Мали б отримати на 37 мільйонів більше. Як проходить реформа у Маневицькій лікарні

Через медичну реформу в Маневицькій центральній районній лікарні настали і позитивні, і негативні зміни.

З позитиву – закупівля комп’ютерів та медичної апаратури, з негативу – скорочення штату.

Хороших змін могло б бути більше, якби не було проблем з фінансуванням.

Про те, як лікарня увійшла у другий етап медреформи, які питання найважче вирішити та що зміниться найближчим часом, дізнавалась журналістка «Район.Медицина».

«Фінансування урізали»

Другий етап медичної реформи стартував 1 квітня 2020 року. Для вторинної ланки, куди належать лікарні, це означає зміну системи фінансування.

З цього часу медзаклад перестає отримувати кошти з медичної субвенції. Основний дохід нараховує Національна служба здоров’я України.

Його обсяги підраховували на основі даних за 2018 рік про кількість пролікованих пацієнтів та наданих послуг.

Головний лікар Маневицької ЦРЛ Олег Бегаль розповідає, що Національна служба з невідомих причин урізала фінансування, тому коштів надходить менше, ніж могло б бути.

«Ми підписали договір з Нацслужбою на загальну суму 28 мільйонів 880 тисяч на дев’ять місяців, а за нашими підрахунками мало б бути 37 мільйонів 800 тисяч. Ми недоотримуємо щомісяця близько 400 тисяч гривень порівняно з тим, що було за субвенцією», – каже Олег Бегаль.

Згідно зі звітами, в лікарні за рік госпіталізували 5500 пацієнтів, а Нацслужба задекларувала 4200.

Провели 1190 фіброгастродуоденоскопій, а задекларували лише 960. Головний лікар з економістами підрахували, що тільки на цьому пакеті лікарня отримала б на 10 мільйонів гривень більше, якби НСЗУ виділила кошти відповідно до звіту.

«У Нацслужбі почали «різати» пакети, забирати гроші, бо вони мусять шукати десь фінансовий ресурс. Грошей у бюджеті на медицину немає. Думаю, до кінця року позабирають гроші по інших районних лікарнях також», – переконаний головний лікар.

Маневицька ЦРЛ

У лікарні 22 працівники перехворіли на коронавірус, тому там обмежували госпіталізацію. Звернень поменшало наполовину, приймають переважно ургентних хворих.

«Планові госпіталізації та операції можемо проводити після проведення ІФА-тестування на коронавірус, але пацієнти і самі не дуже рвуться, бо бояться інфікуватись. Для нас це питання болюче, тому що наступного року, коли ми будемо укладати договори з Національною службою здоров’я, вони враховуватимуть дані про кількість пролікованих пацієнтів за 2020 рік», – розповідає Олег Бегаль.

В умовах, коли «гроші ідуть за пацієнтом», лікарня буде ще більше недофінансована.

Читайте також: «Ніби стоїмо на жовтому кольорі світлофора». Як відбувається реформа у Старовижівській лікарні

«Коронавірусний» пакет підписали лише у серпні

Маневицька лікарня не належить до лікарень першої хвилі для лікування коронавірусу.

Перші пацієнти з підозрою на коронавірус тут з’явились 4 травня. Відтоді й до сьогодні в інфекційному відділенні постійно є такі пацієнти, хоч офіційний «коронавірусний» пакет підписати вдалося лише у серпні.

До цього часу медиків інфекційного відділення преміювали з власних ресурсів.

«Повинно прийти 5 мільйонів гривень. Надіємось, що кошти прийдуть, – каже Олег Бегаль. – Ми пролікували за серпень 37 людей з підозрою на коронавірус або підтвердженим діагнозом. 19 пацієнтів завершили лікування в нас, 18 – забрали обласні заклади, бо у пацієнтів були важкі патології».

Щоб підписати пакет, який передбачає стаціонарну допомогу пацієнтам з коронавірусною хворобою, потрібно було сформувати бригади з анестезіологом у кожній.

«Я сформував п’ять бригад, бо думав залучити більше коштів. Мені зателефонували з Національної служби і сказали, що якщо ми подаємо п’ятьох анестезіологів, то планові операції не зможемо проводити», – розповідає Олег Бегаль.

Таким чином зараз у Маневицькій ЦРЛ працює чотири бригади. Діє два інфекційних відділення.

В першому – 20 ліжок для ковідних хворих, які зазвичай заповнені.

У другому – 13 ліжок передбачених для пацієнтів з іншими інфекційними хворобами.

Тестувати на коронавірус методом імуноферментного аналізу почали у червні. Роблять це на аналізаторі, який закупили ще минулого року, але використовували для інших досліджень.

Апарат для ІФА-тестування

Районна рада виділила додаткові кошти на реактиви, щоб тестування можна було проводити безперебійно.

Результатів ПЛР-тестування чекають до 10 днів. Був період у середині липня, коли чекали 1-2 дні.

