Зарплата лікарів – по 16 тисяч. Як спрацювала медреформа у Ківерцівській «первинці»

22 Серпня 2020, 17:00
10349

Вплив медичної реформи на первинну ланку відчули й медики, і пацієнти.

Для лікарів і медсестер – це інший підхід до роботи та підвищення зарплат, для керівників медзакладів – свобода у використанні грошей, для пацієнтів – новий формат взаємодії з лікарями.

Про те, як змінила медична реформа Ківерцівський центр первинної медико-санітарної допомоги, «Район.Медицина» розповів директор Олесь Марищук. 

Планували ремонт, завадив коронавірус

Ківерцівський центр первинної медико-санітарної допомоги складається із 10 амбулаторій загальної практики – сімейної медицини та 42 фельдшерсько-акушерських пунктів.

Ківерцівська амбулаторія має філію. Оскільки місто умовно розділене на дві частини залізничною колією, директор Ківерцівського центру ПМСД Олесь Марищук вирішив створити філію на «іншій» стороні для зручності людей.

Там працює п’ять сімейних лікарів. Приміщення, де вони приймають пацієнтів, планували відремонтувати.

На це передбачили півтора мільйона гривень. Була домовленість між центром ПМСД та міською і районною владою про співфінансування.

Завадила ремонту пандемія коронавірусу: кошти, які передбачали на нього, витратили на поточні проблеми.

«Ремонт зробимо обов’язково, але пізніше», – запевняє директор.

Додає, що зараз нема проблем із закупівлею ліків та оснащенням.    

«Зараз ми фінансово стабільні, гроші надходять регулярно, маємо всю основну апаратуру, яку передбачає табель оснащення, інакше нас не допустили б до підписання договорів», – каже Олесь Марищук.

На фельдшерсько-акушерських пунктах є термометри, тонометри, небулайзери, глюкометри, медикаменти для невідкладної допомоги.

Краще оснащені амбулаторії. У них є ще пульсоксиметри, пікфлуометри, ЕКГ-апарат, отоофтальмоскоп, неврологічний молоток…

«Іноді ми не можемо зробити все ідеально, бо не вистачає площі, щоб все вмістити. Тому спершу потрібно розширитись, а тоді докуповувати те, чого не вистачає», – пояснює керівник центру ПМСД.

Невдовзі відкриються дві нові амбулаторії – в Олиці та Цумані. Вони будуються за кошти Світового банку. Олицька амбулаторія практично готова, Цуманська збудована на 60 %.

ФАП – найбільший біль «первинки»

Фельдшерсько-акушерських пунктів в Ківерцівському районі було 64.

Поки що Олесь Марищук скорочувати їх не планує. Каже, що спочатку має завершитись адміністративна реформа.

Опісля громади самостійно вирішуватимуть, чи потрібні їм фельдшерсько-акушерські пункти та чи є гроші на їх утримання.

«ФАПи – це найбільш болюче питання, яке є на «первинці». Це структурна одиниця, яка прийшла з Радянського Союзу. Тоді не вистачало медичних працівників в селах. Була вказівка – одне село, один ФАП. Такого підрозділу у світі ніде нема. Первинна ланка передбачає наявність сімейного лікаря та медсестри, фельдшерів у цій системі не передбачено», – зазначає директор.

Ділиться досвідом Литви. Ця країна мала таку саму модель медицини за часів Радянського Союзу, але після вступу в Євросоюз поступово медична галузь модернізувалась. Там закрили фельдшерсько-акушерські пункти у межах семи кілометрів від амбулаторій.

Зараз там діють так звані пункти здоров’я. Вони краще оснащені, ніж фельдшерсько-акушерські пункти.

За цим принципом, на думку Олеся Марищука, буде працювати і «первинка» в Україні.

Після завершення адмінреформи структура Ківерцівського центру ПМСД зміниться і через те, що частина амбулаторій відійде до інших громад.

«Може настати кадровий голод»

Ківерцівській «первинці» потрібно докупити комп’ютери для медсестер, щоб вони могли вносити дані про пацієнтів одночасно з лікарями.

Зі слів керівника медзакладу, купити техніку – не проблема. Проблема в тому, що сервери не витримують навантаження

«Сімейні лікарі виписують електронні направлення, ведуть електронні картки, але це на 100 % ідеально не працює, бо сервери не витягують. Як згадаю, як ми декларації підписували... Сервери виснуть, люди дратуються. Лікарі писали дані на папері, а вводили їх в систему ввечері…» – пригадує Олесь Марищук.

Паперова робота нікуди не зникла. Картки пацієнтів ведуться і в паперовій формі також.

У деяких амбулаторіях всю інформацію в електронну систему вводить медсестра, оскільки лікарям пенсійного віку проблемно це робити.

Директор «первинки» пояснює: це вихід із ситуації, оскільки лікарів не вистачає. Молоді сімейні лікарі не хочуть працювати в селах.

