Тестування на коронавірус на Волині: чому затримуються результати
-
-
>
-
>
-
>
3993
Волинь – у п’ятірці областей, де роблять найбільше тестувань на коронавірус.
Станом на 10 липня середній показник охоплення тестуваннями становить 93,18 %.
Разом з тим з тестами є проблема. Зокрема очікувати результатів доводиться до двох тижнів.
Чому так відбувається, з’ясувала журналістка «Район.Медицина».
Тестування на коронавірус: які бувають?
Є три методи тестування на коронавірус: експрес-тести, ІФА-аналіз та ПЛР-тестування.
Експрес-тест – це виявлення у крові захисних білків (антитіл), які організм виробляє у відповідь на хворобу. Похибка при цьому тестуванні вища, ніж при інших дослідженнях на коронавірус, тому експрес-тест радять робити лише тоді, коли є ознаки хвороби. Якщо їх немає, висока імовірність, що тест буде негативним. Чому так? Бо антитіла виробляються через 4-8 днів після інфікування.
ІФА-тестування або імуноферментний аналіз – це аналіз, за допомогою якою виявляють антитіла до вірусу двох типів – М і G.
Тип М свідчить про гострий процес захворювання. Тип G говорить про те, що людина перехворіла або інфікувалась вірусом і в неї виробились антитіла.
ПЛР-тестування або полімеразна ланцюгова реакція – це аналіз, який виявляє вірус або його частинки, які називаються антигенами.
Остаточний діагноз коронавірус встановлюють лише за даними ПЛР-тесту.
Саме з ПЛР-тестуванням на Волині затримки.
Скільки часу на Волині роблять ПЛР-тест?
Проведення ПЛР-тесту у лабораторії триває до 7 годин. Втім, від моменту забору мазків до отримання результатів на Волині за період від початку спостереження до кінця червня в середньому проходив тиждень.
Медична директорка Волинської обласної інфекційної лікарні Любов Серба розповідає, що результати приходять у різні строки.
«Ми базова лікарня, у нас лежать важкі хворі. Періодично буває, що затримують результати. Але зазвичай це 3-4 дні, іноді чекаємо тиждень. Все залежить від того, який в лабораторному центрі наплив роботи. У нас може бути «сьогодні на сьогодні», а може бути «сьогодні на завтра». Якщо пацієнти у важкому стані, то можуть зробити швидше», – каже Любов Серба.
«Чекаємо днів 10 як мінімум, – говорить головний лікар Любомльського територіального медичного об'єднання Володимир Дибель. – Наш заклад – один із тих, де почали робити ІФА-тестування. Наразі робимо ПЛР лише після позитивного ІФА».
Головна лікарка Шацької районної лікарні Світлана Крецу також розповіла, що очікують результатів мінімум 10 днів.
У Ковельському МТМО відмовились коментувати, скільки часу чекають результатів ПЛР-тесту, назвавши це медичною таємницею.
В окремих випадках ДУ «Волинський обласний лабораторний центр МОЗ України» іде назустріч і робить тести першочергово тим людям, які перебувають у критичних станах. Наприклад, для пацієнтів Волинського обласного центру онкології, які потребують негайної операції і не можуть чекати результатів, щоб госпіталізуватись.
У таких хворих доводилось брати ПЛР-тести прямо в реанімації.
Аналогічна ситуація з пацієнтами Волинського обласного центру терапії залежностей. Якщо людину доставляють у центр у стані, небезпечному для життя, то госпіталізують відразу, а результати ПЛР-тесту завдяки договору з Волинською обласною інфекційною лікарнею мають протягом двох днів.
Читайте також: Немає симптомів – немає тесту: трагедія луцької родини, яка підхопила коронавірус
Чому результати ПЛР-тестування затримуються?
Затримка результатів ПЛР-тестування зумовлена кількома факторами:
1. Нестача ресурсів для проведення ПЛР-тестування.
На Волині є лише одна державна вірусологічна лабораторія, де проводять ПЛР-тестування. Вона – у структурі державної установи «Волинський обласний лабораторний центр МОЗ України».
Полімеразну ланцюгову реакцію там виконують два працівники – один лікар-вірусолог та один мікробіолог. Вони працюють у три зміни без вихідних. Так – з початку епідемії.
