стрічка

Робота у «фронтових» умовах, або Як працює Турійська «первинка»

29 Жовтня 2020, 19:20
6728

Завдяки медреформі зросли зарплати у лікарів та медсестер первинної ланки. А от з умовами праці не всюди все гаразд.

Працювати у сучасних амбулаторіях, їздити до пацієнтів на новеньких службових кросоверах, мати позаробочий час – про це мріють медики Турійської «первинки».

Поки що реальність інша: шість років вони працюють у пристосованих приміщеннях, з транспорту – або орендовані автівки або зношені УАЗи та «Жигулі», а робота – в режимі 24/7.

Разом з тим віра у сімейну медицину є: вузькі фахівці проходять спеціалізацію на «сімейників», а працювати сюди їдуть лікарі з Ковеля та Донбасу.

Три амбулаторії будують …6 років

Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги складається із п'яти амбулаторій, 19 фельдшерсько-акушерських пунктів та восьми медичних пунктів тимчасового базування.

Медики трьох амбулаторій працюють у «чужих» приміщеннях.

У селі Купичів «сімейники» перебувають у будівлі дитсадка, у Лукові – в приміщенні денного стаціонару, в Турійську – в районній лікарні, у Перевалах – у сільській раді.

Адмінапарат «первинки» знаходиться у кабінетах районної адміністрації.

Працівники трьох амбулаторій вже могли б працювати у нових приміщеннях, збудованих за кошти Світового банку, але забудовник не встиг завершити роботи вчасно.

Мова йде про Купичівську, Луківську та Турійську, які обслуговують найбільше людей. Будівельні роботи у них проводить компанія «Луцьккомунбуд» Ігоря Швеця

«Це все тягнеться з 2014 року. У перші роки були затримки з коштами Світового банку. У 2018 році фінансування відновилось. Далі все залежало від підрядника. Нам з цим не пощастило», – розповідає керівниця Турійського центру первинної медико-санітарної допомоги Жанна Бучко.

Амбулаторії мали бути здані 30 вересня. Тепер сподіваються вселитись у них 1 грудня.

У Купичеві вже завершили благоустрій. На другому поверсі завершили всі роботи, на першому заливають підлогу. Потрібно ще під'єднати котли, встановити двері та вивезти будівельне сміття.




У Лукові звели стіни, встановили вікна та двері, накривають дах. Залишились внутрішні роботи. Там будівництво було з нуля, хоч спочатку планували капітальний ремонт.

Коли почали робити демонтаж, вся будівля завалилась, тому проєкт переробляли.




Найгірша ситуація була в Турійську, але зараз все владналося. Тут потрібно покласти плитку, пофарбувати стіни.

Зараз доробляють благоустрій, але ще не починали будувати гараж.




Медики ще одної амбулаторії – у Перевалах – також працюють в пристосованому приміщенні – у сільській раді. Проте там будівництва нової будівлі поки не планують.

Овлочинська амбулаторія має перейти до «первинки» Оваднівської громади.

«Не прийду на відкриття», – керівниця «первинки»

На будівництво трьох амбулаторій зі Світового банку передбачили 30 мільйонів гривень.

З місцевого бюджету на виготовлення проєктно-кошторисної документації, експертизу тощо дали більше як 460 тисяч гривень.

Наразі будівництво ведеться на умовах співфінансування. Вже виділили 845 тисяч з районного бюджету та більш як 200 тисяч гривень з бюджету Луківської громади.

Керівниця «первинки» розповідає, що здача амбулаторій наразі на першому місці.

Щоб пришвидшити процес, Жанна Бучко ініціювала наради в управлінні капітального будівництва Волинської облдержадміністрації.

На ці зустрічі були запрошені проєктанти, підрядники та замовники. 

«Усі підрядники звітували, на якому етапі роботи. Наш не знав, що я теж присутня, бо до того ніколи не бачив мене. Став розповідати, як в наших амбулаторіях все добре добудовано. Після цього я звернулась до нього: «Дуже приємно познайомитись, але дуже прикро, що все не так, як ви гарно розповідаєте», – пригадує керівниця.

Каже, що готова поїхати хоч до президента, якби була впевнена, що він допоможе прискорити роботи.

«Я не сварлива, але мене вже трохи бояться, – сміється. – Якщо амбулаторії не здадуть, це означатиме, що я як керівниця не забезпечила умов для своїх працівників. Це стільки нервів… Вночі не спиш, бо переживаєш…»

Жанна Бучко жартома (або ні) говорить, що на відкриття не прийде, бо на таких подіях заведено дякувати.

