтримують неохоче.
Читайте також: Без стоматологів, але з паліативною допомогою. Як працює Турійська лікарня в умовах медреформи
«Лікарня громадам як чужа»
За підписаними пакетами послуг Ратнівська ЦРЛ отримує більше коштів, ніж було за медичною субвенцією.
Ярослав Кулиніч каже, що «історичний бюджет» міг бути більшим, якби у районі не було інших лікарень. Частина субвенції ішла на лікарні у Самарах та Заболотті. Відповідно прогнози на 2020 рік формувались за даними 2018 року.
За словами заступника, Ратнівська лікарня приймає найбільше пацієнтів у порівнянні з іншими лікарнями району, в тому числі це люди із Самарів та Заболоття. Але при цьому не отримує підтримки від відповідних громад.
«Якщо у нас в терапії може лікуватись 40 людей, то в тих лікарнях – по декілька. Вони виконують свої функції на 10 %, але на їх утримування потрібні кошти. Керівники ОТГ, де розташовані Самарівська та Заболоттівська лікарні, вважають, що варто підтримувати «свої» лікарні, а нас – ні. Лікарня громадам як чужа, хоч більшість людей лікується в нас», – ділиться Ярослав Кулиніч.
Фінансування за підписаними пакетами не достатньо для лікарні. За попередніми підрахунками нестача за 9 місяців становить близько 8 мільйонів гривень.
«Заклад має не просто забезпечити виживання і якийсь рівень медичної допомоги, він повинен розвиватись. Ми маємо дати нормальну зарплату. Приходить молодий лікар і отримує мінімальну зарплату, так само як санітарка чи техпрацівник без освіти. Яка зацікавленість тут працювати?» – каже лікар.
Вперше за історію лікарні не було чим платити за комуналку
Цього року вперше за 35 років існування лікарні виникла проблема з оплатою комунальних послуг.
«Згідно з законодавством витрати за комуналку мали б лягти на місцеву владу. Через нерозуміння громад з цим виникла проблема. Ми шукали гроші в авральному порядку. На два найближчі місяці це питання закрили, а далі воно постане знову…» – каже Ярослав Кулиніч.
Оплачувати потрібно не всі комунальні платежі, лише за тверде паливо та електроенергію, бо в лікарні є своя водонапірна башта та котельня.
Зарплату для працівників котельні медзаклад виплачує зі свого бюджету.
«Якби ці кошти були закладені в тарифи на послуги, то було б простіше», – зауважує медик.
Чим більше обладнання в лікарні, тим більше навантаження на систему електропостачання. Щоб не було збоїв, потрібно зважати на можливості електромережі і готуватись до поповнення апаратурою заздалегідь.
У Ратнівській ЦРЛ навіть підвели окрему лінію для того, щоб встановити комп’ютерний томограф.
«Якщо обладнання коштує 8 мільйонів, то знайдеш ту сотню тисяч, щоб воно нормально працювало», – наголошує Ярослав Кулиніч.
Читайте також: «Без підтримки місцевих бюджетів було б скрутно»: як у Горохівській лікарні відбувається реформа
«Обладнання зайве не буває»
Щоб підписати деякі пакети за програмою медичних гарантій, потрібно докуповувати обладнання, якщо його не було, або купувати сучасніше, якщо старе не відповідає вимогам.
У Ратнівську лікарню перш за все купили апаратуру, яку використовують для допомоги хворим на коронавірусом з важким перебігом хвороби. Мова йде про апарати штучної вентиляції легенів, кисневі концентратори, монітори пацієнта.
Це обладнання буде використовуватись для пацієнтів з іншими хворобами, тому буде корисним не тільки у час пандемії.
«Обладнання зайве не буває. Воно дозволяє підписати більше договорів з НСЗУ, заробити більше грошей і розвиватись», – наголошує Ярослав Кулиніч.
Перед початком другого етапу медреформи у лікарню купили нові комп’ютери.
«Трохи комп’ютерів у нас було, тож на друкарських машинках не працювали, – жартує заступник директора. – Не всі вони відповідали вимогам, ця техніка швидко «старіє», тому купували новіші».
