Успіхи та провали системи охорони здоров’я у першому півріччі 2024 року: оцінка пацієнтської спільноти

Українська система охорони здоровʼя вже третій рік зіштовхується з викликами, які несе велика війна. Та попри це продовжується втілення реформи, відбувається надшвидкий розвиток окремих напрямків, зокрема, завдяки іноземним інвестиціям та у відповідь на нові потреби.

Благодійний фонд «Пацієнти України» проаналізував найбільші успіхи та виклики системи охорони здоровʼя за перше півріччя 2024 року.

Успіхи роботи системи охорони здоров’я за 6 місяців 2024 року

Серед позитивних змін, пацієнтська спільнота виокремлює розширення Програми медичних гарантій у 2024 році на три нові пакети. Так додалися безоплатні послуги допоміжних репродуктивних технологій, трансплантації органів та кісткового мозку. Загалом — 44 пакети гарантованого державою лікування. У цьому році збільшилося фінансування ПМГ на 16,1 мільярда гривень: з 142,7 мільярда гривень до 158,8 мільярда гривень.

Активно розвивається сфера реабілітації та протезування. Зараз держава працює над тим, щоб реабілітаційний стаціонар був на базі всіх багатопрофільних надкластерних та кластерних лікарень.  Так пацієнт зможе отримувати реабілітаційні послуги починаючи з гострого періоду та матиме більше шансів на відновлення втрачених функцій організму. 

Реабілітаційні послуги фінансуються НСЗУ та є безоплатними для пацієнтів. Зараз 295 закладів законтрактовані на стаціонарний пакет, на амбулаторний — 453 заклади. На протези пацієнтам також не треба збирати гроші, бо їх забезпечує держава. На протезування ніг держава закладає до 856 тисяч гривень, на протези рук — до 503 тисяч гривень. Військовослужбовців держава забезпечує будь-якими протезними виробами, вартістю до 2 мільйонів гривень. 

Одним з успіхів БФ «Пацієнти України» виділяє ухвалення законопроєкту про запровадження механізму паралельного імпорту для державних закупівель ліків з 1 січня 2025. Зараз держава змушена закуповувати ліки для пацієнтів з муковісцидозом, хворобою Крона, розсіяним склерозом та багатьма іншими захворюваннями в 1,5, а подекуди в 3,5 раза дорожче, ніж ці ліки коштують в Європі. 

Коли запрацюють механізми паралельного імпорту, Україна зможе купляти ці ж препарати в країнах ЄС за нижчими цінами та забезпечити ліками більше пацієнтів. 

«Пацієнтська спільнота наголошує, що необхідно впровадити цех механізм на всі закупівлі, щоб знизити ціни і на ліки в аптеках. Поки ж пацієнти змушені викладати захмарні кошти за упаковку пігулок, коли в ЄС вони можуть купити 3 таких упаковки. Це провокує «сірі» перевезення з-за кордону або відмову від лікування. Механізми паралельного імпорту для медпрепаратів загалом вже 20 років діють в Європі. За цей час ціни на ліки вдалося знизити на 20%», — ділиться виконавча директорка БФ «Пацієнти України» Інна Іваненко. 

Також за останні шість місяців МОЗ прописало перелік форм лікарських засобів на основі медичних конопель та перелік станів, за яким вони будуть прописуватися лікарем. Також Уряд вже виключив канабіс з переліку особливо небезпечних наркотиків, тож зовсім скоро пацієнти отримують доступ до лікування.

Ще однією перемогою є старт створення наглядових рад при закладах охорони здоровʼя. Цей механізм передбачає активне залучення громадськості до контролю та управління медзакладами. Зараз вже створено 4 наглядові ради у Київській і Житомирській областях. 

«Цей механізм — про контроль за дотриманням прав пацієнтів, прозорість роботи закладу і боротьбу з корупцією. Водночас для керівників медичних закладів — це можливість залучити громадськість та профільних спеціалістів, які як члени наглядових рад будуть допомагати в управлінні лікарнею», — повідомляє Інна Іваненко. 

Також у цьому році НСЗУ продовжила моніторинг закладів охорони здоров’я. Зараз служба першочергово перевіряє медзаклади, на які приходить найбільше скарг від пацієнтів. Це важливий інструмент для покращення якості медичних послуг та захисту прав пацієнтів, — повідомляють у фонді. Також цьогоріч було перезавантажено Раду громадського контролю НСЗУ, за результатами виборів до РГК увійшли 5 представників пацієнтської спільноти. Це дозволить пацієнтам сприяти удосконаленню ПМГ та слідкувати за прозорістю бюджетних витрат. 

Також цьогоріч ДП «Медичні закупівлі України» перейшли на трирічне планування. У фонді розповідають, що це дозволить економити на закупівлях, більш ефективно управляти поставками та мінімізує ризики переривання лікування пацієнтів. Це все важливі кроки до стабільного доступу до лікування.

У 2024 році Верховна рада прийняла рішення, яке нарешті розблокувало програму «Ліки зі співчуття», що мала запрацювати ще у 2022 році. Відтепер для пацієнтів такі ліки будуть повністю безоплатними — без необхідності сплачувати ПДФО. Виробнику понизили податок з 20% до 7%. 

Виклики для роботи системи охорони здоров’я за 6 місяців 2024 року 

У пацієнтській організації розповідають, що дефіцит держбюджету на закупівлі ліків склав 2,6 мільярда гривень. Цьогоріч закладено 9,4 мільярда гривень при потребі у щонайменше 12 мільярда гривень. За наявного фінансування неможливо розширити перелік ліків, щоб забезпечити потреби пацієнтів із рідкісними захворюваннями (хворобою Паркінсона, Дюшена, Крона тощо). Крім того, неможливо розширити закупівлі інноваційними препаратами для пацієнтів з деякими видами онкології, розсіяним склерозом, епілепсією, легеневою гіпертензією. 

У фонді наголошують, що пацієнти продовжують зіштовхуватися з відсутністю гарантованих ліків у медзакладах. Хоч більшість життєво важливих препаратів ДП «Медичні закупівлі України» постачають вчасно, деякі пацієнтські спільноти мали проблеми із затримкою в поставках закуплених за державний кошт препаратів. Наприклад, препарати Амбрізентан для пацієнтів з легеневою гіпертензією та Дактиноміцин для лікування дитячої онкології мали затримку в поставках на 6 місяців. 

З початку 2024 року ДП «Медичні закупівлі України» уклало лише один договір керованого доступу. Для порівняння, у 2022 році було укладено договорів на 11 препаратів. Неефективні переговори щодо укладення ДКД мають серйозні наслідки: пацієнти не отримують необхідного лікування та часто змушені виїжджати за кордон, а держава витрачає більше грошей через необхідність тривалішого лікування. 

Цьогоріч, на жаль, звільнення від ПДВ лікарських засобів, закуплених ДП «Медичні закупівлі України»,  не було продовжено. Відсутність цієї пільги значно скорочує кількості медичних виробів та ліків, які держава може закупити, — розповідають у фонді. Наразі коштом державного бюджету неможливо покрити 100% потреб пацієнтів у всіх необхідних медичних виробах, але без звільнення від сплати ПДВ їх забезпечення зменшується. Також запровадження ПДВ не наповнює бюджет, а тільки переганяє кошти всередині нього, обмежуючи обсяг закупівель ліків. 

З початку року до НСЗУ надійшло 1800 скарг про вимагання грошей у лікарнях за медичні послуги, які гарантовані державою. На думку пацієнтської спільноти, пріоритетним напрямком у боротьбі з корупцією в медзакладах є впровадження наглядових рад.