Викликає опіки та алергію: чим небезпечний борщівник та як із ним боротися

23 Липня 2021, 17:37
Борщівник Сосновського 8006
Борщівник Сосновського

На липень припадає пора активного цвітіння борщівника Сосновського. Найменший контакт із цією рослиною призводить до сильних опіків на шкірі та алергічних проявів. Бурян розростається швидкими темпами, витісняючи інших рослин.

Борщівник Сосновського потрапив до нас із Кавказу, де місцеві жителі варили з молодого листя цієї рослини овочеві супи та борщі. Він містить сполуки, небезпечні для шкіри людини при сонячному опроміненні. У молодому листі ці речовини можуть розкладатися при термічній обробці.

Читайте також:  Старовижівська «первинка»: напрацювання, перспективи та проблеми

В Україні ж борщівника культивували як хорошого медоноса, робили силос для тварин. Культивувати цю рослину наказав сам Йосип Сталін. Згодом з’ясувалося, що молоко годованих борщівником корів гірке й не придатне для вживання. Тоді бур’ян і перенісся у дику природу, окуповуючи береги водойм, луки та узбіччя доріг. Борщівник виростає до кількох метрів у висоту. В народі його стали називати «помстою Сталіна».

Рослина розростається неймовірно швидкими темпами. При тому, що знищити її досить важко, оскільки хімікати, які випалюють борщівник, не можна використовувати у межах населених пунктів. Натомість скошений бур’ян, який не відцвів, пускає нові пагони й може рости кілька років, аж поки не відцвіте.

«У цієї рослини дві шкоди. Перша – вона викликає зовнішні та внутрішні опіки. Друга – швидко завойовує нові території і витісняє інші рослини. Борщівник добре почувається на родючих ґрунтах, любить сонце. Для екологів він проблемний тому, що не належить до категорії карантинних бур’янів. Відповідно, на нього не поширюються програми, які приймають органи місцевого самоврядування по локалізації та знищенні небезпечної рослинності», – каже завідувачка кафедри екології, географії та туризму Рівненського державного економіко-гуманітарного університету Дарія Лико.

Експертка каже, що свого часу науковці зверталися у фітосанітарну службу, аби борщівника Сосновського включили до переліку карантинних рослин. Проте там відповіли, що через досить великі площі поширення до цього кроку вдаватися запізно.

«Зараз один із найбезпечніших способів знищення борщівника, за сьогоднішнім законодавством, є його скошування. Корінь дорослої рослини може сягати до півтора метра у глибину. Ми раніше вважали, що можна розкопати, додати якихось горючих відпрацьованих мастил і підпалити. Зараз цей метод категорично заборонений. Головне – не дати буряну випустити стебло. Рослина розмножується насінням. Регулярне скошування рослини — наразі єдиний спосіб боротьби з ним. Через скошене листя корінь не має з чого житися й по трохи починає гинути», – розповідає Дарія Лико.

Свого часу перший заступник голови Рівненської ОДА Сергій Подолін розповідав, що в області роботи по боротьбі з борщівником тривають з травня по серпень. При виявленні місця розростання буряну просив людей повідомляти органи місцевого самоврядування або управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби.

Борщівник – рослина отруйна. При найменшому контакті зі шкірою залишає важкі термічні опіки. При чому, подразнення проявляються як за кілька годин, так і за кілька днів. Тіло починає свербіти, з’являються почервоніння, пухирі. А при сильному ураженні може підвищитися температура, людину починає нудити. Рани після опіків гояться довго, загострюючи інші шкірні захворювання. У період цвітіння борщівник Сосновського виділяє в повітря отруйні речовини, які шкодять здоров’ю й без прямого контакту з рослиною.

При опіках борщівником потрібно якнайшвидше промити уражену частину тіла, накрити її, що не потрапляли сонячні промені. Місце опіку треба продезінфікувати спиртовим розчином, обробити аерозолем «Пантенол» або «Рятівник». Після надання першої допомоги звернутися до лікаря.

Читайте також:  Харків, Ужгород, Луганськ, Львів: як українці дають собі раду з пандемією

 

 

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024
27.03.2024