Читайте також: Залишилося три лікарі. Як відбувається медреформа у лікарні Берестечка

«У кожній лікарні має бути комп’ютерний томограф»

Олег Бегаль вбачає плюси медреформи у тому, що вона стимулювала закупити в лікарню обладнання.

Інакше Нацслужба не підписала б договори за деякими пакетами послуг.

З районного та селищного бюджетів виділили понад шість мільйонів гривень  на апаратуру.

За ці кошти дообладнали старий рентген-апарат, придбали колоноскоп, УЗД-апарат, кисневі концентратори, монітори пацієнтів і комп’ютери.

Зараз практично в кожному кабінеті є комп’ютер для лікарів і в деяких – для медсестер.

Головний лікар планує придбати кисневу станцію для лікування важких пацієнтів з коронавірусом, але на це потрібно більше мільйона гривень, а коштів поки нема.

«Зараз не рекомендують під’єднувати пацієнтів до ШВЛ, це вже остання соломинка, за яку треба хапатись. Людині краще, коли є кисень. Ми працюємо, щоб зробити хоча б 8 кисневих точок – 4 в реанімації і 4 в інфекційному відділенні», – каже Олег Бегаль.

Наразі у лікарні є дев’ять стаціонарних апаратів штучної вентиляції легенів. Вони не нові, але в робочому стані.

Апарат ШВЛ

Десятий апарат – портативний, подарували благодійники на початку епідемії.

«Ми щороку робимо повірку обладнання, але воно зношується і його потрібно постійно оновлювати. Ми не можемо, як раніше, працювати з одним рентгеном. Ми мусимо рухатись вперед і купувати ще один. До того ж, якщо лікарня хоче бути лікарнею, а не хоспісом чи реабілітаційним центром, там повинен бути комп’ютерний томограф», – розповідає Олег Бегаль.

Дев’ять пакетів послуг підписали, ще два – у планах

Маневицька лікарня підписала з Нацслужбою здоров’я України дев’ять пакетів послуг за Програмою медичних гарантій.

Це амбулаторна вторинна допомога, стаціонарна допомога без хірургічних втручань, хірургічна допомога, мамографія, езофагогастродуоденоскопія, колоновідеоскопія, психіатрична стаціонарна допомога, паліативна стаціонарна допомога та допомога при пологах.

Інкубатор для новонароджених

«Впала кількість пологів. Значну частину пацієнток забрав на себе Волинський обласний перинатальний центр. У Міністерстві охорони здоров’я кажуть, що якщо пологів менше, ніж 300 за рік, то пологове відділення не може існувати. Поки що ми за критичною межею. Надіємось, що відділення залишиться», – каже головний лікар.

Не вдалося підписати пакет, який передбачає діагностику та лікування дорослих і дітей з туберкульозом.

У Нацслужбі пояснили, що у лікарні наразі не зможуть виконувати усі вимоги до пакету, а саме – проводити складні операції з видалення легенів для пацієнтів з ускладненням туберкульозу.

До кінця року Олег Бегаль планує підписати ще два пакети послуг – гістероскопію та гемодіаліз.

Відділення гемодіалізу

У лікарні є відділення гемодіалізу, але воно працює як філія Луцької міської клінічної лікарні. У ньому є чотири апарати штучної нирки, але є потреба у ще двох апаратах, бо пацієнтів з нирковою недостатністю – 18.

На гемодіаліз у Маневичі приїжджають також жителі Любешівського та Камінь-Каширського районів.

Під скорочення потрапили стоматологи

Ще до того, як вийшла постанова про Програму медичних гарантій, у лікарні попередили працівників, що можуть бути скорочення, аби зекономити кошти та мати змогу утримувати лікарню. Але врешті скоротили меншу кількість працівників, ніж передбачали. Втратили роботу 13 людей зі стоматологічної служби.

Станом на вересень у Маневицькій лікарні 399 працівників, з них 65 – у декретній відпустці.

Є нестача лікарів. Потрібен уролог, ще один рентгенолог та онколог.

Є потреба в отоларингологах, оскільки обидві лікарки пішли в декрет.

Якщо вдасться придбати комп’ютерний томограф, то потрібно буде шукати фахівця, який на ньому працюватиме.

Зі слів головного лікаря, важко втримати молодих спеціалістів, бо малі зарплати.

«Уряд декларує, що з вересня лікарям, медсестрам і санітаркам має бути підвищення зарплати. Але я не бачу фінансового ресурсу, звідки це робити, – каже Олег Бегаль. – «Первинка» пішла вперед, вона має досить гарне фінансування і забезпечення, «вторинка» і «третинка» цього не мають. Звертаємось в ОТГ, райраду, в область… Громади добре підтримують «первинку», але чомусь нема розуміння, що їхні жителі лікуються і в лікарні».

Читайте також: «Не можемо знайти анестезіологів». Як відбувається реформа у Демидівській лікарні

Маневицька лікарня розрахована на 165 ліжко-місць.

У стаціонарі є такі відділення: педіатричне, акушерсько-гінекологічне, хірургічне, терапевтичне з неврологічними ліжками, інфекційне, відділення реанімації, анестезіології та інтенсивної терапії.

