стрічка

Без стоматологів, але з паліативною допомогою. Як працює Турійська лікарня в умовах медреформи

16 Липня 2020, 15:00
Хірург Любомир Валіхновський оперує у Турійській ЦРЛ 3860
Хірург Любомир Валіхновський оперує у Турійській ЦРЛ

Медична реформа кинула виклик Турійській центральній районній лікарні.

Вона зумовила у медзакладі низку змін, деякі з них – не приємні, проте вимушені.

Як-от: закриття інфекційного відділення на початку карантину, звільнення працівників, скорочення ліжок, переведення деяких послуг на аутсорсинг.

Чому так сталось? Розповідаємо.

Ціни на послуги: назад у 2018

 

Друга хвиля медреформи в Україні стартувала 1 квітня 2020 року. З цього часу лікарні фінансуються не за рахунок субвенції, а за кошти від Національної служби здоров’я України. Медзаклади отримують гроші за пролікованих пацієнтів.

Заступник головного лікаря Турійської ЦРЛ Микола Шумік розповідає, що у фінансуванні є підводні камені – тарифи замалі.

«Прораховані неадекватні ціни на медичні послуги. Вони занижені. Розрахунки проводили за даними 2018 року, – каже Микола Шумік. – У результаті у другому кварталі у нас нестача коштів – 280 тисяч гривень. Для нашої лікарні це велика сума. Місцева влада не може покрити цю нестачу. Район – невеликий, нема потужних підприємств, завдяки яким були б надходження до бюджету».

Зі слів заступника, щоб медицина нормально функціонувала, фінансування має становити не менше 5 % від ВВП країни. В Україні цей показник – менше 3 %.

Заступник головного лікаря Турійської ЦРЛ Микола Шумік
Заступник головного лікаря Турійської ЦРЛ Микола Шумік

«Якби фінансування було достатнім, медреформа була б ефективнішою», – переконаний Микола Шумік.

Щоб увійти у медреформу, у Турійській центральній районній лікарні виконали обов’язкові вимоги.

Турійська центральна районна лікарня
Турійська центральна районна лікарня

Комунальне підприємство стало комунальним некомерційним, придбали комп’ютери для кожного лікаря, закупили медичну інформаційну систему, підключились до системи електронного здоров’я eHealth, уклали договір з Національною службою здоров’я України за конкретними пакетами послуг.

«Виникла ситуація, коли медицина була недофінансована протягом усього періоду незалежності України, а потім медзакладам поставили вимоги: мають бути комп’ютери, такі-то апарати та спеціалісти… Ми купляли обладнання за гроші лікарні, шукали спонсорів, влада виділяла з обласного бюджету…» – розповідає заступник Микола Шумік.

Читайте також: «Без підтримки місцевих бюджетів було б скрутно»: як у Горохівській лікарні відбувається реформа

 

У березні закрили ...інфекційне відділення

Щоб нестача коштів не була ще більшою, керівник Турійської лікарні запровадив низку змін. Одна з них – закриття інфекційного відділення.

Це відбулося у березні, коли почався карантин. Люди протестували.

«Ми хочемо по максимуму все зберегти, але іноді потрібно йти на такі кроки, – пояснює Микола Шумік. – Ми рахували фінансування в загальному і по кожному відділенні окремо. Проаналізували ситуацію, врахували завантаженість інфекційного відділення та витрати для його утримання і вирішили його закрити».

Лікар розповідає, що інфекційні відділення та лікарні не можуть фінансуватись за принципом «гроші ідуть за пацієнтом». Якщо у хірургії чи терапії пацієнти є постійно, то в «інфекції» – ні.

«Інфекція – це хвороба, яку неможливо передбачити: сьогодні є поодинокі випадки, завтра буде спалах і захворіють десятки чи сотні людей. Влітку навіть у потужних лікарнях мала завантаженість ліжок, більше пацієнтів – восени та взимку», – каже Микола Шумік.

Педіатра з інфекційного відділення перевели в педіатричне, а інфекціоніста – у кабінет інфекційних захворювань в поліклініку.

Вхід у поліклінічне відділення
Вхід у поліклінічне відділення

Частину медсестер перевели в інші відділення, частину – звільнили.

Взагалі за 2019-2020 роки із лікарні пішло близько 40 людей. Це і медики, і технічний персонал.

