«Пацієнтам із важкою серцевою та дихальною недостатністю лапароскопія протипоказана», – хірург Олександр Масіков. ПОДКАСТ

Усі ми відвідуємо лікарів і найбільше ми боїмося стоматологів та хірургів. Про хірургію, лапароскопічні операції, протипокази та переваги такого оперативного втручання говоримо з лікарем-хірургом відділення ургентної хірургії Луцької міської клінічної лікарні Олександром Масіковим.

Розмову можна також слухати в аудіоформаті. Програма «Район здорової людини», ведуча якої Вікторія Жуковська, виходить в прямому ефірі на радіо СІD fm щопонеділка о 15:00.

– Як давно ви в цій професії і чому хірургія?

– Ще вступаючи в коледж, бачив себе тільки хірургом, під час навчання впевнювався у правильності свого вибору. 

– Не шкодували про свій вибір?

– Ні, ні разу.

– Як починається день хірурга?

– Робочий день починається з обходу пацієнтів, потім збирається нарада, де говорять про порядок денний, складається план оперативних втручань, формуються операційні команди. День закінчується по виконанню робочого плану. Тобто починається він не завжди о 8:00, а закінчується не завжди о 16:00.

Читайте також: «Скаче» тиск – зростає загроза інсульту», – професор-кардіолог Андрій Ягенський. ПОДКАСТ

– Скільки операцій мінімум і максимум на день може бути?

– Мінімум – ні одної.  Максимум, наприклад, у нашому відділенні не більше 4-5.

– Ургентна хірургія – це хірургія невідкладного стану. За вашим спостереженням, кількість пацієнтів збільшилась чи зменшилась?

– За період моєї роботи суттєво кількість невідкладних пацієнтів не змінилась. Нерідко проглядається сезонність травм, тому в такі моменти суб’єктивно може здаватись, що пацієнтів більше, але статистика збільшень не показує.

– Пане Олександре, розкажіть трішки про відділення ургентної терапії.

– У першу чергу, відмінність від інших полягає у тому,  що у нас немає вихідних чи робочих і неробочих годин, ми надаємо допомогу цілодобово. До нас потрапляють пацієнти із гострими станами.

– А ви взагалі вдома буваєте?

– Зміни тривають по 12 годин, тому, звичайно, вдома буваю. Дружина також лікар, вона все розуміє.

– Поговорімо про малоінвазивний метод оперування, оскільки хірурги часто вдаються до нього. Окрім того, що після таких операцій не залишається шрамів на шкірі і пацієнт швидше реабілітовується, які інші переваги цього методу?

– Перш за все, такі втручання надають найменшу шкоду. Звичайно, для пацієнтів найбільшою перевагою є відсутність шрамів, точніше їх мінімальність. Поширення і визнання в світі малоінвазивні методи набули не так завдяки своєму косметичному ефекту, як завдяки своїй економічній ефективності. Загальна вартість лікування пацієнта скорочується за рахунок скорочення оплати за ліжко-день, також зменшується потреба в медикаментах. Нерідко такі пацієнти взагалі не потребують перебування у відділенні реанімації і швидко повертаються до нормального життя.

Читайте також: «Шкіра має генетичну пам'ять», – дерматологиня Леся Карпюк про користь і шкоду засмаги. ПОДКАСТ

– Скільки триває реабілітація після малоінвазивного та звичайного втручання?

– У різних клініках цей показник відрізняється, також це залежить від втручання. Є випадки, коли пацієнта вже на 5 годину після операції виписуються.

– Що таке лапароскорпія і чому люди бояться цього слова?

– Можливо, від незнання. Взагалі – це огляд черевної порожнини, втручання на закритій черевній порожнині, коли через неприродні невеликі отвори, за допомогою спеціальних інструментів проводиться огляд і при потребі – лікування.

– Які операції можна провести лапароскопічно?

