Щогодини від раку грудей помирає жінка. Правда і міфи про онкологію молочних залоз. ПОДКАСТ

Попри те, що понад 90% українок знають про рак грудей, лише 30-40% відвідують регулярно відвідують мамолога. Ця недуга посідає перше місце серед онкозахворювань в Україні. 

Про профілактику захворювання, популярні міфи та про те, що болить поговоримо сьогодні з Сергієм Володимировичем Кучком, лікарем-хірургом, онкологом вищої категорії мамологічного відділення Волинського обласного медичного центру онкології.

Також розмову з лікаркою можна прослухати в аудіо форматі. Програма «Район здорової людини», ведуча якої Вікторія Жуковська, виходить в прямому ефірі на радіо СІD fm щопонеділка о 15:00.

– Пане Сергію, чи достатньо нині інформації про рак молочної  залози, аби жінки вчасно зверталися до лікарів, реагували на «перші дзвіночки»?

– Ця проблема надзвичайно актуальна, доступної інформації, зокрема про рак молочної залози, більш, аніж достатньо. Та все ж таки варто частіше зупинятися на цій тематиці, доносити важливу інформацію для жінок. Якщо говорити статистично, то у світі рак молочної залози займає перше місце серед онкозахворювань у жіночого населення. Це стосується не лише України, а й країн Європи, Сполучених Штатів Америки. У світі щорічно реєструють приблизно один мільйон випадків раку молочної залози. В країнах Європи ця цифра складає приблизно 180 тисяч, у США – 130 тисяч. В Україні реєструють приблизно 16 тисяч первинних випадків раку за рік. Половина пацієнток, приблизно 7,5 тисяч, помирають від цієї недуги. Кожні 30 хвилин одна жінка захворіває, а кожну годину одна жінка помирає.

За минулий рік на Волині виявили 287 первинних хворих, у 2018 році їх було 286, а у 2016 був 291 новий випадок. На Волині захворюваність менша, ніж загалом в Україні. Загало по Україні вона складає 65 випадків на 100 тисяч населення, на Волині це 54 – 56 жінок.

Річ у тому, що в Західному регіоні краща екологія, краща вода, екологічніше харчування. Це стосується не лише молочної залози, а й шлунково-кишкового тракту, гінекологічних захворювань. Тенденції до зменшення цієї недуги поки немає, навпаки.

– Чи правда, що жінки бояться приходити на огляд?

– Років 10 тому можна було сказати, що  бояться. По наших прийомах я б не сказав, що пацієнтки бояться, з кожним роком відвідуваність збільшується. Зараз є інтернет, інформативність, особливо молодшого населення. Так, зустрічаються вкрай занедбані випадки, особливо старші жінки після 80 років, люди з далеких сіл. Бувають складні випадки, але пацієнтів вистачає, йдуть на консультацію. 

– Побутує думка, що останнім часом онкологія помолодшала. Чи стосується це раку молочної залози, який нині середній вік пацієнток?

– Середній вік пацієнток із раком молочної залози це 55 – 65 років, це пік захворюваності. З кожним роком все більше і більше йде омолодження цієї патології. За останні роки ми маємо випадки пацієнток, яким 25 – 27 років, їх не мало.

Для лікаря, який консультує, виявляє, лікує у такому віці, це теж психологічно важко. У таких пацієнток є маленькі дітки, молоді сім’ї, інколи бувають досить агресивні форми. В молодому віці рак протікає агресивніше, ніж в старшому, тому з такими пацієнтками працюєш по-особливому, стараєшся вкласти душу.

– З якого віку жінкам варто починати проходити обстеження?

– Що стосується молочної залози, то з 25-річного віку, якщо є певна спадковість, то з 20-річного. З 25 років бажано проводити УЗД молочних залоз раз на два роки, після 30 років це варто робити раз на рік. Мамографічний скринінг потрібно проводити з 40-річного віку раз на два роки, після 50 раз на рік. Якщо профілактично, то до 30 років достатньо УЗД, вже після 30 раз на рік УЗД, консультація мамолога, гінеколога, тому що це все пов’язано між собою.

– Чи може гінеколог виконувати усі функції мамолога?

– Повністю не може, але частково – первинний огляд, фізикальне обстеження. Навіть не те, що може, а вони виконують це. При мінімальних підозрах вони завжди скеровують до нас в онкологічний центр. До нас скеровують з усієї області, ми консультуємо, надаємо допомогу.

