Правда та міфи про лікування вуха, горла, носа. ПОДКАСТ

У холодну пору року нежить і кашель стають найпоширенішими симптомами, з якими люди звертаються до лікарів. 

Чим розрізняються судинозвужувальні краплі, і як довго можна ними користуватися? Чи потрібні при нежиті антибіотики? Що входить до складу гарячих напоїв «від симптомів застуди»? Чи допомагають «народні методи», і що робити, якщо нежить перейшов у гайморит?

Про це говорили з лікаркою-отоларингологом вищої категорії, фоніатром та лікарем-отоларингологом дитячим «Клініки алергії та кашлю» Зоряною Василівною Лаврик в ефірі програми «Район здорової людини», яка виходить щопонеділка о 15:00 в прямому ефірі радіо CiD fm.

Розмову також можна СЛУХАТИ В ПОДКАСТІ:

– Пані Зоряно, що лікує лікар-отоларинголог?

– Лікар-отоларинголог займається лікуванням та профілактикою захворювань вуха, горла та носа. Наша спеціальність, напевно, одна з найцікавіших тому, що вона у своєму складі має дуже багато різних елементів. По-перше, кожен отоларинголог у практиці зустрічається як з консервативними випадками, так само і з хірургічними, і майже кожна з нозологій може лікуватися на різних етапах, при різних ситуаціях. Зовсім по різному.

Також, до складу нашої спеціальності входить фоніатрія. Це галузь отоларингології, яка займається проблемами з голосом, з голосовими зв’язками, голосовою втомою, різними вправами, які допомагають професіоналам голосу налагодити ситуацію зі своїм голосовим апаратом.

Також є такий підрозділ отоларингології, як сурдологія. Це спеціалісти, які займаються проблемами зі слухом різної степені вираженості. Це консервативно лікується, також використовують слухові апарати. І в кожному випадку це є для пацієнтів, як спасіння, тому, що, коли слух знижений або втрачений, пацієнт соціально не адаптований, він втрачає багато у цьому житті і роботу може втратити, і відчуває закомплексованість тому, що це не комфортно. І ще такий момент, який, напевно, багато хто чув, це кохлеарна імплантація. Особливо, для дітей, які із вродженими вадами слуху, коли слух або повністю втрачений, або значно виражене зниження слуху, це такий шанс нормально адаптуватися і соціально бути активним у житті тому, що інакше вони просто будуть інвалідами на все життя, вони не будуть відчувати себе комфортно, це шанс влитися у нормальне суспільство.

– Які ЛОР-захворювання є найпоширеними?

– Запальні захворювання. Оскільки і діти, і дорослі звертаються з запальними захворюваннями верхніх дихальних шляхів: нежиті, отити…

– Чи побільшало пацієнтів з початком епідемії коронавірусу?

– Насправді, спочатку, як почалася епідемія і карантин, пацієнтів різко зменшилося. Напевно, це було пов’язано з тим, що люди боялися, дотримувалися карантинних заходів, діти не відвідували дитячих колективів. І різкий спад був. Приходили пацієнти, які вже потребували допомоги. Вони терпіли, самі не справлялися, потрапляли інколи запущені доволі, що бувало сумно.

– Які зазвичай причини має хворе горло, вухо і ніс?

– Найбільшою етіологією вірусне захворювання. У нас, на жаль, пацієнти думають, що всі хвороби лікуються антибіотиками. Насправді, бактеріальні інфекції займають дуже невелику частину запальних захворювань, зокрема, саме лор-органів. Навіть ангіни часто мають вірусне походження. Тому антибіотики при  будь-якій нагоді – це неправильно тому, бо це препарати, які повинні призначатись при потребі і в адекватних дозах. Вони негативно впливають на здоров’я пацієнта, виробляють так звану антибіотикорезистентість – нечутливість бактерій до антибіотиків.

– Яка перша медична допомога має бути при червоному горлі та високій температурі?

– З огляду на епідемію коронавіусу, не рекомендують використовувати нестероїдних протизапальних, ніяких, по можливості, крім «Парацетамол». Адекватні дози, кратність протягом доби. А червоне горло… Теж є нестероїдні протизапальні препарати місцевої дії, які найдоцільніше використовувати у цих випадках. Можна полоскати ромашкою, календулою…

У випадку погіршення, слід радитися із сімейним лікарем. При потребі вінскерує до вузького спеціаліста..

– Як часто батьки мають показувати дитину отоларингологу та що робити для профілактики лор-інфекцій?

– Свідомі батьки добре, що показують раз на рік. Якщо є бажання – два рази на рік, якщо у дитини немає частих проблем з носом чи вухом.

