Штрафи, розірвання договорів та санкції: як МЗУ борються з недоброчесними постачальниками ліків
552 
ДП «Медичні закупівлі України» за 2025 рік суттєво посилило контроль за виконанням контрактів і збільшило обсяг штрафів для постачальників, які зривають поставки ліків.
Про те, як працює система санкцій, чому недоброчесні компанії намагаються обходити обмеження та які судові спори тривають, розповів генеральний директор МЗУ Олег Кльоц в інтервʼю «Mind».
За його словами, держпідприємство «Медичні закупівлі України» за 2025 рік стягнуло з постачальників майже 72 млн грн штрафів за порушення умов договорів. Йдеться приблизно про 60 контрактів — це більше, ніж у 2024 році, коли сума санкцій становила близько 60 млн грн. Усі ці кошти повертаються до державного бюджету, а не залишаються на рахунках підприємства.
Генеральний директор МЗУ розповів, що держава сьогодні закуповує 80–90% потреб у ліках і медвиробах за напрямами, визначеними постановою КМУ №216. Через це частина препаратів майже не представлена в роздрібному продажі, адже виробники та дистриб’ютори орієнтуються насамперед на державні контракти.
При цьому МЗУ принципово не переглядає строки постачання, зафіксовані в договорах, і застосовує жорсткі фінансові санкції.
«У нас доволі драконівські штрафи: за кожен день протермінування договорів нараховується 0,1% від вартості непоставленого товару. За понад 30 днів затримки – 7% + щоденно зростає пеня», — підкреслив Олег Кльоц.
Найбільшим порушником у 2025 році стала компанія «Дойч-Фарм», яка, за словами керівника МЗУ, зірвала 12 контрактів на постачання онкологічних препаратів загальною вартістю близько 12 млн грн. Значну частину договорів із цим постачальником було розірвано, а тендери — переоголошено.
Водночас МЗУ стикається з системною проблемою обходу санкцій. Кльоц зазначив, що недоброчесні постачальники створюють нові юридичні особи й заходять на торги під іншими назвами.
«Торік ми розробили порядок відхилення недоброчесних постачальників: з жовтня його опубліковано на сайті МЗУ. Логіка проста: якщо є постачальник, який раніше мав протермінування за укладеними договорами – до нього застосовуються санкції (розірвання договору). Проте сьогодні постачальники вміло обходять наші санкції, створюючи нові ТОВ і заходячи на торги під новим ім’ям», — розповів він.
Наприкінці року «Дойч-Фарм» знову намагалася взяти участь у закупівлях, однак МЗУ відхилило її пропозицію. Компанія оскаржила це рішення в Антимонопольному комітеті, і регулятор став на бік постачальника. МЗУ, у свою чергу, подало позов до Київського окружного адміністративного суду.
Водночас законодавство передбачає винятки: якщо певний препарат виробляє лише один постачальник у світі й альтернативи на ринку немає, МЗУ не може повністю заблокувати його участь у торгах — навіть у разі порушень. У таких випадках застосовуються виключно фінансові санкції.
Окремий блок проблем пов’язаний із закупівлями незареєстрованих лікарських засобів, що стали можливими після змін у законодавстві.
«МЗУ в такому разі дає 90 днів на реєстрацію препарату: якщо протягом цього часу препарат не зареєстровано – договором передбачено штраф у розмірі 10% від вартості препарату», — пояснив керівник МЗУ.
За цією процедурою, зокрема, ТОВ «Діатом» було оштрафовано більш як на 10 млн грн за восьма договорами через несвоєчасне надання реєстраційних посвідчень.
За словами Олега Кльоца, судово-претензійна робота МЗУ триває постійно, кількість справ щороку зростає, однак більшість процесів підприємство виграє — хоча суди інколи зменшують розмір штрафів.