Не вистачає кадрів: як відбувається реформа у Нововолинській лікарні

30 Листопада 2020, 12:31
8274

Медична реформа разом з пандемією коронавірусу вплинули на Нововолинську центральну міську лікарню.

Зміни є позитивні й негативні.

Про те, що стало іншим і з чим є проблеми, дізнавалась журналістка Район.Медицина.

42 медики звільнилось, двоє – померло

Внаслідок медреформи Нововолинська лікарня розділилась на три неприбуткові комерційні підприємства – власне лікарню, Нововолинський центр первинної медико-санітарної допомоги та стоматологічну поліклініку.


Кожне підприємство має свого керівника та фінансується окремо.

До складу Нововолинської лікарні входить стаціонар, поліклініка, клініко-діагностична лабораторія та такі відділення: приймальне, трансфузіології, функціональної діагностики, фізіотерапевтичне, рентгенологічне.

Також є відділення гемодіалізу на шість ліжок, яке діє як філія Луцької міської клінічної лікарні.

Нововолинська лікарня належить до закладів першої хвилі, тож тут з початку пандемії приймають пацієнтів з коронавірусом.

Для цього виділили 63 ліжка у двох відділеннях – інфекційному та реанімаційному.


Ще 20 планують розгорнути в разі погіршення ситуації. В середньому ліжка заповнені наполовину.

Всього ж у стаціонарі 310 ліжок.

«15 років у нас було 800 ліжок. Зараз розгорнути додаткові ліжка – не проблема. Але річ у тому, що ліжко не лікує. Потрібні лікарі та медсестри, а в нас – дефіцит кадрів. Якщо не «первинці» зарплати зросли, то в нас залишились такі ж – мінімальні. Ніхто не хоче працювати за такі суми. Більше отримують медики «ковідних» відділень», – розповідає тимчасовий виконувач обов’язків головного лікаря Андрій Сторонський.

З його слів, багато хто не хоче надавати допомогу пацієнтам з коронавірусом навіть попри 300 % надбавки. Це – через важкість роботи та страх інфікуватись COVID-19.

Загалом у лікарні вже захворіла на коронавірус 91 людина. Двоє медиків померли від ускладнень недуги.

Зараз у штаті – 629 людей. Штатних посад – 631.

З початку карантину звільнилось 42 людини. 96 медпрацівниць перебувають у декреті.

У результаті деякі посади незайняті, а на багатьох люди працюють на 1,5 ставки. Не вистачає анестезіологів та інших вузьких спеціалістів.

«Тарифну сітку ніхто не скасовував. Посадовий оклад медсестри – 3600 гривень. Мінімальна заробітна плата – 5200. Якщо людина має 3600, держава доплачує різницю. Якщо людина бере 1,5 посад, то має більше чергувань і при цьому отримує на 100 гривень більше, ніж якби вона працювала на повну посаду. Це нонсенс», – каже Андрій Сторонський.

Підписали 11 пакетів з Нацслужбою здоров’я

Медреформа для лікарні означає зміну фінансування.

З 1 квітня 2020 року кошти надходять через Національну службу здоров’я України (НСЗУ), а не як субвенція.

Розмір надходжень залежить від кількості пролікованих пацієнтів. Оплата йде за пакетами послуг, за якими укладений договір з НСЗУ.

Нововолинська лікарня підписала такі пакети:

  • хірургічна допомога,
  • стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій,
  • допомога при інсультах,
  • допомога при пологах,
  • амбулаторна вторинна допомога,
  • допомога пацієнтам з ВІЛ,
  • стаціонарна та мобільна паліативна допомога,
  • медична реабілітація дорослих та дітей від 3 років з ураженням опорно-рухового апарату,
  • медична реабілітація дорослих та дітей з ураженням нервової системи,
  • стаціонарна допомога хворим на коронавірус.

За листопад та грудень у лікарню щомісяця має надійти по вісім мільйонів гривень.

Для пацієнтів другий етап медреформи означає, що всі послуги в межах пакетів є безоплатними, якщо є електронне направлення. Все, що не входить у пакет, потрібно оплачувати.

При цьому людина може вільно обирати заклад охорони здоров’я для діагностики та лікування. Тепер пацієнти не прив’язані до прописки.

З киснем – проблеми

До кожного пакету є перелік необхідного обладнання. Якщо чогось немає, у Нацслужбі здоров'я договір не підписують.