«Якщо за добу у лабораторії можуть зробити до 230 тестів, а є, наприклад, 800 зразків, то виникає черга», – пояснює керівниця центру Наталія Янко.
2. Велике коло людей, яким потрібно робити ПЛР-тест.
Міністерство охорони здоров’я розробило перелік категорій людей, яким обов’язково потрібно робити ПЛР-тестування. Цей перелік протягом періоду спостереження змінювався.
На початку пандемії ПЛР-тести робили тим, хто має симптоми коронавірусу, людям, які контактували з хворими на коронавірус, хворим на пневмонію, а також медикам, які працюють з хворими на COVID-19, працівникам Національної поліції та Національної гвардії України.
Пізніше обов’язковим стало ПЛР-тестування для людей, які готувались до планової операції. Також у перелік потрапили працівники Держприкордонслужби, працівники бюро, які роблять розтин тіл, фармацевти.
20 травня вийшов наказ МОЗ, який дозволив проводити тестування на коронавірус методом ІФА.
Таким чином вдалося частково розвантажити вірусологів, які роблять ПЛР-тест. Це тому, що значна частина людей мусила пройти спершу ІФА і лише після позитивного результату цих людей скеровували на ПЛР.
Попри це потреба у ПЛР-тестуваннях була вищою, ніж їх могли виконати спеціалісти Волинського обласного лабораторного центру.
Це пов’язано з тим, що у Волинській області високий показник нових хворих на коронавірус. Станом на 10 липня він найвищий в країні та становить 19,33 %.
3. Помилки з направленнями на ПЛР-тестування.
За словами очільниці Волинського обласного лабораторного центру Наталії Янко, у деяких медзакладах є необґрунтовані направлення на ПЛР-тестування.
Там людей, які мали спершу пройти імуноферментне тестування, помилково направляють відразу на ПЛР-дослідження. Через це збільшується кількість ПЛР-тестувань.
Читайте також: Вакцинація під час карантину: все, що потрібно знати
Коли потрібно робити ПЛР-тест, а коли ІФА?
Відповідно до Змін до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», затверджених 20 травня Міністерством охорони здоров’я, є чіткий розподіл, коли які тестування на коронавірус необхідно робити.
У документі немає згадок про експрес-тести.
ІФА-тестування роблять таким категоріям людей:
– медичні працівники, які безпосередньо надають медичну допомогу хворим або проводять догляд за хворими на COVID-19 в умовах стаціонару;
– працівники лабораторій, які роблять ПЛР-тестування;
– працівники патологоанатомічних, судово-медичних бюро, відділень, які беруть участь у розтині тіла, в тому числі взятті зразків секційного матеріалу;
– працівники Національної поліції, Національної гвардії, Держприкордонслужби, інші медичні та фармацевтичні працівники.
Для цих людей ПЛР-тестування роблять лише у випадку, якщо ІФА-тест – позитивний.
ІФА роблять також для людей, які контактували з хворими на коронавірус, але лише на 14 день після контакту і якщо нема можливості зробити ПЛР-тест протягом доби.
ПЛР-тестування роблять таким категоріям людей:
– пацієнти з ознаками коронавірусної хвороби – тест роблять відразу при виявленні;
– пацієнти з пневмонією – відразу при виявленні;
– люди, які контактували з хворими на коронавірус – на 14 день після контакту.
Якщо для людей із цих трьох категорій неможливо провести ПЛР-дослідження впродовж однієї доби, потрібно робити ІФА-дослідження.
Після позитивного ІФА все-таки роблять ПЛР.
Якщо пацієнт має ознаки коронавірусу, але ПЛР-тест негативний, роблять ІФА-тест.
Перед плановою госпіталізацією та операцією також потрібно провести тестування на коронавірус. Для пацієнтів з імуносупресією обов’язково робити відразу ПЛР-дослідження, а для решти – спочатку ІФА-тест, а у випадку позитивного результату ІФА-тесту необхідно зробити ще й ПЛР-тест.
Яким чином можна скоротити термін очікування результатів ПЛР-тесту?
Збільшити потужність лабораторії, щоб протягом доби аналізувати якомога більше зразків.
Для цього потрібно:
– більше спеціалістів, які виконують ПЛР-тестування,
– більше обладнання для ПЛР-тестування.
