Чому важливо обирати центр протезування ближче до дому: досвід ветерана Євгена Смаги
1948 
«Я додому взагалі без ноги не хотів повертатися. Поставив собі завдання: приїду тільки на протезі, щоб мене бачили вертикально, що я ходжу», – так ветеран Євген Смага згадує перші дні після втрати кінцівки.
Складне поранення він отримав у березні 2022 року під час оборони Чернігова. Це був щільний мінометний обстріл, в окоп до Євгена залетіла ворожа 120-мм міна. Щоб урятувати життя та зберегти можливість у майбутньому ходити на протезі, лікарі мали ампутувати ногу вище коліна. Євген погодився.
Тоді інформації про протезування було значно менше, ніж зараз. Серед військових, які втратили кінцівки у перший рік повномасштабного вторгнення Росії, побутувала думка, що найкраще протезуватися за кордоном. Євген теж схилявся до поїздки в Німеччину. Але коли зібрав документи, з’ясувалося, що чекати доведеться щонайменше пів року.
Тому разом із товаришем він почав пошук центру протезування в Україні. Зрештою вирішив: буде протезуватися безоплатно за державною програмою у київському центрі мережі «Без Обмежень».
Коли звертатися до протезиста
Ще під час першої консультації Євгену пояснили: щоб протез був функціональним у житті, недостатньо врахувати лише рівень ампутації.
Важливі стан і форма кукси, сила м’язів, загальний стан людини, її спосіб життя та майбутні цілі.
«На первинну консультацію щодо протезування можна звернутися ще до повного загоєння. Але це не означає, що протез почнуть виготовляти одразу після звернення. Фахівець оцінить індивідуальний випадок, дізнається про цілі людини, пояснить етапи та допоможе підготуватися», — розповідає протезист мережі центрів протезування «Без Обмежень» Євген Ребрина.
Читайте також:
Дати шанс жити повноцінним життям: як ковельські протезисти та ортезисти ставлять на ноги після поранень та травм
Виготовлення протеза починають після проведення якісної оцінки рівня функціонування та реальних потреб пацієнта. Рани мають загоїтися настільки, щоб примірки можна було проводити без болю та ризику травмування.
«Швидких і стандартних рішень у протезуванні не буває. Це завжди індивідуальна робота. Наше завдання – зробити протез, яким людина користуватиметься щодня», – пояснює фахівець.
Чому найдорожчий протез не завжди найкращий
Для виготовлення протезів у центрах «Без Обмежень» використовують комплектуючі провідних світових виробників із Німеччини, США, Польщі, Ісландії, а також сучасні українські розробки. Але висока вартість або відома назва комплектуючих самі по собі не гарантують, що людині буде зручно.
Одна з найважливіших частин протеза — куксоприймач. Він безпосередньо контактує з тілом, тому його виготовляють індивідуально з урахуванням форми, стану й анатомічних особливостей кукси.
«Уся справа у зручності куксоприймача. Якщо він буде незручний для кукси, то який би протез не був – хоч літак сюди прикрути – ти не побіжиш і не полетиш на ньому», – каже Євген Смага.
Саме тому протез не обирають лише за виробником чи зовнішнім виглядом. Він має відповідати реальним потребам людини: її фізичному стану, професії, побуту та рівню щоденної активності.
Від перших кроків до міжнародних змагань
У Євгена досить активний спосіб життя, багато роботи та планів. Після протезування він серйозно взявся за спорт – чотири рази на тиждень відвідував спортзал. Невдовзі почав брати участь у ветеранських змаганнях. Пройшов відбір на «Ігри нескорених», змагався на турнірах «Сильні України» та «Північний форпост», а також з іншими ветеранами встановив світовий рекорд на змаганнях зі стронгмену Arnold Classic Europe в Мадриді. Тоді вісім чоловік за 30,6 секунд протягнули канатом в упорі сидячи на 20 метрів чотири вантажівки вагою 35 тонн.
Крім того, Євген підкорив Говерлу та пройшов складний піший маршрут Ісландією: гравій, гори, пляжі, сніг і лід — все це він долав на протезі.
