Неврози, депресія, паніка: правда та міфи про лікування неврологічних хвороб. ПОДКАСТ

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, неврологічними захворюваннями страждає майже мільярд людей, а це майже кожен шостий житель планети. Жодна людина не застрахована від неврологічних розладів, до того ж такі захворювання в останні роки помолодшали, що пов’язано з тривалим нервово-психічним напруженням та високим темпом життя.

Детальніше про цю проблему в програмі «Район здорової людини», яка виходить щопонеділка о 15:00 на радіо CiD fm розповіла Оксана Миколаївна Жешко – лікарка-нервопатологиня, неврологічного відділення Волинської обласної клінічної лікарні, членкиня Європейської асоціації неврології та Європейської організації інсульту.

Розмову також можна СЛУХАТИ В ПОДКАСТІ:

– Пані Оксано, скажіть, пацієнти із якими неврологічними недугами найчастіше потрапляють до вашого відділення?

– Переважно ми працюємо із пацієнтами з розсіяним склерозом, інсультами. Вік від 20 до 80 років.

– Це настільки молодшають хвороби?

– Так, неврологічні хвороби дуже помолодшали, так само як серцево-судинні. Часто трапляються інсульти в 30 років, ми завжди шукаємо причину: спадковість, будова судинної оболонки, вроджені аномалії. Ритм життя, стреси – зараз від цього ніхто не застрахований. Сила силенна причин.

– У нашому суспільстві не прийнято вважати депресію хворобою. Часто можна почути, що у такий спосіб людина, мовляв, хоче привернути до себе увагу. Наскільки депресія є серйозною проблемою?

– По-перше, хочу підтвердити, що депресія – це хвороба, за міжнародною класифікацією хвороб, вона має свій код з буквою F. У повсякденному житті ми надто часто чуємо цей термін: погана погода, не написав коханий, скипілось молоко на плиті – все, в мене депресія, хоча просто на даний момент людина може не мати настрою. Насправді це надважке захворювання, що є причиною 40% суїцидальних випадків, 15% депресій закінчується суїцидом. Ставитися до неї, як до якогось абстрактного поняття – не відповідально.

– Хотілося б уточнити, депресія і хандра – це різні поняття?

– Можна назвати підвиди депресії, тобто до осінньої хандри можна віднести сезонну депресію, яка залежить від погоди та кількості сонцеднів. Депресія розвивається при недостачі серотоніну, який виробляється під впливом вітаміну D, який відповідно продукується від сонячного опромінення.

– Чимало фахівців вважають, що депресія – це епідемія світового масштабу. Наскільки ця проблема є актуальною в Україні, і на Волині зокрема?

– Я б сказала, що депресія – це ціла пандемія. Близько трьох трильйонів доларів іде на боротьбу з нею у світовому масштабі в рік, тобто є прямі і непрямі витрати. Людина з депресією втрачає працездатність. 15% населення за життя хоч раз відчуває епізод депресії, як він протікає залежить від багатьох факторів. Україна займає перше місце в Європі по психічних захворюваннях.  На 2020 рік близько трьох мільйонів людей в державі страждає від депресії. Ще у нас такий менталітет, що пішла стигматизація на звертання до психотерапевта – люди бояться іти до спеціаліста. Зараз на карантині соціальна ізоляція дуже гнітить і призводить до багатьох хвороб.

Читайте також: Перша допомога при опіках. Правда та міфи про методи обробки ран. ПОДКАСТ

– Які основні симптоми депресії? Як розпізнати перші «дзвіночки» захворювання у себе та в оточуючих?

– Слово «депресія» в перекладі означає «пригнічення», тобто основний симптом – стійке пригнічення настрою, більше двох тижнів, до того ж присутнє зниження задоволення від речей, які раніше приносили позитивні емоції, знищення енергії, унеможливлення робити повсякденні справи. Людина задумується про те, навіщо їй витрачати енергію, приймати душ, готувати їсти, починає жити в хаосі, і він її цілком влаштовує, бо вона не має сил і втрачає до всього інтерес. Почуття провини – одна з сильних емоцій депресії, особа починає згадувати моменти з минулого. Взагалі депресія – це агресія, направлена на себе. Найстрашніша форма, коли людина не виплескує її назовні, а спрямовує на себе. Ангедонія – відсутність задоволення від будь-чого. Можуть бути розлади харчової поведінки : або людина взагалі не їсть, або не відчуває насичення. Порушення сну, втрата сенсу життя – також основні симптоми.