Є лабораторія та пункт забору крові, який через реформу служби крові можуть закрити до 1 жовтня.

Щоденно здавати кров сюди приходять 4-5 людей. На думку, головного лікаря, закриття пункту недоцільне, оскільки обласний центр служби крові не зможе самостійно забезпечити донорською кров’ю всі медзаклади.

Крім того, для пацієнтів та їхніх родичів у разі потреби зручніше здавати кров за місцем проживання, ніж їхати у Луцьк.

Діє в лікарні також приймальне відділення. Його відремонтували незадовго до того, як стартувала державна програма реконструкції приймальних відділень, тому воно відповідає основним вимогам, але потребує розширення.

«Пацієнти не знають, куди їм іти»

Для пацієнтів другий етап медичної реформи також приніс зміни. З квітня безкоштовно на прийом до вузьких спеціалістів вони потрапляють після того, як сімейний лікар виписав електронне направлення.

Без направлення можна потрапити до гінеколога, психіатра, нарколога, стоматолога, фтизіатра та лікаря, у якого людина перебуває під наглядом із хронічним захворюванням. До решти спеціалістів без е-направлення прийом буде платний.

Головний лікар Маневицької ЦРЛ Олег Бегаль розповідає, що люди не розуміють, куди їм звертатись з їхньою проблемою – в екстрену медичну допомогу, до сімейного лікаря чи в поліклініку. Багато хто діє, як раніше: заболів живіт – ідуть до хірурга.

Більшість пацієнтів у поліклініці таки приймають без направлень ще й через проблеми з інформаційною системою.

Часто стається так, що лікар «первинки» направлення зробив, але система «вторинки» цього не бачить. Буває, що вузький спеціаліст скеровує пацієнта до іншого вузького спеціаліста, але в системі збої та ввести дані неможливо.

«Я запитую своїх лікарів: «Чому не сформували направлення?» Вони відповідають: «Поки ми його сформуємо, пацієнт піде в інший заклад». І реально з 582 звернень у нас 110 за направленням сімейних або інших спеціалістів, а решта – без них, – розповідає Олег Бегаль. – Я сам пробував вносити дані, реально потрібно 15-20 хвилин».

Читайте також: «Скоро не буде чим платити зарплати». Як проходить медреформа в Локачинській лікарні

«Сімейні лікарі не скеровують до вузьких спеціалістів»

Головний лікар каже, що разом з тим є багато питань, коли первинна і вторинна ланка не розуміють, хто за що відповідає. У результаті – недообстеження пацієнтів.

Олег Бегаль пояснює це на прикладі хворих на туберкульоз.

«Кажуть, що падає рівень захворюваності на туберкульоз, але я в це не вірю. Насправді зменшилась кількість обстежень, бо сімейні лікарі не скеровують людей до фтизіатра, а самі пацієнти також не приходять. Фтизіатр обстежує тих людей, які вже є в нього на обліку і все. І так – не тільки з туберкульозом, а й з рештою хвороб», – каже лікар.

Пригадує, як на початку російсько-української війни збільшилась кількість хворих на туберкульоз. Хворобу виявили у чоловіків, яких обстежували перед від’їздом на Схід. Було багато обстежень, відповідно – багато нововиявлених випадків хвороби. Зараз все навпаки: менше обстежень, менше зафіксованих випадків хвороби.

«У нас є мамограф, підписали пакет по мамографії. Чому не обстежити всіх жінок? Є вікове обмеження – безоплатне обстеження після 45 років, але лікарі «первинки» можуть відправляти й молодших жінок. Тим більше є патології, які зустрічаються у дівчат. Їх треба діагностувати та проліковувати, бо потім буде біда», – говорить Олег Бегаль.

Він підтримує медичну реформу в цілому, але каже, що все відбувається надто стрімко і є багато невирішених питань.

«Між Нацслужбою та Міністерством охорони здоров’я немає спільної думки щодо реформи. Потрібно, щоб вони тримали одну лінію. Поки між ними будуть неполадки, ми не знаємо, що робити на місцях», – пояснює лікар.

Додає, що нестикування є і в нормативно-правовій базі, і у вимогах до надання медичної допомоги за пакетами послуг, і в роботі інформаційних систем...

Також виникли проблеми через адміністративну реформу. Після того, як Колківська громада від’єднається від Маневицького району, лікарня втратить частину пацієнтів.

Зменшиться і фінансування, оскільки Колківська ОТГ виділяла щороку до 800 тисяч гривень на оплату комунальних послуг.

Всього ж на рік потрібно 3,6 мільйона на «комуналку». До кінця 2020 року лікарні не вистачає на ці потреби 1,1 мільйона.

«Ці гроші потрібно буде покрити або з районного бюджету або з бюджету майбутньої новоствореної ОТГ. Питання, чи потягне громада? Думаю, ні. Тоді доведеться оптимізувати деякі відділення…» – каже Олег Бегаль.

Наталя ХВЕСИК

Фото Ірини КАБАНОВОЇ