ТОП-10 запитань волинян про вакцинацію: відповідає лікарка

Коронавірус з настанням нового епідсезону набирає обертів не тільки в Україні, а й на Волині.

Про те, що найчастіше запитують волиняни про вакцинацію, розмовляємо із сімейною лікаркою Мар’яною Дмитрук. 

1. «Останнім часом дуже багато батьків із дітьми виїздили за кордон і вони побачили, що там календарі щеплень є іншими, ніж в Україні, – розповідає лікарка. – В Україні є календар обов’язкових щеплень і є щеплення, які туди не входять, але є рекомендованими. За кордоном же ці щеплення можуть бути обов’язковими. Це плутає людей, і вони часто запитують, які щеплення в Україні обов’язкові, а які – рекомендовані?»

Перелік обов’язкових щеплень зафіксований у Національному календарі щеплень. Наразі в Україні обов’язковим і безоплатним є щеплення проти 10 хвороб: гепатиту В, туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, гемофільної інфекції, кору, краснухи й епідемічного паротиту.

Є ще декілька інфекцій, від яких можна вакцинуватися в Україні, і щеплення від яких є рекомендованим. Це ротавірусна, пневмококова та менінгококова інфекції, вітряна віспа (вітрянка), гепатит А, вірус папіломи людини, грип. Зробити рекомендовану вакцинацію можна своїм коштом. Якщо вакцина проти інфекції, від якої ви хочете захиститися, зареєстрована в Україні і є в продажі, її можна купити і зробити щеплення у державній поліклініці чи приватній клініці.

2.Невже в дорослому віці теж потрібно щеплюватися?

Так, вакцинація необхідна не лише у дитячому віці, адже імунітет проти деяких захворювань не є пожиттєвим, і необхідна ревакцинація. Зокрема, згідно з Календарем профілактичних щеплень один раз на кожні 10 років дорослим потрібно проходити вакцинацію проти дифтерії та правця. Така вакцинація є безкоштовною.

«Дифтерія – це захворювання, яке передається повітряно-крапельним шляхом, – пояснює лікарка. – Були випадки, коли захворювання було завезене з-за кордону в Україну. Були спалахи захворювань у студентських гуртожитках.  Не менш важливе щеплення від правця, який передається при порізах, травмах, коли рана інфікується брудом. А в умовах війни травми трапляються часто, і є підвищений ризик інфікуватися»

Інформація про щеплення має бути у вашій медичній картці. Якщо її немає - це підстава пройти вакцинацію і захистити себе від дифтерії і правця. Першу планову ревакцинацію дорослих, які раніше були щеплені, проводять у 26 років і надалі через кожні 10 років від попереднього щеплення. Якщо в дитинстві не вакцинувалися, або невідомо, вакциновані чи ні, необхідно отримати щонайменше три дози вакцини: перша, через місяць – друга, через 6 місяців після другої – третя.

Якщо в дитинстві людина не була щеплена, у дорослому віці їй слід вакцинуватися проти таких хвороб, як кір, краснуха, паротит і гепатит В. Якщо ви не знаєте чи сумніваєтеся, чи ви були щеплені від кору, а інформація про щеплення відсутня, рекомендується зробити таке щеплення. Якщо навіть вас таки щепили в дитинстві, а ви не знали цього, додаткові дози вакцини вам жодним чином не зашкодить. Дорослим, які не були вакциновані у дитинстві, вводять мінімум одну дозу вакцини, а для кращого захисту – ще одну через місяць. Ця вакцина є безоплатною для дітей і дорослих із груп ризику (медиків, освітян, студентів, військових тощо). Усі інші дорослі можуть придбати вакцину в аптеці і зробити щеплення у медичному закладі.

Це стосується і вакцинації проти гепатиту В. До 2000-х років це щеплення не було обов’язковим. Тому більшість дорослих його не має. Якщо ви не були вакциновані у дитинстві – потрібно пройти щеплення. Для дітей вакцина проти гепатиту В безоплатна, а дорослі роблять щеплення своїм коштом. Схему вакцинації і дозування підбирає лікар.