«Раніше у нас було недофінансування. Не вистачало грошей на зарплати. З бюджету міста виділяли додатково по 20 мільйонів гривень. Коли почалась реформа, гроші зразу з неба не впали. За що було купляти обладнання? Держава поставила нас в нечесні умови», – переконаний тимчасовий виконувач обов’язків головного лікаря Андрій Сторонський.

Додає, що разом з тим у лікарні з апаратурою справи не погані.

Багато що з’явилось за останній рік завдяки місцевому бюджету, благодійникам та коштам Нацслужби здоров’я.

Зокрема цифрові рентген-апарати, хірургічний лазер, аналізатор газів крові, кисневі концентратори, апарат для ультразвукової діагностики тощо.

Нововолинська лікарня перша в області відкрила відділення екстреної медичної допомоги, реконструйоване за кошти програми «Велике будівництво».




Незабаром там з’явиться сучасний комп’ютерний томограф.

Зараз є достатня кількість апаратів штучної вентиляції легенів – 11. Крім того, є 17 кисневих концентраторів.

Медики кажуть – не всім пацієнтам потрібні апарати ШВЛ. Натомість гостро стоїть питання забезпечення киснем.

«Щодня використовуємо 35-40 балонів кисню. Постачальники не встигають возити. Скоро кисню може не вистачати. У нас буває таке, що стоять останні два балони, і коли я чую гуркіт машини, то серце радіє. Бо якщо хворому не подати кисню, він помре», – каже Андрій Сторонський.

До кінця року в лікарні з’явиться киснева станція. Завдяки їй кисень централізовано подаватимуть до 25 кисневих точок.

Нововолинська лікарня має запаси масок, захисних костюмів, деззасобів, щитків на пів року вперед.

Міська рада виділила на допомогу пацієнтам з коронавірусом 11 мільйонів гривень.

«Реформу потрібно було запускати раніше»

Т.в.о. головного лікаря Андрій Сторонський підтримує медреформу. За винятком деяких моментів.

«Те, що зміни потрібно було робити, це безумовно. На жаль, в Україні реформування йшло зигзагоподібно. Зараз до медреформи багато запитань. По-перше, у всіх країнах, як правило, фінансування здійснюється частково коштом страхових компаній, підприємств та самих людей. У нас Національна служба здоров’я України фінансується державою. По-друге, говорити про якісь плоди чи позитивні результати дуже важко через те, що старт другого етапу почався у час карантину», – каже Андрій Сторонський.

Мовляв, через пандемію обмежені планові госпіталізації та операції, тому важко говорити, яку суму коштів лікарня могла б отримати, якби пандемії не було і лікування пацієнтів відбувалось у звичному режимі.


«За які кошти має фінансуватись робота лікарів, які обстежують призовників? Реформа не передбачає цього. Ми порахували, що призовна кампанія нашій лікарні обходиться у суму від 1,5 до 1,7 мільйона гривень. На кого перекласти ці витрати?» – запитує Андрій Сторонський.

Ще один момент: Нововолинськ – місто вугільників. Шахтарі, які вийшли на пенсію, мають професійні захворювання – силікоз, радикуліт, вібраційну хворобу тощо.

«На даний час у штатному розписі, який подає Національна служба здоров’я України, не передбачена посада лікаря-профпатолога, який надає допомогу таким пацієнтам, тому модель реформування поки не досконала», – каже лікар.

З його слів, кошти важко спланувати, бо вони нерегулярно приходять, є затримки по 2-3 тижні. Зауважує, що якщо не приймуть бюджет на 2021 рік, лікарням доведеться непросто. 

«Той обсяг інформації, який потрібно щоденно подавати в НСЗУ – це просто жах. Починаючи з коронавірусу (скільки захворіло, скільки померло, скільки госпіталізовано, скільки кисневих точок є, яка ступінь готовності кисневої станції) і закінчуючи фотозвітом ремонту приміщення, де буде розміщений комп’ютерний томограф. За день ремонту там же не сильно щось змінилось, але треба фотографувати…» – каже Андрій Сторонський.

Він переконаний, що реформу потрібно було запускати раніше. Але спочатку потрібно було випробувати її в одній пілотній області, аби відшліфувати недоліки.

































 

Наталя ХВЕСИК

Фото Ірини КАБАНОВОЇ

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024