Без стоматологів, але з паліативною допомогою. Як працює Турійська лікарня в умовах медреформи
-
-
>
-
>
-
>
5058
Медична реформа кинула виклик Турійській центральній районній лікарні.
Вона зумовила у медзакладі низку змін, деякі з них – не приємні, проте вимушені.
Як-от: закриття інфекційного відділення на початку карантину, звільнення працівників, скорочення ліжок, переведення деяких послуг на аутсорсинг.
Чому так сталось? Розповідаємо.
Ціни на послуги: назад у 2018
Друга хвиля медреформи в Україні стартувала 1 квітня 2020 року. З цього часу лікарні фінансуються не за рахунок субвенції, а за кошти від Національної служби здоров’я України. Медзаклади отримують гроші за пролікованих пацієнтів.
Заступник головного лікаря Турійської ЦРЛ Микола Шумік розповідає, що у фінансуванні є підводні камені – тарифи замалі.
«Прораховані неадекватні ціни на медичні послуги. Вони занижені. Розрахунки проводили за даними 2018 року, – каже Микола Шумік. – У результаті у другому кварталі у нас нестача коштів – 280 тисяч гривень. Для нашої лікарні це велика сума. Місцева влада не може покрити цю нестачу. Район – невеликий, нема потужних підприємств, завдяки яким були б надходження до бюджету».
Зі слів заступника, щоб медицина нормально функціонувала, фінансування має становити не менше 5 % від ВВП країни. В Україні цей показник – менше 3 %.
«Якби фінансування було достатнім, медреформа була б ефективнішою», – переконаний Микола Шумік.
Щоб увійти у медреформу, у Турійській центральній районній лікарні виконали обов’язкові вимоги.
Комунальне підприємство стало комунальним некомерційним, придбали комп’ютери для кожного лікаря, закупили медичну інформаційну систему, підключились до системи електронного здоров’я eHealth, уклали договір з Національною службою здоров’я України за конкретними пакетами послуг.
«Виникла ситуація, коли медицина була недофінансована протягом усього періоду незалежності України, а потім медзакладам поставили вимоги: мають бути комп’ютери, такі-то апарати та спеціалісти… Ми купляли обладнання за гроші лікарні, шукали спонсорів, влада виділяла з обласного бюджету…» – розповідає заступник Микола Шумік.
Читайте також: «Без підтримки місцевих бюджетів було б скрутно»: як у Горохівській лікарні відбувається реформа
У березні закрили ...інфекційне відділення
Щоб нестача коштів не була ще більшою, керівник Турійської лікарні запровадив низку змін. Одна з них – закриття інфекційного відділення.
Це відбулося у березні, коли почався карантин. Люди протестували.
«Ми хочемо по максимуму все зберегти, але іноді потрібно йти на такі кроки, – пояснює Микола Шумік. – Ми рахували фінансування в загальному і по кожному відділенні окремо. Проаналізували ситуацію, врахували завантаженість інфекційного відділення та витрати для його утримання і вирішили його закрити».
Лікар розповідає, що інфекційні відділення та лікарні не можуть фінансуватись за принципом «гроші ідуть за пацієнтом». Якщо у хірургії чи терапії пацієнти є постійно, то в «інфекції» – ні.
«Інфекція – це хвороба, яку неможливо передбачити: сьогодні є поодинокі випадки, завтра буде спалах і захворіють десятки чи сотні людей. Влітку навіть у потужних лікарнях мала завантаженість ліжок, більше пацієнтів – восени та взимку», – каже Микола Шумік.
Педіатра з інфекційного відділення перевели в педіатричне, а інфекціоніста – у кабінет інфекційних захворювань в поліклініку.
Частину медсестер перевели в інші відділення, частину – звільнили.
Взагалі за 2019-2020 роки із лікарні пішло близько 40 людей. Це і медики, і технічний персонал.
Заступник головного лікаря та кілька лікарів пенсійного віку звільнились за власним бажанням, решту довелось скоротити у зв’язку з медреформою.
