«Ніби посадили в боїнг». Як відбувається реформа в Дубенській лікарні

За останній рік у Дубенській міській лікарні відбулося багато змін.

Ще рік тому працівники влаштовували протест, оскільки по кілька місяців не отримували зарплат.

Зараз заборгованості немає, а в медзакладі ремонтують палати, купують обладнання та готуються розгорнути додаткові «коронавірусні» ліжка.

Це – завдяки медреформі та співпраці з міською владою.

Вплинула на оснащення лікарні й пандемія.

Нові назва, керівник, режим роботи та принцип фінансування

Раніше Дубенська міська лікарня була центральною районною лікарнею і перебувала на балансі районної ради. Згодом її передали на утримування громади міста і перейменували.

З лютого в установі – новий керівник. З початку пандемії коронавірусу – новий режим роботи. З 1 квітня – інший принцип фінансування.

У цей день стартував другий етап медичної реформи. З цього часу лікарня перестала отримувати кошти з медичної субвенції. Натомість її фінансує Національна служба здоров’я України (НСЗУ).

Обсяги виплат залежать від того, скільки пацієнтів лікарня приймає за місяць.

Медичні послуги згруповані в пакети. Чим більше підписаних пакетів, тим більше коштів надходить на рахунок медзакладу.

У кожному пакеті є перелік послуг, які є безкоштовними для пацієнта, якщо він має направлення від сімейного лікаря. Це передбачає Програма медичних гарантій.

За все, що не прописано в пакеті, потрібно доплачувати.

Дубенська лікарня підписала договір за 10 пакетами послуг. Це: хірургічні операції, стаціонарна допомога без операцій, стаціонарна допомога для пацієнтів з коронавірусом, езофагогастродуоденоскопія, бронхоскопія, колоноскопія, цистоскопія, паліативна стаціонарна допомога, амбулаторна допомога та допомога при мозковому інсульті.

Лікарня зосереджена на стаціонарному лікуванні. У її структурі нема поліклініки. Амбулаторна допомога надається лише на приймальному відділенні.

Загалом відділень – 17. Вони розташовані у чотирьох корпусах.

Два корпуси повністю відведені для прийому пацієнтів з коронавірусом. Ще два – «чисті». У них приймають хворих на інші недуги.

Читайте також: Як відбувається медреформа у Сарненській лікарні 

Інфекційний корпус

Терапевтичний корпус

Урологічний корпус

Готуються до різних сценаріїв через коронавірус

У Дубенській лікарні розгорнули 106 ліжок для людей з коронавірусною хворобою. Щоб це стало можливим, провели «переселення» чотирьох відділень з одного корпусу в інші.

Дитяче відділення зараз розміщується спільно з неврологічним. Урологічне та отоларингологічне відділення переїхали в хірургічне.

Пацієнти, які потребують паліативної допомоги, переважно знаходяться в «терапії», але деякі «розкидані» в інших відділеннях.

«Останнім часом спостерігається значне поширення коронавірусу, тому ми готуємось до різних сценаріїв. Ми готові в разі потреби розгорнути ковідні ліжка у терапевтичному корпусі», – розповідає головний лікар Дубенської міської лікарні Володимир Крохмаль.

Таким чином кількість «коронавірусних» ліжок може зрости до 180.

Ще 60 ліжок залишать для пацієнтів з іншими хворобами.

В інфекційному відділенні наразі є шість ліжок інтенсивної терапії, де приймають найважчих хворих на коронавірус.

«У нас буває, що важких хворих більше, ніж шість, тому ми готові розгорнути «військово-польові» умови в будь-якому корпусі, підтягнути все обладнання…» – каже головний лікар.

Зараз для лікування людей з коронавірусом залучені чотири бригади, куди входять лікарі-анестезіологи, терапевти, інфекціоністи, педіатри.

Якщо у відділеннях до 60 пацієнтів, цих медиків вистачає. Але коли 80 і більше, потрібні додаткові фахівці.

«Ми подали в НСЗУ документи про збільшення кількості бригад до 8 або 12. Наразі ідеально було б мати 6-8 команд. Я б не хотів дійти до того часу, коли буде медичне сортування. Коли за добу надходить 5-10 пацієнтів, з цим ще можна справитись. Але якщо їхня кількість буде 100, 200 чи 500, тоді ніяка лікарня не витримає», – розповідає Володимир Крохмаль.

За місяць буде киснева станція

Дубенська міська лікарня підписала контракт з Нацслужбою здоров’я на дев’ять місяців на 57 мільйонів гривень. 27 мільйонів нараховані за «коронавірусним» пакетом, 30 мільйонів – за рештою.

З вересня уклали ще один пакет, щоб отримати доплати працівникам за урядовою програмою: 70 % – лікарям, 50 % – медсестрам і 25 % – молодшим медсестрам. Це ще плюс чотири мільйони гривень до кінця року.

Коштом місцевого бюджету оплачують всі комунальні послуги.