Що робив Волинський обласний лабораторний центр, щоб збільшити кількість тестувань?
Волинський обласний лабораторний центр придбав обладнання, на якому проводять дослідження на коронавірус методом полімеразної ланцюгової реакції.
На придбання ампліфікатора з державного бюджету виділили 900 тисяч гривень. Це відбулося відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 372 від 6 травня 2020 року «Про виділення коштів для забезпечення здійснення деяких заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
За 820 тисяч гривень лабораторний центр придбав ампліфікатор «у реальному часі». Завдяки йому можна щоденно робити від 96 досліджень біоматеріалів, щоб виявити коронавірус.
За 131 тисячу гривень придбали допоміжні витратні матеріали (пробірки, наконечники).
Під час брифінгу 24 червня керівниця Волинського лабораторного центру Наталія Янко повідомила, що обладнання почали використовувати.
Таким чином загальна кількість тестувань за добу зросла на понад сотню.
У липні у звітах лабораторного центру вперше з початку пандемії з’явилась інформація про те, що були протестовані усі взірці біоматеріалу, котрі надійшли на дослідження у вірусологічну лабораторію.
У планах установи – придбати автоматичну станцію пробопідготовки для екстракції РНК вірусу, яка коштує 1 млн 250 тисяч гривень. Ці кошти передбачені згаданою вище програмою.
«Ми поки що в пошуках автоматичної станції. Вся Європа і весь світ шукає таке обладнання. В Україні його не виробляють. Такої апаратури просто ніде немає», – пояснила Наталія Янко.
Крім того, у 2020 році на заходи з виявлення та протидії коронавірусу Міністерство охорони здоров’я виділило Волинському обласному лабораторному центру 1 мільйон гривень.
За ці кошти придбали тест-системи та витратні матеріали для проведення ПЛР-тестувань, засобів індивідуального захисту для епідеміологічних та дезбригад, персоналу вірусологічної лабораторії, допоміжні витратні матеріали для лабораторних досліджень.
Щоб швидше обробити зразки на ПЛР-дослідження у червні Волинський лабораторний центр звертався за допомогою до Тернопільського лабораторного центру.
Наталія Янко повідомила, що «постійно шукає спеціалістів», щоб збільшити потужність вірусологічної лабораторії. Знайти їх доки не вдалося, оскільки нестача вірусологів є по всій Україні.
Скільки є вірусологів в Україні?
За словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, в країні не вистачає 41 % вірусологів.
Скільки ж фахівців входить у наявних 59 %? Ні Центр громадського здоров’я, ні Міністерство охорони здоров’я не відповіли на запити «Район.Медицина» про кількість таких спеціалістів в країні.
Натомість у ЦГЗ повідомили, що для лабораторної діагностики коронавірусу в країні залучили 166 лабораторій всіх форм власності.
З них лабораторну діагностику методом ПЛР проводять 73 лабораторії (26 державних, 23 комунальних, 22 приватні та 2 наукові.
Діагностику методом ІФА проводять 117 лабораторій (41 приватна, 68 комунальних, 7 державних, 1 наукова).
В управлінні охорони здоров’я Волинської ОДА повідомили, що на Волині ІФА-тестування роблять у 18 закладах.
ПЛР-тестування на Волині проводить одна державна установа та три приватні лабораторії – «Ескулаб», «Українсько-німецька лабораторія», «МедЛаб».
Чому є нестача вірусологів?
Керівниця Волинського обласного лабораторного центру Наталія Янко пояснила нестачу вірусологів так:
«Щоб робити ПЛР-дослідження, треба мати вищу медичну або біологічну освіту і пройти як мінімум 5-місячну спеціалізацію. Це дуже важка і специфічна спеціальність, на неї не дуже хто хоче йти».
За словами Янко, оскільки останні роки лабораторний центр (колишня Держсанепідслужба) постійно перебував в стадіях ліквідації, реорганізації, поетапної оптимізації структури, то замовлення на випускників вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації не надавались.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Держсанепідслужбу реорганізували.
Більшість функцій служби передали Держпрподспоживслужбі, Держпраці та іншим, функції епідеміологічного нагляду (спостереження) залишились в компетенції МОЗ України та територіальних лабораторних центрів. До вищеназваних установ перевели значну кількість лікарів та інших працівників.