Заступник головного лікаря та кілька лікарів пенсійного віку звільнились за власним бажанням, решту довелось скоротити у зв’язку з медреформою.  

Під скорочення потрапили стоматологи. Зараз у штаті нема жодного.

Читайте також: Надання послуг – за євростандартами: як Любомльська лікарня влилася в другий етап медреформи

 

Прибирання – на інсорсинг, прання – на аутсорсинг

 

Раніше у кожному відділенні Турійської лікарні було по кілька санітарок. Їхня кількість залежала від кількості усього персоналу в закладі. Так було прописано у наказі № 33 Міністерства охорони здоров’я, що втратив чинність 2016 року.

Перед вступом у медреформу санітарок скоротили. Прибирання та дезінфекцію перевели на інсорсинг – створили спецвідділ.

«Ми побачили, що нема такої потреби у санітарках і що прибирання можна організувати по-іншому. Тепер у нас є одна працівниця в стаціонарі, яка постійно на місці. А решту лікарні прибирають дві бригади, які виходять на роботу через два дні. У них є маршрут, по якому вони працюють. Кожна санітарка має свою роботу. Ніхто не простоює, як раніше», – розповідає Микола Шумік.

За його словами, усі адекватно завантажені роботою, а скорочення допомогло зекономити кошти.

Крім того, у лікарні закрили пральню.

«Ми порахували, що нам вигідніше возити білизну в Ковель, ніж утримувати власну пральню. На території пологового будинку є чудова пральня, де проводять обробку деззасобами. Їздимо туди власним транспортом», – каже заступник.

Читайте також: Як працюють Рожищенська «первинка» й «вторинка» в умовах реформи. ФОТО

 

У лікарні – палата для паліативних хворих

 

Турійська центральна районна лікарня підписала договори з Нацслужбою здоров’я за 5 пакетами послуг. Це стаціонарна допомога дорослим та дітям без хірургічних операцій, хірургічні операції у стаціонарних умовах, амбулаторна вторинна спеціалізована допомога, мобільна та стаціонарна паліативна допомога.

Простіше кажучи, жителі району можуть звернутись до вузьких спеціалістів у поліклініку, пройти деякі додаткові обстеження, пролікуватись у стаціонарі чи прооперуватись.

У Турійській лікарні через реформу кількість ліжок скоротили з 95 до 74.

У хірургії – 27 ліжок, 2 з яких – паліативні. У загальносоматичному відділенні – 24 терапевтичних ліжок, 16 неврологічних, 7 – педіатричних.

Зараз через карантин відділення практично порожні. У стаціонарі лежить до 15 людей водночас.

Пологового відділення тут нема з 2011 року – жінки їдуть народжувати у Ковель, Володимир-Волинський або Луцьк.

Паліативна допомога спрямована на людей із важкими хворобами. Її завдання – полегшити страждання пацієнта.

«Раніше у нас не було паліативного відділення, але такі пацієнти були. Щоб підписати цей пакет послуг з Нацслужбою здоров’я, ми додатково докупляли обладнання, протипролежневі матраци, пристрої для пересування…» – розповідає Микола Шумік.

На базі хірургічного відділення діятиме окрема палата, де лікуватимуть паліативних пацієнтів. За підрахунками за 2018 рік таких у закладі – близько 20.

«Стаціонарна допомога не означає, що людина лежатиме у нас рік. Це може бути лікування протягом кількох тижнів. Далі родичі забирають людину додому або ж влаштовують у хоспіс, якщо не хочуть самі за нею доглядати. Найближчий хоспіс є на базі залізничної лікарні в Ковелі», – говорить заступник головного лікаря.

Мобільна паліативна допомога – це виїзди бригад медиків до пацієнтів додому на огляд та консультацію.

 

У планах – відділення гемодіалізу та реабілітація

 

У Турійській лікарні є відділення гемодіалізу. Воно відкрилось минулого року. Працює як філія від Ковельського МТМО.

Зараз у медзакладі готуються до того, щоб надалі це відділення було у складі лікарні, а не як філія.

Відділення гемодіалізу
Відділення гемодіалізу


«Є плани з розвитку реабілітації. Розглядаємо варіанти, докупляємо обладнання. У нас вже надається така допомога, є спеціальні тренажери, але в майбутньому хочемо покращити рівень послуг. Наш лікар проходила спеціальні курси, відправимо на навчання ще середній персонал», – каже заступник.

