ВООЗ: як забруднене повітря впливає на здоров’я населення
У вересні 2021 року Всесвітня організація охорони здоров’я опублікувала оновлені Глобальні рекомендації щодо якості повітря та результати впливу забруднення повітря на здоров’я населення. Організація встановила рекомендовані граничні значення концентрації небезпечних для здоров’я людей забруднювальних речовин.
Про це йдеться на сайті Екоклуб.
Так, науковці дослідили, що у 2019 році 99% світового населення проживало в районах, де рівень забруднення повітря перевищував ті значення, які опублікувала ВООЗ щодо якості повітря. За оцінками Організації, у 2016 році забруднення атмосферного повітря як у містах, так і в сільській місцевості спричинило 4,2 мільйони випадків передчасної смерті у всьому світі. Ця смертність зумовлена впливом дрібних частинок (діаметром 2,5 мікрона або менше (PM2,5), що викликають серцево-судинні, респіраторні захворювання та рак.
Читайте також: Постковідний синдром: ускладнення, ризики та як побороти
Розвиток більш екологічно чистих транспортних систем та впровадження енергоефективних технологій під час будівництва, виробництва електроенергії, промисловості та переробці побутових відходів дозволили б зменшити вплив основних джерел забруднення атмосферного повітря.
Тверді частки: що це таке та як впливають на здоров’я
Концентрацію твердих часток часто використовують як непрямий показник рівня забруднення повітря. Основні компоненти завислих частинок – це сульфати, нітрати, аміак, хлорид натрію, сажа, мінеральний пил та вода. Усі вони – складна суміш твердих і рідких органічних і неорганічних речовин, що містяться у повітрі.
Частинки, діаметром менше 10 мікрон (≤ PM10), здатні проникати глибоко у легені. ВООЗ повідомляє, що більш згубний вплив на здоров’я чинять частки, діаметром менше 2,5 мікрона (≤ PM2,5). Тверді частинки PM2,5 здатні долати аерогематичний бар’єр (бар’єр між повітрям, яке циркулює в респіраторному відділі, та кров’ю, яка циркулює по кровоносних судинах легень, – прим. ред.) у легенях та потрапляти у кровоносну систему. Постійний вплив твердих часток посилює ризик розвитку серцево-судинних та респіраторних захворювань, а також раку легень.
Високі концентрації дрібних зважених частинок (PM10 та PM2,5) спричиняють захворювання організму або ж призводять до летальних випадків. Додамо, що забруднення повітря дрібнодисперсними зваженими частинками негативно впливає на здоров’я людини навіть при дуже низьких концентраціях. Проте науковці досі не визначили безпечного їхнього рівня вмісту у повітрі, стверджують у ВООЗ.
Максимальні допустимі концентрації забруднюючих речовин, представлені у Глобальних рекомендаціях ВООЗ щодо якості повітря та вплив на здоров’я
Рекомендованими граничними значеннями концентрації дрібнодисперсних зважених частинок (PM2,5) для середньодобового значення є 15 мкг/м3, а для середньорічного – 5 мкг/м3. У Глобальних рекомендаціях ВООЗ щодо якості повітря містяться також проміжні цільові показники концентрації частинок PM10 та PM2,5 для поетапного зниження їхньої концентрації у повітрі. У ВООЗ зазначають, якщо вдасться досягти проміжних цільових показників забрудення дрібнодисперсними зваженими частинками, то ризики захворіти на хронічні та гострі респіраторні захворювання будуть значно менші.
Додамо, що у країнах з низьким та середнім рівнем доходу забруднене повітря всередині та поблизу житлових приміщень впливає на здоров’я людей в результаті спалювання видів палива, що забруднюють повітря, особливо, в приміщенні (до прикладу, використання печі для приготування їжі). Опалення та освітлення приміщень таким паливом спричиняє судинні захворювання, хронічну обструктивну хворобу легень та рак легенів.