«Дорослим можна зробити також рекомендовані щеплення, – зауважує пані Мар’яна, – захиститися від пневмококової інфекції, яка викликає запалення легенів, та менінгококової інфекції, яка викликає запалення головного мозку. Також дуже важливим є щеплення від грипу та COVID-19, що зменшує ймовірність важкої хвороби, госпіталізації та смерті. Особливо важливо вакцинуватися людям старшого віку та людям із хронічними захворюваннями, адже вони у групі ризику».

3. Чи потрібна вакцинація, якщо я дотримуюся гігієни та санітарії?

«Так. Поясню так - є так звана теорія швейцарського сиру: якщо взяти два шматочки сиру і накласти їх один на одний, то дірочки на них не будуть збігатися. Так само, коли ми намагаємося захиститися від якогось захворювання, є різні шляхи захисту: один – це гігієна, миття рук; другий – носіння маски (захищає від крапельок слини); третій – специфічна імунопрофілактика, тобто вакцинація. І коли ці всі методи ми накладаємо один на одний – вони захищають нас з усіх боків. «Дірочки» не співпадають – і захист ефективний. Але кожен метод окремо – має «дірки», тому він недостатньо ефективний і не захищає повністю. Усе працює в комплексі. Завжди краще захищати себе з усіх боків»

Для запобігання деяким інфекційним захворюванням дуже важливо дотримуватися гігієни та санітарії, але цього недостатньо. Інфекції можуть поширюватися незалежно від того, наскільки ви охайні, дотримуєтеся чистоти, дезінфікуєте руки тощо. Якщо не підтримувати імунізацію на належному рівні, якщо недостатня кількість людей вакцинована, можливі спалахи захворювань, навіть тих, які зараз трапляються рідко, наприклад, поліомієліту, кашлюка. Щоб зупинити поширення і запобігти небезпечним інфекційним захворюванням потрібна вакцинація.

4. Чи є вакцини безпечними?

Вакцини, які застосовують в Україні, використовують в усьому світі, вони відповідають найвищим стандартам якості і є абсолютно безпечними. Перед тим, як потрапити в медичні заклади, вакцина проходить багато етапів випробувань і лише після цього отримує ліцензію. Усі вакцини підлягають суворому тестуванню та перевірці на безпеку.

«Вакцини є безпечними та ефективними. Щоб переконатися в цьому, потрібно знати, як їх розробляють. Кожна вакцина під час розробки проходить декілька етапів: якщо на першому етапі перевірки з’ясовується що вона викликає важкі побічні реакції, вакцина повертається до попередніх етапів розробки і на наступний етап не переходить! Тільки у разі, якщо вона легко переноситься, вона переходить до наступного етапу – визначення її ефективності, встановлення дозування, визначення необхідної кількості доз тощо. Третій етап – дослідження ефективності вакцини, наприклад, яка частка вакцинованих людей порівняно з невакцинованими була госпіталізована, потрапила в реанімацію, частота летальних випадків тощо. Завдяки усім цим етапам перевірки, які проходять вакцини, ми можемо з упевненістю сказати, що вони є ефективними (дають результат) і є безпечними (не викликають серйозних побічних реакцій)», - пояснює лікарка.

Виробники тестують кожну серію вакцин і дають сертифікат якості. Окрім того, вакцини мають прекваліфікацію ВООЗ. Це гарантія якості найавторитетнішої організації у галузі охорони здоров’я у світі. Прекваліфікація – це постійний контроль якості, кожної партії вакцини.

Люди часто бояться реакцій, які можуть виникнути після вакцинації. Найчастіше в місці ін’єкції може виникнути біль, почервоніння, невелике підвищення температури – це нормально. Серйозні побічні ефекти виникають надзвичайно рідко – приблизно один випадок на мільйон, усі вони ретельно відстежуються та розслідуються.