Під скорочення потрапили стоматологи. Зараз у штаті нема жодного.
Читайте також: Надання послуг – за євростандартами: як Любомльська лікарня влилася в другий етап медреформи
Прибирання – на інсорсинг, прання – на аутсорсинг
Раніше у кожному відділенні Турійської лікарні було по кілька санітарок. Їхня кількість залежала від кількості усього персоналу в закладі. Так було прописано у наказі № 33 Міністерства охорони здоров’я, що втратив чинність 2016 року.
Перед вступом у медреформу санітарок скоротили. Прибирання та дезінфекцію перевели на інсорсинг – створили спецвідділ.
«Ми побачили, що нема такої потреби у санітарках і що прибирання можна організувати по-іншому. Тепер у нас є одна працівниця в стаціонарі, яка постійно на місці. А решту лікарні прибирають дві бригади, які виходять на роботу через два дні. У них є маршрут, по якому вони працюють. Кожна санітарка має свою роботу. Ніхто не простоює, як раніше», – розповідає Микола Шумік.
За його словами, усі адекватно завантажені роботою, а скорочення допомогло зекономити кошти.
Крім того, у лікарні закрили пральню.
«Ми порахували, що нам вигідніше возити білизну в Ковель, ніж утримувати власну пральню. На території пологового будинку є чудова пральня, де проводять обробку деззасобами. Їздимо туди власним транспортом», – каже заступник.
Читайте також: Як працюють Рожищенська «первинка» й «вторинка» в умовах реформи. ФОТО
У лікарні – палата для паліативних хворих
Турійська центральна районна лікарня підписала договори з Нацслужбою здоров’я за 5 пакетами послуг. Це стаціонарна допомога дорослим та дітям без хірургічних операцій, хірургічні операції у стаціонарних умовах, амбулаторна вторинна спеціалізована допомога, мобільна та стаціонарна паліативна допомога.
Простіше кажучи, жителі району можуть звернутись до вузьких спеціалістів у поліклініку, пройти деякі додаткові обстеження, пролікуватись у стаціонарі чи прооперуватись.
У Турійській лікарні через реформу кількість ліжок скоротили з 95 до 74.
У хірургії – 27 ліжок, 2 з яких – паліативні. У загальносоматичному відділенні – 24 терапевтичних ліжок, 16 неврологічних, 7 – педіатричних.
Зараз через карантин відділення практично порожні. У стаціонарі лежить до 15 людей водночас.
Пологового відділення тут нема з 2011 року – жінки їдуть народжувати у Ковель, Володимир-Волинський або Луцьк.
Паліативна допомога спрямована на людей із важкими хворобами. Її завдання – полегшити страждання пацієнта.
«Раніше у нас не було паліативного відділення, але такі пацієнти були. Щоб підписати цей пакет послуг з Нацслужбою здоров’я, ми додатково докупляли обладнання, протипролежневі матраци, пристрої для пересування…» – розповідає Микола Шумік.
На базі хірургічного відділення діятиме окрема палата, де лікуватимуть паліативних пацієнтів. За підрахунками за 2018 рік таких у закладі – близько 20.
«Стаціонарна допомога не означає, що людина лежатиме у нас рік. Це може бути лікування протягом кількох тижнів. Далі родичі забирають людину додому або ж влаштовують у хоспіс, якщо не хочуть самі за нею доглядати. Найближчий хоспіс є на базі залізничної лікарні в Ковелі», – говорить заступник головного лікаря.
Мобільна паліативна допомога – це виїзди бригад медиків до пацієнтів додому на огляд та консультацію.
У планах – відділення гемодіалізу та реабілітація
У Турійській лікарні є відділення гемодіалізу. Воно відкрилось минулого року. Працює як філія від Ковельського МТМО.
Зараз у медзакладі готуються до того, щоб надалі це відділення було у складі лікарні, а не як філія.
«Є плани з розвитку реабілітації. Розглядаємо варіанти, докупляємо обладнання. У нас вже надається така допомога, є спеціальні тренажери, але в майбутньому хочемо покращити рівень послуг. Наш лікар проходила спеціальні курси, відправимо на навчання ще середній персонал», – каже заступник.