– Як навчитися методам самообстеження молочної залози?

– Самообстеження молочної залози – це дуже важливий фактор для жінки. 85% усіх ущільнень та новоутворень знаходить сама жінка. Потім вона вже приходить на консультацію зі скаргами на наявність ущільнення в тій чи іншій молочній залозі. Зважаючи на це, самообстеження має дуже важливу роль у цьому відношенні. Воно має проводитися кожною жінкою раз на місяць, після закінчення місячних, більша частина жінок це робить. Коли жінка знаходиться в душі, тіло намилене, тоді дуже добре проводити пальпацію. Одною рукою потрібно взятися за голову, а іншою по годинниковій стрілці, від периферії до центру робити пальпаторні рухи, з протилежної сторони так само. Потім стоячи перед дзеркалом треба поставити руки на пояс, потім підняти їх догори та подивитися на симетрію, чи немає втягнень, виділень. Якщо жінка виявила якісь негаразди, то не потрібно затягувати, одразу йти до спеціаліста.

– Як розпізнати в себе перші ознаки того, що не все гаразд?

– Коли жінка пальпує у своїй молочній залозі пухлинне утворення чи ущільнення, яке немає чітких контурів, як правило, не болюче. Коли це болюче, то це вже занедбаний рак, а спочатку жінку абсолютно нічого не турбує. Також має насторожити збільшення лімфатичних вузлів під пахвами, наявність патологічних виділень. Пам’ятайте, що є фізіологічні виділення, а є патологічні. Фізіологічні – нормальні виділення, які бувають при натисненні на соски, особливо в передменструальний період. Це можуть бути невеликі світлі чи молозивні виділення. Якщо виділення є при натисненні, без нього, вони кров’янистого характеру, то після них варто насторожитися, звернутися до спеціаліста.

– Чи правда, що у жінки, яка годувала дитину грудьми, менша ймовірність захворіти на рак молочних залоз?

– Так, такі докази є. Жінки, які не народжували, не годували грудьми, входять в зону ризику. Доведено, що оптимальний термін грудного вигодовування – це 1.5 – 2 роки, більше не рекомендують.

– Які фактори провокують онкозахворювання молочної залози? Чи можна визначити причину, яка призводить до появи недуги?

– Це полікомпонентне захворювання з багатьма факторами. Що може насторожити жінку? Поява перших місячних до 12 років, настання пізньої менопаузи, перші пологи після 30 років, відсутність грудного вигодовування, часті аборти, хронічні гінекологічні захворювання, спадковий фактор. Це основні причини на які варто звертати увагу.

Читайте також: «Шкіра має генетичну пам'ять», – дерматологиня Леся Карпюк про користь і шкоду засмаги. ПОДКАСТ

– Окрім раку, серед жінок часто зустрічається така проблема, як кіста молочної залози. Розкажіть, що це таке та які причини їх появи?

– Кісти молочних залоз – це дуже поширена річ, ми часто маємо з цим справу. Кісти виникають внаслідок кістозної дифузної мастопатії. Мастопатія дуже поширена, є у більшості жінок, особливо репродуктивного віку. Якщо кіста маленька, то вона не викликає ніякого дискомфорту для жінки. Коли кіста запалюється або збільшується, тоді починає боліти, йде почервоніння, починається нагноєння, тоді доводиться їх видаляти.

Кісти з’являються через те, що перетискаються протоки гіперплазованою тканиною, випинаються молочні протоки. Якщо кісти роздреновуються у протокову систему, то з’являються виділення. Часто кісти зустрічаються в період статевого дозрівання дівчат, коли інтенсивно формується молочна залоза, як орган. Якщо кіста велика, то ми витягуємо її спеціальною аспіраційною голкою, робиться дослідження. Згодом призначається відповідне лікування. Не варто боятися. Кісти, як правило, не перероджуються. Дуже рідко буває таке, що з кісти може утворитися злоякісна пухлина.

– Деякі жінки вдаються до пластичної хірургії, бо прагнуть мати пишні форми. Скажіть чи не є таке втручання шкідливим для молочної залози?

