«Лише з однієї могили у Бучі ми викопали 132 тіла», – поліцейський-криміналіст з Любомля

На початку квітня після звільнення Київщини від окупантів у таких містах як Буча, Ірпінь, Гостомель, Макарів, Бородянка стали виявляти масові поховання людей, котрі загинули від рук російських військових. У деяких братських могилах виявляли декілька сотень тіл мирних жителів, майже 90% з них – із ознаками тортур, зв’язаними руками, зав’язаними очима та простріленими ногами. 

Більшість з них були вбиті пострілом у голову, пише газета «Новий погляд+».

Загалом же станом на 3 червня у Київській області, за словами начальника поліції Київської області Андрія Нєбитова, на Київщині знайшли 1 314 тіл убитих цивільних. Відтак у ЗМІ про звірства російських військових, котрі ті вчиняли протягом місяця на окупованих територіях, з’явилася фраза про «Бучанську різанину»… Там, у Бучанському районі, знайшли найбільше масових поховань. Загалом же у братських могилах було поховано понад тисячу мирних жителів, серед них – 12 дітей.

У квітні були сформовані спеціальні слідчо-оперативні групи, котрі займалися оглядом тіл з масових поховань, аби належно задокументувати усі злочини російських окупантів та передати матеріали до Гаазького суду.

Розкопки тіл у Бучі

Одним із тих 42 українських спеціалістів, хто увійшов до складу цих груп, став капітан поліції Михайло Віцинець, спеціаліст-криміналіст слідчого відділення, відділення поліції №1 (м.Любомль) Ковельського районного управління поліції ГУ НП у Волинській області, котрий має за плечима 12 років стажу роботи в органах поліції, з них – 8 років – криміналістом. 

Михайло Віцинець

Разом із Михайлом у склад слідчо-оперативної групи увійшли начальник сектору криміналістичного забезпечення області, майор поліції Леонід Пустовіт, а також спеціаліст-криміналіст з Луцького районного управління, капітан поліції Сергій Рудик. Саме на кандидатури цих спеціалістів та фахівців з досвідом роботи у науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі пав вибір у Головному управлінні Нацполіції у Волинській області.

«Спільно з прокурорами окружних, генеральних прокуратур, Державного бюро розслідувань та колегами з Франції ми, українські поліцейські-криміналісти, протягом тижня брали участь у розкопці масових поховань, оглядах тіл загиблих цивільних мешканців. Зокрема, працювали у місті Буча. Лише в одному місці ми виявили тіла 132 людей», – розповідає Михайло. 

Поліцейські-криміналісти з Волині брали участь у розкопці братських могил у Бучі

Група, в якій працювали волиняни, виїжджали в інші населені пункти, зокрема, села Макарів, Северинівка, де оглядали територію, місця проживання російських військових, якщо виявляли захоронення – проводили огляди тіл.

«Так, у Макарові довелося оглянути тіла трьох людей – сім’ї – чоловіка, дружини та доньки, котрі, намагаючись власним авто виїхати з окупованої території, були вбиті росіянами. Вони повністю згоріли в машині, а їхні односельчани забрали тіла людей та поховали в їхньому ж дворі. Аби задокументувати цей злочин рашистів, ми провели огляди залишків тіл», – розповідає спеціаліст-криміналіст.

Поліцейські-криміналісти з Волині брали участь у розкопці братських могил у Бучі

Далі розповідь Михайла – про найбільше поховання, яке довелось розкопувати в Бучі, де виявили тіла 132 людей. У більшості з них, як розповідає Михайло, були ознаки насильницької смерті: зв’язані руки, прострелені кінцівки, голови, грудна клітина (при чому постріли проводились зверху вниз, вочевидь, коли людина стояла на колінах). Серед тіл – як чоловіки, так і жінки…

«Це захоронення було на території місцевої церкви, де священник разом з місцевими викопали яму та ховали там людей, тіла яких підбирали по вулицях Бучі, – розповідає поліцейський. – Наше завдання було оглянути ці тіла, належно зафіксувати злочин, аби це стало доказовою базою в міжнародному суді. Тобто на місцях подій ми проводили належне виявлення і вилучення слідової інформації: слідів рук, відбирали матеріал для ДНК досліджень. Виявляли інші різного роду предмети, що свідчили про присутність армії рашистів на території нашої країни». 

Майже 90% тіл, захоронених у братській могилі, за словами Михайла, не можна було ідентифікувати. Знаходили у могилах рештки людських тіл – руки, ноги, а іноді – і тіло без голови… На запитання, чи не страшно було споглядати на такі нелюдські масові злочини, Михайло відповідає: «Це наша робота». Та навіть він зізнається, що відчуття жаху від побаченого зворушує неабияк, адже у страшному сні важко було уявити, що подібне відбувається у 21 столітті у центрі Європи, та що вчинили подібні звірства – двоногі істоти з «братнього сусіднього народу».

Михайло Віцинець

Пліч-о-пліч волинські правоохоронці працювали з французькими колегами, ділилися своїм досвідом та переймали їхній. Саме так, уточнює Михайло, і французам було що перейняти у наших криміналістів, а нам у них.

Загалом у групах працювали спеціалісти-криміналісти з усієї України. Криміналісти вже о сьомій годині ранку виїжджали на місця у повній «бойовій» готовності пересувною криміналістичною лабораторією, де були криміналістичні валізи, генератори, фотоапарати, відеокамери, необхідний пакувальний матеріал, де працювали до шостої години вечора. 

Поліцейські-криміналісти з Волині брали участь у розкопці братських могил у Бучі

Тісно співпрацювали з Головним управлінням Національної поліції в м. Києві і Київській області, місцевою владою та місцевими жителями. Робота груп щодня була чітко організована на найвищому рівні, завдяки чому вдалося зробити справді великий об’єм роботи, зізнається Михайло.

Загалом же групі, в якій працював Михайло, за сорок днів роботи вдалося розкопати біля 60 людських тіл, з них – одна дитина. Михайло ж вірить, що його робота, яку він проводив у складі групи, допоможе встановити винних у воєнних злочинах проти мирного населення та обов’язково  покарати їх.

Михайло Віцинець