Нещодавно зробили ремонт у рентген-кабінеті та придбали нову апаратуру. Завдяки їй скоротився термін отримання знімка. Якщо плівкове зображення потрібно було чекати 30 хвилин, то цифрове – 2 хвилини.
Крім того, завдяки новій рентген-дузі під час операції можна отримувати зображення у реальному часі.
У межах медреформи існують різні коефіцієнти складності хірургічних операцій. Вищий коефіцієнт – більша оплата. Тому для Турійської ЦРЛ це обладнання у майбутньому допоможе збільшити надходження коштів.
До того ж тут працює легенда волинської хірургії – Любомир Валіхновський, відомий тим, що провів тисячі складних операцій та врятував тисячі життів.
Розвивають у лікарні й інші напрямки, які безпосередньо не пов’язані з пакетами послуг, але допоможуть якісніше надавати медичну допомогу.
У лабораторію придбали нові аналізатори, щоб швидше виконувати різні аналізи.
На випадок погіршення ситуації з коронавірусом, у лікарні готуються до прийому ковідних хворих у третій хвилі. Облаштовують також палату інтенсивної терапії з усім необхідним обладнанням – апаратами штучної вентиляції легенів, моніторами, кисневими концентраторами тощо.
Читайте також: Як медреформа змінила Шацьку районну лікарню. РЕПОРТАЖ
«Реформа не означає, що все безплатно»
Заступник головного лікаря Микола Шумік ділиться, що у багатьох людей неправильне уявлення про медичну реформу.
«Часто кажуть, що медицина безкоштовна і в лікарні тебе всім забезпечать – це неправильно. Є перелік медикаментів, які пацієнт може отримати безкоштовно, потрапивши у стаціонар. Якщо йому призначать щось, чого нема в переліку, за це потрібно буде платити», – пояснює медик.
Деякі послуги, як-от медогляди, як були платними, так і є.
Безкоштовними є послуги в межах пакету, підписаного з НСЗУ, а ці переліки – вичерпні.
«Люди можуть безкоштовно потрапити на прийом вузьких спеціалістів, якщо матимуть направлення від лікаря первинної ланки. Без направлення можна потрапити до гінеколога, психіатра, нарколога, стоматолога та до лікаря, у якого ви стоїте на обліку через хронічну хворобу. Наприклад, якщо лікуєте цукровий діабет і вже були на прийомі в ендокринолога», – наголошує Микола Шумік.
У решті випадків людина може потрапити на прийом без направлення, але тоді вона повинна заплатити за прийом.
Саме направлення – електронне. Електронна система дозволяє медикам мати вільний доступ до даних про пацієнтів.
У цьому Микола Шумік вбачає плюс реформи. Однак і тут є нюанси: реформатори не проводили ніяких навчань, як працювати з інформаційною системою. Щось підказували розробники, щось освоювали самі.
«На мою думку, перед запуском реформи варто було зібрати усіх медиків і дати чіткі пояснення, як працювати. А то вийшло – здогадуйтеся все самі», – каже Микола Шумік.
Також виникли розбіжності з кодуванням хвороб на первинній та вторинній ланці – це відбувається за різними системами. На первинці кодують за причиною звернення, а на вторинці – за діагнозом.
Микола Шумік зауважує, що реформа має і плюси, і мінуси, але в цілому її підтримує.
«Медична реформа стимулює лікарів розвиватись, а керівників закладів – зростати у ролі менеджера. Для пацієнта плюс реформи у тому, що він може вільно обирати лікарів та медзаклад. Маючи е-направлення, людина може поїхати на прийом до спеціаліста куди захоче, хоч в іншу область», – зазначає Микола Шумік.
Заступник звертає увагу: у лікарні реформа ще не запрацювала на повну, тож як складеться ситуація далі, поки важко прогнозувати. Цьому завадила в тому числі пандемія коронавірусу.
Наталя ХВЕСИК
Фото Ірини КАБАНОВОЇ