– В Україні останні 10 років, в Європі понад 20 років, це є дуже популярним серед жінок. Зараз все більше застосовують постанову силіконових імплантів. Якщо це робиться з естетичної ціллю, то це одне, коли таке роблять після лікування окопатологій, то це інше. Виробники доводять, що ніякої шкоди немає. В більшості випадків все гаразд, але останні кілька років один зі світових виробників зупинив виробництво. Це малий відсоток, але довели, що через 2-3 роки після встановлення цих імплантів починає розвиватися лімфома. Це питання у процесі вивчення, але такі тезиси вже є.

Читайте також: «Пацієнтам із важкою серцевою та дихальною недостатністю лапароскопія протипоказана», – хірург Олександр Масіков. ПОДКАСТ

– Чи можна годувати дитину грудьми, якщо маєш імпланти?

– Якщо це зроблено з естетичною ціллю, то лактація може відбуватися, однак можуть бути певні ускладнення, зокрема лактостаз, мастит… Якщо це зроблено після онкологічної операції, в процесі забрана залозиста тканина, то все, лактації бути не може.

– Чи не заважають імпланти лікарю у проведенні якісного огляду?

– Якщо говорити про пальпацію, то інформативність, звісно, не та, що без імплантів. В таких випадках є УЗД, мамографія. Якщо є кістозні утворення, що часто буває після встановлення імплантів, то ми пунктуємо ці утворення. Тут треба зважати на ситуацію, робити це під мамографічним контролем чи під УЗД контролем, щоб голкою не пошкодити імплант.

– Скільки мамографів є наразі на Волині? Цих апаратів достатньо?

– Наразі на Волині є вісім мамографів, три з них – в онкоцентрі. Два апарати сучасних, один пересувний, який їздить по всій області, один – в приватній клініці Луцька. Також апарати є в Ковелі, Любомлі, Маневичах і Нововолинську. Колись мамографи були лише в Луцьку та Нововолинську, тому вісім штук, це, звичайно, краще. Ідеально, щоб кожен район мав свій апарат, але зараз вже можна працювати. Жінки тепер приходять з готовими дисками, готовим описом картини. Мінімальне забезпечення є, але якби було більше, то було б краще.

Читайте також: «Скаче» тиск – зростає загроза інсульту», – професор-кардіолог Андрій Ягенський. ПОДКАСТ

– Наскільки сучасна медицина може дозволити жінці повноцінно жити після того, як у неї виявили хворобу?

– Питання у тому, коли виявили, на якій стадії виявили. Багато залежить від  сучасного лікування, в нашій області лікування згідно світових стандартів. Якщо говорити в середньому, то при першій стадії виліковування, в окології виліковуванням вважається, коли люди живуть 5 – 10 чи більше років, складає 90 – 95%. При другій стадії цей показник складає 80 – 90%, третя стадія це 60 – 65%. На четвертій стадії шанс на одужання складає менше 50%, хоча буває, що так живуть роками, в середньому це 20 – 25%. Для цього потрібно сучасне лікування, воно наразі хороше, з’явилися нові хіміопрепарати, імунотерапія. Жінки забезпечені практично усім, це дає свої результати.

– Онкохворі перебувають в зоні ризику через COVID–19. Як вберегтися від коронавірусної інфекції таким людям?

– Таким пацієнтам слід уникати громадських місць. Наші пацієнти, які їздять зараз на лікування, вони стараються організовувати свій транспорт. Не забувати про масочний режим, більше бувати на свіжому повітрі, більше споживати вітамінізованої їжі, максимально посилювати свій імунітет.

– Рак грудей – спадкова хвороба?

– В загальному відсоток порівняно не великий, десь 6 – 7%. Ви в зоні ризику, якщо рак є у кровних родичів, зокрема: в мами, сестри, бабусі… Особливо це небезпечно в репродуктивному віці, якщо до 40 років в когось з родичів виявили рак, то таким людям потрібно проводити аналіз генетичних мутацій. Якщо у батька дівчинки був рак простати, то це теж група ризику. Усім відома Анджеліна Джолі, яка зробила двосторонню мастектомію після проведення аналізу на мутацію генів. Аналіз показав, що в майбутньому в неї може бути таке захворювання, бо в бабусі був рак молочної залози. Тим самим вона показала усьому світу яскравий приклад, щодо профілактики, великої відповідальності.