Крім того, виконуючи наказ МОЗ України від 27 червня 2019 року «Про затвердження Плану оптимізації лабораторної мережі в системі громадського здоров’я» за попередні роки та в грудні 2019 року ліквідували 5 структурних підрозділів.
Тому наразі в ДУ «Волинський обласний лабораторний центр» є нестача і вірусологів, і епідеміологів. Усі фахівці працюють в умовах надзвичайної ситуації.
За словами колишнього керівника ЦГЗ України Володимира Курпіти, з 2012 року регулярно відбувались зміни у структурі санітарно-епідеміологічної служби, а до цього медична система практично не змінювалась із часів Радянського Союзу.
Колишня система передбачала, що всі, хто працює в ній, повинні мати вищу медичну освіту.
«Склалась парадоксальна ситуація, коли система не фінансувалась адекватно, і спеціальності, які не стикались безпосередньо з хворим, не мали додаткових джерел для заробітку, тому ставали не перспективними. До них відносились в тому числі лабораторні фахівці», – розповів Курпіта.
За його словами, було декілька спроб реорганізувати ситуацію шляхом запрошення до цієї спеціальності не медиків і формування спеціалістів, які називались не лікар-вірусолог, а вірусолог.
Але далі вступила в силу демократична машина, бо не медики були дискриміновані в системі, вони не могли отримати певну категорію та доплати.
Хто може наразі робити ПЛР-тестування, крім вірусологів?
Керівник державної установи «Рівненський обласний лабораторний центр МОЗ України» Роман Сафонов пояснив, що на різних етапах ПЛР-тестування можуть бути задіяні різні спеціалісти.
«ПЛР-дослідження містять низку етапів. Для їх проведення потрібно: забір біологічного матеріалу, транспортування, прийом та реєстрація відібраних зразків, пробопідготовка, екстракція (виділення) РНК/ДНК, ампліфікація, інтерпретація та видача результатів. Перші етапи проводить середній медперсонал, наступні – виходячи з покладених обов‘язків можуть здійснювати навчені працівники із середньою чи вищою освітою, інтерпретація – це прерогатива спеціалістів з вищою освітою», – зазначив Роман Сафонов.
Крім того, є різні види ПЛР-тестувань. Одні з них можуть виконувати не медики, інші – обов’язково повинні робити медики.
«Все залежить від того, в якій сфері робиться ПЛР. Ветеринари теж можуть у своїй сфері робити таке дослідження. Також не потрібно бути медиком, щоб робити дослідження ГМО. Для медичних досліджень потрібні саме медики», – каже керівник лабораторного центру.
Якщо говорити за ПЛР-дослідження на коронавірус, тут теж є нюанси.
Може бути дослідження на коронавірус із зовнішнього середовища: стічні води і т.д., що не є медичним дослідженням, відповідно такий ПЛР-тест може робити не медик.
Однак ПЛР-тест на коронавірус для пацієнтів (на етапах, які відбуваються у вірусологічній лабораторії) можуть робити лише лікарі-спеціалісти з лікарських спеціальностей «Бактеріологія», «Вірусологія», «Мікробіологія і вірусологія», і біологи, які пройшли спеціалізацію за спеціальністю «Мікробіологія-вірусологія».
Як заповнити дефіцит фахівців, які роблять ПЛР-тестування?
«Район.Медицина» двічі направляла кілька запитів у ЦГЗ і МОЗ України із запитаннями про причини нестачі спеціалістів для проведення ПЛР-тестування та варіанти їх вирішення.
На момент публікації цього матеріалу відповідь не надійшла.
«Район.Медицина» готова опублікувати офіційну відповідь, коли вона надійде у редакцію.
Тим часом під час брифінгу 10 червня міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що у міністерстві розробили «декілька механізмів, як виправити ситуацію» з нестачею фахівців для ПЛР-тестування та епідспостереження, але що це за механізми – не уточнив.
Наталя ХВЕСИК
* * *
Передрук у ЗМІ без дозволу редакції «Район.Медицина» заборонено.
* * *
Цей текст написаний в рамках проєкту Coronavirus Survival Kit for Media від Media Development Foundation. Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
Читайте також: «Виходжуємо, як немовлят». Репортаж з центру, де лікують від наркоманії та алкоголізму
