Фейки про коронавірус: як та чому вони виникають

24 Грудня 2020, 17:30
Альона Романюк 2276
Альона Романюк

На час пандемії навіть стрічка Фейсбуку перетворювалася на платформу із порадами псевдоекспертів, народних цілителів чи лідерів думок. У вайбер-чатах поширювали інформацію про способи лікування та профілактики коронавірусу, у месенджері – лякали фотографіями чи відео, які начебто опублікували експерти із закордону.

Від інфодемії читачів захищали журналісти По той бік новин. Вони спростовували брехливі новини та пояснювали ситуацію, яка склалася. Про те, як, де та чому виникають фейки про коронавірус на п’ятому West Media Forum розповіла редакторка «По той бік новин» Альона Романюк.

«Зараз ми за тиждень отримуємо інформації більше, ніж житель 17 століття за все своє життя», – розпочала редакторка.

Серед  інформаційного виру чимало фейків, які поширюються значно швидше, ніж правда. За словами спікерки, дезінформація з’являється там, де є популярна та тригерна тема.

Читайте також: «Лікарі повинні вимагати підвищення зарплатні», – погляд журналістки на медичну реформу

«От тільки є хайп – з’являється низка експертів, які його коментують. Уся ця когорта розмиває справжні факти: їх починають перекручувати та транслювати по-своєму. Якщо тригерну тему не підживлювати, то фейк житиме три дні», – прокоментувала Альона Романюк.

Де виникають фейки:

  • є суспільний інтерес до актуальної теми;
  • нестача офіційної інформації;
  • нерозуміння того, що відбувається.

Читайте також: Що таке медичні технопарки і як вони працюють

«Це саме те, що у нас було у січні чи березні. Був значний суспільний інтерес до теми, але недостатньо правдивої та перевіреної інформації. Тоді і з’являється так званий інформаційний вакуум. Саме там, де є інформаційний вакуум, і народжуються фейки та маніпуляції», – розповіла експертка.

За її словами, навколо ковідних фейків завжди присутня паніка, яка часто страшніша самого вірусу. Спікерка надала про те, як перелякані люди скуповували гречку і туалетний папір. Вона зауважила, що є і ті, хто свідомо поширює фейки. Адже вони впливають на наше життя.  

«Згадайте, як у вайбері поширювали новини про те, що імбир начебто допомагає при профілактиції коронавірусу. Тоді ж ціна на імбир відразу значно зросла», – розповіла редакторка.

Альона Романюк наголосила, що важливо чітко розрізняти факти і судження.

«Навколо COVID-19 багато суджень. Ми з командою за перші три місяці карантину проаналізували понад півтори тисячі неправдивих повідомлень про корону», – наголосила експертка.

Читайте також: Залаштунки медичного репортажу: як не приїхати у лікарню, якої нема

Вона зазначила, що фейки можна поділити на декілька груп:

  1. Конспірологічні фейки – фейки про теорію змови.
  2. Фейки та маніпуляції про ліки та лікування (у тому числі й народні методи).
  3. Панічні фейки.
  4. Фейки проти України (знецінення усього, що було зроблено в країні).

Читайте також: Вечірки, бізнес та вино: як в Україні популяризують науку

«Українці вірять усім, але не довіряють лікарям», – констатувала спікерка.

За її словами, люди прислухаються один до одного, але не хочуть чути медіа чи МОЗ. Вірять тому, що пишуть у шкільних чи батьківських чатах, довіряють передбаченням цілителів чи астрологів. Спікерка розповіла, що фейки завжди впливають на емоції та маніпулюють почуттями. 

«Усі ми піддаємося дезінформації. Питання у тому, де поріг входження. У всіх нас  є два типи мислення: раціональне та емоційне. Коли ми раціонально мислимо, то аналізуємо інформацію. Але у кожного є свої тригерні точки. Це – діти чи батьки. І коли якась тема нас зачіпає, то у нас вмикається емоційне мислення. І тоді ми ладні повірити у будь-що. Адже у чатах пишуть «Увага!», «Терміново!»», – розповіла Альона Романюк.

Редакторка пояснила, що ковідні фейки часто пов’язані із вірою людей.  

«Якщо людина вірить у те, що вірусу нема, жоден факт її в протилежному не переконає. Я вважаю, що треба більше читати. Адже якщо ми розуміємо, що коронавірус – це царство вірусів, то ніколи не купуватимемо антибіотики, щоб його лікувати. Якщо ми розуміємо, як працюють наші легені, то ми не будемо дихати спиртом або горілкою», – підкреслила експертка.

Читайте також: Фейк про перелом за 15 тисяч або Які болі у експертів сфери охорони здоров'я

Вона наголосила, що фейки народжуються там, де існує нерозуміння базових речей. 

Медійникам спікерка порадила завжди називати брехню брехнею. А будь-яку неперевірену інформацію не вважати правдою. За її словами, завжди потрібно шукати першоджерело.

«Я розповім, як зрозуміти, де першоджерело. У нас є дві людина. Одна з них каже, що йде дощ, а інша говорить, що світить сонце. Наше завдання – не думати над тим, кому вірити. А виглянути у вікно та побачити, чи йде дощ, чи світить сонце», – резюмувала Альона Романюк.

Багато спростувань та корисної інформації можна знайти на сайті По той бік пандемії.

***

Заходи відбулися за підтримки проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Медійна програма в Україні», що реалізується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації

Олена ШВИДНЮК

Коментар
Код блоку:
07/10/2022 П'ятниця
07.10.2022
06.10.2022