– Якщо у дитини аденоїди, їх треба видалити, чи почекати, поки, як то кажуть, переростуть?

– Аденоїдна тканина є в усіх, особливо у дітей. Це частина нашого імунітету, це частина лімфоїдного кінця глотки, до якого входять і мигдалики гланди, аденоїди, є ще трубні мигдалики, про які мало хто знає.

Зазвичай аденоїди збільшуються у дітей приблизно у 3-5 років. Тому, що до 3 років у дитини зберігається материнський імунітет. Потім вона починає активно виробляти свій, контактуючи з інфекцією, хворіючи. Тобто, що більше дитина контактує, то більше у неї шансів захворіти і таким чином сформувати свій імунітет. В той час найчастіше збільшуються аденоїди. Вони можуть бути дуже різного розміру. Буває таке, що аденоїди невеликі, але вони можуть клінічно проявлятися – часті нежиті, порушення дихання, покашлювання. Це усе індивідуально, що з ними робити, лікувати чи ні.

Щодо хірургічного втручання – так, воно теж інколи буває дуже доречним, але після того, як консервативно ми себе вичерпали. Навіть, якщо велика ступінь збільшення, я у своїй практиці не пригадую такого, щоб відразу скеровувала на хірургічне втручання. Буває, що вони настільки гарно піддаються лікуванню, що просто потреба відпадає. Але буває, що аденоїди доволі невеликі, але не піддаються лікуванню і турбують, постійно проявляються клінічно. Тоді варто думати хірургічно.

Щодо «переросте» – це міф. Так, пропорційно з віком, розмір аденоїдної тканин і носоглотки змінюється, є шанси, що вони будуть менше турбувати, але, якщо та дитина буде часто хворіти, у неї будуть затяжні нежиті,  вони не матимуть можливості залишитися на тому рівні, вони ростимуть разом з дитиною. В подальшому у дитини будуть проблеми з вухами, зі слухом, бувають навіть хронічні отити з гноєтечами.

Також проблеми мають вони з прикусом. Неправильно ростуть зуби.

– З приводу води в дитячих вушка під час купання, наскільки це страшно і як правильно чистити вушка дитині?

– Щодо потрапляння води у вушка – нічого поганого у цьому немає, якщо не порушена цілісність барабанної перетинки, немає вроджених проблем або не було запальних моментів, або травматичних. Тому, що вода не потрапляє далі, ніж зовнішній слуховий хід. Барабанна перетинка відмежовує подальші структури і вона є цілою. Якщо є проблеми, порушення її цілісності, якщо там є дірка, тоді категорично не можна, щоб вода потрапляла у вухо.

Щодо чистки вушок. Зараз популярна тема – вушні палички. Насправді, я всім пацієнтам повторюю, що вони не вушні, а косметичні, для того, щоб підтерти помаду чи туш. Паличок вушних немає. У вуха не нічого вводити. Шкіра у зовнішньому слуховому ході лежить прямо на кістці і її дуже легко травмувати. Травма – ворота для інфекції, вони провокують запальні процеси. Ці палички часто є джерелом інфекції і з ними пацієнти відразу заносять туди чи бактерії чи грибки.

Рекомендують просто ватою чи рушником протерти вухо без палички, без сірників, без твердої основи.

Якщо у вухах утворюється багато сірки, то вийняти її паличкою досить важко. Є певні препарати для туалету, для гігієни, для догляду за вухами. Можна пшикати чи капати і потім сірка розчиняється.

– Як бути із гайморитом, це хвороба, яку людина може вилікувати самостійно капанням носа, чи, все ж  таки, без кваліфікованої допомоги не обійтися?

Зараз діагноз «гайморит» вважається некоректним. У нас звучить діагноз, як риносинусид, тобто запалення носа і пазух. Зазвичай не буває запалення однієї із пазух, але є запальний процес усієї носової порожнини і додаткових пазух.

Щодо того, чи можна вилікувати, залежить ві вираженості, серйозності хвороби.

Риносинусид буває післявірусний та бактеріальний. Якщо вірусний, це звичайна вірусна інфекція, яку ми можемо відлежати, відсидіти, не перетрудитися, не переохолодитися, таким чином пролікуватися.

Якщо це післявірусний процес або бактеріальний, це вже складніше. З промиванням теж потрібно бути обережним тому, що у нас часто пацієнти не знають, як це можна робити, неправильно вдихати сольові розчини, неправильно шприцом під тиском промивати і взагалі неправильно робити самостійно сольові розчини.