Читайте також: «Сезонну алергію слід лікувати не в сезон», – алергологиня Оксана Критюк. ПОДКАСТ

– Багато людей бояться вчасно звертатися до лікаря, бо переймаються, що не зможуть потягнути фінансово. Лікування на ранніх стадіях набагато дешевше, ніж на запущених, правда?

– Звичайно. Досить часто на ранніх стадіях після усіх досліджень, що ми проводимо достатньо однієї операції. Після неї зберігається орган, людина не стає інвалідом, згодом призначаються таблетки, гормонотерапія на 5 років. В такому випадку люди обходяться без хіміотерапії. Якщо не на ранніх етапах, то лікування комплексне(хіміотерапія, променева терапія, імунотерапія, гормонотерапія). Це лікування затягується в часті та в фінансовому плані. Зараз по бюджетній програмі виділяються кошти, це досить велике забезпечення.

– Чому молочні залози настільки вразливі? Які фізичні фактори можуть негативно вплинути на їх здоров’я? І дайте будь ласка кілька порад щодо профілактики, як вберегтися від захворювання?

– Молочна залоза – репродуктивний орган, її об’єм не впливає на захворювання. Деякі жінки думають, що чим більші груди, тим більша вірогідність захворіти на рак. Що стосується профілактики, то тут важливо дотримуватися здорового способу життя, обмежити споживання алкоголю, виключити куріння, проводити самообстеження. Важливим є збалансоване харчування, поменше смаженої та жирної їжі, побільше зелені, овочів, різноманітних вітамінів. Доведено, що дуже корисно споживати фініки, курагу, зелений чай. Якщо зловживати дієтою, то йде зниження функцій печінки, жовчовідної системи. Якщо печінка не справляється зі своєю функцією, то відбувається збільшення кількості естрогенів, на цьому фоні утворюються пухлинні захворювання.

 Профілактика є первинна і вторинна. Первина – це все, що ми щойно назвали. До вторинної належить самообстеження, консультація в лікаря раз на рік. Якщо у вас є первинна, вторинна, тоді буде позитивний результат.

Читайте також: Дитячий стоматолог – це лікар і водночас психолог. ПОДКАСТ

Запитання від слухачів

1. Чи може надлишкова вага і пізнє закінчення місячних бути фактором підвищеного ризику?

Так, одним з факторів підвищеного ризику раку молочної залози є ожиріння, особливо першого та другого ступеню, цукровий діабет, особливо 2 типу, пізні пологи. Якщо жінка знає про ці фактори, то вона буде раз на рік приходити до спеціаліста.

2. Чи може мастит спровокувати появу кісти?

Скоріше кіста може призвести до розвитку маститу, ніж навпаки. Кіста запалюється, якщо це не лікується, то вона може нагноїтися. Що стосується маститу, то є маститоподібні форми раку. Якщо в старшої жінки мастит, її присилають з району на консультацію, то ми повинні виключити рак. На перших етапах вони дуже схоже протікають. Не можна затягувати лікування маститу, тут теж є відповідні рекомендації, при грудному вигодовуванні, якщо це не лактаційний мастит. Вони усі консультуються, лікуються.

Читайте також: Тривожні люди – старанні працівники. Правда та міфи про психічне здоров'я. ПОДКАСТ

3. Чи можна спати у бюстгальтері?

Звичайно можна, але він повинен бути таким, щоб не перетискав. Якщо є хронічне перетискання, то можуть утворюватися кісти. Якщо зручно, то протипоказань немає.

4. Якщо у родини жінки ні в кого не було раку, то турбуватися не варто?

Жінка не належить до групи ризику, але все одно кожна свідома жінка після 30 років повинна раз на рік консультуватися у мамолога, гінеколога. Профілактика є обо’язковою.

Розвінчування поширених міфів

Міф №1. Якщо жінка у групі ризику, то вона неодмінно захворіє на рак молочної залози.

Ні, це зовсім не обов’язково. Просто у пацієнток зони ризику повинен бути особливий нагляд. В групі ризику шанс зростає, але не суттєво, приблизно на 30%, все залежить від фактору. Якщо є така спадковість, то тут ризик подвоюється або й потроюється.

Міф №2. Рак молочної залози може передаватися виключно по жіночій лінії.