– Якщо подивитися на провідні клініки, то, мені здається, уже майже всі. Найбільшого поширення у нас набули видалення жовчного міхура, апендикса, лікування пахових післяопераційних патологій.

–Чи є недоліки у лапароскопії?

– Навряд чи можна назвати такі. Швидше, є протипоказання, коли таку операцію робити не можна: важкий загальний стан пацієнта, важка серцева чи дихальна недостатність, інфекційні захворювання, вагітність.

– Чи правда, що під час малоінвазивних операцій можна виправити кілька проблем одночасно?

– Так, справді, таке нерідко практикується.

– Чи поширена лапароскопія апендициту?

Читайте також: Дитячий стоматолог – це лікар і водночас психолог. ПОДКАСТ

– Навіть дуже, більше половини видалення апендиксу роблять саме лапаросткопією. Для багатьох людей дуже важливо виконати втручання з найменшим нанесенням шкоди та з коротким ребіліатаційним періодом.

– Якщо є пухлина, то її краще лікувати чи оперувати?

– Будемо вважати, що пухлина злоякісна. Отже, вони мають різний ступінь диференціації, і по кожному виду розроблені протоколи лікування, в яких операція є одним з етапів лікування. Оперувати – це також лікувати, але залежно від багатьох факторів операція стоїть або на першому місці, або після хіміотерапії.

– Нещодавно у Луцьку провели першу лапароскопічну операцію з видалення селезінки. Ви були одним із тих, хто проводив оперативне втручання. Розкажіть про цей досвід.

– Це не є принципово новий вид втручання. Ми намагаємось впроваджувати світові досягнення в нашій лікарні і тішить, що керівництво нам допомагає.

– Також у вас робили резекцію шлунка. 

– Вже не вперше була проведена така операція по зменшенню об’єму шлунка пацієнту з морбідним ожирінням, тобто ожирінням високого ступеня, яке несе загрозу. Вона проведена була також лапароскопічно. Показом для цієї операції є індекс ожиріння більше 40. Такі втручання є ефективними, пацієнти за 12-18 місяців втрачають щонайменше 60% надлишкової ваги. Це призводить до зменшення ризиків серцево-судинних катастроф: інфарктів, інсультів, нормалізації тиску, покращується самопочуття.

– Кілька останніх років точилися суперечки щодо протоколів лікування, чиновники критикували документи напрацьовані в наших інститутах натомість радили лікарям звертати увагу на закордонні. Яка ситуація зараз і як ургентному хірургу працювати в таких умовах?

– Протоколи, які затверджені МОЗ України, здебільшого розробляються на основі міжнародних протоколів і рекомендацій, і затверджуються для України, можливо, з не значними змінами. Для того, щоб адаптувати ці протоколи до наших реалій, щоб можна було легше виконати в умовах наших лікарень. На мою думку, немає проблем в Україні, надання допомоги відбувається згідно із стандартами – як українськими, так і європейськими.

Читайте також: «Сезонну алергію слід лікувати не в сезон», – алергологиня Оксана Критюк

– Зараз в Україні триває медична реформа. Якою має бути екстрена допомога з погляду хірурга який працює з ургентними хворими?

– Екстрена допомога повинна бути швидкою і якісною. У нас у міській лікарні є можливість швидко обстежувати важких пацієнтів як в робочий час, так і нічний, і у вихідні дні. Іноді пацієнти з легшими захворюваннями, які можуть зачекати, чекають (хоч це часом призводить до обурення, образ), але так працюємо ми, так працює і світ. Пацієнти із тяжкими захворюваннями обстежуються в першу чергу.

– Чи правда що у хірургів своєрідне почуття гумору, яке не всі пацієнти сприймають?

– Не всім пацієнтам ми показуємо це почуття гумору. Треба бути трішки психологом. З одними людьми можна жартувати, з іншими – не варто.

Запитання від слухачів радіо CID fm

– На вашу думку, чи варто боятися анестезії?