«Подякую пацієнтам, що довго чекали сервісу. Подякую медикам, що працювали у фронтових умовах стільки часу. Подякую місцевому бюджету, що давали нам співфінансування. І ще подякую Богу, що дав терпіння не зробити нічого підряднику, –  жартує. – Його врятувало тільки те, що рідко бував на об’єктах. Думаю, з такими думками на відкриття йти не треба».

Медики лікарні трохи заздрять «первинці»

Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги існує з 2013 року.

Спочатку він фінансувався з медичної субвенції, а з 2018 року – коштом Національної служби здоров'я.

Спочатку щомісяця «первинка» отримувала 800 тисяч гривень, а зараз доходи зросли – за вересень надійшло 1, 21 мільйона гривень.

Ці кошти йдуть на утримання амбулаторій, ліки для невідкладної допомоги та зарплати медикам.

У штаті – 103 працівники. З них – 16 лікарів, решта – сімейні медсестри, фельдшери, адмінперсонал, водії та технічні працівники.

«На фельдшерсько-акушерських пунктах працює 53 людини. Щомісяця на зарплати фельдшерам потрібно понад 250 тисяч. Це проблема, тому що фінансування з Нацслужби здоров’я заплановане лише на амбулаторії. Якби ми не утримували ФАПи, то фінансування вистачало б на розвиток. Закрити їх теж не вихід, бо в нас села віддалені від амбулаторій», – каже Жанна Бучко.

Вона сподівається, що новообраний керівник громади візьме фельдшерсько-акушерські пункти на утримання громади.

«Якби ці кошти на амбулаторії, то в нас Європа була б давно. Не було б проблем з автомобілями, можна було б збільшити зарплати. Ми стараємось, щоб вони були більші. У час карантину медики працюють дуже інтенсивно, тому їм треба ще втричі більше платити, ніж зараз. Щодня до 100 людей в кожного на прийомі і практично всі вони хворі на коронавірус», – розповідає керівниця.

Цілодобово пацієнти телефонують лікарям. Ті ж кажуть, що дзвінків стільки, що вони не встигають заряджати телефони.

Середня зарплата у сімейних лікарів Турійської «первинки» 15 тисяч, у медсестер – від 7,5 до 9,5 тисяч гривень, у фельдшерів – від 6 до 7,5 тисяч гривень.

«Мінімалки» нема ні в кого. Розміри окладів та доплат визначали самостійно згідно з колективним договором, а не за колишньою тарифною сіткою.

«Людина повинна йти на роботу із задоволенням, а з неї – з грошима в кишені, – переконана Жанна Бучко. – Медики лікарні нам трохи заздрять. Я їм пояснюю: все у ваших руках. Лікарні так само фінансуються з Нацслужби здоров’я. Зарплата – це компетенція керівника. Є профспілка, чим вона займається? Лікарі самі можуть підняти питання, чому їм не підвищують зарплати».

Лікар з Донбасу останнім потягом приїхав на Волинь

У Турійській «первинці» є вакантні посади лікарів. Одну з них обійме лікарка-інфекціоністка з районної лікарні. Наразі вона проходить спеціалізацію на сімейну лікарку.

Також перепрофілювання планує пройти фтизіатр. До того ж пакет із фтизіатрії з січня зможе підписати й первинна ланка.

«Сімейники», які зараз працюють в амбулаторіях, переважно місцеві. Є також лікарі з Ковеля та Донбасу.

Приїжджим фахівцям від початку роботи дали більші зарплати, аби вони могли орендувати собі житло.

Андрій Радюк приїхав на Волинь з донецького міста Шахтарськ. Перед тим, як перекваліфікуватись на сімейного лікаря, він два роки працював інфекціоністом у Слов’янську, куди мав направлення після університету.

Коли отримав змогу самостійно обирати, де хоче працювати, обрав Турійськ.

«Я мріяв працювати в Західній Україні. Настільки сильно, що навіть відмовився від варіантів роботи, де пропонували власне житло. Коли їхав на Волинь, то знав, що тут помешканням не забезпечують і навряд чи забезпечать колись, оскільки громада не багата», – розповідає лікар.

Це було навесні 2020 року.

«Я приїхав сюди останнім потягом. Після того почався карантин і поїзди припинили рух. Певно, це була доля. Якби я вирушив на день пізніше, то нічим було б і добратися», – розповідає Андрій Радюк. – Я поступив як романтик. Вузькі спеціалісти рідко переходять у сімейну медицину, частіше навпаки. Просто повірив у медреформу, сільську медицину і її підтримку».

Лікар каже, що роботою задоволений, хоч і є певні незручності. До вподоби йому колектив, місцеві люди, а також волинська природа.

Автомобілів – не вистачає

Турійська «первинка» частину обладнання отримала завдяки підтримці Світового банку.