Так, у чоловіків може бути рак простати. Це повинно насторожити жінку, щоб вона була на особливому контролі. Рак грудної залози також зустрічається в чоловіків, складає 1 до 1000.

Читайте також: Правда та міфи про вагітність в умовах пандемії. ПОДКАСТ

Міф №3. Чи можна вилікувати рак травами чи гомеопатією?

Гомеопатією точно не можна, якщо ми говоримо про рак молочної залози. Жінки, які мають свою думку, займаються самолікуванням, травами, шукають знахарів. Буває, що жінка розповідає, ніби воно допомогло, але досвід показує, що це лише затягування часу. Якщо є проблема, то варто йти до спеціаліста, пролікувати її, результат буде позитивніший.

Міф №4. Надмірне вживання кави, чорного шоколаду, чаю, газованих напоїв може спровокувати рак грудей.

Це міф. Перечислені фактори – продукти, що мають пуринову основу, що призводить до розвитку гіперплазії. Гіперплазія молочних залоз ще має назву мастопатії. На мастопатію впливає лише зловживання. Споживати можна усе, але в міру.

Міф №5. Масаж душем допомагає у профілактиці виникнення пухлин у грудях.

Ні, такого фактору немає. Масаж, особливо той, що пов’язаний з фізіопроцедурами протипоказаний при онкопатології, а так негативного впливу він не має.

Міф №6. Надмірне споживання м’яса може спровокувати виникнення ракових клітин.

Якщо споживати багато м’яса, особливо свинини, жирної їжі, то це може спричинити порушення обміну речовин, порушення функціонування печінки.

Міф №7. Від набору ваги збільшується розмір грудей.

Правда, коли є надмірна вага, тоді більшає жирова тканина, а сама залоза не збільшується. Коли жінка поправляється, то форма грудей трохи змінюється, навпаки так само.

Міф №8. Пірсинг грудей – не небезпечний.

В плані онкології це не доведено, думаю, що ні. Що стосується розвитку хронічних інфекцій, то вони можуть бути. В нас нещодавно була така пацієнтка з пірсингом. В одній був хронічний запальний процес, було важко визначити це формується пухлина чи просто хронічне запалення. Ми її довго лікували, добре, що все обійшлося. Так само можуть утворюватися кісти.

Міф №9. Ущільнення в грудях автоматично означає рак.

Ні, це не так. В більшості випадків ущільнення може бути при різних доброякісних процесах, зокрема дисгормональних. Особливо, якщо ущільнення більшають в передменструальний період, потім зменшуються. Нічого страшного немає, але потрібно, щоб спеціаліст подивився.

Міф №10. Деякі види бюстгальтерів викликають рак.

Такого не буває. Потрібно носити зручну білизну, не носити бюстгальтерів, які давлять.

Міф №11. Бюстгальтери допомагають зберегти форму грудей.

Я б назвав це штучним за рахунок підняття верхнього полюсу молочної залози. Що стосується збереження форми, то це міф.

Міф №12. Грудні імпланти – вічні.

В більшості випадків, з часом імпланти потрібно міняти. З роками вони деформуються, при травмах вони можуть пошкоджуватися, ніякого естетичного ефекту. Тоді потрібно робити повторні операції, в більшості випадків вони служать 10-15 років.

Міф №13. Грудні імпланти вибухають в літаках.

Це однозначно міф. Тим паче зараз імпланти удосконалили, їх виготовляють з якісних матеріалів, вони приємні на дотик. З цим точно немає проблем.

Міф №14. Груди у жінок ростуть до 17 років.

До 18 років формується молочна залозі. У 18 років дівчина повністю сформована, як жінка, сформовані репродуктивна та статева системи. Чим раніше пологи, тим краще для здоров’я жінки.

Міф №15. Чай з фенхелем зробить груди більшими без втручання хірурга.

Це міф.

Міф №16. Фізичні вправи роблять груди пружними.

Так, це правда, особливо в худих жінок. Люди займаються спортом, грудні м’язи перебувають в тонусі, вони підтримують молочну залозу, як футляр. Займайтеся спортом, фізкультурою, ходіть в басейн.

Читайте також: Жарознижувальні та знеболювальні: що повинне бути в кожній аптечці. ПОДКАСТ

Спілкувалася Вікторія ЖУКОВСЬКА

До друку підготувала Катерина СІТОВСЬКА