Чому піймані на корупції члени МСЕК не отримують реальних термінів ув'язнення

Правоохоронці масово затримують голів МСЕК. Однак аналіз судових справ свідчить, що після гучних викриттів та заяв влади про невідворотність покарання жоден працівник медичної сфери за ґратами не опинився.

Про це пише «Економічна правда».

Останні місяці в Україні відзначилися серією гучних затримань чиновників, пов'язаних з медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК), які займаються встановленням інвалідності. Подібні комісії мають забезпечувати соціальний захист громадян, але розслідування свідчать про численні випадки корупції, які дозволяли ухилянтам від мобілізації отримувати фальшиві довідки про інвалідність.

Найбільш зухвалою виявилася історія голови МСЕК Хмельницької області Тетяни Крупи. У ході розслідування фактів незаконного оформлення інвалідності чоловікам, що уникали мобілізації, правоохоронці провели обшуки в службових кабінетах та за місцем проживання Крупи.

У її робочому кабінеті виявили 100 тисяч доларів, медичні документи з ознаками підроблення, а також списки ухилянтів з прізвищами та фіктивними діагнозами.

Крім того, вдома в посадовиці вилучили понад п'ять мільйонів доларів, 300 тисяч євро, п'ять мільйонів гривень, брендові прикраси, а також документи, що можуть свідчити про відмивання грошей через бізнес-проєкти. Під час слідчих дій Крупа намагалася позбутися частини грошей, викинувши через вікно дві сумки з половиною мільйона доларів.

Подібні новини вже стали буденністю. У жовтні правоохоронці викрили голову МСЕК Харкова та його спільників, які за хабарі видавали військовозобов'язаним фальшиві довідки про інвалідність, і голову міжрайонної МСЕК на Київщині, якого обвинувачують у сприянні отриманню чоловіками груп інвалідності без об'єктивних підстав. У вересні затримали їх колегу з Полтавщини із спільницею, які за дев'ять тисяч доларів оформляли інвалідність для дружин військовозобов'язаних.

Після кожного такого випадку під акомпанемент суспільного осуду влада обіцяє суворе покарання підозрюваним, аби заспокоїти громадян та не допустити повторення випадків хабарництва серед медиків.

Проте аналіз даних з Реєстру судових рішень за останні три роки свідчить про інше: гучні справи завершуються формальними вироками або умовними термінами.

У судовому реєстрі від початку великої війни «ЕП» знайшла 216 вироків, де фігурує діяльність МСЕК. У 50 з них обвинуваченою стороною є лікарі та члени комісії. Зазвичай їм інкримінують кілька статей Кримінального кодексу: 369-2 (зловживання впливом), 368 (хабар), 358 (підроблення документів), 114-1 (перешкоджання діяльності ЗСУ) та 368-5 (незаконне збагачення).

Саме за останньою статтею 7 жовтня суд арештував Крупу з альтернативою застави 500 мільйонів гривень. Це найшвидший спосіб, адже в її декларації цих грошей не було, тоді як інші злочини, наприклад, підроблення довідок про непридатність, ще треба задокументувати та довести у встановленому законом порядку.

На перший погляд, вироки в таких справах звучать суворо: п'ять років позбавлення волі, як у випадку завідувачки амбулаторії в Одесі, яка організувала злочинну групу для видачі фіктивних довідок. Однак на практиці більшість засуджених звільняють від відбування покарання з випробувальним терміном (як правило – за угодою з прокурором про визнання винуватості) навіть без конфіскації майна.

Вироків без умовного терміну щодо працівників медичної сфери «ЕП» нарахувала лише два. Перший стосується голови міжрайонної Київської МСЕК, якого засудили до п'яти років позбавлення волі, другий – лікаря-рентгенолога Львівського обласного госпіталю, якого засудили до чотирьох років.

Проте обидві справи стосуються подій 2020-2021 років, тобто до початку великої війни. Крім того, перша справа перебуває в апеляції і вирок ще не набрав чинності, а другу Вищий суд влітку 2024 року перекваліфікував на більш легку статтю і присудив замість ув’язнення штраф 85 тисяч гривень.

Правоохоронці відзначають, що подібні випадки корупції в МСЕК є системними.

Безкарність та неефективність судової системи підживлює зловживання посадовців. Часто вони вдаються до укладення угод з прокурорами, що дозволяє отримати умовні терміни, навіть не конфіскуючи майна. На думку експертів, це посилює відчуття безкарності серед чиновників, що сприяє новим випадкам корупції в МСЕК та інших державних структурах.

Попри заяви влади про намір посилити покарання для корупціонерів, дані судових рішень свідчать, що бездіяльність та формальні вироки лише погіршують ситуацію. За словами аналітиків, лише системні зміни в підході до розслідування та покарання корупційних злочинів можуть допомогти у боротьбі з корупцією, яка підриває довіру до державних інституцій.