 – Які причини депресії?

– Процитую американського ендокринолога Роберта Сапольського: «Депресивний розлад – це біохімічне порушення з генетичним фактором та поведінковими розладами, при якому людина не може насолоджуватися заходами сонця». Що почуває людина з депресією? Процитую того, хто був у такому стані – Авраама Лінкольна: «Якщо поділити ті почуття, які я зараз переживаю на всіх людей світу, то не знайдеться ні одної посмішки».

Біохімія головного мозку тут відіграє ключову роль. Ми маємо клітини нейроцити, що не дотикаються, мають між собою щілинку, яка називається синапс, а спілкуються між собою вони за допомогою нейромедіатора. У розвитку депресії грають роль декілька нейромедіаторів: дофамін та норадреналін, які беруть участь у процесах активації, та серотонін, що відповідає за задоволення. Всі емоції можна поділити на порушення активації та порушення задоволення. Також у нашому мозку є субстанція P, що відповідає за біль, тобто науково доведено, що в людини при ударі, порізі виділяється ця субстанція, тоді вона відчуває біль. Те саме ми можемо спостерігати у пацієнтів з депресією – людина відчуває таку ж біль, як при тілесному ударі. Іншим аспектом є гормони, тобто при депресії людина постійно знаходиться під впливом гормонів стресу. Може розвинутися анемія, що спричиняє нестачу кисню в головному мозку.

– Поговорімо тоді про терапію та про те, як лікувати депресію?

– Вітамінками не обійдешся. Як і будь-яке захворювання маємо певні групи препаратів. Проведу аналогію з серцево-судинними хворобами, наприклад, артеріальна гіпертензія, кардіологи знають, що є п'ять груп препаратів, які комбінуються в залежності від симптоматики.  Тут так само. Для того, щоб їх грамотно призначити потрібно поговорити з пацієнтом, ввести його в довіру.

Починати приймати антидепресанти обов’язково з найменшої дози. Лікування депресії – це не тільки таблетки, 30 – 40% людей не чутливі до такої терапії, їм потрібна поведінково-когнітивна терапія: бесіда, корекція життя. Пацієнт повинен постійно перебувати під контролем лікаря самолікування неприпустиме.

Читайте також: Онкогематологія: проблеми діагностики та лікування. ПОДКАСТ

– Що для людини з депресією може зробити її оточення?

– Для оточення головне – не нашкодити, не можна знецінювати чуже горе і переживання. Такі поради, як знайди собі хобі, зміни роботу, покинь коханого/кохану – цілком неефективні. Пацієнт вже втратив інтерес до всього,  він в стресі, а резервні сили організму вичерпані. Потрібно звертатися до спеціаліста.

– Поговорімо про панічні атаки. Що може спровокувати цей стан і що таке загалом паніка?

– Паніка – це раптовий приступ сильного страху, безпричинного чи зумовленого. Загалом – це захисний механізм. Людина не може її контролювати.

– Це тимчасовий стан? І чи може паніка перерости у щось більше?

– На панічні атаки люди скаржаться у пізньому підлітковому чи у ранньому дорослому віці, коли не можуть перейти з одного етапу життя в інший. Цей стан потрібно відрізняти від серцевого нападу: людина червоніє, її кидає у піт, мокріють долоні, її болить за грудиною, вона задихається. Краще поспілкуватися з спеціалістом, щоб вам розповіли як з цим справлятися.

– Тобто попити водички і подихати свіжим повітрям не допоможе?

– Навряд. Пацієнт має взяти себе в руки і навчитися жити з цим станом. Від панічної атаки ще ніхто ніколи не помирав. Якщо пацієнт органічно здоровий, то з ним просто проводиться профілактична бесіда. Можна спробувати переключити увагу.

– Які є найпоширеніші фобії?

– Фобія – це страх, що триває більше шести місяців і не піддається контролю. Найпоширеніші: агарофобія – страх перед відкритим простором, клаустрофобія – страх закритого простору. Є нова фобія – нозофобія – пацієнт боїться захворіти на якусь хворобу та канцерофобія – боязнь захворіти раком. Аерофобія – страх висоти, акрофобія – страх польотів. Новинка – номофобія – страх через відсутність мобільного зв’язку.

– Як їх тримати під контролем?

– Фобію ще ніхто не вилікував. Спосіб «клин клином» не дуже ефективний.

– Як попередити і захиститися від захворювань нервової системи?

