«Якщо медзаклад має менш ніж 500 пологів на рік, він небезпечний для життя жінки та її дитини», – заступниця Голови НСЗУ Ірина Кондратова

В Україні є медзаклади, де 55 % пологів проходять через кесарів розтин. Це дуже багато.

Про це в інтервʼю для «Лівий Берег - LB.UA» розповіла заступниця Голови НСЗУ Ірина Кондратова.

За словами Кондратової, є деякі медзаклади, де 55 % кесаревих розтинів. Були аргументи, що такий відсоток у пологових, які беруть важких породіль, тому тут нічого дивного. 

«Історія про кесареві розтини — одна із системних проблем. Ми понад 10 років ішли до великої демографічної кризи. Вона не почалася в лютому 2022 року: майже 514 000 пологів було у 2013 році, удвічі менше вже у 2021 році — 260 502, і лише 174 252, за даними ЕСОЗ, у 2023 році. Сталий тренд зменшення народжуваності несе великі системні медичні ризики. Великий відсоток кесаревих належить сюди ж», – зазначила Кондратова.

Система охорони здоров'я України досі розрахована на пів мільйона пологів на рік — тобто це про кількість медзакладів, ліжок, акушерів-гінекологів, медперсоналу. Природно мережа трошки зменшується, але її зменшення не відповідало всі ці роки реальній ситуації.

Сплеск народжуваності 2009–2013 років спричинив системні зміни в наданні медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям і новонародженим у країні. За допомогою міжнародних проєктів адаптували європейські протоколи, які вперше впровадили доказові практики в акушерську та неонатальну допомогу, інфекційний контроль і грудне вигодовування. Багато протоколів оновлюють, багато зберігають актуальність.

В Україні існує трирівнева система надання перинатальної допомоги. Для кожного рівня прописали обсяг меддопомоги, який заклад має надавати, перелік фахівців, показання для госпіталізації, обладнання, індикатори безпеки та якості.

Перший рівень — заклади, які мають 400 й більше пологів на рік. Тут має народжувати здорова до вагітності жінка, у якої немає ускладнень під час вагітності. Її пологи фізіологічні, дитина народжується в термін, тобто від 37 тижнів і вище. Усі інші жінки мають бути на інших рівнях.

Другий рівень — заклад, який має 800 пологів і більше на рік. Сюди мають потрапляти жінки з групи середнього перинатального ризику: ті, хто має хронічні захворювання середнього ступеня важкості до вагітності або акушерські проблеми середнього ступеня ризику. Перелік медпоказань до направлення на кожен рівень прописали відповідно до діагнозів і станів. На цьому рівні можуть приймати передчасні пологи на 35–36 тижнях вагітності. Малюкам мають надавати тут допомогу вже з пологового залу. Під це прописали обладнання, вимоги до неонатальної служби — лікарів, які лікують новонароджених.

Третій рівень — для найважчих, найскладніших випадків. Це виключно перинатальний центр третього рівня. Якщо область не створила такий, то має мати визначений медзаклад, який виконує його функцію. Як правило, це або окрема юрособа, або перинатальний центр у складі потужної багатопрофільної лікарні.

На третьому рівні також мають вести вагітність і приймати пологи в жінок, які мають складну екстрагенітальну, акушерську патологію, двійні, трійні, які завагітніли за допомогою допоміжних репродуктивних технологій тощо. Тут повинні вміти народжувати й рятувати дітей з 22-го тижня вагітності й ваги від 500 г. Усі діти, які народжуються до 34-го тижня вагітності, мають народжуватися виключно в перинатальних центрах третього рівня, зазначила Кондратова.

«Звісно, в закладах, в яких народжують найскладніші вагітні, відсоток кесаревих розтинів значно вищий. Але! У методичних рекомендаціях МОЗ 2012 року були індикатори безпеки та якості надання перинатальної допомоги для кожного рівня. У 2012 році прописали, що в закладах першого рівня не має бути вище від 5 % кесаревих розтинів. Для другого й третього рівнів — це 30 %. У світі й Україні відсоток кесаревих розтинів за останнє десятиліття збільшується. Як люблять казати наші лікарі: «Здоров’я жінки погіршується». Ми з розумінням ставимося, якщо цей показник зростає на третьому рівні. Але якщо він критично збільшується на першому і другому, не у два рази, у 10 у деяких закладах, навіть на третьому 40 % і вище — це вже питання», – каже заступниця голови НЗУ.

Здебільшого великий відсоток кесарських розтинів у малопотужних пологових відділеннях у районних лікарнях, які за обсягом меддопомоги та кількістю пологів не належать навіть до першого рівня. Є заклади, які мають менше ніж 150–170 пологів на рік. Ця цифра дуже далека від 400.

«Заклад, який має менш ніж 500 пологів на рік, небезпечний для життя жінки та її новонародженої дитини. У формулюванні ВООЗ немає про якість меддопомоги. Мова саме про безпеку для життя матері й дитини. Ми можемо вважати: якщо лікар останні 10 років робить кесарів розтин раз на кілька днів, то його рука не здригнеться. Але світ каже про інше.

Якщо в закладі така кількість пологів, він не має цілодобового поста неонатолога. На жаль, будь-які фізіологічні пологи кожної миті можуть стати патологічними, незважаючи на зусилля лікарів.

За її словами, від майже 100 % лікарів і керівників таких закладів доводиться чути, що «жінка сама хоче». Є жінки, які мають таке бажання, але воно не прописано в наказах. 

«Якщо жінка «хоче» — за 12 років керівництва перинатальним центром знаю, що це «хоче» часто вкладали їй у голову попередні лікарі, які починали вести вагітність, особливо жінкам з перинатальним ризиком, особливо коли лікарі не мають досвіду перинатального центру ІІІ рівня й упереджено ставляться до доказових сучасних протоколів і стандартів» – каже Кондратова.

Також вона зазначила, що жінкам не часто повідомляють, що ризики для матері й дитини під час оперативного розродження на порядок вищі, ніж при вагінальних пологах, а якщо є рубець, то суттєво зростають акушерські ризики під час наступної вагітності.