У двох амбулаторіях нема лікарів, які вели б прийом щоденно. Там є медсестри, фельдшери, акушерки, а лікарі приїжджають лише в певні дні – раз або двічі на тиждень.

«Може настати кадровий голод. Був період, коли в медуніверситетах обмежили випуск вузьких спеціалістів і більше готували сімейних лікарів. Тоді до нас прийшло чотири молодих лікарів. Прийшло більше, але залишилось четверо, бо деякі попрацювали кілька років і пішли», – каже директор.

Є проблеми з медикаментами за програмою «Доступні ліки». Купити їх за електронним рецептом в селах неможливо. Це можна зробити лише в тих аптеках, які уклали відповідний договір з Національною службою здоров’я України.

Люди знаходять вихід – переписують на папір код, який приходить в смс-повідомленні на телефон, і просять когось, хто їде в Ківерці, Луцьк чи інше місто, привезти потрібні ліки.

«У назві змінилась літера, але вона дала більше можливостей»

Щоб увійти в медичну реформу, усі комунальні заклади мали виконати обов’язкову умову – стати комунальним підприємством.

«Із КЗ стали КП. У назві змінилась одна літера, але вона дала більше фінансових можливостей, – розповідає директор Олесь Марищук.

Зараз підприємство фінансується не з субвенції, як раніше, а через Національну службу здоров’я України відповідно до укладених декларацій.

Ці кошти не йдуть через казначейство, а надходять безпосередньо на рахунок закладу.

Це дає змогу використовувати їх тоді, коли це потрібно, без погодження з владними органами.

«Раніше всі кошти йшли через «казну». Напряму не було жодного закупу. Зараз ми вільні. Ми можемо придбати те, що хочемо. Щоправда, діє тендерна політика, яка може сповільнювати процедуру. Всі закупівлі вартістю від 50 тисяч відбуваються через ProZorro. Навіть те, що до 50 тисяч, висвітлюється на платформі», – каже директор.

Фінансування Ківерцівського центру ПМСД зросло вдвічі.

«Медреформа на «первинці» стартувала добре, на «вторинці» вона загальмувала. Головний біль вторинної ланки – нестача коштів. Ми теж ці етапи проходили – безгрошів’я, недофінансування… Держава, анонсуючи серйозні зміни на вторинному рівні, фінансово не встигає їх підкріпити», – розповідає Олесь Марищук.

«Ніхто не забороняє благодійникам підтримувати «первинку»

Щомісяця Ківерцівська «первинка» отримує в середньому 2,5 мільйона гривень. Цих коштів вистачає і на зарплати, і на розвиток медзакладу. Коштом місцевих бюджетів оплачують комунальні послуги та препарати для людей пільгових категорій і паліативних пацієнтів.

«Ніхто не забороняє громадам та благодійникам підтримувати нас в інших напрямках, наприклад, купувати апаратуру», – зауважує Олесь Марищук.

Із останніх покупок – гематологічний аналізатор. Для його придбання Дідичівська сільська рада виділила 100 тисяч, ще 80 тисяч надійшло з районного бюджету.

Наприкінці року Олесь Марищук готує фінансові пропозиції і подає їх в місцеві органи влади. Таким чином при формуванні бюджетів на наступний рік керівники району та громад враховують потреби Ківерцівського центру ПМСД.

«Протягом року буває, що в бюджет надходять додаткові кошти чи в нас виникають додаткові потреби, тоді ми пишемо лист-клопотання. Відповідно до цього листа можуть виділити кошти, а можуть – ні, буває по-різному», – каже директор.

Спонсорської допомоги надходить не багато. Цього року благодійники купили халатів, масок, деззасобів тощо на суму близько 240 тисяч.

«Ми стараємось знайти додаткові кошти. Це дає нам можливість зекономити кошти від НСЗУ», – розповідає Олесь Марищук.

«Лікар отримує в середньому 16 тисяч, медсестра – 9 тисяч»

З початком реформи первинної ланки медичні заклади отримали свободу в нарахуванні зарплат.

Якщо раніше діяла стала тарифна сітка, то зараз у кожному закладі самі обирають, за якою системою відбувається цей процес. При цьому керівники враховують можливості бюджету.

«Нам важливо, щоб не було «зрівнялівки», як раніше. Була ситуація, коли санітарка отримувала п’ять тисяч, медсестра – п’ять з половиною, а лікар – шість. Потім підняли мінімальну зарплату і відповідно до тарифної сітки у санітарок зарплата зросла, а в решти – ні. На це було боляче дивитись. Щоб такого не було, ми всі умови прописали в колективному договорі», – розповідає Олесь Марищук.

У документі обумовили, що ріст зарплат у працівників Ківерцівського центру первинної медико-санітарної допомоги відбуватиметься пропорційно до базових окладів усіх медиків. 

Розмір зарплат сімейних лікарів залежить від кількості укладених декларацій, тому у всіх зарплати різні.