– Ми живемо в період пришвидшення ритму. Головне – вчитися раціонально розподіляти свій час і ритм дня. Певний психічний стан може повпливати на стан нашого організму і навпаки. Регулярна фізична активність сприяє фізичному та ментальному здоров’ю.  Розширення кругозору сприяє емоційному задоволенню. Подорожі – це хороша профілактика депресії.

 – Часто зі стресом пов’язані порушення сну та біоритму,  а чи пов’язано це із переходом на зимовий час?

– Зимовий час – це година різниці. Більше впливає зменшення світлового дня. Чим коротший день, тим гірше у нас самопочуття.

Читайте також: Вакцинація в умовах пандемії. Чому не варто боятися щеплень. ПОДКАСТ

Запитання від слухачів

– Що сприяє загостренню осінньої хандри? Як уникнути психологічних неврозів та не стати жертвою коронавірусного ажіотажу?

– Осіння хандра – це вплив погодних умов. Щоб її зменшити, можна спробувати переключити увагу. Фізична активність може бути не тільки надворі, можна піти на групове заняття. Чим більше часу ми проводимо в соціумі, тим краще себе почуваємо. Самоізоляція в такому випадку – злісний ворог.

– Частий головний біль і запаморочення – варто чимдуж бігти до лікаря?

– Тут потрібно розібратися з характером головного болю, скільки часу він триває, яка його локалізація, характер, так само скільки часу і якого характеру запаморочення, чи є нудота, блювання, двоїння. Ці симптоми характерні для багатьох захворювань. Бажано звернутися до лікаря.

– Чи корисний поліфазний сон, чи не зашкодить людина своєму організмові, відводячи чотири години на сон вночі та пів години вдень?

– Я не знаю ні одної молодої людини, яка б робила над собою такі експерименти. Якщо такий ритм постійний і комфортний, вважаю, що це нормально.

– Після інсульту пити каву можна?

– Після інсульту потрібно контролювати артеріальний тиск, якщо він вам дозволяє випити кави,  то я нічого проти не маю.

– Хто лікує хворобу Альцгеймера – психіатр чи невролог?

– Сумісно.

Правда і міф

– Неврологічні хвороби передаються у спадок.

– Наполовину правда. Деякі з них мають спадковий характер.

– Жінки страждають на депресію частіше, ніж чоловіки.

– Це правда. Дуже великий вплив на організм жінки має співвідношення естрогену пролактину, якщо відбувається збій, то ризик депресії збільшується.

– Кажуть, депресію провокує неробство, а лікує робота.

– Міф. Ця хвороба мультифакторна.

Читайте також: Невиліковна хвороба: розмова про проблеми паліативної допомоги. ПОДКАСТ

– У людей, які частіше посміхаються, менше шансів «потрапити у лапи» депресії.

– Хотілося б, щоб це було правдою, але це міф.

– Антидепресанти – це наркотики.

– Ні, це ліки, які іноді починають діяти після місяця вживання. Лікування депресії дуже тривале.

– Аби депресія відступила, просто треба випити спиртного.

– Алкоголь – це не ліки.

– Негаразди у сексуальному житті можуть призвести до депресії.

– Якщо ці негаразди у вигляді румінацій –  почуття самоз’їдання та самокопання, то так.

– Панічні напади виникають лише у невпевнених в собі людей.

– Міф.

– Емоційні перепади – не причина для тривоги.

– Потрібно за ними прослідкувати. Робота з емоціями – це також робота. У кожній ситуації можна знайти причинно-наслідковий зв’язок

– Замкнутість – всього лише тип характеру.

– Якщо людина впродовж життя почуває себе комфортно в таких умовах, то це не робить її іншою.

– При інсульті потрібен спокій, хворого не можна перевозити з дому до лікарні.

– Якщо це гострий період, то потрібно доставити до спеціаліста і надати кваліфіковану допомогу.

– Щоб запобігти інсульту, потрібно 1-2 рази лягати у лікарню прокапатися.

– Щоб запобігти інсульту потрібно контролювати свій артеріальний тиск та рівень цукру.

– Для мозку корисно їсти горіхи.

– Горіхи багаті на різні речовини, але пам’ятаємо, що все має бути в міру.

Читайте також: Як запобігти порушенню постави у дітей. Правда та міфи про методи профілактики сколіозу. ПОДКАСТ

Спілкувалася Вікторія ЖУКОВСЬКА

До публікації матеріал підготувала Діана КОСТЮК