Наразі всього вистачає, за винятком кількох електрокардіографів.

Чи потрібно ще щось, будуть аналізувати, коли почнуть працювати в нових амбулаторіях.

Нещодавно в Турійську амбулаторію купили гематологічний аналізатор за 200 тисяч гривень. Це пристрій, на якому роблять загальний аналіз сечі та крові.

Раніше ці дослідження проводили у Турійській лікарні. Однак згодом Жанна Бучко дійшла висновку, що вигідніше купити свій апарат, ніж щомісяця платити понад 20 тисяч в лікарню.

З транспортом у «первинці» ситуація не найкраща. Його на всі потреби не вистачає. А вони потрібні на виїзди до пацієнтів, проведення вакцинації тощо.

«Є два орендованих автомобілі, які колись дав Сергій Мартиняк на Овлочин і Перевали. У Лукові є авто від Юлії Тимошенко. Маємо також два УАЗи. Один ще їздить, а інший просто стоїть. Ще у нас є орендований «Жигулик», якому 38 років. З дня на день мають привезти три нові машини», – розповідає Жанна Бучко.

Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги має дві мобільні бригади, які виїжджають забирати мазки на ПЛР-тест на коронавірус.

Коли матеріали везуть на дослідження, авто їде через Ковель – доставити туди ще й пробірки з кров’ю для ІФА-аналізу. Це для того, аби жителі Турійського району не їхали в місто та не стояли там у чергах.

«Переживаю, щоб наші сімейні лікарі не похворіли на коронавірус. Прикро слухати, коли кажуть, що статистику наганяють. Люди говорять так до тих пір, поки не перехворіють самі. Коли проходять сім кіл пекла, постоять у чергах на рентген, то змінюють свою думку», – каже керівниця Турійського центру ПМСД.

Пацієнти повертаються з лікарень зі скаргами, що треба за все платити

Турійська «первинка» вирізняється тим, що очолює її не медик. Очільниця Жанна Бучко – бухгалтерка.

Не хотіла йти на цю посаду, але каже, що це рішення було правильним, бо не в кожного головного лікаря є організаційні здібності.

«Ремонти, договори, де що знайти, з ким домовитися, кого взяти на роботу – все це я робила раніше, бувши головним бухгалтером. Тому мені легше розібратись з цією «кухнею». Колишній головний лікар тепер медичний директор. Він займається суто медичною частиною. У нас вийшов тандем», – ділиться Жанна Бучко.

На її думку, це один із плюсів медреформи. Наголошує: за кордоном це поширена практика, коли очільник медзакладу – менеджер.

До переваг реформи вона відносить також збільшення фінансування. До мінусів – відсутність чіткого розподілу обов’язків між ланками.

«Постійно якісь обов’язки вторинної ланки передаються на первинну. Відмовитись від них не можемо, і в договорі вони не прописані. Виходить, що ми заручники. Наприклад, пакет з паліативної допомоги підписала лікарня, а по факту надають її наші медики», – розповідає керівниця.

Зауважує, що є багато технічних моментів, як-от зависання системи.

Також сімейним лікарям часто доводиться вислуховувати, що їхні електронні направлення не працюють.

«Наші пацієнти повертаються з лікарень Луцька і Ковеля і кажуть: «Для чого сімейні лікарі пишуть направлення і нас переконують, що ми можемо їхати з ним у будь-яку лікарню, якщо всюди вимагають плати за послуги?». На вторинній ланці реформа поки не працює. Не розумію, чому. Може, пацієнти не знають своїх прав і цим користуються…» – каже Жанна Бучко.

Медичну реформу вона вважає найскладнішою з усіх. На її думку, має пройти щонайменше 5 років, аби все запрацювало, як потрібно.

Додає, що в містах реформування «первинки» ефективніше. Там центри первинної медико-санітарної допомоги мають менше приміщень. У районах ще є фельдшерсько-акушерські пункти, які потрібно утримувати. У Турійській «первинці» загалом 32 будинки.

«Я говорила лікарям, що як будуть нові амбулаторії, то вимагатиму кращого сервісу. Має змінитись не тільки будівля, а й рівень послуг. Бо якщо ставлення до пацієнтів погане, людям простіше зайти в аптеку, сказати, що їм болить і отримати ліки», – додає Жанна Бучко.

P.S. Забудовник ігнорує дзвінки журналістки «Район.Медицина». Якщо коментар з приводу будівельних робіт вдасться отримати, він буде висвітлений у матеріалі.













 

Наталя ХВЕСИК

Фото Ірини КАБАНОВОЇ та з архіву Жанни БУЧКО

Коментар
02/12/2021 Середа
01.12.2021