У планах – докупити сучасніше обладнання для ендоскопії та мамографії.
Читайте також: Надання послуг – за євростандартами: як Любомльська лікарня влилася в другий етап медреформи
«Масових звільнень не було»
Щоб вступити у медреформу менш болісно, довелося піти на реструктуризацію.
Акушерсько-гінекологічне відділення розформували.
«Деякі посади скоротили, якісь обов’язки переклали на інших працівників… Масових звільнень не було. Ми впроваджували зміни поступово», – каже Ярослав Кулиніч.
Під скорочення потрапили санітарки та працівники котельні.
Натомість не звільнили жодного лікаря. Десяток лікарів відправили на курси.
«В основному спеціалізацію проходили в педіатричному напрямку. Тепер у нас є дитячий хірург, анестезіолог, офтальмолог, отоларинголог… По факту наші лікарі та раніше надавали цю допомогу, але для підписання пакетів з Нацслужбою здоров’я потрібно мати сертифікати про проходження спецкурсів», – пояснює заступник.
Не всі медики були задоволені змінами. Комусь важче було адаптуватись до нових умов.
«Важче було тим, кому ближче до пенсії. В умовах реформи потрібно думати про зміни, шукати нові підходити до роботи. Спочатку це важко і не зрозуміло, але з часом всі адаптовуються. А хто не може пристосуватись, мусить задуматись про зміну роботи», – переконаний Ярослав Кулиніч.
Читайте також: Як працюють Рожищенська «первинка» й «вторинка» в умовах реформи. ФОТО
Ліжка – скоротили
Кількість ліжкомісць у Ратнівській лікарні зменшилась із 200 до 188.
Наразі у стаціонарі є такі відділення: хірургічне, неврологічне, терапевтичне, пологове, дитяче, інфекційне та відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії.
«У нас хороший рівень акушер-гінекологів. До нас народжувати приїжджають з інших районів. З роками кількість пологів зменшується. До кінця року очікуємо близько 500 пологів. У попередні роки було й понад 800…» – каже Ярослав Кулиніч.
За минулий рік у стаціонарі пролікувалось 7 152 пацієнти.
Частина з них – паліативні хворі, які мають невиліковні хвороби з важким перебігом і потребують підтримувальної терапії.
Лікарня входить у сімку опорних лікарень Волині, які включені у проєкт президента «Велике будівництво». Тут реконструюють приймальне відділення за європейським зразком.
Є відділення гемодіалізу, яке працює як філія Луцької міської клінічної лікарні. У лікарні хочуть, аби в майбутньому це відділення було у структурі Ратнівської ЦРЛ.
Працює також стоматологічне відділення, але вони «заробляють самі на себе».
Тут є власна баклабораторія та станція переливання крові. Відбувається не лише забір крові, а й переробка деяких її компонентів.
Окремі послуги для лікарні виконують інші медзаклади. Наприклад, є договорі про співпрацю з патанатомічним бюро, що в Луцьку.
На перспективу – реабілітація
У Ратне приїжджають на реабілітацію із сусідніх районів та областей. Невдовзі керівники лікарні хочуть підписати відповідний пакет.
Реабілітація відбувається на базі неврологічного відділення. Працюють і з дорослими, і з дітьми.
Медики лікарні вміють виходжувати пацієнтів після інсультів, інфарктів спінальних травм тощо.
Тому керівництво лікарні вивчає питання, чи економічно вигідно буде в перспективі підписати пакет з лікування інфаркту та інсульту.
«Є вимоги за кількістю реаніматологів. Наразі це питання вирішуємо в площині економіки: з’ясовуємо, чи є сенс шукати в штат додаткових спеціалістів чи краще відправляти пацієнтів у Ковель або Луцьк», – пояснює заступник.
«Попри труднощі від медичної реформи більше плюсів, ніж мінусів», – вважає Ярослав Кулиніч. – Якщо виправити недопрацювання, то вона матиме позитивний ефект».
Наталя ХВЕСИК
Фото Ірини КАБАНОВОЇ