При цьому Національна служба здоров’я України встановила капітаційну ставку та корелюючі коефіцієнти.

Капітаційна ставка – це базова сума, яку виділяють на одну людину, що підписала декларацію.

Корелюючі коефіцієнти – це показники, на які множиться капітаційна ставка. Вони різні для кожної вікової категорії. Для дітей до року це одна цифра, для людей 18-річного віку – друга, старших ніж 60 років – третя…

«Спочатку були нижча капітаційна ставка і більші коефіцієнти, а цього року збільшили капітаційну стаку, але коефіцієнти понизили. Фактично вийшло те саме, хоча держава дуже гарно розрекламувала, що капітаційна ставка зросла», – розповідає директор.

Якщо наступного року ставка та коефіцієнти не збільшать, а мінімальна зарплата зросте, то в Ківерцівській «первинці» доведеться змінити умови колективного договору. Інакше більшість грошей ітиме на заробітну плату.

«Декларації приносять різний дохід. В середньому лікарі отримують 16 тисяч гривень зарплати. В одного лікаря зарплата може бути 18 тисяч, в іншого – 12. У медсестр зарплата близько дев’яти тисяч, у санітарок – п’ять з половиною. Але від цих сум ще варто відняти податки», – каже Олесь Марищук.

Також на розмір зарплат впливає наявність категорії у лікаря, чергування.

Медсестри також отримують різні зарплати – залежно від кількості декларацій, які підписали пацієнти з лікарем, за яким вони закріплені.

Ліміт для «сімейників» – 1800 декларацій. Після перевищення цього ліміту вступає в дію понижувальний коефіцієнт. Таким чином мати пацієнтів понад норму лікарю не вигідно.


 

«Лікар не зобов’язаний сидіти на телефоні цілодобово»

У Ківерцівському центрі ПМСД закупили корпоративні телефони, якими лікарі користуються у робочий час.

У кожного спеціаліста є свій графік прийому пацієнтів. Олесь Марищук наголошує: є чіткі години норми робочого часу, прописані в законодавстві, тому лікар не зобов’язаний бути на зв’язку постійно. 

«Лозунг про те, що сімейний лікар працює в режимі 24/7, був неправильно потрактований. Якщо зміна лікаря закінчилась чи він у відпустці, то пацієнта може прийняти інший лікар. Сидіти цілодобово на телефоні ніхто не зобов’язаний. У кожного є свій особистий час. Хоча часто наші лікарі все-таки піднімають слухавку в позаробочий час», – розповідає директор.

Амбулаторії працюють з 8:00 до 20:00, в тому числі у вихідні та святкові дні.

На периферії не всі амбулаторії відкриті у вихідні, але доступ до центральної є завжди.

Якщо людина потребує негайної допомоги в нічний час, приїжджає бригада екстреної медичної допомоги.

«Якщо вночі заболіло горло, можна почекати до ранку, але люди можуть дзвонити і в таких випадках. Вони звикли, що «швидка» виїжджала на все. Зараз іде перевиховання. Все-таки коронавірус навчив людей спілкуватись з лікарями по телефону», – каже Олесь Марищук.

Частина людей досі не уклали декларацію з сімейним лікарем. Часто вони звертаються за допомогою, підозрюючи в себе коронавірус.

Потенційно хворих на COVID-19 оглядають у спеціальних кабінетах у певні години. Там беруть також мазки для тесту на коронавірус. Якщо в людини нема можливості приїхати в медзаклад власним транспортом, забирати матеріал на дослідження приїжджає мобільна бригада.

На комп’ютерну томографію хворих з підозрою на коронавірус не скеровують, оскільки нема відповідної апаратури. Натомість роблять рентген. При цьому лікаря-рентгенолога попереджають про підозру на коронавірус.

Керівник Ківерцівської «первинки» зауважує, що алгоритму лікування пацієнтів з легкою формою коронавірусної інфекції не існує. Ліки призначають залежно від симптомів, а людей у важких станах госпіталізують.

Засобами захисту від коронавірусу «первинка» забезпечена. Проблемно було на початку карантину. Тоді щоранку в кабінеті директора збирався «оперативний штаб».

Медики шукали на всіх можливих сайтах маски, рукавички, костюми… Дефіцит був великий, ціни космічні, а потік хворих був постійно.

Олесь Марищук зауважує, що цього року викликом став коронавірус, але й у попередні роки було не легше.

«За 6 років, що я на посаді, постійно якісь виклики. Щороку щось інше – більші чи менші потрясіння. Рік прожити просто в рутинній роботі не виходить. Хочеться стабільності, але її нема, бо держава реформується, і ми реформуємось. За 6 років, що я на посаді, постійно якісь виклики. То нововведення через медреформу, то адміністративна реформа, то пандемія… Хочеться, щоб і первинна, і вторинна ланка стали на ноги, тому що це один механізм: страждає одна частина, страждає й інша», – підсумовує директор.





















 

Наталя ХВЕСИК

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024