«Його називали кривоносий»: хлопчику-сироті з Волині зробили операцію, яку він чекав 13 років

У Клінічному центрі дитячої медицини львівські щелепно-лицеві хірурги спільно зі спеціалістами США успішно прооперували 13-річного сироту з Волині з розщілиною губи і піднебіння.

У львівському Охматдиті повідомили, що такі вроджені вади оперують у перші місяці життя дитини, проте батьки Дмитра не переймалися проблемою сина. 

«Коли почалася війна, ми вирішили, що візьмемо дитину в родину, адже ми чули, що до нас евакуйовують цілі дитбудинки. Якось нам зателефонували і повідомили про двох старших братиків. Ми поїхали знайомитись і зрозуміли, що заберемо їх обох. Старших дітей не дуже спішать усиновлювати, тож ми розуміли, що хлопцям не світить родинне тепло. Чому ми взяли дитину з вадою обличчя? Бо добре розуміли, що Дмитрика з його вадою ніхто не візьме», – пригадує мама Мирослава.

Так Дмитрик і Максимко потрапили у родину. Усього за пів року хлопці змінилися до не впізнання: вони навчилися жити у родині, де панують межі, існують правила і кожен дбає про інших. На перших порах вони мали труднощі з освітою, наприклад, у свої 12 і 13 років братики не вміли добре додавати-віднімати, а зараз уже вивчають табличку множення. У 13 років Дмитрик виглядає на 8-9, дається взнаки недогляд у біологічній родині. Брати люблять обійматися і дуже потребують сімейного затишку. Досвід викладання у недільній школі при парафії дуже допоміг мамі Мирославі і курси для тих, хто вирішив всиновити дитину.

Забрали їх з дитбудинку в коротеньких джинсах, які подарувала хлопцям жінка з села, в якої вони перебирали картоплю. Про маму у братів спогади не найкращі. 

«Мама била гапуном (з місцевого діалекту – палиця), говорила гнилі слова і виганяла», – кажуть хлопці в один голос. 

Якось побила Дмитрика, бо той намагався приготувати гречку, бо вдома не було, що їсти, і налив у каструлю недостатньо води. У родині ж Олега і Мирослави панує любов. Хлопці розуміють, що їх люблять, і всіляко намагаються віддавати любов: всіляко допомагають батькам у хатніх справах, можуть і картоплю почистити, і посуд помити, і кімнату підмести.

Батьки не гаяли часу і почали шукати допомогу для старшого, так родина потрапила у львівський Центр невипадково саме тоді, коли тут працювали провідні американські щелепно-лицеві хірурги зі США з благочинною місією.

Розщілина була складна, але хірургам вдалося закрити її за один етап, одну операцію. Втручання минуло успішно і уже в пʼятницю, перед Великоднем батьки забрали його додому святкувати з новим обличчям.

«Коли Дмитрик прокинувся після операції, то його першим питанням було, чи рівний у нього ніс. Я підтвердила, він просто щасливий. За три дні у лікарні він дуже сумував за братом і просив мене, щоб Максим йому подзвонив, бо він уже скучив», – каже мама хлопців.

Зазвичай такі операції у Центрі роблять малечі до року, але у випадку Дмитрика операція із закриття дефекту піднебіння і губи була неможлива через материнський недогляд. Львівські та американські лікарі постаралися зробити все найкраще. Функцію і естетику відновили, але краще звертатися до хірургів вчасно, це дає найкращий результат. Хірурги в один голос кажуть, що у Дмитрика все буде добре, тож причин для образливого прізвиська уже не буде.

«Думаю, Дмитрик і Максимко – це не тільки наші з Олегом діти, це – діти нас усіх. Ми дали братикам сімʼю, лікарі дали їм здоровʼя, кожен з нас дав їм щось потрібне. Дійсно, за сиротою і Бог з калитою, я сприймаю те, що ми знайшли допомогу нашій дитині як диво, у нас було багато труднощів з дорогою, адже комендантський час не відмінили, ми не могли знайти потяга швидше, але все нам гарно вдалося. Коли ти знаєш бога, то бачиш стільки див навколо себе! Для нас одужання сина – це і є диво. Я би дуже хотіла сказати нашим лікарям, що ви робите велику справу, і всі ці речі йдуть за ними на небо, це дуже велика справа – допомагати сироті. У Дмитрика не було шансів на одужання, якби він залишився у своєї мами або в інтернаті», – розчулено каже мама маленького пацієнта.

Операційна команда: хірурги Христина Погранична, Марк Гнатюк, анестезіологічний супровід - Олена Горінецька.