Набагато небезпечніші за наслідки вакцинації – наслідки захворювань, від яких захищають вакцини. Наприклад, поліомієліт може призвести до паралічу, кір – до енцефаліту і сліпоти. Деякі захворювання, від яких здійснюється вакцинація, мають високу летальність.

5. Як краще отримати імунітет: у результаті вакцинації чи після хвороби?

Вакцинуватися завжди краще, ніж перехворіти. Щеплення – це безпечний спосіб захиститися від хвороби. Вакцини «вчать» імунітет реагувати на інфекцію, проте не призводять до захворювання, а отже не наражають організм на ризик отримати важкі ускладнення.

«Після потрапляння інфекції в організм, йому потрібен деякий час, щоб виробити антитіла і почати боротися зі збудником, – пояснює лікарка. – І якщо не вакцинуватися вчасно, то хвороба, на жаль, уже може встигнути наробити проблем і завдати шкоду здоров’ю людини. Під час вакцинації в організм вводиться збудник у таких формах: ослаблений, інактивований, синтетичний (у ньому взагалі немає цілого збудника, а синтезована речовина з його часток, внаслідок взаємодії з якою виробляються антитіла). Протягом часу після вакцинації до вироблення імунітету людина є здоровою, а в її організмі виробляються антитіла. З часом її імунітет буде готовий при контакті зі збудником реагувати негайно. Людина може не захворіти або перенести хворобу набагато легше, ніж коли вона була би невакцинованою. Тому різниця є. І краще підготувати свій організм до зустрічі зі збудником».

Якщо ж інфікуватися природним шляхом, є високий ризик важких ускладнень і навіть смерті. Наприклад, гепатит В може призвести до раку печінки, поліомієліт – до паралічу, а від кору можлива пневмонія та ураження мозку. Ризик мати ускладнення внаслідок інфекційної хвороби набагато вищий, ніж ризик побічних реакцій після вакцинації. Тож чи варто ризикувати?

6. Чи потрібно вакцинуватися проти хвороб, які є майже ліквідованими в моїй країні?

Треба, бо саме завдяки вакцинації деякі небезпечні захворювання нині трапляються дуже рідко. Але це не означає, що вони зовсім зникли: у деяких країнах збудники продовжують циркулювати. Внаслідок цього виникають спалахи захворювань. Особливо, якщо велика кількість людей не щеплюється і знижується колективний імунітет.

«Прикладом таких інфекційних хвороб є поліомієліт. В Україні зараз спалах цієї хвороби. Ми маємо бути насторожі і робити щеплення навіть від тих хвороб, які майже ліквідовані. Якщо ці щеплення введені у Національний календар, значить, є загроза поширення захворювань. Якщо хворих не виявлено, це не означає, що захворювання не існує і не треба вакцинуватися. Це велика помилка, і вона може коштувати життя».

7. Чи можна одночасно вводити кілька вакцин?

Так, за один раз можна робити кілька щеплень. Наукові дослідження підтверджують, що одночасне введення кількох вакцин не має негативних наслідків для імунітету.

«Коли ми вводимо кілька вакцин одночасно – це не збільшує навантаження на імунітет. Імунна система реагуватиме на один компонент вакцини так само, як і на декілька»

Дослідження підтверджують: навіть якщо одночасно ввести вакцини проти 10 інфекційних захворювань, задіюється лише 0,1 % імунної системи. Річ у тому, що віруси, що містяться у вакцинах, ослаблені або й «мертві», і вони не здатні перевантажити імунну систему.

У цьому контексті варто згадати багатокомпонентні вакцини, коли за допомогою однієї ін’єкції вводиться вакцина одразу проти кількох захворювань. Наприклад, так звана КПК (кір, паротит, краснуха). Така багатокомпонентна вакцина дозволяє  зменшити кількість ін’єкцій, а отже, щеплення викликає менше болю та дискомфорту, завдає менше стресу дітям і батькам.