«У мене є і особистий рекорд. Я був у Брюсселі. Хлопці, які могли, бігли, а я йшов на протезі. Пройшов 20 кілометрів за 4 години 57 хвилин. А за весь день крокомір у телефоні нарахував 43 тисячі кроків», – пригадує ветеран.
Паралельно Євген із нуля збудував автомийку в рідному Чернігові. Тепер працює там сам і працевлаштував ще одного ветерана. Наступна мета – розширити бізнес і відкрити кафе.
Але шлях до такої активності був не простим та поступовим.
Перші два тижні на протезі, пригадує Євген, він ходив, тримаючись за бруси, під контролем фахівця «Без Обмежень».. Потім пересувався на милицях і лише згодом почав ходити самостійно. Каже, що зі збільшенням навантаження у нього з’явилися натирання та біль.
«Буває, що йдеш і настільки болить, що зняв би протез, упав і лежав. Але знаєш, що треба щось робити, – і рухаєшся далі. Протез – це на все життя», — ділиться Євген.
Сильний або постійний біль не варто терпіти. Він може свідчити, що куксоприймач потребує корекції, а навантаження чи налаштування протеза необхідно переглянути разом із фахівцем.
Чому протез потребує постійного супроводу
Після ампутації форма й об’єм кукси можуть змінюватися. Змінюються також рівень активності людини та її повсякденні потреби. Через це куксоприймач із часом може потребувати корекції або заміни.
Інші деталі протеза, якими б якісними вони не були, також поступово зношуються.
Відповідно до норм державної програми, строк експлуатації протеза залежить від виду виробу та індивідуальної ситуації. Для багатьох основних модульних протезів нижньої кінцівки він становить три роки, для протезів для купання – п’ять років. Але якщо протез зламався, перестав відповідати параметрам кукси або ним неможливо користуватися, не потрібно чекати завершення цього строку. Варто звернутися до протезного підприємства для корекції, ремонту або вирішення питання про дострокову заміну.
Регулярні консультації та обслуговування – не виняткова ситуація, а нормальна частина користування протезом. Саме тому важливо мати постійний контакт зі своїм протезистом.
«Там, де живеш, там треба шукати і протезиста, і протезний центр», – радить Євген людям, які лише починають шлях протезування.
За словами Євгена, під час вибору центру важливо думати не лише про те, де виготовили перший протез, а й про подальший технічний супровід.
«До мене часто звертаються побратими й запитують, де краще протезуватися. Я наводжу один приклад. Кажу: “Маєш автомобіль? Де живеш? У Чернігові? А в Одесу поїдеш масло міняти?” Людина відповідає: “Ні, у нас що, немає де це зробити?” Кажу: “З протезом те саме. Краще знайти місце, куди ти зможеш регулярно звертатися”», – розповідає Євген.
Як обрати протезний центр
Перший протез Євген отримав у Києві. Сьогодні він проходить необхідне обслуговування у чернігівському представництві мережі центрів протезування «Без Обмежень». Його історія показує: протезування не завершується в день видачі готового виробу. Це тривалий процес, у якому важливі підготовка, навчання, поступове збільшення навантаження та постійний зв’язок із протезистом.
Тому, обираючи центр, варто враховувати чи зручно буде надалі звертатися по налаштування, корекцію куксоприймача або ремонт.
Мережа центрів протезування «Без Обмежень» має дев’ять представництв у різних регіонах України: у Києві, Чернігові, Львові, Запоріжжі, Хмельницькому, Дніпрі, Одесі, Кривому Розі та Ковелі.
У кожному з них можна пройти повний цикл протезування нижніх та верхніх кінцівок безоплатно за державною програмою.
Якщо людина лише готується до протезування або вже користується протезом і потребує корекції, почати можна з консультації фахівця.
Читайте також:
- Життя
У ЦНАПах та Дія.Центрах облаштовують місця для заряджання протезів
- Медицина
Пацієнти з ампутаціями зможуть отримати остеоінтегративне протезування коштом держави
- Миколаїв
Миколаївщина хоче розвивати мобільну стоматологію та реабілітацію ветеранів
- Медицина
Для людей з ампутаціями хочуть запровадити єдиний медичний маршрут