Вдихати не можна, бо промивні води можуть потрапити у вухо і почнеться ще й запалення у вусі, є аптечні розчини в різній ціні і там є розрахований тиск, дозовано ними зволожувати слизову.

– Як довго можна користуватися судинно-звужуючими краплями? Нежить не минає вже кілька місяців.

– Судинно-звужуючими краплями можна користуватися 5-7 днів максимум. Якщо нежить не минає кілька місяців, це означає, що обов’язково потрібно звернутися до отоларинголога. Судинно-звужуючі краплі – це препарат не лікувальний, він знімає симптом закладеності. Результати використання цих крапель негативно відображаються на здоров`ї. В подальшому може настати момент, коли слизова не реагуватиме на краплі взагалі. Ці препарати токсичні і зовсім не корисні.

Після розчинних гарячих напоїв з парацетамолом, ніс також дихає. Що ж там за компоненти, що він такий?

Спростування міфів

– Молочні продукти збільшують вироблення слизу, тому – заборонені.

– Якщо говорити про цільне молоко, то воно насправді в дорослому віці майже не перетравлюється, тому що відсутні ферменти. І воно може сприяти збільшенню утворення слизу. Якщо мова про кисло-молочні продукти, вони дуже корисні, підтримують мікрофлору.

– Холодна їжа – табу, при хворому горлі, і чи можливо морозивом вилікувати ангіну?

– Це все дуже індивідуально. Я не прописую ніколи морозиво при ангіні. Але у мене є пацієнти і родичі, які при хворому горлі п`ють холодний компот, воду, рідину з холодильника і це не погіршує їхній стан, але я вважаю, що під час захворювання ліпше поберегтися, як від дуже холодних, так і від гарячих напоїв тому, вони теж не корисні.

– Бабусині методи лікування – кращі за аптечні?

– Ні. Я не проти народної медицини, але я не можу сказати, вона краща чи гірша. Це залежить від того, яка хвороба. Більше проти солі з содою, тому що воно сильно подразнює. Ліпше трав`яні відвари. Все залежить від кількості та дози препарату.

– Існує такий міф, що порізаний часник в приміщенні зменшує розвиток вірусної інфекції.

– Певною мірою це може бути правда.

– Таблетки-смоктунці – найкращий засіб при болі у горлі.

– Це така загальна назва, яку використовують пацієнти. Насправді, вони є різного складу. Від «плюсиків» до фітопрепаратів у формі льодяника, або антисептичних препаратів, або місцевими протизапальними. Вони є дуже різні і зловживати ними точно не варто. Я б радила їх використовувати після їжі. Буває таке, що пацієнти дуже активно лікують горло, на голодний шлунок приймають препарати, від того подразнюється слизова шлунку. Результат не позитивний, а негативний.

– Гайморит чи інші закладення носа добре лікує гаряча сіль?

– Сухе тепло покращує кровопостачання, може пришвидшувати зменшення запалення, але, якщо ми підозрюємо, або не знаємо, чи є гнійний процес, не можна категорично гріти, це призведе до серйозних ускладнень.

– Слід подихати над щойно звареною картоплею, і нежить мине.

– Насправді, це тепловий ефект. Якщо подихали над картоплею, потім посиділи при відкритому вікні, то може бути результат не позитивний, але навпаки – негативний.

– Пити мед, коли болить горло, корисно?

– Це залежить від особливостей пацієнта. Якщо у нього немає алергії на мед, то так. Усе повинно бути дозовано.

– Щоб позбутися нежитю,  треба закапати в ніс сік цибулі чи алое.

–З соком цибулі, я була би обережна тому, що це дуже агресивна речовина. Щодо алоє, не мала такого досвіду. Воно дуже пастоподібне, густе. Можливо,  дає протизапальний ефект, але це не доведено.

– Щоб не хворіти, щоранку промивайте ніздрі милом.

– Наш організм захищається від зовнішнього середовища і в кишківнику є корисні бактерії. На шкірі, на слизовій, у носі, горлі так само є корисна мікрофлора. Якщо її ретельно вбивати, знищувати, що милом, чи використовуючи часто антисептики для горла, можна наробити більше шкоди, тому що місцевий імунітет втрачається.

– Попарити ноги і насипати гірчиці у шкарпетки – прискорить одужання.

– Зараз це вважається нераціональним. Після того може бути синдром рикошету – погіршення. Якщо температура, запалення і ще попарити ноги, то це для організму дуже важко.

Спілкувалася Вікторія ЖУКОВСЬКА

До друку підготував Михайло ПАЛЕЦЬКИЙ