За цей час за гроші міста зробили багато поточних ремонтів, освітлення, комунікації, заміну багатьох вікон тощо.

Суттєво на забезпечення лікарні вплинула пандемія.

На початку карантину з місцевого бюджету виділили понад чотири мільйони гривень на купівлю газового аналізатора, моніторів, медикаментів, засобів індивідуального захисту, харчування пацієнтів та облаштування кисневих точок.

Якщо на початку в лікарні була тільки одна киснева точка – в операційній в урологічному відділенні, то зараз їх 35.

З них 31 стаціонарна і чотири – це кисневі концентратори.

Вже виготовлена проєктно-кошторисна документація, щоб невдовзі встановити ще 65 кисневих точок.

«Укладаємо угоди з компаніями, які мають ліцензію на проведення кисневих труб. Їх одиниці в Україні. Загалом ми готуємо не менше 120 кисневих точок, з яких 15 – кисневі концентратори. У двох корпусах всі палати будуть з киснем», – каже головний лікар.

На території вже підготували площадку, де буде розміщена бочка з киснем. Кисневу станцію планують запустити до кінця місяця.

Навесні в лікарні було 16 кисневих балонів, зараз – 84.

У медзакладі є сім апаратів штучної вентиляції легенів, які відповідають вимогам Національної служби здоров’я України.

Три з них з’явилося з початку пандемії. Один купили за кошти міста, два отримали від управління охорони здоров’я Рівненської державної адміністрації. У резерві є кошти на ще два апарати.

Таким чином лікарня матиме три джерела кисню: рідкий (киснева станція), зріджений (кисневі балони) і кисневі концентратори.

Читайте також: «Не можемо знайти анестезіологів». Як відбувається реформа у Демидівській лікарні

Не клініка «Шаріте», але розвиток є

Головний лікар Володимир Крохмаль розповідає, що задоволений співпрацею з Нацслужбою здоров’я.

Його призначили на посаду 13 лютого, а до 28 лютого потрібно було підготувати й подати всі документи для підписання договору.

Цього часу було мало, тож Володимиру Крохмалю вдалося обґрунтувати це й отримати додаткові години для внесення всіх даних.

«Я говорив для представників Нацслужби здоров’я: «Допоможіть мені. Ви мене посадили в боїнг – красивий, потужний, але я не знаю, які кнопки натискати. І ми потихеньку крок за кроком все зробили», – розповідає Володимир Крохмаль.

Зізнається, що з НСЗУ має переговори часто.

«Всі труднощі можна подолати. Ми зайняли таку позицію: чесно говоримо, з чим у нас проблеми, і в Нацслужбі здоров’я підказують, як це виправити. Сперечаємось, доводимо свою думку і знаходимо спільну точку зору», – ділиться лікар.

Зауважує, що НСЗУ вимагає, щоб пацієнт отримував належну допомогу. Перший рік діють спрощені критерії, з кожним роком вимог буде більше.

«Ми не клініка «Шаріте», але розвиваємось. Цього року купили багато обладнання, функціональні ліжка і будемо купувати ще, – каже Володимир Крохмаль. – Нам є куди рости, є над чим працювати. Нас багато критикують, але це добре. Я люблю критику – саме критику, а не злобу».

У лікарні магнітно-резонансний та комп’ютерний томографи.

Оскільки Дубенська лікарня буде опорною у госпітальному окрузі, в ній відремонтують приймальне відділення за зразком європейських країн та придбають ще один, сучасніший комп’ютерний томограф.

«Реформу не треба зупиняти»

Коли у Дубенську лікарню привезли першого пацієнта з коронавірусом, відразу звільнилось 15 медиків. Так проявився страх за себе і близьких.

Третина з них пізніше повернулась назад.

Володимир Крохмаль каже, що побоювання були марними: у ковідних відділеннях медики захищені, на коронавірус захворіло більше працівників з інших відділень.

Ще 40 посад та 18 людей скоротили у зв’язку з медреформою.

«У нас було віддалене відділення у селі Верба, де колись була дільнична лікарня. Я запропонував працівникам роботу в міській лікарні. Половина з них перейшла до нас», – повідомив головний лікар.

Зараз у штаті 440 працівників.

«Я прихильник реформи, оскільки кошти від Нацслужби здоров’я надходять напряму в лікарню. Поки що фінансовий стан лікарні стабільний. Минулого року заклад був у дуже тяжкому стані. Була заборгованість заробітної плати по 3,5 місяці. Люди перекривали трасу «Київ-Чоп». Зараз таких проблем нема», – каже Володимир Крохмаль.

Зараз він старається, аби його працівники отримали максимум доплат та надбавок.

«Реформу не потрібно зупиняти, бо буде ще гірше, ніж є. Її потрібно вдосконалювати. Якщо все зупинити, то треба відразу щось пропонувати на заміну, – каже головний лікар. – Реформа від нас залежить. Не буде американець чи китаєць нам щось робити. Це маємо зробити ми».

Наталя ХВЕСИК