Небезпека озону для здоров’я людей
Серйозну небезпеку здоров’ю становлять не тільки зважені частинки, а й озон (O3), двоокис азоту (NO2) і двоокис сірки (SO2). Концентрації цих речовин найчастіше найвищі у міських районах країн із низьким та середнім рівнем доходу. Озон – один з головних факторів захворюваності та смертності, пов’язаних з астмою; двоокис азоту та двоокис сірки також можуть бути чинниками розвитку астми, ураження бронхів, запалення легенів та зниження функцій легень.
Рекомендованими граничними значеннями концентрації для озону (ОЗ) є:
– 100 мкг/м3, добова 8-годинна максимальна концентрація;
– 60 мкг/м3 добова 8-годинна середня концентрація, у піковий сезон (середньодобова 8-годинна концентрація O₃ протягом шести місяців).
Вплив двоокису азоту на здоров’я людей
Рекомендованими граничними значеннями концентрації двоокису азоту (NO2) є:
– 10 мкг/м3 середньорічне значення;
– 25 мкг/м3 середньодобове значення.
Основними джерелами антропогенних викидів двоокису азоту в атмосферу є різні процеси горіння, опалення приміщень, під час вироблення електроенергії, під час роботи двигунів внутрішнього згоряння в автомобілях. Довготерміновий вплив двоокису азоту на людей спричиняє виникнення бронхіту та астми. Тривале вдихання двоокису азоту погіршує роботу легень.
Вплив діоксиду сірки на здоров’я людей
SO2 – безбарвний газ із різким запахом. Він утворюється в результаті спалювання викопного палива (вугілля та нафтопродуктів) та плавці мінеральних руд, що містять сірку. Головним антропогенним джерелом викидів SO2 в атмосферу є спалювання вмісту сірки викопного палива для опалення житлових приміщень, виробництва електроенергії та в двигунах внутрішнього згоряння.
Рекомендованим середньодобовим граничним значення концентрації діоксиду сірки є 40 мкг/м3.
Забруднення повітря діоксидом сірки може нашкодити дихальній системі, порушувати функцію легень та викликати подразнення очей. Запалення дихальних шляхів призводить до кашлю, відділення мокротиння, загострення астми та хронічного бронхіту, підвищує ризик виникнення респіраторних інфекцій у людей. Як у повідомляють у ВООЗ, у дні, коли спостерігають підвищені показники забруднення повітря діоксидом сірки, збільшується кількість госпіталізацій та смертності внаслідок серцево-судинних захворювань.
Додамо, що коли діоксид сірки реагує з водою, то утворюється сірчиста кислота – один із основних компонентів кислотних дощів, що з однією з причин зникнення лісів.
Як дізнатися про стан повітря?
Забрудненість повітря у містах та селах вимірюють пости моніторингу якості повітря. До прикладу, у Рівному встановлені три пости моніторингу якості повітря, однак вони потребують негайної модернізації (більше про це читайте у нашій статті тут). Ступінь забрудненості повітря у місті визначає Обласний центр з гідрометеорології, працівники якого відбирають проби, визначають кислотність атмосферних опадів тощо. Інформацію про стан повітря у тому чи тому місті можна дізнатися на сайтах департаментів екології обласних державних адміністрацій.
Окрім державних постів моніторингу повітря, слідкувати за станом забруднення можна, встановивши пости громадського моніторингу, що передають інформацію цілодобово у реальному часі. Найвідоміші – EcoCity, ЛУН та SaveEcoBot (переглянути наявність постів громадського моніторингу у вашому населеному пункті можна, перевіривши карти на сайті за посиланнями).
До слова, видання «Фокус» склало рейтинг найбільш забруднених областей України. Зокрема, Рівненська область на п’ятому місці.
Серед критеріїв, за якими Рівненщина ввійшла у п’ятірку:
– обсяг забруднених стічних вод (складає 747,4 куб. м/кв. км — на рівні середнього значення по країні).
– діючі підприємства-забрудники довкілля, серед яких – «Рівнеазот» Костопільський завод скловиробів, деревообробний завод «Кроноспан» у Городку.
Ознайомитися з рейтингом усіх областей можна за цим посиланням.