Одночасне введення кількох вакцин дає додаткові переваги. Не потрібно відвідувати поліклініку кілька разів – необхідні щеплення можна зробити за один раз, це суттєво заощаджує час. Це також допомагає дотримуватися календаря щеплень і робити вакцинацію вчасно.

Зауважте, що при одночасному введенні кількох вакцин, ін’єкції роблять у різні ділянки тіла: наприклад, у праве та ліве плече, а малюкам — у праве та ліве стегно. 

Якщо ви хочете зробити одночасно кілька щеплень, запитайте про це у свого лікаря – він порадить, як оптимізувати вакцинацію.

8. Чи потрібно вакцинуватися від грипу?

Треба, бо грип – це серйозне інфекційне захворювання, яке може викликати небезпечні ускладнення і навіть закінчитися летально.

«Порівняно з іншими респіраторними вірусами грип переноситься важче. Часто після грипу виникає запалення вуха – отит та запалення легенів – пневмонія. Навіть якщо ускладнень не виникає, грип має тривалі і виражені симптоми: дуже висока температура, озноб, лихоманка, біль у тілі. Особливо важко переносять грип діти до 5-річного віку, вагітні, люди старше 65 років і люди з хронічними захворюваннями. Тому щеплення від грипу – це дуже хороше рішення. А оскільки вірус грипу змінюється щосезону, вакцинуватися потрібно щороку. Щеплення допомагає або зовсім не захворіти на грип, або перенести його у легкій формі»

Зробивши щеплення від грипу, ви зменшуєте ймовірність важкого перебігу захворювання та ризик заразити грипом близьких та людей, з якими контактуєте.

Людині варто вакцинуватися, навіть якщо вона перехворіла грипом у цьому сезоні, особливо якщо йдеться про групу ризику. Організм після захворювання виробляє імунітет, але залишається ризик заразитися іншим штамом вірусу грипу. Окрім того, люди часто помилково думають, що перехворіли на грип, хоча мали ГРВІ зі схожими симптомами.

Зауважте: вакцинація жінки під час вагітності від грипу також захищає від грипу і немовля. Це важливо, адже наразі не існує вакцини від грипу для дітей віком до 6 місяців.

9. Що робити, якщо ви пропустили щеплення?

Якщо з якоїсь причини була пропущена вакцинація, її треба наздогнати. Новий графік складає лікар відповідно до рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України. Незалежно від віку всі дози вакцини, які колись пропустили, можна наздогнати. Перевірте вакцинальну карту, співставте її з Національним календарем щеплень, і якщо щось пропустили – зверніться до свого лікаря і обов’язково вакцинуйтеся!

10. Де і як можна безоплатно вакцинуватися? Куди звернутися, якщо ви виїхали за межі своєї області?

«Безкоштовні щеплення можна зробити у комунальному або в деяких приватних медзакладах», – пояснює лікарка.

Внутрішньо переміщені особи можуть звернутися до вакцинального пункту будь-якої поліклініки (якщо йдеться про дітей – то у дитячу) і там отримати всі дози вакцин, яких бракує.

·   Усі обов’язкові щеплення, які входять до Національного календаря щеплень, та вакцинація від COVID-19 (для тих, кому вже виповнилося 5 років) для дітей є безоплатними.

·   Дорослі безоплатно отримують щеплення від дифтерії та правця (ревакцинацію потрібно проводити кожні 10 років), а також вакцину від COVID-19.

·   Безкоштовно від кору вакцинуються медики, освітяни, військові, а також дорослі, які контактували з хворим, але не хворіли на кір, не були щеплені у дитинстві і не мають антитіл.

·   Вакцину проти кору, паротиту, краснухи та гепатиту В дорослі (які не були вакциновані у дитинстві) купують за свій кошт.

·   Також люди самі оплачують вакцини із переліку рекомендованих.