Нещодавно зробили ремонт у рентген-кабінеті та придбали нову апаратуру. Завдяки їй скоротився термін отримання знімка. Якщо плівкове зображення потрібно було чекати 30 хвилин, то цифрове – 2 хвилини.



Крім того, завдяки новій рентген-дузі під час операції можна отримувати зображення у реальному часі.

У межах медреформи існують різні коефіцієнти складності хірургічних операцій. Вищий коефіцієнт – більша оплата. Тому для Турійської ЦРЛ це обладнання у майбутньому допоможе збільшити надходження коштів.

До того ж тут працює легенда волинської хірургії – Любомир Валіхновський, відомий тим, що провів тисячі складних операцій та врятував тисячі життів.



Розвивають у лікарні й інші напрямки, які безпосередньо не пов’язані з пакетами послуг, але допоможуть якісніше надавати медичну допомогу.

У лабораторію придбали нові аналізатори, щоб швидше виконувати різні аналізи.

На випадок погіршення ситуації з коронавірусом, у лікарні готуються до прийому ковідних хворих у третій хвилі. Облаштовують також палату інтенсивної терапії з усім необхідним обладнанням – апаратами штучної вентиляції легенів, моніторами, кисневими концентраторами тощо.

Тут буде палата інтенсивної терапії
Тут буде палата інтенсивної терапії

Апаратура для палати інтенсивної терапії
Апаратура для палати інтенсивної терапії

Сортувальна палатка для прийому хворих на коронавірус
Сортувальна палатка для прийому хворих на коронавірус

Читайте також: Як медреформа змінила Шацьку районну лікарню. РЕПОРТАЖ

 

«Реформа не означає, що все безплатно»

 

Заступник головного лікаря Микола Шумік ділиться, що у багатьох людей неправильне уявлення про медичну реформу.

«Часто кажуть, що медицина безкоштовна і в лікарні тебе всім забезпечать – це неправильно. Є перелік медикаментів, які пацієнт може отримати безкоштовно, потрапивши у стаціонар. Якщо йому призначать щось, чого нема в переліку, за це потрібно буде платити», – пояснює медик.

Деякі послуги, як-от медогляди, як були платними, так і є.

Безкоштовними є послуги в межах пакету, підписаного з НСЗУ, а ці переліки – вичерпні.

«Люди можуть безкоштовно потрапити на прийом вузьких спеціалістів, якщо матимуть направлення від лікаря первинної ланки. Без направлення можна потрапити до гінеколога, психіатра, нарколога, стоматолога та до лікаря, у якого ви стоїте на обліку через хронічну хворобу. Наприклад, якщо лікуєте цукровий діабет і вже були на прийомі в ендокринолога», – наголошує Микола Шумік.

У решті випадків людина може потрапити на прийом без направлення, але тоді вона повинна заплатити за прийом.

Саме направлення – електронне. Електронна система дозволяє медикам мати вільний доступ до даних про пацієнтів.

У цьому Микола Шумік вбачає плюс реформи. Однак і тут є нюанси: реформатори не проводили ніяких навчань, як працювати з інформаційною системою. Щось підказували розробники, щось освоювали самі.

«На мою думку, перед запуском реформи варто було зібрати усіх медиків  і дати чіткі пояснення, як працювати. А то вийшло – здогадуйтеся все самі», – каже Микола Шумік.

Також виникли розбіжності з кодуванням хвороб на первинній та вторинній ланці – це відбувається за різними системами. На первинці кодують за причиною звернення, а на вторинці – за діагнозом.

Микола Шумік зауважує, що реформа має і плюси, і мінуси, але в цілому її підтримує.

«Медична реформа стимулює лікарів розвиватись, а керівників закладів – зростати у ролі менеджера. Для пацієнта плюс реформи у тому, що він може вільно обирати лікарів та медзаклад. Маючи е-направлення, людина може поїхати на прийом до спеціаліста куди захоче, хоч в іншу область», – зазначає Микола Шумік.

Заступник звертає увагу: у лікарні реформа ще не запрацювала на повну, тож як складеться ситуація далі, поки важко прогнозувати. Цьому завадила в тому числі пандемія коронавірусу.

























 

Наталя ХВЕСИК

Фото Ірини КАБАНОВОЇ

Коментар
19/05/2022 Середа
18.05.2022
17.05.2022