– Насправді це краще спитати анестезіолога. Я вам скажу, що не варто.  Анестезія – це як один з етапів лікування, це необхідна річ для проведення оперативних втручань. Боятися анестезії потрібно в останню чергу.

– Я майже два метри на зріст, чи правда що вибір виду анестезії залежить від зросту та ваги?

– Я б уточнив вибір дози препаратів, який залежить від зросту та ваги, а метод анестезії обирається на основі інших показників.

Міфи та стереотипи

– Прокинутися під час операції можливо?

– Теоретично можливо все, але будемо казати, міф спростовано. Доки триває оперативне втручання, пацієнт перебуває в наркозі. Наркоз можна завершити, коли завершується оперативне втручання. Накроз – це серйозна річ і анестезіолог завжди перебуває поряд з пацієнтом. Тому таких речей як прокинутися під час операції не буває.

– Наркоз забирає 5 років життя?

– Спростовано. Якщо є люди які перенесли, скажімо, 10 наркозів, а їм вже більше 50 років – тобто вони б вже не мали жити.

– Загальмованості та кволості після наркозу не уникнути?

– Можливо, в перші години після операції, але це не триває довго. Звичайно, частково цей міф можна підтвердити, але ця загальмованість не триває кілька діб чи тижнів. Приблизно 2-3 години, і пацієнт прокидається.

–  До наркозу не можна ні їсти ні пити?

– Міф підтверджено. До операцій чи інших втручань, які відбуваються під наркозом ,не можна їсти і пити щонайменше за 2 години, щоб не відбулось усладнень під час анестезії.

– Хірурги-практиканти також роблять операції?

– Хірурги-практиканти беруть участь в операціях, але оперують і несуть відповідальність хірурги, які мають дійсний сертифікат спеціаліста певної категорії.

–  Після лапароскопічної операції будуть дуже помітні рубці, а косметичний шов – ні?

– Лапароскопія проводиться при різних паталогіях, так само як і розріз при різних паталогіях. Косметичний шов після апендектомії в худої людини може бути мало помітним. Це також залежить індивідуально від людини і як проходить процес загоєння, але те, що рубці після лапароскопії будуть більшими  - це напевно перебільшено.

– Існує хірургічна помилка?

– Каверзне питання. Звичайно, питання помилки ніхто не відкидав, усі лікарі намагаються працювати обережно, обдумано, для того щоб уникнути помилки.

– В операційних завжди грає класична музика. Правда чи міф?

– Міф. Не завжди. У наших операційних рідко грає музика.

– Розмови дозволенні?

– Дозволенні в тій кількості, в якій не заважають роботі.

– Хірурги завжди голяться перед операціями. Міф чи правда?

– Хірурги завжди голяться зранку.

– Хірургів усі бояться?

– Насправді, ще не бачив, щоб мене хтось боявся.

– Наступний стереотип. Операції можуть спотворити тіло?

– Це мабуть частково міф. Справді є операції об’ємні, травматичні, які, як ви кажете, можуть спотворити тіло. Це все залежить від патології. Якщо на першому місці стоїть порятунок життя пацієнта, а косметика відступає на другий план, то її варто проводити. 

– Після хірургічного втручання потрібно довго відновлюватись?

– Хірургічні втручання є різними, після одних практично немає періоду відновлення. Є об’ємні втручання, які займають до двох місяців відновлення. Частково правда, частково ні. Все залежить від втручання.

– Хірурги постійно щось забувають в тілах пацієнтів під час операцій?

– Спростовано. Це трапняється в край рідко. Дякувати Богу, за той період, який я працюю в нашому відділенні, такого не було. Всі інструменти на місці. Операційна сестра рахує. Вона чітко знає, скільки інструментів, серветок. 

– Найраща операція та, якої вдалося уникнути?

– Якщо до неї не було показів. Так, звичайно.

Читайте також: «Без підтримки місцевих бюджетів було б скрутно»: як у Горохівській лікарні відбувається реформа​​​​​​