Фахівці спростували популярний міф про доцільність використання мазі Вишневського при ураженнях шкіри
-
-
>
-
>
-
>
342
Мазь із незабутнім запахом, на жаль, часто входить до домашніх аптечок українців.
Ми звикли звертатись до бальзамічного лініменту за Вишневським, коли треба полікувати фурункули, опіки, обмороження, абсцеси, навіть псоріаз абощо. Часто при згадуванні цієї мазі можна почути запевнення, що вона «витягує гній». То чи дійсно це так – розповіли фахівці онлайн-платформи «Бережи себе».
Варто почати з історії. Хірург Вишневський розробив цей засіб у далекому 1927 році. Його широко застосовували при опіках, виразках шкіри та нагноєннях для лікування солдат радянської армії під час Другої світової.
Що всередині? Березовий дьоготь (от і джерело запаху ), ксероформ та касторова олія.
Мазь отримала свої дивоякості в час, коли совєцька медицина мала обмежений спектр засобів і потужну пропагандистську машину. Ефективність мазі не визнана жодною міжнародною медичною організацією, засіб не входить у жоден затверджений перелік доказових препаратів.
А що ж на практиці?
Коли ми наносимо мазь на уражену ділянку шкіри, утворюється плівка, що запобігає випаровуванню вологи й практично унеможливлює загоєння. Місце ушкодження нагрівається — це ідеальні умови для розмноження бактерій. Бактерії радіють та активно розмножуються, наслідок чого ми й спостерігаємо з часом у вигляді гною, що виходить назовні з рани або ж усередину (що може призвести до поширення інфекції організмом). Так один невеличкий поріз або фурункул може перетворитись у небезпечну рану з нагноєнням.
«Якщо в тебе досі десь є цей бальзамічний лінімент, радимо декомунізувати свою аптечку, аби не шкодити собі й близьким», – радять фахівці.
